Постанова

від 01.10.2010 по справі 1-735/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

01.10.2010

Справа № 1 -735/2010 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

міста МИКОЛАЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,

з участю прокурора - Шалюти С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в

м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.

Євгеніївка Снігурівського району Миколаївської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2

Херсонське шосе, 32 кв. 134, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, працюючого на посаді директора ТОВ

«Миколаївпромстальконструкція», в злочині передбаченому ст.175 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 лютого 2008 року згідно протоколу збору учасників № 1 від 06 жовтня 2004 року та наказом № 1 від 01 листопада 2004 року призначений на посаду директора ТОВ «Миколаївпрромстальконструкція».

Відповідно до розділу № 6 статуту ТОВ «Миколаївпромстальконструкція» на директора покладаються обов’язки призначати та звільняти працівників підприємства, відповідно до трудового законодавства; застосовувати до працівників систему морального та матеріального стимулювання, а також стягнень, відповідно до діючого трудового законодавства; складати та підписувати без доручення від імені підприємства угоди, контракти, інші юридичні акти та забезпечувати їх виконання; надавати без доручення підприємства у його відносинах з підприємствами, установами, організаціями, судами всіх видів та інстанцій, партнерами і фізичними особами, а також державними органами по питанням, пов’язаним з діяльністю підприємства; видавати доручення від імені товариства, кебрувати та розпоряджатись активами, майном, засобами товариства, в тому числі і

грошима.

В п.1,4, 7 ст. 43 Конституції України зазначено, що кожен має право на працю, що включає в себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає чи на яку він вільно погоджується; кожен має право на відповідні, безпечні умови праці, на заробітну плату, не нижче встановленого законом; право на своєчасне отримання винагороди за працю.

Відповідно до ч.1 ст. 21 та 1 ст. 115 КЗпП України, керівник підприємства, який

уповноважений власником, повинен виплачувати працівникам заробітну плату; заробітна

плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строк, встановлений колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закон України «Про оплату праці», оплата праці працівникам підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі останні платежі здійснюються після виконання зобов'язань відносно оплати праці.

ОСОБА_1 як директор ТОВ «Миколаївпромстальконструкція», вирішив всупереч вимогам діючого законодавства, не проводити виплату заробітної плати працівникам ТОВ «Миколаївпромстальконструкція» з 01 березня 2010 року, маючи при цьому реальну можливість виплати заробітної плати та являючись зобов’язаним вимогами ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплачувати працю працівників, а грошові кошти, які надходили

на розрахункові рахунки підприємства, направити на здійснення господарських операцій

підприємства.

За вказаний період часу на розрахункові рахунки підприємства надійшли грошові кошти в сумі 696254, 34 тис. грн. Отримані грошові кошти використані в повному об’ємі на здійснення платежів, а саме на придбання матеріалів, оплату комунальних послуг, оприбуткування грошових коштів в касу підприємства, на розрахунки з постачальником, закупку товару, оплату обов’язкових платежів в бюджет та інші державні соціальні фонди.

При цьому, ОСОБА_1, маючи реальну можливість для виплати заробітної плати, умисно не проводив її виплату працівникам ТОВ «Миколаївпромстальконструкція».

Вказані дії ОСОБА_1 призвели до виникнення заборгованості по заробітній платі перед 37 працівниками підприємства за лютий 2010 року в сумі 8642,49 грн., за березень 2010 року

- 18699,28 грн., за квітень 2010 року-19143,31 грн., за травень 2010 року-20530,33 грн., з врахуванням заборгованості директору, а саме: ОСОБА_2 - 14024,79 грн., ОСОБА_3

- 1424,79 грн., ОСОБА_4 - 1424,79 грн., ОСОБА_5 - 168, 41 грн., ОСОБА_6 - 2077, 64 грн., ОСОБА_7 - 1424, 79 грн., ОСОБА_8 - 1424,79 грн., ОСОБА_9 - 1424, 1424,79 грн., ОСОБА_10 - 265,14 грн., ОСОБА_11 - 1424, 79 грн., ОСОБА_12 - 1169, 59 грн., ОСОБА_13 - 1429, 79 грн., ОСОБА_14 - 1424, 79 грн.,

ОСОБА_15 - 904, 47 грн., ОСОБА_16 - 1424, 79 грн., ОСОБА_17 - 4793,77 грн., ОСОБА_18 - 551, 16 грн. ОСОБА_19 - 2282, 6 грн., ОСОБА_20 - 1144,79 грн., ОСОБА_21 - 1424, 79 грн., ОСОБА_22 - 1424, 79 грн., ОСОБА_23 - 1424, 79 грн., ОСОБА_24 - 5565, 77 грн., ОСОБА_25 - 4694, 7 грн., ОСОБА_26 - 1970, 55 грн., ОСОБА_27 - 1942, 79 грн., ОСОБА_28 - 1424, 79 грн., ОСОБА_29 - 1424,79 грн., ОСОБА_30 - 1424, 79 грн., ОСОБА_31 - 1424, 79 грн.

Таким чином, при отриманні грошових коштів за вказаний період в загальній сумі 696254, 34 грн. директором ТОВ «Миколаївпромстальконструкція» ОСОБА_1 не здійснено першочергових виплат по заробітній платі.

Відповідно, невиплата заробітної плати була безпідставною та станом на 15 червня 2010 року заборгованість по її виплаті склала більше одного місяця в період часу з лютого по травень 2010 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що він працює на посаді директора ТОВ «Миколаївпромстальконструкція», на даний час підприємством виплачено заробітну плату за період часу лютий - квітень 2010 року 37 працівникам, в тому числі 5 з них вже звільнені. Основною причиною виникнення заборгованості являється відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства в зв’язку з неоплатою замовниками відвантаженої

продукції та арештом ДВС рахунків підприємства. Виплата заробітної плати на підприємстві проводилась один раз на місяць - 10 числа місяця наступного за відпрацьованим, рідко,коли на рахунках були кошти, то виплата заробітної плати здійснювалась двічі на місяць.

На даний час всі заборгованості по заробітній платі виплачені, а тому просив кримінальну справу відносно нього провадженням закрити.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст. 175 ч.1 КК України крім його власного визнання підтверджується письмовими матеріалами справи:

-ОСОБА_30 позапланової виїзної ревізії ТОВ «Миколаївпромстальконструкція»,

проведеної КРУ за 3 01-17/574 від 15.07.2010 року /а.с. 81-129/, відповідно до

якого ОСОБА_1, як директор ТОВ «Миколаївпромстальконструкція» не провів

здійснення першочергових виплат по заробітній платі;

-ОСОБА_30 перевірки Територіальної державної інспекції праці в Миколаївській області № 14-01-023/0240 від 21.05.2010 року /а.с.64-72/, відповідно до якого встановлено, що в ТОВ «Миколаївпромстальконструкція» порушуються строки

виплати заробітної плати працівникам, посадові оклади працівникам встановлені з порушенням вимог чинного законодавства, на підприємстві не визначено строки виплати заробітної плати, розрахунок із звільненими працівниками не проводиться

у день звільнення, заробітна плата за весь час щорічної відпустки не виплачується за три дні до її початку.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи прохання ОСОБА_1, кримінальну справу по його обвинуваченню закрити в зв’язку зі зміною обстановки, думку прокурора, суд приходить до висновку про можливість закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 та звільнити його від кримінальної відповідальності в зв'язку зі зміною

обстановки, так як він вчинив злочин, що відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, характеризується виключно позитивно, активно сприяв розкриттю злочину, завдана внаслідок вчинення злочину шкода на даний час повністю усунута, а саме всім працівникам підприємства в повному об’ємі погашено

заборгованість по заробітній платі, суд вважає, що можливо кримінальну справу відносно вказаної особи закрити на підставі ст. 48 КК України - в зв’язку зі зміною обстановки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 248 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 175 ч. 1КК України - закрити на підставі ст. 7 КПК України.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України - у зв’язку зі зміною обстановки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

На постанову суду протягом семи діб може бути подана апеляція до Миколаївського

апеляційного суду.

Головуючий по справі суддя: М.В. ОЛЕФІР