Ухвала

від 15.10.2015 по справі 20/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Леніна, 5

У Х В А Л А

15.10.2015р. Справа №20/128

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., розглянув матеріали за скаргою Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Донецької області, №282 від 12.08.2015р. на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2007р., у справі №20/128 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі, м.Краматорськ Донецької області, до відповідача, Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк,

про стягнення 68 355 109,83 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): не з'явився,

від скаржника (відповідача): ОСОБА_1 - за довіреністю,

від органу Державної виконавчої служби України: ОСОБА_2 - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2007р. по справі №20/128 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Донецькобленерго, м.Горлівка Донецької області, в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж, м.Краматорськ Донецької області, задоволені частково: стягнуто з Державного виробничого підприємства Укрпромводчормет (83000, м.Донецьк, вул. Артема, 85, поточний рахунок 26005301745477 в ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства Донецькобленерго (84601, м.Горлівка, Донецька область, вул. Леніна, 11), в особі Краматорських електричних мереж (84302, м.Краматорськ, Донецька область, вул.Островського, 8, поточний рахунок 260333021295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ Ощадбанк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131127) 61036733,04 грн. суми основного боргу та 1172965,08 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 484482,55 грн. 3% річних, 25492,19 грн. витрат по сплаті державного мита, 117,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.06.2007р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №20/128 видано відповідні накази на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 05.12.2008р. здійснено заміну Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню Укрпромводчормет, м.Донецьк на його правонаступника Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу.

18.08.2015р. господарським судом Донецької області отримано скаргу Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу, м.Маріуполь Донецької області, №282 від 12.08.2015р., у якій останній просить визнати незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №5117884; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу 20/128 щодо накладення арешту на кошти Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №5117884.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/213 від 18.08.2015р. справу №20/128 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого для її розгляду визначено суддю Кротінову О.В.

18.08.2015р. ухвалою господарського суду Донецької області означена скарга прийнята до провадження та призначено її розгляд.

Обґрунтуванням звернення, за висновками заявника, є бездіяльність виконавчого органу щодо закінчення виконавчого провадження, з огляду на те, що сума боргу по справі №20/128 сплачена у добровільному порядку та про це повідомлено останній, проте, постанова про закінчення виконавчого провадження №5117884 не надходила, заходи примусового стягнення не скасовано. Окрім того, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Донецької області, свідчить про визнання стягувачем надходження на його рахунок коштів від виконавчої служби на погашення основного боргу за наказом №20/128.

Нормативним підґрунтям визначено п.8 ч.1 ч.2 ст.49, ст.ст.50, 82 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.3.8.8. п.3.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції №512/5 від 02.04.2012р., ст.19 Конституції України, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, а також приписи п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 22.09.2015р. підтвердив сплату суми боргу відповідачем, проти задоволення скарги не заперечував, надав письмові пояснення №52юр-1681/15 від 22.09.2015р. разом із копією витягу інформації до ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про заборгованість КП «Компанія «Вода Донбасу» перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за заведеним виконавчим провадженням, що знаходиться на виконанні у ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України станом на 01.08.2015р.. У судове засідання 15.10.2015р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник скаржника (відповідача) у судових засіданнях підтримав вимоги скарги в повному обсязі, 22.09.2015р. та 15.10.2015р. представив суду додаткові докази в підґрунтя обставин, викладених у скарзі.

Представник органу Державної виконавчої служби України проти задоволення вимог скарги заперечив у повному обсязі, 02.10.2015р. надав витребувані судом документи.

Керуючись приписами ч.2 ст.121-2 господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розгляд скарги за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідив надані матеріали та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо наступного.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Статтею 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст.5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний перелік обов'язків та прав державних виконавців, до яких, зокрема, віднесено: обов'язок неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій, здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2007р. по справі №20/128 частково задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (нині - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго») в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі, м.Краматорськ Донецької області, та стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», зокрема, суму основного боргу в розмірі 61036733,04 грн.

25.06.2007 р. на виконання судового рішення в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 61036733,04 грн. було видано наказ господарського суду.

25.10.2007р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. №20/128 (ВП №5117884) про стягнення суми основного боргу в розмірі 61036733,04 грн.

12.12.2013р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №5117884 з примусового виконання наказу №20/128 від 25.06.2007р. до зведеного виконавчого провадження №41211546, яке здійснює відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ.

В подальшому вчинено певні виконавчі дії, у тому числі вжито заходи для забезпечення реального виконання рішень, як то винесено ряд постанов про накладення арешту на рахунки боржника.

У скарзі Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» просило визнати незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №5117884; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу 20/128 щодо накладення арешту на кошти Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №5117884.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з договорів №517Е/43 від 27.06.2012р. та №517Е/34 від 27.06.2012р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.06.2012р. №517 та платіжних доручень №2243 від 30.11.2009р. на суму 20 000,00грн., №5 від 23.08.2012р. на суму 67 377 782,62 грн., №3 від 17.08.2012р. на суму 42 291 658,85 грн., №189 від 12.02.2013р. на суму 8 246,69 грн., а також квитанції №10004/0129 від 18.06.2014р. Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» сплатило заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 14 643 181,68 грн. у виконання рішення суду по справі №20/128.

В силу приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У постанові Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. по справі №20/128, що набрала законної сили та є чинною по теперішній час, встановлено за станом на квітень 2009р. виконання боржником рішення господарського суду на суму 46 393 552,16грн.

Таким чином, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» повністю виконало наказ господарського суду Донецької області №20/128 від 25.06.2007р. про стягнення з боржника 61036733,04грн.

Дані обставини підтверджено стягувачем та вбачається з копії витягу інформації до ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про заборгованість КП «Компанія «Вода Донбасу» перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за заведеним виконавчим провадженням, що знаходиться на виконанні у ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України станом на 01.08.2015р.

Отже, в силу приписів ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом має наслідком закінчення виконавчого провадження, про що державний виконавець виносить відповідну постанову.

Матеріали справи містять лист боржника №03/01/772 від 09.06.2015р., яким повідомлено виконавчий орган про добровільну сплату основного боргу за рішеннями суду на користь позивача, у тому числі у справі №20/128.

На підтвердження направлення даного листа відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надано копію фіскального чеку від 16.06.2015р. та витяг результату пошуку за штрих кодовим ідентифікатором з сайту «Укрпошти».

Окрім того, отримання вищеозначеного листа відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається з листа-відповіді останнього №18867-0-33-15 від 06.08.2015р.

З огляду на таке, заперечення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до уваги судом не прийнято.

Проте, незважаючи на обізнаність виконавчого органу щодо погашення стягуваної суми основної заборгованості за наказом господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. №20/128 у повному обсязі, за станом на теперішній час відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України не вчинено дій на виконання Закону України «Про виконавче провадження» в частині закінчення виконавчого провадження №5117884.

Враховуючи наведене, бездіяльність органу Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №5117884 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. №20/128 про стягнення 61036733,04 грн. підлягає визнанню незаконною.

Статтею 121-2 Господарського кодексу України передбачений порядок розгляду господарськими судами скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а також порядок такого оскарження у процедурі виконання судових рішень.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

У п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. зазначено, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК .

Тобто, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Законом України «Про виконавче провадження» не надає повноважень відповідному суду скасувати акти державної виконавчої служби. З метою поновлення порушеного права, господарський суд вправі постанову державної виконавчої служби або наслідки виконавчих дій визнати недійсними. До того ж, суд не справі зобов'язати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із наведеним Законом можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку також щодо часткової правомірності доводів заявника, та приймаючи до уваги таке, задовольняє скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» №282 від 12.08.2015р. в частині вимог про визнання незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №5117884.

В іншій частині вимог суд у задоволенні скарги відмовляє, з огляд на вищевикладене.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Донецької області, №282 від 12.08.2015р., про визнання незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №5117884; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу 20/128 щодо накладення арешту на кошти Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №5117884, задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №5117884.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Суддя О.В. Кротінова