Ухвала

від 15.09.2015 по справі 815/1051/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

"15" вересня 2015 р. № К/800/27585/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Маринчак Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуРосійсько-української паливної компанії «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю) на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 у справі№815/1051/15 за позовомРосійсько-української паливної компанії «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю) доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області третя особаВідділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції провизнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Російсько-Українська паливна компанія «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №831 від 29.12.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій та вважаючи їх безпідставними, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Третя особа заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача або заперечень на касаційну скаргу не надала.

З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.11.2014 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції на адресу Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю) надіслано повідомлення №12.8-6831 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки (форми №6) про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або шляхом надіслання поштовим відправленням з описом вкладення, або подання особисто (або через уповноважену особу).

Російсько-Українською паливною компанією «Рута і К"» (Товариство з обмеженою відповідальністю) 19.11.2014 надала державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

24.12.2014 державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - Російсько-Українську паливну компанію «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю).

24.12.2014 Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції отримано в електронному вигляді відомість №15561440021010077 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - Російсько-Українську паливну компанію «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю).

29.12.2014 комісією Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, створеною відповідно до Наказу від 07.04.2014. №770, встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи - Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю) за її місцезнаходженням, що підтверджується електронною відомістю держреєстратора ВК ОМР від 23.12.2014 №15561440021010077, у зв'язку з чим відповідно до абз. «ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України прийнято рішення №831 від 29.12.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю).

Не погодившись з рішенням №831 від 29.12.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області зі скаргою №3 від 15.01.2015 про його скасування, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №247/10/15-32-11-01-13 від 29.01.2015, яким залишено без змін рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №831 від 29.12.2014.

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, відповідачем правомірно винесено спірне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд вживає передбачені законом заходи для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскаржувані рішення судів вказаним вимогам не відповідають.

Так, відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до частин 11, 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу; у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (частина 14 статті 19 зазначеного Закону).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору картки про підтвердження відомостей у зв'язку з надходженням від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 по справі №21-4а14.

Відповідно з метою встановлення факту правомірності прийняття податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість судам, зокрема, слід було з'ясувати правомірність дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, а також чи була отримана державним реєстратором реєстраційна картка позивача.

Ці обставини відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмета доказування при розгляді судом цього адміністративного позову.

Разом з тим, як вбачається з судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи даний спір, обмежились лише висновком про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - Російсько-Українську паливну компанію «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю), поруч з цим позивач неодноразово наголошував на підтвердженні ним відомостей державному реєстратору про юридичну особу, хоча і з запізненням, але до внесення запису реєстратором.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, і в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити законне рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Російсько-української паливної компанії «Рута і К» (Товариство з обмеженою відповідальністю) задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

3. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Н.Є.Маринчак М.В.Сірош