Постанова

від 17.09.2015 по справі 759/5998/14-к

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/5998/14-к

пр. № 1/759/8/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степок Андрушівського району Житомирської обл., громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого головою правління ЖБК «Обчислювач-13», зареєстрованого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченогоч. 3 ст. 368-3 КК України (в редакції станом на 01.02.2012 р.),-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 368-3 КК України (в редакції станом на 01.02.2012 р.).

У судовому засіданні захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заявили клопотання, яке підтримане підсудним ОСОБА_14 , про повернення даної кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування на підставі ст. 281 КПК України (в редакції 1960 р.) з мотивів неповноти та неправильності проведеного досудового слідства у справі, які не може бути усунуто в судовому засіданні.

Прокурор вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду по суті та прийняття рішення по справі.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які підтримані підсудним ОСОБА_14 , суд вважає заявлене клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Органами досудового слідства ОСОБА_17 обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, одержав неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах ОСОБА_18 , а саме: грошових коштів у сумі 2400 гривень за підписання договору щодо розміщення інформаційних повідомлень у вигляді дзеркал з рекламними оголошеннями у 12 ліфтах будинку, що обслуговує кооператив за адресою: АДРЕСА_2 за наступних обставин.

ЖБК «Обчислювач-13» (код ЄДРПОУ 22893139) зареєстровано Управлінням житлово-будівельних кооперативів виконкому Київської міської Ради народних депутатів 05.12.1988 р. за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 7/60.

ОСОБА_19 обраний головою правління ЖБК «Обчислювач-13» відповідно до протоколу засідання правління ЖБК від 23.11.2001 р. та відповідно до Статуту ЖБК виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, тобто являвся службовою особою. Зокрема, згідно п. п. 63, 64, 66 Статуту ЖБК голова правління здійснює щоденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) та правління, підписує грошові документи та здійснює інші обов`язки, передбачені цим Статутом та чинним законодавством України.

Так, наприкінці січня 2012 р. за допомогою мережі Інтернет ОСОБА_20 дізнався про ЖБК «Обчислювач-13» та телефоном зв`язався з головою правління даного кооперативу, а саме ОСОБА_14 , та домовився про зустріч. 31.01.2012 р. о 20 год. 45 хв. ОСОБА_20 зустрівся з ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 на 11 поверсі 5 під`їзду будинку. В ході розмови ОСОБА_20 повідомив, що він має намір укласти з ОСОБА_14 договір щодо розміщення інформаційних повідомлень, а саме: дзеркал з рекламними оголошеннями у 12 ліфтах будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які обслуговує кооператив, строком на 1 рік та надав останньому проект типового договору. За пропозицією ОСОБА_21 умовами договору мало передбачатися, що в обмін на розміщення інформаційних повідомлень він надасть кооперативу послуги таксі (не більше 10-ти раз на місяць). ОСОБА_19 на вказану пропозицію погодився, але зазначив, що укладе даний договір з ОСОБА_22 лише за умови, якщо той надасть йому у якості винагороди 2400,00 грн. ОСОБА_20 на дану умову відповів, що має її обміркувати та що вранці 01.02.2012 р. він надасть остаточну відповідь.

ОСОБА_20 , розуміючи, що ОСОБА_19 має намір отримати неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень, розуміючи, що це незаконні дії, звернувся до ВДСБЕЗ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою-повідомленням про вчинення головою правління ЖБК «Обчислювач-13» ОСОБА_14 злочину, про що 01.02.2012 було складено відповідний протокол. Співробітником ВДСБЕЗ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 були передані грошові кошти у сумі 2400,00 грн., які попередньо були помічені порошком «Люмінофор «Жовтий» та на них було нанесено надпис «ХАБАР» спеціальним люмінесцентним фломастером.

В подальшому, 01.02.2012 р. близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_20 зустрівся із ОСОБА_14 за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 7/60 на 1 поверсі 5 під`їзду будинку, а саме: у службовому кабінеті голови правління ЖБК та надав два примірники договору щодо розміщення інформаційних повідомлень, а саме: дзеркал з рекламними оголошеннями у 12 ліфтах будинку, які ОСОБА_19 власноручно заповнив, поставив реєстраційний номер 01/02-2012, підписав та скріпив печаткою кооперативу. ОСОБА_20 , в свою чергу, також підписав вказані договори та на вимогу ОСОБА_24 поклав грошові кошти у сумі 2400 грн. до правої шухляди робочого столу останнього, а саме: 4 купюри номіналом 500 грн. (серійні номери БТ 6642484, БН 2059906, АА 2683927, ГК 2627458) та 4 купюри номіналом 100 грн. (серійні номери ЗД 4200610, ВЩ 8464747, ГФ 1359806, ББ 0060690). Після цього ОСОБА_19 віддав ОСОБА_23 другий примірник договору.

Одразу після передачі ОСОБА_22 грошових коштів ОСОБА_25 вказані кошти у сумі 2400,00 грн. були вилучені в ході огляду місця події в присутності понятих із робочого столу ОСОБА_24 .

На підставі викладеного, органи досудового слідства прийшли до висновку, що своїми умисними діями, які виразилися у одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто передає таку вигоду, ОСОБА_19 скоїв злочин, передбачений ст. 368-3 ч. 3 КК України (в редакції станом на 01.02.2012 р.).

На обґрунтування вини ОСОБА_24 орган досудового слідства послався на наступні докази:

- покази підсудного ОСОБА_24 , покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , протокол огляду та вилучення від 01.02.2012 р., в ході якого у ОСОБА_24 вилучено грошові кошти; відеозапис, на якому зафіксовано огляд місця події (т. 1, а.с. 101-102, 81-90, 25-29, 69);

- протокол заяви ОСОБА_21 про вчинення ОСОБА_14 злочину від 01.02.2012р. (т.1, а.с. 12);

- протокол огляду та видачі грошей від 01.02.2012 р. (т.1, а.с. 6-11);

- протокол огляду предметів від 01.02.2012 р. (т.1, а.с. 74-75);

- протокол засідання правління ЖБК «Обчислювач-13» від 23.11.2001 р. про призначення ОСОБА_24 головою правління кооперативу (т.1, а.с. 30);

- статут ЖБК «Обчислювач-13» (т.1,а.с. 35-66);

- договір № 01/02-2012 від 01.02.2012 (т.1, а.с. 67-68, 72-73);

- протокол явки з повинною ОСОБА_24 від 01.02.2012 (т.1, а.с. 24).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_19 вину у вчиненні інкримінованих йому дій не визнав. Суду показав, що з листопада 2001 р. працює на посаді голови правління ЖБК «Обчислювач-13», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 7/60. Приблизно наприкінці січня 2012 р. йому на мобільний телефон зателефонувала невідома людина, яка представилась ОСОБА_28 та запропонувала встановити в ліфтах будинку дзеркала із рекламою. Він відповів, що дзеркала для естетичного оформлення встановити можливо, тільки за їх збереження вони не відповідатимуть. 31.01.2012 р. ця людина зателефонувала йому вдруге і наполягала на необхідності укладення договору на вигідних умовах, на що він погодився. Так як прийомні дні по вівторках, тому він йому призначив зустріч на вівторок до 20 год. 30 хв. Він запросив на цей прийом майстра будинку ОСОБА_29 та бухгалтера, щоб цей чоловік в їх присутності міг озвучити свої пропозиції та щоб вони вирішили як їх оформити. Однак на прийом цей чоловік не з`явився, але зателефонував о 20 год. 40 хв. і повідомив, що запізнився у зв`язку з заторами на дорогах. Підсудний йому сказав, щоб той приїжджав на наступний прийом наступного вівторка, так як на місці уже нікого не має. Цей чоловік почав наполягати, щоб зустрітись саме в цей день, так як у нього мало часу та він потратив свої кошти на бензин. Підсудний йому сказав, щоб той піднімався на одинадцятий поверх будинку, де вони з ним і зустрілися. Цей чоловік показав йому договір та запевнив, що є приватним підприємцем та має всі документи: в т.ч. ліцензії на рекламу та послуги з транспортного перевезення, але він їх з собою не взяв.

Крім того, чоловік на ім`я ІГОР поцікавився, які проблеми є у кооперативі та сказав, що може надати фінансову допомогу орієнтовно в сумі 2000 2500 гривень. Підсудний йому відповів, що єдина проблема на той час це чистка доріг, так як були дуже великі снігопади і було важко замовити трактор. Для того, щоб трактор приїхав вчасно в той же день, потрібно було розрахуватись на місці. ОСОБА_30 повідомив, що може допомогти вирішити це питання. Вони домовились про зустріч наступного дня.

Наступного дня о 10 год. при зустрічі з майстром підсудний повідомив, що можна замовляти трактор, так як цей чоловік на ім`я ОСОБА_30 може заплатити за роботу трактора. Приблизно о 13 год. 00 хв. йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_30 . Вони зустрілись на першому поверсі у службовому кабінеті підсудного. Останній запитав в чоловіка на ім`я ОСОБА_30 чи приніс він документи на право зайняття підприємницькою діяльністю. Той показав договір та попросив, щоб підсудний заповнив його, так як в нього ніби-то пошкоджена рука, а документи він зараз покаже. Коли підсудний заповнив договір, цей чоловік сказав, що знову забув всі документи у зв`язку з тим, що дуже поспішав. Даний чоловік приніс йому договір, який вже був підписаний з його сторони. Умовами договору передбачалося, що цей чоловік буде надавати послуги з транспортного перевезення для жителів будинку із знижками та буде доставляти товари, необхідні для ЖБК, і оформлювати ці послуги будемо актом виконаних робіт.

Підсудний сказав тому чоловікові, якщо немає необхідних документів, то співпраці між ними бути не може, на що ОСОБА_30 йому відповів, що у зв`язку з великою зайнятістю забув документи, однак з ними в нього все в порядку. В цей час він поклав йому на стіл маленький пакет зеленого кольору та сказав, що це гроші для того, щоб точно бути впевненим в тому, що вони будуть співпрацювати, а всі документи він завезе завтра. На що підсудний відповів, що коли привезе документи можна буде говорити про якісь гроші на допомогу кооперативу. Чоловік на ім`я ОСОБА_31 сказав, що знає: якщо забере гроші, то підсудний точно з ним співпрацювати не буде.

Підсудний підтвердив, що підписав договір із ВОЯТОМ без довіреності, яка має видаватися йому на підставі рішення правління, яке складається з шести осіб та оформляється протоколом, а також без документів, які мав надати ВОЯТ, оскільки той ввів його в оману, і запевнив, що він підприємець і в нього всі документи в порядку. Згодом він дізнався, що ВОЯТ мав документи на торгівлю, які діяли до жовтня 2011 р., на послуги з реклами та транспортних перевезень ніяких документів він не мав.

На рахунок відсутності довіреності правління кооперативу зазначив, що це була екстрена ситуація і якби ВОЯТ приніс документи та оплатив їм розчистку снігу, то проблеми з видачею довіреності не було б, оскільки він запросив ВОЯТА спеціально в прийомні години, але той спеціально прийшов не в прийомні години, бо не мав намірів співпрацювати з ними, оскільки знав, що це лише провокація.

Підсудний грошей у ВОЯТА не вимагав, грошові кошти останній запропонував за власної ініціативи і для потреб кооперативу, оскільки домовленість з ВОЯТОМ була на виконання послуг по очищенню снігу, оскільки на той час це була головна проблема, а трактора в кооперативу свого немає. З урахуванням того, що підсудний надав згоду на встановлення в ліфтах будинку реклами, необхідно було також закупити дзеркала. Згідно їхньої домовленості, вони їх мали закупити разом.

Про те, що в пакеті грошові кошти у сумі 2400 гривень сказав йому ІГОР, однак пакет він не розкривав, та що в ньому було він не бачив. Цей чоловік вибіг так, що підсудний навіть не встиг зорієнтуватися. Через декілька хвилин до нього в кабінет забігло чоловік дев`ять з криками, камерою та слідчим, який приставився АВДЄЄВИМ.

Працівники міліції вели себе дуже агресивно. Вони дістали гроші на стіл та почали їх перераховувати, там було 2300 гривень. В присутності працівників, які проводили обшук, він відкривав всі шухляди і грошей більше не було. Як появилися 100 гривень він не знає. Тим більше, що не знав суму грошей в пакеті взагалі, бо з ВОЯТОМ вони не обумовлювали конкретної суми.

Під час цих подій з невідомих причин був відсутній сам ОСОБА_32 . Крім того, жодного разу в нього з ним не проводилась очна ставка.

Після всіх цих дій двоє невідомих йому чоловіків кремезної статури посадили його в свій особистий автомобіль. На запитання куди вони його везуть, ті відповіли, що поки він все не підпише ніхто не буде знати де він знаходиться, якщо не підпише одразу, то поїде з ними і все рівно все підпише, але вже втратить своє здоров`я. Вони приїхали до прокуратури, там сидів працівник міліції, який представився як ОСОБА_33 , та все пояснив як і ті двоє невідомих йому чоловіків, а також сказав, щоб він відмовився від адвоката. При цьому його мобільний телефон забрали, нікому зателефонувати він не міг. Працівник міліції відкрив кодекс та сказав, що по цій статті йому потрібно буде заплатити штраф у розмірі п`яти тисяч гривень і все, але сказав, що йому потрібно дати покази та визнати вину. Крім того, працівник міліції повідомив, що всі його розмови з ОСОБА_22 зафіксовані на аудіозапис. АВДЄЄВ також підтвердив, що за цією статтею покарання лише незначний штраф, тому порадив все підписати, адже здоров`я для нього має бути важливішим.

Підсудний тоді повідомив, що готовий дослівно описати розмову та ситуацію з ОСОБА_22 , щоб було зрозуміло, що він нічого не вимагав. На що ЦЮПАЛО йому відповів, що так не можна, необхідно, щоб він написав своє зізнання і те, що він вимагав грошові кошти в ВОЯТА.

На дану пропозицію він не погодився, але постійні погрози з боку працівників правоохоронних органів, нервовий та напружений стан, і те, що ніхто з родини не знав де він знаходиться, а також запевнення працівників правоохоронних органів щодо покарання у виді незначного штрафу привело до того, що він змушений був погодитись на підписання всього, що йому пропонували. Жодне слово, що писалося у протоколах не було записане з його слів. Протокол допиту йому диктував працівник міліції. Спочатку він писав на чернетці, працівник міліції брав цю чернетку та йшов до ОСОБА_34 . Після погодження з останнім були внесені зміни і підсудний все переписував на чистовик та підписувався.

Після цього, в той самий день орієнтовно о 18 год. працівники міліції відправили на експертизу змиви з пальців його рук. Його нікуди не відпускали, він весь час сидів в кабінеті і розписувався в різних документах.

Орієнтовно о 19 год. до кабінету зайшов ОСОБА_35 та сказав, що потрібно переписати протокол, так як на грошах немає відбитків його пальців. У зв`язку з цим протокол знову було переписано, де він написав, що взяв пакет, який йому поклав на стіл ОСОБА_30 та цим пакетом грошові кошти переклав з однієї шухляди до іншої. Приблизно о 20 год. 30 хв. вечора його відпустили та сказали, що він все правильно зробив, тому й не попав до слідчого ізолятора.

Він вважає, що всі дії працівників правоохоронних органів були незаконні та провокативні. Це була замовна подія, оскільки в той час був господарський і адміністративний спір на рахунок землі під забудову, що належала ЖБК, і судове засідання призначено було якраз десь в той час, коли трапилась ця провокація з ним. Про замовність вказаних дій свідчить той факт, що через кілька днів після подій він зустрів директора ринку «Ілліс», з яким і був спір, і той сказав, що «мої віддзвонили і сказали, що тебе зробили».

Всі покази, які він давав на досудовому слідстві, були підписані під тиском. Це не були його покази, це лише підписи в показах, які виклав сам слідчий, так як він хотів. Чоловік, особу якого було встановлено та допитано у судовому засіданні як ОСОБА_20 , це не той чоловік, який був у нього в кабінеті та з яким він обговорював та підписував договір, оскільки має інші зовнішні риси. Якщо в прокуратурі є аудіозаписи розмов його з ОСОБА_22 , хоч вони і здобуті незаконним шляхом, однак він готовий їх прослухати в залі суду, щоб поставити крапку в цій справі. Він вважає, що необхідно встановити особу, хто саме приходив до нього, що це була за людина. Тим більше, що перед ВОЯТОМ до нього ще телефонувала дівчина і також пропонувала такі самі послуги.

На думку підсудного, в процесі досудового слідства були допущені грубі порушення кримінально-процесуального законодавства, на нього чинився тиск, погрози, не було перевірено його версію щодо провокації дачі хабара, не було забезпечено його право на захист.

Що стосується явки з повинною у вчиненні злочину, яку він писав, то зазначив, що писав він її під агресивним психологічним тиском працівників правоохоронних органів: його залякували, погрожували, не давали можливості зателефонувати дружині, щоб повідомити де він знаходиться, адвоката до нього не допустили. Погрози в свій адрес він сприймав реально, він боявся за своє життя.

У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_21 , який суду показав, що в 2012 р. він із своїм знайомим вирішив зайнятись бізнесом рекламою, розміщення реклами планувалося на фасадах будинків в вигляді бігбордів та в ліфтах це дзеркала з назвою підприємства та номером телефону підприємства. Для того, щоб розміщати ці дзеркала та саму рекламу потрібно було домовитися з людиною, яка відповідає за той чи інший багатоповерховий будинок. ОСОБА_19 був на той час відповідальним за будинок, на якому вони планували розмістити рекламу, в тому будинку було 12 ліфтів. Він підійшов до ОСОБА_24 та розповів, що хоче розмістити рекламу в його будинку і сказав, що в їх на даний час лише один договір на рекламу із таксі, і якщо він розмістить рекламу, то можливо для нього і для співробітників будуть безкоштовні поїздки на таксі, тим більше, що сама реклама облагороджує ліфт.

ОСОБА_19 його запитав, що він з цього буде мати та запропонував за ліфт по 200 грн., там 12 ліфтів, тому вийшло 2400 гривень. ОСОБА_19 вимагав в нього по 200 гривень за розміщення реклами в одному ліфті. ОСОБА_19 не говорив на які потреби хоче потратити гроші, просто сказав принести і положити в шухляду.

Конкретно звідки взяв телефон ЯРОПОВЦЯ він не пам`ятає: можливо знайшов Інтернеті чи дала консьєржка, коли він обходив будинки.

ОСОБА_19 сказав занести кошти у сумі 2400 гривень на наступний день. І тоді підпишемо договір та можна буде розміщати свою рекламу. Наступного ранку він пішов до міліції та написав заяву. Йому видали 2400 гривень і він пішов до ОСОБА_24 , який в його присутності підписав договір та сказав покласти гроші в шухляду столу. Він положив гроші в шухляду з правої сторони від ОСОБА_24 і пішов.

Підприємницькою діяльністю із розміщення реклами до 2012 р. він не займався, це бажання виникло в нього саме в тому році, але, зважаючи на те, що виникла така ситуація він змінив свою думку і більше не займався цією справою. Інших випадків розміщення реклами в будинках та чи була в нього оформлена ліцензія на рекламу та транспортні послуги він вже не пам`ятає, однак як СПД він був оформлений точно. Рекламу розмістити його попросив знайомий, який відкрив службу таксі «Каштан» і який був власником інтернет-магазину, прізвища якого він не пам`ятає.

Хто йому видавав грошові кошти, якими купюрами, де саме видавалися ці кошти, хто був присутнім під час вручення йому грошових коштів він не пам`ятає.

У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_26 , який суду показав, що приблизно два роки тому чи більше він стояв із знайомим на зупинці. До їх підійшли співробітники міліції та запропонували бути понятими, на що вони погодилися, оскільки нікуди не поспішали. Їх завели до кабінету райвідділу, де помітили гроші якимсь порошком. Скільки саме було грошей вже не пам`ятає. Після цього вони поїхали на місце огляду події, його запросили до кабінету, де був громадянин ОСОБА_19 та попросили його дістати з шухляди гроші. Потім вони світили лампою по купюрах, де був напис «хабар».Він не пам`ятає чи кошти були в пакеті, чи в одному місці, чи в різних місцях, але точно пам`ятає, що їх діставали із шухляди столу, грошей на столі не було.

У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_27 , який також був понятим під час проведення даної слідчої дії та дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_36 . Крім того додав, що на руках ОСОБА_24 були сліди люмінесцентного порошку, точно не пам`ятає на яких, можливо на трьох чи на двох пальцях.

Підсудний ОСОБА_19 підтвердив зустрічі та дзвінки з особою на ім`я ОСОБА_30 , але заявив, що все це відбувалось для реалізації домовленостей для потреб мешканців будинку, а не для отримання неправомірної вигоди.

Фактично докази вини ОСОБА_24 базуються виключно на його власних показах, які він надавав під час досудового слідства та спростовані ним в ході судового слідства, та показах свідка ОСОБА_21 , який у судовому засіданні вказував, що станом на 01.02.2012 р. він був приватним підприємцем, на початку 2012 р. вирішив займатися наданням послуг з реклами.

Однак, його покази, надані в суді, суперечать його показам, які він надавав на досудовому слідстві, де він вказував, що починаючи з 2006 р. та по теперішній час (станом на 01.02.2012 р.) він займається власним бізнесом, а саме: торгово-посередницькою діяльністю у сфері надання послуг з розміщення реклами (т. 1, а.с. 87-90).

Про факт вимагання ОСОБА_14 неправомірної вигоди у ОСОБА_21 йдеться лише в заяві та показах самого ВОЯТА, ніяких інших доказів, у т. ч. аудіорозмов між ними з цього приводу в матеріалах справи не міститься.

Орган дізнання, приймаючи заяву від ОСОБА_21 про вимагання у нього ОСОБА_14 хабара у розмірі 2400 гривень за укладення договору на розміщення інформаційних повідомлень в ліфтах будинку, які обслуговує ЖБК «Обчислювач-13» за адресою: АДРЕСА_2 , не перевірив особу ОСОБА_21 на предмет наявності в останнього правових підстав для укладання такого договору чи дійсно він був приватним підприємцем і чи дійсно були у нього дозвільні документи щодо предмету укладання даного договору.

Ці обставини також не були перевірені і під час здійснення досудового розслідування. Очних ставок між підсудним ОСОБА_14 та свідком ОСОБА_22 під час досудового розслідування не проводилося.

Ці обставини також ретельно не перевірялися ст. слідчим прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_37 і під час винесення постанови від 01.02.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_38 за відсутністю у його діях ознак складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368-3 та ст. 369 КК України, на підставі ст.ст. 6 п. 2, 130 КПК України та ч. 5 ст. 368-3 КК України.

Ч. 5 ст. 368-3 КК України (в редакції станом на 01.02.2012 р.) передбачено, що особа, яка пропонувала, надала або передала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.

На час розгляду даної кримінальної справи у суді ч. 5 ст. 368-3 КК України виключено на підставі Закону України № 198-VIII від 12.02.2012 р.

Отже, органом досудового слідства не встановлено правового статусу особи ОСОБА_21 , а також не перевірено дійсність намірів ОСОБА_21 під час звернення до ОСОБА_24 з даною пропозицією, адже згідно матеріалів кримінальної справи на момент його звернення до ЯРОПОВЦЯ він вже не займався будь-якою підприємницькою діяльністю, не був фізичною особою-підприємцем, за якого себе вдавав, оскільки згідно даних реєстраційної служби його діяльність як фізичної особи підприємця припинено 11.10.2011 р. (т. 3, а.с. 27, т. 2. а.с. 226-227, т. 1.а.с. 214-215), а також жодних документів, які б свідчили, що він займався рекламною діяльністю та транспортними перевезеннями, в т.ч. наявності відповідних дозвільних документів (ліценцій) на надання згаданих послуг в матеріалах справи не має.

Тим більше, згідно листа Гощанської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області від 08.05.2015 р., наданого на запит Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_39 отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 2597 000 0000 000929 від 29.01.2007 р. Основний вид діяльності СПД ОСОБА_39 : Код ВЕД: 52.45.0 роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою. ФОП ОСОБА_39 10.01.2011 р. прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Дата проведення державної реєстрації припинення 11.10.2011 р., номер проведення державної реєстрації припинення 25970060003000929. Дата зняття з обліку платника податків у Корецькому відділенні Гощанської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області 12.10.2011 р. Остання звітність подана платником у 2011 р. «Звіт платника єдиного податку» за 4 кв. 2010 р. (вх. № 11027 від 12.01.2011 р.) сума одержаного доходу з початку звітного періоду становить 85793,0 грн. (т. 3, а.с. 27).

Оскільки для встановлення істини по справі необхідно проведення певних слідчих дій, в тому числі очних ставок, суд вважає, це порушення можливо усунути в процесі досудового слідства при додатковому розслідуванні.

У зв`язку з чим, доводи сторони захисту щодо належної перевірки факту провокації неправомірної вигоди відносно ОСОБА_24 слід ретельно перевірити при новому розслідуванні і надати їм належну правову оцінку.

Крім цього, необхідно перевірити правдивість, точність та послідовність показань свідка ОСОБА_21 , які є суперечливими.

В протоколі огляду та видачі грошових коштів від 01.02.2012 р. зазначено, що грошові кошти видані гр. ОСОБА_40 . Однак, залишилася не з`ясованою обставина про те, кому саме належали гроші, які за пред`явленим обвинуваченням 01.02.2012 р. ОСОБА_20 вручив в якості неправомірної вигоди ОСОБА_25 .

Згідно матеріалів кримінальної справи, в т. ч. обвинувального висновку та постанови ст. слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_41 про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.02.2012 р. відносно ОСОБА_38 за відсутністю у його діях ознак складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368-3 та ст. 369 КК України, грошові кошти у сумі 2400 гривень, які попередньо були помічені порошком «Люміноформ «Жовтий» та на них було нанесено надпис «ХАБАР» спеціальним люмінесцентним фломастером, були передані ОСОБА_23 співробітниками ВДСБЕЗ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Проте, як в цих документах, так і в протоколі огляду та видачі грошових коштів від 01.02.2012 р. мова про походження вказаних коштів не йде.

Уматеріалах справи відсутні будь-які фінансові документи, підтверджуючі їх походження. При таких обставинах суд не має можливості встановити володільця даних грошових коштів, що необхідно зробити під час проведення додаткового досудового слідства.

В ході досудового слідства не досліджено питання наявності чи відсутності залишків люмінесцентного порошку на долонях рук ОСОБА_24 , незважаючи на те, що змиви з рук ОСОБА_24 було відібрано, а свідки ОСОБА_42 і ОСОБА_43 підтвердили наявність плям жовтого кольору на руках підсудного. Також не проведено експертних досліджень вилучених у ОСОБА_24 грошових коштів на предмет їх справжності та наявності на них люмінесцентного порошку та люмінесцентного надпису «Хабар», адже згідно протоколу огляду та видачі грошових коштів від 01.02.2012 р. такий порошок наносився на грошові купюри та підтверджувався свідками, які були понятими під час проведення слідчих дій ОСОБА_44 і ОСОБА_45 .

