Постанова

від 22.10.2015 по справі 826/9942/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9942/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Чепурної І. В., представника відповідача Пінтова В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до загальноосвітнього навчального закладу "Гуманітарна гімназія "Гармонія" про стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 22 044,44 грн. та пені в розмірі 815, 48 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Київське міське відділення ФСЗІ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ЗНЗ "Гуманітарна гімназія "Гармонія" про стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 22 044,44 грн. та пені в розмірі 815, 48 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма 10-ПІ), поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту, середньооблікова кількість штатних працівників становила 45 осіб. Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 2 особи, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за 2014 рік, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, складала 1 особу.

На цій підставі позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та нарахованої пені.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так з листа Дніпровського районного центра зайнятості № 2525-03/24 від 25.05.2015 р. вбачається, що відповідач звіти за формою 3-ПН протягом 2014 року не подавав, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22.10.2015 р.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що органом служби зайнятості не могло бути запропоновано відповідачу кандидатуру особи з інвалідністю з огляду на необізнаність у такій потребі.

У такій бездіяльності відповідача колегія суддів вбачає порушення правил господарської діяльності, що виявилось у неповідомленні відповідального за працевлаштування громадян державного органу про існуючу потребу у працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до загальноосвітнього навчального закладу "Гуманітарна гімназія "Гармонія" про стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 22 044,44 грн. та пені в розмірі 815, 48 грн. задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити .

Стягнути з загальноосвітнього навчального закладу "Гуманітарна гімназія "Гармонія" (ЄДРПОУ 21617070) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: ГУ ДКСУ м. Києва, банк отримувача: ГУ ДКСУ м. Києва, рахунок: 31219230700001, МФО: 820019, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ м. Києва 37993783) адміністративно-господарську санкцію в розмірі 22 044,44 грн. та пеню в розмірі 815, 48 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 22.10.2015 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.