Рішення

від 20.10.2015 по справі 917/2108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015 Справа №917/2108/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Спектр», Запорізьке шосе, 26, м. Дніпропетровськ, 49107

до Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», вул. І.Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 37 647,85 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1, довіреність від 04.08.2015 року №16;

Від відповідача : не з'явився.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в розмірі 39561,82 грн. за договором поставки товару № 0599-СН від 05.12.2012 року, з яких 21 257,48 грн. - основна заборгованість; 1 913,97 грн. - пеня; 1 019,43 грн. - 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання, 15 370,94 грн. - збитки від інфляції.

Позивач позов підтримав, заявою від 20.10.2015 року зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені та просить стягнути з відповідача 21 257,48 грн. основної заборгованості; 1 019,43 грн. - 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання, 15 370,94 грн. збитків від інфляції.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 20.10.2015 року приймається господарським судом до розгляду.

Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Згідно абзацу четвертого підпункту 4.6 пункту 4 вказаної постанови зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 37 647,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості та підстави нарахування і стягнення річних, інфляційних витрат.

Відповідач в засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином за юридичною адресою згідно спеціального витягу з ЄДР від 01.10.2015 року зробленого судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32), відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що при порушенні провадження у справі явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, у відповідача було достатньо часу реалізувати свої процесуальні права, зокрема, щодо підготовки та направлення суду обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між сторонами по справі був укладений Договір поставки № 0599-СН від 05.12.2012 року (далі - Договір).

При цьому сторони Договору узгодили наступне:

- відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "товар"), а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

- найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями) (надалі іменується «специфікація»), що є додатками до цього Договору (п. 1.2. Договору).

- загальна ціна товару за цим Договором становить двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень 60 копійок в тому числі ПДВ (п. 1.3. Договору).

- поставка товару за цим Договором здійснюється у такі строки: до двадцяти днів з дати отримання Постачальником заявки Покупця на замовлення товару (п. 2.1. Договору).

- датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п. 2.4. Договору).

- розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки (п. 5.1. Договору).

- оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п. 5.2. Договору).

- товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 8.2. Договору).

Як свідчать матеріали справи на виконання Договору протягом 2012-2013 років позивачем передавався відповідачу товар, а відповідач приймав його та частково оплачував.

Предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за переданий товар згідно видаткових накладних ТД-3462/01 від 25.12.13р., ТД-3496/01 від 26.12.13р., ТД-3497/01 від 26.12.13р.

Судом встановлено, що:

- 25.12.2013 року постачальником передано покупцю у власність товар на загальну суму 5922,00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковою накладною ТД-3462/01 від 25.12.13р. на суму 5 922, 00 грн. (а.с. 19), виданою відповідачем довіреністю на одержання цінностей №0000003794 від 25.12.2013 року (а.с. 21). Поставка зазначеного в накладній товару відбулась у відповідності до додаткової угоди № 5 від 05.03.2013 року до Договору поставки - специфікація №6 (а.с. 44). Позивачем був виставлений рахунок ТД-5520/01 від 25.12.2013 року (а.с. 20), який сплачений 03.07.14р. частково на суму 2 217, 52 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 129 - зворот);

- 26.12.2013 року постачальником передано покупцю у власність товар на загальну суму 5323,80 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковою накладною ТД-3496/01 від 26.12.13р. на суму 5323,80 грн. (а.с. 22), виданою відповідачем довіреністю на одержання цінностей №0000003834 від 26.12.2013 року (а.с. 26). Поставка зазначеного в накладній товару відбулась у відповідності до додаткової угоди № 20 від 23.10.2013 року до Договору поставки - специфікація №21 (а.с. 59). Позивачем був виставлений рахунок ТД-5544/01 від 26.12.2013 року (а.с. 23, не сплачений);

- 26.12.2013 року постачальником передано покупцю у власність товар на загальну суму 12229,20 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковою накладною ТД-3497/01 від 26.12.13р. на суму 12229,20 грн. (а.с. 24), виданою відповідачем довіреністю на одержання цінностей №0000003834 від 26.12.2013 року (а.с. 26). Поставка зазначеного в накладній товару відбулась у відповідності до додаткової угоди № 6 від 11.04.2013 року до Договору поставки - специфікація №7 (а.с. 45). Позивачем був виставлений рахунок ТД-5545/01 від 26.12.2013 року (а.с. 25, не сплачений).

Як свідчать матеріали справи товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості.

За розрахунком позивача основна заборгованість за переданий товар станом на момент розгляду справи в суді складає 21 257, 48 грн.

Суд при вирішенні спору враховує наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про поставку.

Статтею 712 (ч. 1,2) ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

За змістом п. 5.1. Договору сторонами передбачена оплата за товар протягом 30 календарних днів з дати поставки. Згідно виписки по особовому рахунку відповідач здійснив часткову оплату згідно Договору на суму 2217,52 грн. 03.07.2014 року. Інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Отже, поставлений за накладною ТД-3462/01 від 25.12.13р. товар повинен бути оплаченим відповідачем по 24.01.2014 року, а з 25.01.2014 року покупець вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин, з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно накладних ТД-3496/01 від 26.12.13р. та ТД-3497/01 від 26.12.13р. товар повинен бути оплаченим по 27.01.2014 року, а з 28.01.2014 року має місце про строчка боржника.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару витікає з положень Цивільного Кодексу України, Договору, а строк оплати є таким, що настав.

Відповідач порушив передбачені Договором строки оплати товару - кошти за товар в повному обсязі не внесені, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді становить 21257,48 грн .

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем строків оплати позивачем заявлено до стягнення 3 % на загальну суму 1 019,43 грн. (включає в себе суму річних, нарахованих за період прострочки з 25.01.2014 року по 02.07.2014 року на 5922,00 грн. боргу та за період з 03.07.2014 року по 28.09.20145 року на 3 704,48 грн. боргу за видатковою накладною № ТД-3462/01 від 25.12.2013 року в розмірі 215,32 грн.; суму річних, нарахованих за період прострочки з 26.01.2014 року по 28.09.2015 року на 5 323,80 грн. боргу за видатковою накладною № ТД-3496/01 від 26.12.2013 року в розмірі 267,36 грн.; суму річних, нарахованих за період прострочки з 26.01.2014 року по 28.09.2015 року на 12 229,20 грн. боргу за видатковою накладною № ТД-3497/01 від 26.12.2013 року в розмірі 614,14 грн.).

Судом встановлено, що зобов'язання за договором у визначені строки не виконані відповідачем, тому позивач правомірно здійснив нарахування 3 % річних, проте, як видно з розрахунку позовних вимог (а.с. 7-8), не вірно визначив початок прострочення покупця (відповідача) за накладними №ТД-3496/01 від 26.12.2013 та №ТД-3497/01 від 26.12.2013 року - 26.01.2014 року, що потягло за собою нарахування річних за період, коли прострочка фактично не виникла.

Отже, прострочка за вказаними накладними мала місце з 28.01.2014 року (30 день для виконання зобов'язання належним чином припав на суботу - 25.01.2014 року, тому він переноситься на понеділок - 27.01.2014 року, а з 28.01.2015 року розпочинається прострочка боржника). За розрахунком суду 3% річних повинні нараховуватися наступним чином:

- 77,39 грн. 3% річних за видатковою накладною № ТД-3462/01 від 25.12.2013 року в період прострочки з 25.01.2014 року по 02.07.2014 року на 5 922,00 грн. боргу, а також 137,93 грн. 3% річних в період прострочки з 03.07.2014 року по 28.09.2015 року на 3 704,48 грн. боргу, що разом складає 215,32 грн.

- 266,48 грн. 3% річних за видатковою накладною № ТД-3496/01 від 26.12.2013 року в період прострочки з 28.01.2014 року по 28.09.2015 року на 5323,80 грн. боргу;

- 612,13 грн. 3% річних за видатковою накладною № ТД-3497/01 від 26.12.2013 року в період прострочки з 28.01.2014 року по 28.09.2015 року на 12229,20 грн. боргу.

Таким чином, за розрахунком суду, разом 3% річних складають 1093,93 грн., в прохальній частині позовної зави позивач просить стягнути 1019,43 грн ., тому позов в цій частині вимог задовольняється судом в межах заявленої суми.

Позивач також просить стягнути інфляційні витрати в розмірі 15370,94 грн. за загальний період з лютого 2014 року по серпень 2015 року включно.

За розрахунком суду інфляційні витрати за період з лютого 2014 року по червень 2014 року на суму боргу в 5922,00 грн. становлять 669,19 грн., за період з липня 2014 року по серпень 2015 року на суму боргу в 3704,48 грн. становлять 2026,35 грн. (накладна № ТД-3462/01 від 25.12.2013 року);

- за період з лютого 2014 року по серпень 2015 року на суму боргу в 5323,80 грн. становлять 3843,78 грн. (накладна № ТД-3496/01 від 26.12.2013 року);

- за період з лютого 2014 року по серпень 2015 року на суму боргу в 12229,20 грн. становлять 8829,48 грн. (накладна № ТД-3497/01 від 26.12.2013 року).

Таким чином, при перевірці вказаної суми судом виявлено, що розмір інфляційних нарахувань перевищує індекс інфляції за визначений період, тому вимоги в цій частині позову задовольняються частково, на суму 15368,80 грн ., в частині стягнення 2,14 грн. у позові відмовляється.

Перевірка правильності розрахунку позовних вимог проводилася судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга.Закон».

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передавши відповідачу у власність товар за договором поставки, тоді як відповідач коштів за нього не сплатив у повному обсязі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково з покладенням судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 5), 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», вул. І.Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05756783 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Спектр», Запорізьке шосе, 26, м. Дніпропетровськ, 49107, код ЄДРПОУ 37150132- 21 257 грн. 48 коп. основного боргу, 1019 грн. 43 коп. 3 % річних; 15368 грн. 80 коп. інфляційних витрат; 1217 грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині вимог про стягнення 2,14 грн. інфляційних витрат у позові відмовити.

4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.