Ухвала

від 08.10.2015 по справі 808/529/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 808/529/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Баранник Н.П.

           суддів:                     Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі № 808/529/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж-Буд-Монтаж" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріж-Буд-Монтаж" (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому просив:

          - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №26197/10/22-01 від 12.11.2014 з податку на додану вартість на загальну суму 35417,91 грн., в т.ч. 28334,33 грн. за основним платежем та 7083,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

          - визнати протиправним та скасувати податкову вимогу №11-25 від 06.01.2015;

          - визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 13.01.2015.

          Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж-Буд-Монтаж" задоволено.

          Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

          Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

          Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкового органу в період з 15.09.2014 по 19.09.2014 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ “Крафт-Профі” за період 2013 року.

          За результатами перевірки 26.09.2014 складено акт, за висновками якого виявлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 193.1 ст. 193, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 28334,00 грн., у тому числі: за січень 2013 року у сумі 21667,00 грн.; за вересень 2013 року у сумі 6667,00 грн..

          На підставі акту перевірки 12.11.2014 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002012201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 35417,91 грн., в тому числі: 28334,33 грн. – за основним платежем; 7083,58 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

           06.01.2015 відповідачем була сформована податкова вимога №11-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 37922,16 грн., в тому числі: 28144,49 грн. – основний платіж, 7083,58 грн. – штрафні (фінансові) санкції, 2694,09 грн. - пеня.

           13.01.2015 відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

          Не погодившись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

          Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який позов задовольнив, враховуючи наступне.

          Судом першої інстанції встановлено, що за період серпень 2013 року – вересень 2013 року позивачем задекларовано податкового кредиту на суму 28334,00 грн. по операціях з ТОВ “Крафт-Профі”.

          Позивачем із Концерн “Міські теплові мережі”, ТОВ “Мастер Строй”, ТОВ “Птиахокомплекс “Дніпровський” було укладено договори підряду від 30.07.2013 №712, від 29.07.2013 №9, від 01.08.2013 №081302, відповідно. Згідно зазначених договорів позивач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах: “Теплові мережі від котельної по вул. 40 років Жовтня, 50а к ТК11”, “Комплексна реконструкція котельної ПАО “ЗМЖК” ТП 2, “Дорого в убійний цех м. Никополь”.

          Позивачем з метою виконання зобов'язань за зазначеними договорами було залучено субпідрядника ТОВ “Крафт-Профі”.

           05.08.2013 між позивачем і ТОВ “Крафт-Профі” було укладено договір підряду №14, відповідно до якого ТОВ “Крафт-Профі” зобов'язався виконати роботи на будівельних об'єктах: “Теплові мережі від котельної по вул. 40 років Жовтня, 50а ТК11”, “Комплексна реконструкція котельної ПАО “ЗМЖК” ТП 2.

          За наслідками виконання робіт було складено акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013.

          За наслідками виконання умов договору позивачу на загальну суму 170000,00 грн. у тому числі ПДВ 28333,35 грн. видавались податкові накладні від 22.08.2013 №337, від 22.08.2013 №338, від 22.08.2013 №339, від 28.08.2013 №340, від 30.08.2013 №341.

          Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ “Крафт-Профі”, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

           11.09.2013 між позивачем і ТОВ “Крафт-Профі” було укладено договір підряду №18, відповідно до умов якого останній зобов'язався виконати роботи на будівельному об'єкті: “Дорога в забійний цех м. Нікополь”.

          За наслідками виконання робіт було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013.

          За наслідками виконання умов договору позивачу на загальну суму 12829,97 грн. у тому числі ПДВ 2138,33 грн. видавалась податкова накладна від 13.09.2013 №264.

          Позивач розрахувався шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ “Крафт-Профі”, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

          Встановлено, що ТОВ “Крафт-Профі” в перевіряємий період мало статус платника податку на додану вартість, а відтак мало право видавати позивачу податкові накладні на підтвердження факту виконання робіт, за укладеними договорами.

          У пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

          Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

          Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

          Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” від 16.07.1999 №996-ХІV (далі – Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

          Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ “Крафт-Профі”.

          Враховуючи вищевикладене, є вірними висновки суду щодо правомірності формування позивачем на підставі вказаних первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з зазначеним контрагентом.

          Відповідачем не було спростовано належними та допустимим доказами достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарських операцій. З огляду на встановлені обставини, оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення підлягало скасуванню.

          Відповідачем у зв'язку з непогашенням позивачем податкового боргу, була направлена на адресу останнього податкова вимога від 06.01.2015 №11-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 37922,16 грн..

          Згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Тобто, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, у разі не сплати якого, орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу платнику податків.

          Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового рішення, нарахована позивачу сума грошового зобов'язання не є узгодженою та, відповідно, не є податковим боргом, в розумінні ст. 14 Податкового кодексу України.

          Щодо рішення про опис майна у податкову заставу.

          Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

          Відповідно пп. 89.1.2 п. 89.1, п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

          У даному випадку рішення про опис майна позивача у податкову заставу прийняте відповідачем безпідставно, з огляду на що також підлягало скасуванню.

          Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовано. Підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції відсутні.

          Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі № 808/529/15 - залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2015р..

Головуючий:                                                                      Н.П. Баранник

           Суддя:                                                                      Н.І. Малиш

           Суддя:                                                                      А.А. Щербак