Постанова

від 21.10.2015 по справі 910/13414/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа№ 910/13414/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Мельниченко Н. О. - представник за довіреністю № 946 від 28.05.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2015

у справі № 910/13414/15 (суддя Карабань Я. А.)

за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс»

про стягнення 60 913,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення штрафу в сумі 59 470 грн., нарахованого відповідно до ст. 122 Статуту залізниць Україна за невірне зазначення у накладній № 40655810 маси вантажу у вагонах № 95620142 та № 95364527, та додаткових витрат в сумі 1 443,36 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2015, повний текст якого складений та підписаний 02.09.2015, у справі № 910/13414/15 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невірного зазначення відповідачем у накладній № 40655810 маси вантажу у вагонах № 95620142 та № 95364527, з огляду на що позивач згідно з приписами ст. 122 Статуту залізниць Україна має право на нарахування штрафу у заявлений до стягнення сумі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс», звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 по справі № 910/13414/15 та прийняти нове рішення, в якому стягнути з відповідача штраф у розмірі 11 894 грн.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що при винесенні вказаного рішення суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та докази та прийняв вказане рішення з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач зазначив про те, що ним під час розгляду справи в суді першої інстанції було визнано свою вину щодо невірного зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 46055870, яке сталось через службову недбалість представника відповідача на станції Кінецьпіль, проте відповідач просив суд першої інстанції, з огляду на співвідношення пред'явлених до стягнення штрафних санкцій з отриманими негативними наслідками від порушеного зобов'язання, відсутністю негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу у накладній, скористатися наданим ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України та ст. 551 ЦК України правом та зменшити присуджений до стягнення штраф до 11 894 грн.

Ухвалою від 21.09.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Позивач представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

23.11.2014 за накладною № 40655870 (а.с. 29) у вагонах №№ 95540464, 95620142, 95364527, 9533485, 95449914 № 67679019 зі станції Кінецьпіль Одеської залізниці (40407501) до станції Ксенієво Одеської залізниці (40424507) відправлений вантаж - пшениця насипом.

Відправником вантажу є відповідач, одержувачем - ТОВ «Іллічівський зерновий термінал.

Згідно з вказаною залізничною накладною вага вантажу у вагонах № 95620142 та № 95364527 визначена відповідачем у розмірі 66 000 кг та 66 000 кг відповідно.

Під час пересування вагонів № 95620142 та № 95364527 на станції Котовськ Одеської залізниці було здійснено комісійне перевантаження вказаних вагонів, яким встановлено, що:

- у вагоні № 95620142 маса нетто становить 53 250 кг, маса брутто - 74 750 кг., тара 21 500 кг., тоді як у перевізних документах значиться маса нетто 66 000 кг, тара - 21 500 кг, вантажопідйомність вагону - 70 000 кг;

- у вагоні № 95364527 маса нетто становить 53 050 кг, маса брутто - 74 850 кг, тара 21 800 кг, тоді як у перевізних документах значиться маса нетто 66 000 кг., тара - 21 800 кг, вантажопідйомність вагону - 70 000 кг.

У зв'язку із виявленими порушеннями було складено Акти загальної форми від 24.11.2014 № 106 (щодо вагону № 95364527) та № 107 (щодо вагону № 95364527).

На підставі акту загальної форми № 107 від 24.11.2014 проведено повторне переважування вагону № 95620142 на 150 т залізничних вагах в присутності працівників станції Котовськ Одеської залізниці: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в результаті якого недовантаження вагону № 95620142 на 12 750 кг. підтвердилося. Нестача у вагоні поміститися могла. Вагон прибув технічно справним.

За наслідками проведення контрольного переважування було складено Комерційний акт № 391983/96 від 25.11.2014.

На підставі акту загальної форми № 106 від 24.11.2014 проведено повторне переважування вагону № 95364527 на 150 т залізничних вагах в присутності працівників станції Котовськ Одеської залізниці: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в результаті якого недовантаження вагону № 95364527 на 12 950 кг. підтвердилося. Нестача у вагоні поміститися могла. Вагон прибув технічно справним.

За наслідками проведення контрольного переважування було складено Комерційний акт № 391984/97 від 25.11.2014.

Згідно з відомостями, які внесені у накладну № 40655870, завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником.

Отже, наявні у справі докази свідчать про те, що відповідачем у вагони № 95620142 та № 95364527 було завантажено вантажу менше, ніж вказано у залізничній накладній № 40655870, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 908 ЦК України встановлює, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При розгляді справ про стягнення цього штрафу, як вказано в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01 - 8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства», слід виходити з того, що у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Отже, умовою для стягнення з вантажовідправника штрафу в порядку статті 122 Статуту залізниць України є невірне зазначення ним маси вантажу, що, як слідує з матеріалів справи, і сталося в даному випадку.

Провізна плата по кожному з спірних вагонів становить 5 947 грн., відповідно, загальна сума штрафу на стягнення якої позивач має право, дорівнює 59 470 грн. за обидва вагони.

Крім того, позивач поніс додаткові витрати, пов'язані з проведенням комісійного перевантаження, в сумі 1 443,36 грн., що підтверджується актом загальної форми № 74 від 25.11.2014 (а.с. 36).

Отже, загальна сума, право на стягнення якої з відповідача має позивач, становить 60 913,36 грн. (57 470+1 443,36).

Як у відзивах на позовну заяву (а.с. 64-66, 72-73), так і в апеляційній скарзі відповідач проти наявності в нього обов'язку сплатити на користь позивача 60 913,36 грн. не заперечив, визнавши, що ним при складенні залізничної накладної були допущені помилки, проте просив суд, керуючись ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 551 ЦК України, зменшити розмір штрафу, до 11 894 грн., що дорівнює одному розміру провізної плати по двох вагонах.

Суд першої інстанції не скористався наданим йому правом на зменшення розміру штрафних санкцій, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 частини 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що при вирішенні спорів, пов'язаних зі зменшенням розміру неустойки за рішенням господарського суду господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами).

Згідно з п.п. 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В матеріалах справи відсутні докази того, що для позивача мали місце будь-які негативні наслідки (збитки тощо) через невірне зазначення відповідачем в залізничній накладній маси вантажу, так само, як відсутні докази й того, що вказаних негативних наслідків зазнали будь-які інші учасники господарських правовідносин, з огляду на що, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір присудженого до стягнення з відповідача штрафу до 11 894 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що, одержавши від відповідача плату за перевезення 132 000 кг пшениці, позивач фактично перевіз 106 000 кг вантажу.

Слід зазначити про те, що позиції про правомірність зменшення штрафу, нарахованого за невірне зазначення вантажовідправником в залізничній накладній маси вантажу, у випадку відсутності доказів того, що вказані дії спричинили залізниці негативні наслідки, дотримується й Вищій господарський суд України (постанови у справах № 905/5152/13 від 20.11.2013, № 21/132 від 19.06.2012, № 905/6517/13 від 25.02.2014, № 23/152 від 05.04.2012, № 5/5014/3329/2012 від 30.05.2013).

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 у справі № 910/13414/15 підлягає зміні, позов задовольняється частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 11 894 грн. та додаткові витрати, пов'язані проведенням комісійного перевантаження, в сумі 1 443,36 грн., в задоволенні решти вимог відмовляється.

Враховуючи вищевикладене та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс» задовольняється частково.

Щодо витрат по справі на сплату судового збору слід зазначити таке.

Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 у справі № 910/13414/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 у справі № 910/13414/15 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 у справі № 910/13414/15 в редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Лоджистікс» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 3, ідентифікаційний код 38707047) на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315) штраф в сумі 11 894 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн., додаткові витрати в сумі 1 443 (одна тисяча чотириста сорок три) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.»

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13414/15.

Повний текст постанови складено: 23.10.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій