Ухвала

від 20.10.2015 по справі 804/5534/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 804/5534/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Уханенка С.А.

           суддів:                     Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства "Авторубіж" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 р. по справі за позовом приватного підприємства "Авторубіж" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив податкове повідомлення-рішення податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким приватному підприємству "Авторубіж" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2 097,99 грн., з яких 1 398,66 грн. за основним платежем та 699,33 грн. за штрафними санкціями – скасувати повністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою податкового органу на підставі повідомлення від 18.11.2014 року № 530, згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 та п. 79.2 ст. 79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Бабушкінському районі №1986 від 18.11.2014 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Авторубіж» з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено Акт №3778/04-62-22-1/33339501 від 09.12.2014 року.

У вказаному вище акті встановлено допущені позивачем порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 288.5 ст. 288 ПК України, рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району м. Дніпропетровська за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року на 1398,66 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки податковим органом 23.12.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0002092201, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2097,99грн., з якої 1398,66 грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 699,33 грн.

За результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДВС у Дніпропетровській області та до Державної фіскальної служби України відповідно, податкове повідомлення - рішення №0002092201 від 23.12.2014року залишено без змін , а скарги без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011, визначається розділом ХІІІ "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

При цьому, відповідно до норм Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ, не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме - трикратного розміру земельного податку, не залежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

З урахуванням наведеного, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку, згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, та встановлення її розміру, який не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, колегія суддів дійшла висновку, що позивач повинен був самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Тому висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення податковим органом грошового зобов'язання з орендної плати є обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Авторубіж" – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      С.А. Уханенко

           Суддя:                                                                      І.Ю. Богданенко

           Суддя:                                                                      Ю.М. Дадим