Ухвала

від 14.10.2010 по справі 2а-14441/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

14 жовтня 2010 року                                                                                № 2а-14441/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнессоюз-М»

третя особа           Державний реєстратор Святошинського району міста Києва

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та

припинення юридичної особи

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнессоюз-М», третя особа Державний реєстратор Святошинського району міста Києва про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з позовною заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним запису у Єдиному державному реєстрі, проведений Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацію 29 травня 2007 року № 10721020000020476.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Приписи статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачають, що завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 8, 9 та 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено функції органів державної податкової служби.

Згідно з пункту 11 статті 10 цього Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З метою реалізації завдань та функцій, покладених на органи державної податкової служби, останні, згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»наділені певною сукупністю прав, що кореспондують таким завданням та функціям.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, враховуючи приписи зазначених вище нормативно-правових актів, суд зазначає, органи державної податкової служби як суб'єкти владних повноважень мають право звертатися до адміністративного суду з позовами виключно у випадках, встановлених законом.

Таким законом є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами: 1) до підприємств, установ, громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; 2) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таких повноважень, як звернення податкових органів до суду, зокрема, адміністративного, з позовами про визнання недійсними запису у Єдиному державному реєстрі Законом України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено.

Як вбачається з позовної заяви, жодних доводів на обґрунтування права на звернення до суду з заявленими вимогами з посиланням на норми чинного законодавства, що уповноважують позивача на вчинення таких дій, останнім не наведено.

Згідно частин 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до частини 1, 2, 3, 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною 2 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.

Позивачем не додано до позовної заяви документу, який підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб‘єктом владних повноважень. Суб‘єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов‘язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної та доданих до неї документів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не додано до позовної заяви доказу надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагає частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані недоліки позивачем можуть бути усунено шляхом подання до суду доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що належним доказом надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів є фіскальний чек з доданими до нього бланком опису вкладення, оформлений відповідно до Правил надання послуг поштового зв‘язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв‘язку».

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

                              У Х В А Л И В:

позовну заяву у справі № 2а-14441/10/2670 залишити без руху.

Встановити позивачеві строк до 08 листопада 2010 року для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Н.М. Клименчук