Крім того, як на доказ вини орган досудового розслідування посилається на явку підсудного з повинною. Однак, явка з повинною не може слугувати доказом звинувачення, оскільки не входить до переліку доказів, передбачених законом. Правове значення явки з повинною полягає в тому, що вона, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, є обставиною, яка пом`якшує покарання. Крім того, вона була отримана без присутності адвоката. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Гриненко (Grinenko) проти України (№ 33627/06) від 15.11.2012 р. використання зізнавальних показів, отриманих у відсутність адвоката (в тому числі у відсутність адвоката, вибраного за власним бажанням), для обґрунтування засудження, порушує право на захист.

Як вбачається з письмових доказів, наданих суду, слідчі дії проводилися до порушення кримінальної справи, в т.ч. в якості свідків допитувалися конкретні особи.

В той же час в матеріалах справи відсутні процесуальні документи слідчого про надання доручення на проведення таких слідчих дій оперативними працівниками до порушення кримінальної справи, як це передбачено ч. 4 ст. 104 та ст. 114 КПК України (1960 р.).

В процесі додаткового розслідування необхідно перевірити цю обставину для усунення процесуальних порушень у відповідності з нормами кримінально-процесуального законодавства України.

Крім того, суд звертає увагу на порушення органом досудового слідства вимог, передбачених ст. 85-2 КПК України (1960 р.), оскільки в матеріалах кримінальної справи є відеозапис, на якому зафіксовано огляд місця події (т. 1, а.с. 69), однак окремого протоколу складено не було.

Згідно з ст. 85-2 КПК України (1960 р.) учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол. Дана вимога закону не виконана.

В судовому засіданні суд не має можливості усунути цю неповноту досудового слідства.

Крім того, органу досудового слідства необхідно перевірити факти, повідомлені у судовому засіданні підсудним ОСОБА_14 про застосування до нього недозволених методів слідства: погроз, залякування.

При провадженні додаткового досудового слідства необхідно відновити порушене право на захист підсудного.

Таким чином, органом досудового слідства належно не встановлені фактичні обставини справи, за якими пред`явлено зазначене вище обвинувачення, а висновки слідчого базуються на припущеннях. Слідчим у справі допущено неповноту та неправильність досудового слідства, що істотно вплинуло на предмет доказування у даній справі.

Зазначені докази належить перевірити не лише слідчим, а також і оперативно-розшуковим шляхом, що унеможливлює усунення неповноти і неправильності досудового слідства в межах судового слідства.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. за № 2 Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22. 64 КПК України (1960 р.) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені чи допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи (інформація), речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Органом досудового слідства всупереч ст. 22 КПК України (1960 р.) не проведено належних слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне встановлення вказаних обставин. Також належним чином не перевірено твердження підсудного про його невинність.

Згідно наявних доказів, що є в матеріалах справи, суду не можливо прийти до висновку про наявність чи відсутність в діях підсудного ОСОБА_24 складу інкримінованого йому діяння, тобто неможливо належним чином встановити всі фактичні обставини злочину, що тягне за собою порушення вимог ст. 64 КПК України (1960 р.).

Згідно ст. 281 КПК України (1960 р.) кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Під час додаткового розслідування необхідно провести слідчі та оперативно-розшукові дії, експертні дослідження, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, з`ясувати обставини, що викривають обвинуваченого у вчиненні злочину, так і виправдовують його, згідно вимог закону про допустимість та достатність доказів прийняти рішення по справі.

Оскільки, для повного встановлення всіх обставин справи, усунення порушень, у т.ч. зазначених вище, необхідно провести ряд слідчих та оперативно-розшукових дій, експертних досліджень у такому обсязі, який за умови проведення їх судом фактично буде свідчити про покладення на суд обов`язку проведення досудового слідства, що є неприпустимим, оскільки дана функція не властива суду.

Таким чином, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_24 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України (в редакції станом на 01.02.2012 р.), підлягає направленню прокурору Святошинського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Керуючись ст.ст. 22, 64, 273, 281 КПК України (1960 р.), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_11 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України (в редакції станом на 01.02.2012 р.), повернути прокурору Святошинського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб із дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_1