Окрема ухвала

від 04.11.2010 по справі 2а-6315/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

О К Р Е М А У Х В А Л А

04 листопада 2010 року                                                                      № 2а-6315/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., секретаря судового засідання Розсошко К.В., розглянувши позовну заяву

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "КФ"

про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДПІ у Оболонському районі м. Києва до відповідача про стягнення податкового боргу в розмірі 186 356,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений борг виник внаслідок набуття статусу податкового боргу донарахованим позивачу податковим зобов'язанням з податку на додану вартість.

          Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          Порядок звернення стягнення на майно платника податків в рахунок погашення податкового боргу визначено Законом України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

          Згідно з п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

          Згідно зі ст. 8 цього Закону           з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

          Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

          Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

          Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

          Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

          Як вбачається з позовних вимог позивач звернувся за стягненням з позивача податкового боргу в сумі 185 356,87 грн.

          Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення.

          Позивачем не надано доказів проведення заходів з розшуку таких активів та його результатів.

          Таким чином судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача.

          Одночасно, задоволення судом вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 185 356,87 грн. потягне за собою протиправний перерозподіл компетенції суб'єктів владних повноважень в податкових правовідносинах шляхом безпідставного покладення функцій податкового органу щодо адміністрування податків на Державну виконавчу службу та звільнення податкового органу від реалізації встановленої законом компетенції з розшуку та визначення активів, на які може бути звернено стягнення в рахунок погашення податкового боргу, з контролю податкової застави та здійснення, у разі необхідності, адміністративного арешту активів або списання податкового боргу.

          Відповідно до ст.166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

          У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

          Оскільки судом було виявлено порушення податковим органом вимог чинного законодавства саме у частині не дотримання податковим органом порядку реалізації наданої державою компетенції з виконання функції по зверненню до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, а з боку прокурора - відсутність реагування на порушення законодавства, суд вважає за доцільне оголосити окрему ухвалу.

          При цьому, суд звертає увагу, що порушенням законодавства з боку позивача та прокурора є не власне звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, а подання такого позову без дотримання встновленої законом обов'язкової процедури, що передує можливості звернути стягнення на активи боржника.

          Також суд наголошує, що прокурор як представник інтересів держави (ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.20 Закону України "Про прокуратуру") не звернув уваги на недотримання податковим органом вимог щодо вжиття заходів для можливості звернути стягнення на активи божника. Власне ці заходи, а не саме по собі звернення до суду є реалізацією компетенції податковим органом з поповнення Державного бюджету.

          Так, відповідно до пунктів 8, 11 Наказу Генеральної прокуратури України № 3 гн від 19 вересня 2005 року "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів" передбачено виключити з практики роботи випадки підміни діяльності контролюючих органів; перевіряти законність і повноту вжитих ними заходів щодо усунення порушень закону, притягнення винних осіб до відповідальності, у тому числі за несвоєчасну передачу до правоохоронних органів матеріалів, що містять ознаки злочину. З цією метою, у разі необхідності, перевірки проводити безпосередньо на підконтрольних ним об'єктах.Виключити випадки неякісної підготовки документів прокурорського реагування, їх внесення без проведення перевірок, на підставі лише статистичних даних і матеріалів, одержаних від органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

          Як вбачається з матеріалів даної справи заступником прокурора міста Києва вимог даного наказу не виконано, що свідчить про допущення порушень вимог Закону України "Про прокуратуру", Кодексу адміністративного судочинства України.

          Зазначені дії позивача та прокурора не можуть сприяти поповненню державного бюджету та впровадженню строгого та точного виконанню податкового законодавства.

          Керуючись положеннями ст.ст. 165, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

У Х В А Л И В:

1.          Постановити окрему ухвалу стосовно ухилення від виконання Заступником прокурора

міста Києва.

2. Постановити окрему ухвалу стосовно ухилення від виконання посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва вимог законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

3. Направити окрему ухвалу до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів щодо встановлення осіб, з вини яких допущені вказані вище порушення вимог чинного законодавства України та притягнення їх до відповідальності.

4. Направити окрему ухвалу до Державної податкової адміністрації України у місті Києві для вжиття заходів щодо встановлення осіб, з вини яких допущені вказані вище порушення вимог чинного законодавства України та притягнення їх до відповідальності.

3. Зобов'язати Генеральну прокуратуру України та Державну податкову адміністрацію України у місті Києві з метою уникнення в майбутньому невиконання державними податковими інспекторами вимог закону щодо звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу надати їм роз'яснення щодо порядку виконання приписів п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, ст.7 та ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та порядку підготовки адміністративних позовів.

          3. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України у місті Києві та Генеральну прокуратуру України надати суду повідомлення про вжиті заходи не пізніше одного місяця з дня отримання даної ухвали.

          4. Ухвалу направити до Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України у місті Києві, Прокурору міста Києва та Державній податковій інспекції в оболонському районі міста Києва.

          Окрема ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується відповідно до вимог ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій