Постанова

від 19.10.2015 по справі 904/5482/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 року Справа № 904/5482/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Логвиненко Л.Г., представник, довіреність № б/н від 06.01.15

від відповідача: не з'явився

від державної виконавчої служби: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015р. у справі №904/5482/15

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Ворон", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про вжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015р. у справі №904/5482/15 (суддя Мартинюк С.В.) відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

Місцевий господарський суд виходив із того, що державним виконавцем було вчинено виконавчі дії, направлені на розшук майна, що підлягало арешту, та з'ясовано відсутність цього майна у розпорядженні та володінні боржника на підставі первинних документів, тому у державного виконавця було достатньо підстав для винесення оспорюваної постанови від 24.07.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015р. у справі №904/5482/15, ТОВ "АВ метал груп" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вважає означену ухвалу такою, що винесена з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Тому скаржник просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання ухвали №904/5482/15, виданої господарським судом Дніпропетровської області 26.06.2015р.

В обґрунтування своїх вимог у апеляційній скарзі ТОВ "АВ метал груп" вказує на те, що державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначив, що заява про примусове виконання подана 01.07.2015р. та виніс постанову про відкриття 01.07.2015р., тим самим допустив порушення ч. 4 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник вважає, що враховуючи норми ст. 43-6 Господарського процесуального кодексу України державний виконавець повинен був відкрити виконавче провадження 30.06.2015р., оскільки заява про примусове виконання стягувачем була подана 26.06.2015р., а першим робочим днем був вівторок 30.06.2015р. Крім того, державний виконавець встановив добровільний строк для виконання ухвали, яка підлягає негайному виконанню, мотивуючи це тим, що в єдиному реєстрі виконавчих проваджень передбачена така графа. Вказує також на те, що в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець не зазначив, що стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання впродовж строків, встановлених законом (ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження"). Не погоджується апелянт і з тим, що в оскарженій ухвалі господарський суд зазначив, що станом на дату винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали про вжиття запобіжних заходів та винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, у власності ПП "Ворон" спірне майно вже не перебувало, а було відчужено та передано на користь ПФ "Анжіо" та ТОВ "Кондор СКМ", а саме, на підставі договорів поставки ПП "Ворон" 24.06.2015р. поставило ПФ "Анжіо" арматуру 10 мм А500 міра у кількості у кількості 5,000 т та арматуру 12 мм А500 міра у кількості 1,987 т, ТОВ "Кондор СКМ" арматуру 12 мм А500 міра у кількості 8,013 т. Позивач звертає увагу суду також на те, що в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу не зазначено, яким саме чином державний виконавець встановив відсутність майна, на яке необхідно накласти арешт та не зазначено жодної дії, яку б здійснював державний виконавець щодо розшуку майна боржника. Зазначає, що такі факти були встановлені лише в ході судового засідання та копії вищезазначених договорів надані державною виконавчою службою лише на вимогу суду, а які саме виконавчі дії вчинив державний виконавець для розшуку майна невідомо. Тому вважає, що посилання ВДВС на те, що всі виконавчі дії по виконавчому провадженню державним виконавцем були проведені, не заслуговують на увагу, оскільки ці "заходи" вживались навіть без здійснення виходу державного виконавця за адресою боржника. Вказує, що дана постанова разом із виконавчим документом до цього часу так і не отримана стягувачем від державного виконавця.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, не заперечував на її розгляді за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Відповідач (ПП «Ворон») та Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали. Представники відповідача та Жовтневого відділу державної виконавчої служби у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

За правилами ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи, що відповідач та державна виконавча служба були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але не скористались наданим їм правом брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, що неявка представника відповідача та державної виконавчої служби не перешкоджає дослідженню та оцінці наявних матеріалів справи, повнота яких дозволяє визначитись відносно законності оскарженого процесуального документа, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідача та державної виконавчої служби за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених господарським судом обставин та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" звернулось до господарського суду із заявою, у якій просило суд вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно, що належить Приватному підприємству "Ворон" та знаходиться в нього або в інших осіб, а саме - товар: арматура 10 мм А500, міра кількістю 5 тонн та арматура 12 мм А500, міра кількістю 10 тонн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.15р. у справі №904/5482/15 (суддя Суховаров А.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" про вжиття запобіжних заходів задоволено частково. Вжито щодо Приватного підприємства "Ворон" запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно, що належить Приватному підприємству "Ворон", а саме - товар: арматура 10 мм А500, міра кількістю 5 т та арматура 12 мм А500, міра кількістю 10 т.

01.07.2015р., на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №47986438 з виконання ухвали, виданої 26.06.2015р. господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/5482/15.

24.07.2015р. головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". Вмотивовуючи повернення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі №904/5482/15, державний виконавець послався на те, що у боржника відсутнє майно, на яке необхідно накласти арешт.

12.08.2015р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії, в якій просив скасувати постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 24.07.2015р. про повернення стягувачеві виконавчого документа - ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі №904/5482/15 та зобов'язати цю державну виконавчу службу відновити виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документа.

Вимоги у скарзі були обґрунтовані посиланням позивача на недотримання державним виконавцем положень Закону України "Про виконавче провадження" під час відкриття та здійснення заходів примусового виконання зазначеного виконавчого документа та його неправомірне повернення стягувачеві без права на повторне пред'явлення.

Як вірно встановив місцевий господарський суді із матеріалів виконавчого провадження, що були надані Жовтневим відділом ДВС Криворізького міського управління юстиції (а.с.131-158), 02.07.2015р. директором ПП "Ворон" надано пояснення начальнику Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в якому щодо накладення арешту на майно, визначене в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі №904/5482/15 зазначено, що дане майно реалізовано 24.06.2015р. компаніям ПФ "Анжіо" та ТОВ "Кондор СКМ".

На підтвердження вказаних пояснень, ПП "Ворон" подало до виконавчої служби копії документів, з яких вбачається, що між ПП "Ворон" та ПФ "Анжіо" було укладено договір №21/01 від 21.01.2013р., відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю металопродукцію, іменовану надалі товар, а покупець-прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. 24.06.2015 р. на виконання зазначеного договору ПП "Ворон" поставило ПФ "Анжіо" товар, а саме арматуру 10 мм А500 міра у кількості у кількості 5,000 т та арматуру 12 мм А500 міра у кількості 1,987 т, що підтверджується видатковою накладною №0624-1 від 24.06.2015р.

Також, між ПП "Ворон" та ТОВ "Кондор СКМ" укладено договір №06/22-1П від 22.06.2015р., відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю металопродукцію, іменовану надалі товар, а покупець-прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. 24.06.2015 р. на виконання вказаного договору ПП "Ворон" поставило ТОВ "Кондор СКМ" товар, а саме арматуру 12 мм А500 міра у кількості 8,013 т, що підтверджується видатковою накладною №0624-2 від 24.06.2015р.

Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що станом на дату винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 26.06.2015р. про вжиття запобіжних заходів та винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, у власності ПП "Ворон" спірне майно вже не перебувало, а було відчужене та передано на користь ПФ "Анжіо" та ТОВ "Кондор СКМ".

Аналізуючи вказані вище обставини місцевий господарський суд також встановив, що державним виконавцем було вчинено виконавчі дії, направлені на розшук майна, що підлягало арешту, та з'ясовано відсутність цього майна у розпорядженні та володінні боржника на підставі первинних документів, тому дійшов висновку, що у державного виконавця було достатньо підстав для винесення оспорюваної постанови від 24.07.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не погоджується із наведеним вище висновком суду першої інстанції, виходячи із такого.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно з частиною 1 статті 6 та частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 43-6 Господарського процесуального кодексу України ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, необхідними умовами для повернення документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" є відсутність майна у боржника (на яке може бути накладено стягнення за законодавством) та безрезультатність розшуку такого майна.

Відповідно до пункту 6 частини 1 стаття 47 "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За приписами частини 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Частина 4 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень частини 5 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Порядок арешту і вилучення майна боржника встановлений статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає, що: арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 57 вказаного Закону);

Згідно приписів частини 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна (абзац 6 частини 2 статті 57 вказаного Закону).

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна (абзац 7 частини 2 статті 57 вказаного Закону).

Частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Частина 9 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" містить припис, що під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Натомість, як свідчать копії матеріалів виконавчого провадження, які надані до матеріалів даної судової справи, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження була винесена 01.07.2015р., тобто із затримкою у 1 день; вихід за місцем знаходження боржника не здійснено; акт опису та арешту майна або про його відсутність не складено; постанову про повернення виконавчого документа винесено без зазначення документу, який підтверджує встановлені державним виконавцем обставини того, що у боржника відсутнє майно, на яке необхідно накласти арешт; у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві не зазначено про право останнього повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" тощо.

Таким чином, перевіривши дії державного виконавця на предмет відповідності вищенаведеним положенням Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги позивача та вважає, що в матеріалах справи знайшло своє підтвердження те, що головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Свистун П.О. порушено строки відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі №904/5482/15, а в подальшому не вжито усіх передбачених цим Законом заходів щодо проведення опису та арешту зазначеного в ухвалі суду про вжиття запобіжних заходів майна. Відтак оскаржена постанова цього державного виконавця від 24.07.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена без законних для цього підстав. Тому такі дії державного виконавця на вимогу позивача (стягувача) підлягали визнанню судом першої інстанції неправомірними, проте місцевий господарський суд відмовив у їх задоволенні через невідповідність викладених ним висновків дійсним обставинам справи.

Не враховано означеним державним виконавцем та не звернуто увагу судом першої інстанції під час розгляду скарги позивача на дії державної виконавчої служби і приписів ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України про те, що після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

Відтак вжиття судом запобіжних заходів шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно, яке визначається лише родовими ознаками, а тому є замінною річчю (ст. 184 Цивільного кодексу України), не виключало можливості опису та арешту іншого, належного відповідачу майна із такими самими ознаками, яке не було предметом купівлі-продажу за договорами поставки між відповідачем та ПФ "Анжіо" та ТОВ "Кондор СКМ".

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції, із прийняттям, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, нового рішення про повне задоволення вимог позивача за його скаргою на дії державної виконавчої служби, а саме про скасування в судовому порядку оспорюваної постанови державного виконавця та про відновлення виконавчого провадження за ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі № 904/5482/15 в порядку, встановленому ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження".

Судові витрати понесені позивачем у зв'язку з апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають розподілу між сторонами за результатами майбутнього вирішення спору про стягнення коштів, у якому вживались означені запобіжні заходи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015р. у справі №904/5482/15 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

"Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп".

Скасувати постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 24.07.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачеві - ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі №904/5482/15.

Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області відновити виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. у справі №904/5482/15 про вжиття запобіжних заходів".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 22.10.2015р.

Головуючий суддя І. М. Подобєд

Суддя Н. Л. Величко

Суддя О. Г. Іванов