Ухвала

від 08.10.2015 по справі 826/6642/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6642/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кашт Івент Сервіс» до Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кашт Івент Сервіс» (надалі за текстом - «ТОВ «Кашт Івент Сервіс») звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу про примусове виконання рішення по справі № 911/4043/14 від 06.11.2014 року та про зобов'язання відповідача здійснити виконання зазначеного наказу. Позивач просив також виплатити йому із Державного бюджету України компенсацію у розмірі 3% річних від несплаченої суми, що становить 104 грн. 77 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України яка полягає у невиконанні наказу про примусове виконання рішення № 911/4043/14 від 06.11.2014 р. виданого Господарським судом Київської області та зобов'язано відповідача здійснити виконання названого наказу. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмовлення у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.10.2014 р. у справі № 911/4043/14 позовні вимоги ТОВ «Кашт Івент Сервіс» задоволено частково. Присуджено стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим на користь позивача 44 600 грн. заборгованості, 931 грн. 10 коп. 3% річних, 5753 грн. 85 коп. судового збору.

06 листопада 2014 року Господарським судом Київської області на виконання вищевказаного рішення видано наказ про примусове виконання рішення. Із зазначенням строку пред'явлення виконавчого документу до виконання - до 04.11.2015.

05 грудня 2014 року ТОВ «Кашт Івент Сервіс» звернулось із заявою до Державної казначейської служби України про примусове виконання рішення суду.

Водночас, будь-яких дій щодо виконання судового рішення відповідачем не вчинено.

Стаття 124 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає таке: «...судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України».

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (надалі за текстом - «Закон № 4901-VI») держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно частини 1 ст. 3 Закону 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною другою названої статті Закону 4901-VI передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

За приписами частини 4 статті 3 Закону 4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

За змістом підпункту 2 пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що відповідачем не вчинено дій спрямованих на виконання судового рішення, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволенні позовних вимог у наведеній частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 13 жовтня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.