Ухвала

від 21.10.2015 по справі 2а/0470/14615/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/10101/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., при секретарі:Слободян О.М., за участю представника позивача - Глушковської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» до Дніпропетровської митниці про визнання дій протиправними, скасування картки відмови та стягнення коштів, - в с т а н о в и л а: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці про визнання дій протиправними, скасування картки відмови та стягнення коштів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 22 січня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано дії Дніпропетровської митниці Державної митної служби України щодо відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України протиправними.

Визнано неправомірною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 07 червня 2012 року №110080000/2/00892.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» судовий збір в розмірі

64, 38 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 22 січня 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 22 січня 2013 року скасовано в частині відмови у стягненні коштів.

Стягнуто з Дніпропетровської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» на відшкодування шкоди 28049 грн. 50 коп.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 22 січня 2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що позивачем 07 жовтня 2011 року укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Руставі Азот» угоду про поставку товарів, на виконання якою позивачем 14 березня 2012 року пред'явлено до митного оформлення на м/п Дніпропетровськ-Південний» в режимі «ЕК 10» за ВМД №110080000/2012/104747 наступні товари: труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні с125х2мм ВТ 1-0 ГОСТ 22897-86 1710 кг; листи титанові (ВТ1-0,6x1000х2000мм 60 кг ГОСТ 22178-76; ВТ 1-0,6х1010x1220мм 34 кг ГОСТ 22178-76; ВТ1-0,25х530х2000мм 120 кг ГОСТ 23755-79; ВТ1-0,25x520x570мм 101 кг ГОСТ 23755-79); прутки титанові ВТ1-0 d14мм 10,80 кг ГОСТ 26492-86; дріт зварювальний титановий (ВТ 1-00.0,2мм 20кг ГОСТ 27265-87, 0,5мм 30кг ГОСТ 27265-87); електроди вольфрамові зварювальні без флюсу сплав WR2 WL-10 d2 4мм, L-175мм 10 шт.DIN EN 26 848.

На підставі листа управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області

від 12 березня 2012 року «Щодо труб з титанового сплаву», відповідно до якого труби з титанового сплаву ВТ 1-0 розмірами 25,0x2,0мм, вироблені за ГОСТ 22897-86 наявні у Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створення хімічної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №86 від 28 січня 2004 року, та належать до товарів подвійного використання, посадовими особами Дніпропетровської митниці 15 березня 2012 року складено протокол про порушення митних правил у відношенні директора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» ОСОБА_1. за ознаками порушення, передбаченого частиною 1 статті 352 Митного кодексу України (переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю), та вилучено товар №1: труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні с125х2мм, марки ВТ 1-0 ГОСТ 22897-86.

Вилучений товар (труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні) передано на склад митного органу (складське приміщення по вул. Криворізькій, 1, м. Дніпропетровськ, відповідно до договору найму приміщення від 05 березня 2012 року, укладеного між Дніпропетровською митницею та товариством з обмеженою відповідальністю «Автопорт «Південний») відповідно до акту прийому-передачі від 19 березня 2012 року.

В подальшому постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

від 25 квітня 2012 року, яка набрала законної сили 07 травня 2012 року, адміністративну справу відносно ОСОБА_1. про порушення митних правил закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Позивач 11 травня 2012 року звернувся до Дніпропетровської митниці щодо початку оформлення митних документів та відправлення товару замовнику.

На що відповідач 07 червня 2012 року повідомив позивача про те, що видача товарів зі складу митниці власникам або уповноваженим особам здійснюється лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат на зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» повторно звернулось до відповідача із заявою від 23 травня 2012 року з проханням повідомити порядок оформлення митних документів і строк відвантаження товару, що знаходився на складах митної зони.

Відповідач, розглянувши подані до митного оформлення документи та враховуючи лист управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 12 березня 2012 року, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 червня 2012 року №110080000/2/00892, зазначивши причиною відмови ненадання дозвільних документів Державної служби експортного контролю України.

Також Дніпропетровська митниця звернулась із запитом від 18 червня 2012 року до Держекспортконтролю України для надання роз'яснень щодо отримання дозвільних документів при здійсненні експорту товару «труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні с125x2мм ВТ 1-0 ГОСТ 22897-86».

За результатами розгляду цього запиту Дніпропетровської митниці Державною службою експортного контролю України 04 липня 2012 року повідомлено про те, що вищевказаний товар не підлягає державному експортному контролю та міжнародні передачі таких товарів здійснюються без дозволу (висновку) Держекспортконтолю України.

При цьому позивач 26 червня 2012 року ще раз звернувся до Дніпропетровської митниці щодо можливості видачі товару зі складу митного органу.

Після чого 10 липня 2012 року Дніпропетровська митниця видала позивачу зі складу митного органу товар «труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні с125x2мм ВТ 1-0 ГОСТ 22897-86» відповідно до видаткової накладної від 10 липня 2012 року №81.

З метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами позивач оформив на зазначений товар декларацію №110080000/2012/124275 від 29 серпня 2012 року, за якою відповідачем здійснене митне оформлення товару.

