Постанова

від 15.10.2015 по справі 910/6079/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа№ 910/6079/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від прокуратури: Бондарчук І.П. - посвідчення;

від позивача: Безносик А.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Михалюк Я.Б. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року

у справі № 910/6079/15-г (суддя Полякова К.В.)

за позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлекс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про розірвання договору та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлекс" про розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6079/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що прокуратура вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Заступника прокурора міста Києва зазначає, що поза увагою суду першої інстанції є порушення п. 8.4.договору, а саме не вчинення орендарем дій, спрямованих на забудову земельної ділянки.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року у зв'язку з перебування судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А. судді Скрипка І.М., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 19.08.2015 року.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді Гончарова С.А. розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва 19.08.2015 року не відбувся.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року у зв'язку з перебування суддів Куксова В.В., Скрипки І.М. у відпустці, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А. судді Авдеєв П.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено розгляд справи на 15.10.2015 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 року у зв'язку з виходом судді Авдеєв П.В у відставку, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А. судді Пономаренко Є.Ю., Шаптала Є.Ю.

Відповідач, згідно з поданим до суду 10.08.2015 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить апеляційний суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, до судового засідання, що відбулось 15.10.2015 року, не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третьої особи є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішенням Київської міської ради від 12.02.2004 року №59-3/1269 "Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлекс" для будівництва, експлуатації та обслуговування атракціонів, місць відпочинку і торговельних павільйонів на вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва, припинено Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" право користування частиною земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 06.12.1971 року № 1938 "Про відвод земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства м. Києва під районний парк культури та відпочинку", площею 1,65 га (лист-згода від 11.12.2003 року N1722) та віднесено її до земель запасу житлової та громадської забудови, передано товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлекс", за умови виконання п. 1.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,65 га для будівництва, експлуатації та обслуговування атракціонів, місць відпочинку і торговельних павільйонів на вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови".

На підставі зазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛЕКС" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 02.07.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 656, зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 21.07.2004 року за № 72-6-00179 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - договір).

Відповідно до п. п. 2.1. договору, об'єктом оренди відповідно до укладеного договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва; - розмір - 1,6459 га; - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування атракціонів, місць відпочинку і торгівельних павільйонів; - кадастровий номер - 8000000000:72:186:0033.

Згідно пункту 3.1. Договору, останній укладений на 15 років.

Приписами п. 8.1. Договору орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором.

Відповідно до п. 11.5. Договір може бути розірвано у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем своїх обов'язків, визначених у п. 5.1 та 8.4. Договору.

Згідно з п. 12.2. договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

29.11.2012 року рішенням Київської міської ради за № 645/8929 відмінено п. 1 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року № 59-3/1269 "Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлекс" надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2004 року №72-6-00179. Вказане рішення Київської міської ради прийнято із врахуванням положень ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 9 Земельного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України та обґрунтоване тим, що ТОВ "Інтерлекс" не розпочало будівельні роботи на земельній ділянці на вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва.

Відповідач не погоджуючись із вимогами прокурора та Київської міської ради, вказує, що з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки і станом на момент розгляду зазначеної справи ним вжито комплекс передбачених законодавством дій направлених на реалізацію будівельного проекту, а саме:

- укладено договір на складання проектно-вишукувальних робіт № 7/01 від 18.03.2008 року по складанню документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва, на підтвердження чого до суду надано копію договору № 7/01 від 18.03.2008 року, протоколу погодження договірної ціни та Акту № 1 від 27.06.2008 року здачі-приймання виконаних робіт;

- замовлено виконання робіт щодо складання топографо-геодезичної підоснови М 1:500 за адресою вул. Механізаторів, що підтверджується доданим до матеріалів справи кошторисом на виконання вказаних робіт;

- між відповідачем та ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 507-2011 від 17.02.2012 року, на підставі якого розроблено Містобудівний розрахунок до проекту кафе та благоустрій території з влаштуванням атракціонів, дитячих майданчиків та місць відпочинку по вулиці Механізаторів у Солом'янському районі міста Києва;

- також відповідачем надано до суду листи, із відмітками про реєстрацію, яким ТОВ "Інтерлекс" звертався до КО "Київзеленбуд" для проведення обстеження зелених насаджень (лист вх. №Д0321 від 10.04.2015 року) та до КП "СУППР" для проведення комплексного огляду зсувів на орендованій земельній ділянці (лист № 324/255 від 10.04.2015 року).

До того ж, відповідач протягом всього часу користування земельною ділянкою сплачує орендну плату відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів № 16176/10/26-59-23-01-12 від 23.04.15 року.

Враховуючи викладене, ТОВ "Інтерлекс" заперечує проти розірвання договору оренди земельної ділянки та вказує, що відповідно до чинного законодавства підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом земельних ресурсів проведенно перевірки за адресою вулиця Механізаторів, за наслідками яких встановлено, що земельна ділянка площею 1,6459 га (кадастровий номер 72:186:033) не огороджена та вільна від забудови, про що вказано в акті обстеження земельної ділянки №106/09 від 12.02.2015 року.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.07.2004 року та зобов'язання ТОВ "Інтерлекс" повернути Київській міській раді земельну ділянку за адресою вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 1,6459 га, кадастровий номер - 8000000000:72:186:0033

Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок проведеної прокуратурою перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо належного виконання умов договорів оренди земельних ділянок суб'єктами господарювання, ним встановлено наявність порушення виконання зобов'язань з боку ТОВ "Інтерлекс", яке тягне за собою дострокове розірвання договору, оскільки орендарем не завершено будівництво на земельній ділянці.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 Господарського кодексу України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За умовами пункту 11.4 Договору оренди земельної ділянки, визначено, що припинення договору шляхом розірвання можливе у разі:

- за взаємною згодою сторін; - за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує Земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п. 11.5 Договору оренди земельної ділянки, Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4. Договору.

Положеннями п. 5.1. договору передбачено, що на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки.

Колегія суддів не приймає доводів апелянта стосовно того, що поза увагою суду першої інстанції є порушення п. 8.4.договору, а саме не вчинення орендарем дій, спрямованих на забудову земельної ділянки, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно проаналізовано та оцінено п. 8.4. договору, відповідно до якого передбачено, що орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором та після підписання цього договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки, в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно вносити орендну плату.

Приймаючи рішення № 645/8929 від 29.11.2012, Київська міська рада підставою для відміни п.1 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 №59-3/1269 та надання згоди на розірвання договору визначила, що ТОВ "Інтерлекс" не розпочало будівельні роботи на земельній ділянці на вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва.

За приписами ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено право зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про втрати та збитки, які вказана сторона понесла внаслідок порушення іншою стороною договору.

Під шкодою в контексті ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв'язку з порушенням. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору має довести наявність істотного порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди.

У пункті 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Пунктом "а" частини 1 статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що відповідно до чинного законодавства підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011 року) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде ие істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. при цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом (п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Відтак, підставою розірвання договору є саме використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена Договором, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України №3-36гс15, яка у відповідності до положень статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для застосування під час розгляду аналогічних спорів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.07.2004 року, оскільки не вбачає у діях відповідача, а саме у не здійсненні забудови, ознак істотного порушення договірного зобов'язання, яке завдає шкоди орендодавцю - Київській міській раді.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що вимога прокуратури та Київської міської ради про зобов'язання ТОВ "Інтерлекс" повернути Київській міській раді земельну ділянку за адресою вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 1,6459 га, кадастровий номер - 8000000000:72:186:0033, за своєю правовою природою є наслідком дій сторін у разі розірвання договору оренди земельної ділянки.

Так, оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, тому відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов'язання ТОВ "Інтерлекс" повернути Київській міській раді земельну ділянку за адресою вул. Механізаторів у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 1,6459 га, кадастровий номер - 8000000000:72:186:0033.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на викладене позовні вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є необґрунтованими та такими, в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6079/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника прокурора міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6079/15-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6079/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6079/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6079/15-г повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Є.Ю. Пономаренко

Є.Ю. Шаптала