Рішення

від 19.10.2015 по справі 913/670/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 жовтня 2015 року Справа № 913/670/15

Провадження №3/913/670/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1», м. Київ,

до Луганської регіональної торгово-промислової палати, м. Луганськ,

про стягнення 119 913 грн. 25 коп.

Суддя Секірський А.В.

Секретар судового засідання Краєвська К.П.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №285 від 14.04.2015;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Луганської регіональної торгово-промислової палати (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по лізингових платежах та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу №110701-60/ФЛ-Ю-А від 01.07.2011 в сумі 119 913,25 грн., що складається з:

- строкова заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу 30 189,85 грн.;

- прострочена заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу 30 189,72 грн;

- заборгованість відшкодування винагороди (комісії) 4485,30 грн.;

- заборгованість відшкодування винагороди (комісії) 22 288,98 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату комісій 5821,84 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 7741,93 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату відшкодування винагороди (комісії) 1101,56 грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 451,02 грн;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) 64,64 грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) 345,61 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 7854,83 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасне відшкодування винагороди (комісії) 1123,74 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасне відшкодування винагороди (комісії) 6094,23 грн.;

- штрафи за кожен випадок прострочення платежів - 2160,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №110701-60/ФЛ-Ю-А, де позивач виступає Лізингодавцем, а відповідач - Лізингоодержувачем. Відповідач свої обов'язки за договором №110701-60/ФЛ-Ю-А від 01.07.2011 виконував не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 12.08.2015 загальна заборгованість відповідача складає 119 913,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є 91005, м. Луганськ, вул. М.Расковой, буд. 7а.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ В«УкрпоштаВ» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областяхВ» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Так, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздруковані сторінки з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01 липня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №110701-60/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (а.с. 6-7; 11-17).

До договору фінансового лізингу №110701-60/ФЛ-Ю-А сторонами складено та підписано додаткову угоду №1 від 01.07.2011 (а.с. 18-19).

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем складено та підписано специфікацію до договору (а.с. 10).

Відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до п. 2.2 загальних умов договору та графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору фінансового лізингу, викладений в додатковій угоді до договору фінансового лізингу) (а.с. 8-9).

Додатковою угодою №2 від 01.07.2011 сторонами було внесено зміни у графік сплати лізингових платежів та специфікацію (а.с. 20-22).

Згідно з п. 2.2 договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у національній валюті (гривнях) відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця, зазначений у п. 10 договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з урахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.4 загальних умов.

Відповідно до п. 2.4 договору визначено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7-2.9 загальних умов, починаючи, з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт.

Відповідно до п. 2.1.7 загальних умов договору число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання Акту. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобовязаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

На підставі п. 3.3 договору приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав в користування відповідачу предмет лізингу (автомобіль Ssang Yong Kyron M200XDI, 2011 року випуску) на підставі підписаного 27.07.2011 сторонами акту прийому-передачі майна (а.с. 23).

Відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за договором фінансового лізингу №110701-60/ФЛ-Ю-А в сумі:

- строкова заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу 30 189,85 грн.;

- прострочена заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу 30 189,72 грн;

- заборгованість відшкодування винагороди (комісії) 4485,30 грн.;

- заборгованість відшкодування винагороди (комісії) 22 288,98 грн.

Відповідно до п. 7.1.1 договору передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 28.08.2014 по 12.08.2015:

- за несвоєчасну сплату комісій 5821,84 грн.;

- за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 7741,93 грн.;

- за несвоєчасну сплату відшкодування винагороди (комісії) 1101,56 грн.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення:

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 451,02 грн. за період з 30.08.2011 по 12.08.2015;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) 64,64 грн. за період з 30.08.2011 по 12.08.2015;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) 345,61 грн. за період з 30.08.2011 по 12.08.2015;

- інфляційні витрати за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 7854,83 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасне відшкодування винагороди (комісії) 1123,74 грн.;

- інфляційні витрати за несвоєчасне відшкодування винагороди (комісії) 6094,23 грн., що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.10 договору за кожний випадок прострочення сплати лізингових платежів - на строк понад 3 (трьох) календарних днів - згідно умов цього договору лізингодавець має право вимагати сплати адміністративної комісії за адміністрування простроченої заборгованості в розмірі 150,00 грн., ПДВ 20% - 30 грн., всього - 180 грн. Дана комісія сплачується лізингоодержувачем на підставі виставленого лізингодавцем рахунку.

На підставі п. 2.10 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2160,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 16 зазначеного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 2.4 договору сторони визначели, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку (додаткова угода №1 до договору) та загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7-2.9 загальних умов, починаючи, з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт.

Відповідно до п. 2.2 договору лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору передав майно (предмет лізингу), претензій щодо переданого майна у відповідача немає.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за договором фінансового лізингу №110701-60/ФЛ-Ю-А за період з 28.08.2014 по 28.07.2015 в сумі:

- строкова заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу 30 189,85 грн.;

- прострочена заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу 30 189,72 грн;

- заборгованість відшкодування винагороди (комісії) 4485,30 грн.;

- заборгованість відшкодування винагороди (комісії) 22 288,98 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по платежу, що відшкодовує вартість майна у загальній сумі 60 379,57 грн. та винагороди (комісії) у загальному розмірі 26 774,28 грн., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.1.1 договору передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню:

- за несвоєчасну сплату комісій 5821,84 грн.;

- за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 7741,93 грн.;

- за несвоєчасну сплату відшкодування винагороди (комісії) 1101,56 грн.

Перевіривши розрахунок нарахування пені за допомогою програми «Законодавство України», судом встановлено, що при нарахуванні пені позивачем допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня в наступному розмірі:

- за несвоєчасну сплату комісій 5742,09 грн.;

- за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 7635,85 грн.;

- за несвоєчасну сплату відшкодування винагороди (комісії) 1086,42 грн.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення:

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу 451,02 грн. за період з 30.08.2011 по 12.08.2015;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) 64,64 грн. за період з 30.08.2011 по 12.08.2015;

- 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) 345,61 грн. за період з 30.08.2011 по 12.08.2015;

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є обґрунтованим, та таким, що відповідає матеріалам справи та її фактичним обставинам, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у загальній сумі 861,27 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно розрахунку інфляційних нарахувань у загальній сумі 15072,80 грн. суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок інфляційних витрат зроблений на кожну дату місяця.

Суд ухвалами неодноразово зобов'язував позивача надати розрахунок інфляційних витрат зроблений помісячно та з зазначенням конкретного помісячного періоду.

Проте, позивачем вказані вимоги суду не були виконані.

Наданий позивачем розрахунок є невірними, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації Верховного Суду України, що викладені у листі «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р ., розрахунок інфляційних витрат здійснювався поденно, а не щомісячно.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних витрат у загальній сумі 15072,80 грн.

Відповідно до п. 2.10 договору за кожний випадок прострочення сплати лізингових платежів - на строк понад 3 (трьох) календарних днів - згідно умов цього договору лізингодавець має право вимагати сплати адміністративної комісії за адміністрування простроченої заборгованості в розмірі 150,00 грн., ПДВ 20% - 30 грн., всього - 180 грн. Дана комісія сплачується лізингоодержувачем на підставі виставленого лізингодавцем рахунку.

Підставою для сплати відповідної адміністративної комісії є виставлений лізингодавцем рахунок.

Вказаний в п. 2.10 договору рахунок, за своєю суттю є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України.

Позивачем не надано до матеріалів справи виставлених рахунків на оплату адміністративної комісії та доказів їх направлення та вручення.

Таким чином, суд доходить висновку, що строк виконання зобов'язання щодо сплати адміністративної комісії в сумі 2160,00 грн. не настав.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення адміністративної комісії в сумі 2160,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник на день подання позовної заяви був звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись статями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганської регіональної торгово-промислової палати, 91005, м. Луганськ, вул. М. Расковой, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 02944811, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1», 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ 19017842, за договором фінансового лізингу №110701-60/ФЛ-Ю-А від 01.07.2011 строкову заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу у сумі 30 189 грн. 85 коп. (тридцять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 85 коп.), прострочену заборгованість за відшкодуванням (компенсації) частини вартості предмету лізингу у сумі 30 189 грн.72 коп. (тридцять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 72 коп.), заборгованість відшкодування винагороди (комісії) у сумі 4485 грн.30 коп. (чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 30 коп.), заборгованість відшкодування винагороди (комісії) у сумі 22 288 грн. 98 коп. (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 98 коп.), пеню за несвоєчасну сплату комісій у сумі 5742 грн. 09 коп. (п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні 09 коп.), пеню за несвоєчасне погашення відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу у сумі 7635грн. 85 коп. (сім тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 85 коп.), пеню за несвоєчасну сплату відшкодування винагороди (комісії) у сумі 1086 грн. 42 коп. (одна тисяча вісімдесят шість гривень 42 коп.), 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування (компенсації) частини вартості предмету лізингу у сумі 451 грн. 02 коп. (чотириста п'ятдесят одна гривня 02 коп.), 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) у сумі 64 грн. 64 коп. (шістдесят чотири гривні 64 коп.), 3% річних за несвоєчасну оплату відшкодування винагороди (комісії) у сумі 345 грн. 61 коп. (триста сорок п'ять гривень 61 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

4. Стягнути з Луганської регіональної торгово-промислової палати, 91005, м. Луганськ, вул. М. Расковой, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 02944811, на рахунок 31214206783004, одержувач - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 37999675, код класифікації доходів 22030001, призначення платежу - «судовий збір», код суду 02844564, витрати зі сплати судового збору в сумі 2049 грн. 59 коп. (дві тисячі сорок дев'ять гривень 59 копійок), видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2015

Суддя А.В. Секірський