Не погоджуючись із складеною відповідачем карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 червня 2012 року №110080000/2/00892 та вважаючи, що кошти, сплачені за зберігання вантажу, навантажувально-розвантажувальні роботи та простій автомобіля, підлягають стягненню з відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» звернулось до суду з позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України відповідач діяв неправомірно, разом з тим, сплачені позивачем кошти як за зберігання товару, так і за вимушений простій автомобіля та інші витрати стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позивач не звертався до митного органу щодо повернення зазначених коштів у встановленому законом порядку.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов у повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана картка відмови прийнята відповідачем протиправно, а всі понесені позивачем внаслідок прийняття такого рішення витрати підлягають стягненню з відповідача.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій відповідача та скасування оскаржуваної картки відмови є правильними з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 264 Митного кодексу України (в редакції, чинній на мемент виникнення спірних правовідносин) митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно зі статтею 197 Митного кодексу України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються митними органами на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів митним органам передбачено законами України.

Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товари подвійного використання - це окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов'язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» митне оформлення та митний контроль товарів здійснюються в порядку, передбаченому Митним кодексом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року №86 затверджений Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, Додаток 1 якого визначає Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки.

Відповідно до пункту II.1.8. то таких товарів належать багатоцільові комунікації (подвійні та багатостінні труби) типу «труба в трубі», які мають отвір для виявлення течі та в яких всі поверхні, що перебувають в контакті з хімікатами, виготовлені з одного або кількох зазначених нижче корозійностійких матеріалів: нікель або сплави із вмістом нікелю вагою більш як 40 відсотків; сплави із вмістом нікелю вагою більш як 25 відсотків і вмістом хрому вагою більш як 20 відсотків; титан або титанові сплави; тантал або танталові сплави; цирконій або сплави цирконію; фторполімери; скло або скляне облицювання (в тому числі склоподібне або емалеве покриття); графіт; срібло або матеріали, плаковані сріблом (код УКТЗЕД 8419 90 80 00).

Так, приймаючи оскаржувану картку відмови, відповідач посилався на лист управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 12 березня 2012 року «Щодо труб з титанового сплаву», відповідно до якого труби з титанового сплаву ВТ 1-0 розмірами 25,0x2,0мм, вироблені за ГОСТ 22897-86, наявні у Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створення хімічної зброї, а відтак - для здійснення декларування ввезеного товару необхідний відповідний спеціальний дозвіл Державної служби експортного контролю України.

Разом з тим, як встановлено судами, на звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» від 06 січня 2012 року Державна служба експортного контролю України листом від 16 січня 2012 року повідомила про те, що у разі наявності висновків, що товар не відповідає ознакам товарів військового призначення або товарів подвійного використання, а також буде встановлено, що міжнародна передача цього товару не підпадає під зазначені вище випадки, експорт (тимчасове вивезення) цього товару може здійснюватися без дозволу (висновку) Держекспортконтролю України.

На виконання зазначеної рекомендації позивач звернувся до державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості

ім. Я.О. Осади», який, провівши випробування, 09 лютого 2012 року надав відповідь, згідно з якою надана продукція («труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні с125x2мм ВТ 1-0 ГОСТ 22897-86») не входить до переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року №86.

В подальшому державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.О. Осади» 20 березня 2012 року повідомило Державну службу експортного контролю України титанові труби зі сплавів ВТ 1-0, Сг. 2, ПТ 1-М, ПТ 7-М з межею міцності менше 900 МПа та зовнішнім діаметром від 5

до 75 мм не підпадають під «подвійне призначення».

Крім того, зазначені обставини, а також те, що лист управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 12 березня 2012 року носить лише інформативний характер, встановлені рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

від 25 квітня 2012 року, яке набрало законної сили.

Отже, суди, встановивши, що ввезений позивачем товар - труби титанові без фітингів холоднодеформовані безшовні с125х2мм ВТ 1-0 ГОСТ 22897-86 - не підпадає по своїм технічним характеристикам під поняття товарів подвійного призначення, дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність винесеної відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 червня 2012 року №110080000/2/00892.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних зі зберіганням товару на складі митного органу з таких підстав.

Відповідно до статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Згідно з частиною 3 статті 528 Митного кодексу України у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 №731, передбачено, що витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів кошти, отримані як відшкодування витрат митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки митних органів, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Згідно з положеннями Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Таким чином, обов'язковою умовою для повернення платнику надмірно або помилково сплачених митних та інших платежів є звернення до митного органу із заявою та пакетом документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем дій, передбачених Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, не вчинялось, а відтак - відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України витрат, пов'язаних зі зберіганням товару на складі митного органу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат, пов'язаних зі зберіганням товару на складі митного органу.

А суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення коштів, а відтак - безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Дніпропетровської митниці на користь Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» коштів у сумі 28049 грн.

50 коп., із залишенням в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» до Дніпропетровської митниці про визнання дій протиправними, скасування картки відмови та стягнення коштів задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Дніпропетровської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» на відшкодування шкоди 28049 грн. 50 коп. та залишити в силі в цій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 22 січня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецтеплотехніка» до Дніпропетровської митниці про визнання дій протиправними, скасування картки відмови та стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: