Постанова

від 01.10.2015 по справі 808/4425/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/4425/15

01 жовтня 2015 року 11год. 17хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №2-17 від 30.06.2015 , - ВСТАНОВИВ :

Позивач - ОСОБА_3 - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 №2-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що транспортний податок з фізичних осіб, визначений у статті 267 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України), був запроваджений згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015. Однак, на думку позивача, вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки згідно вимог Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то зміни до ПК України, внесені за кілька днів до початку бюджетного періоду 2015 року, не можуть застосовуватись до позивача раніше 2016 року. Крім того, повинен застосовуватися принцип презумпції правомірності рішення платника податку, встановлений ст. 4 ПК України. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просить задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявленого адміністративного позву посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та прийнятим відповідно до діючого податкового законодавства України. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач 10.09.2010 зареєстрував автомобіль Lexus GX460 2010 року випуску, з об'ємом двигуна 4608 см.куб., державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9), інформацією ГУ МВС України в Запорізькій області (а.с.17-32).

30 червня 2015 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення рішення №2-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 18750,00 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку рішенню відповідача суд виходить з такого.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, автомобіль Lexus GX460 2010 року випуску, з об'ємом двигуна 4608 см.куб., державний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано 20.09.2010 згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі являється платником вказаного податку. Тому, приймаючи 30.06.2015 податкове повідомлення рішення №2-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Водночас відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. незалежно від дати придбання автомобіля. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 року. Крім того суд вважає, що відповідачем правомірно розраховано суму податку пропорційно даті закінчення п'ятирічного терміну користування автомобілем, тобто визначено суму зобов'язання 18750,00 грн., а не 25000 грн., оскільки п'ятирічний строк використання позивачем автомобіля закінчується 10.09.2015.

Отже, на підставі аналізу норм законодавства та оцінки фактичних обставин справи суд доходить висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №72-17 діяв у законний спосіб, на підставі та в межах визначених повноважень. Тому, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.

Зважаючи, що позивачем при поданні адміністративного позову сплачено 10 відсотків від суми судового збору, та враховуючи, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, решту суми судового збору слід стягнути з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька