Ухвала

від 20.10.2015 по справі 2а-3559/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/46530/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Собка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014

у справі № 2а-3559/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.02.2012 № 0003631501, № 0003641501 Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області, правонаступником якої є Богодухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності по рентній платі за природний газ та рентній платі за газовий конденсат позивача за звітний період - липень, жовтень, листопад 2011 року, складено акт № 24/9/150-30019775 від 26.01.2012, в якому зафіксовано порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за природний газ та по рентній платі по газовому конденсату протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі результатів проведеної перевірки, 09.02.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003631501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 281 401,94 грн. (10% за затримку на 28 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 814 019,36 грн.);

- № 0003641501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 194 602,95 грн. (10% за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 11 946 029,50 грн.).

Матеріалами справи встановлено, що основними видами діяльності ПАТ «Укргазвидобування» є: видобування природного газу, нафти, газового конденсату.

Податковим розрахунком за липень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 6 558 963,32 грн., яке сплатив платіжним дорученням № 58 від 31.08.2011 в сумі 6 470 843,58 грн. При сплаті рентної плати за липень враховано суму переплати за червень 2011 в розмірі 88 119,74 грн.

Податковим розрахунком за жовтень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 6 069 160,96 грн., яке сплатив платіжним дорученням № 21 від 15.12.2011 в сумі 6 104 727,91 грн.

Податковим розрахунком за жовтень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ в сумі - 12 790 426,55 грн. У грудні 2011 року платником податків подано корегуючий розрахунок рентної плати за жовтень 2011 року, відповідно до якого зобов'язання з рентної плати за жовтень 2011 року визначено в розмірі 1 986 110,62 грн., яке сплачено платіжними дорученнями № 44 від 21.12.2011 в сумі 1 621 680,72 грн. та № 105 від 22.12.2011 в сумі 379 611,41 грн.

Податковим розрахунком за листопад 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ в сумі - 1 894 496,40 грн., яке сплатив платіжним дорученням № 43 від 21.12.2011 в сумі 1 894 496,40 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року.

В акті перевірки встановлено та підтверджено платіжним дорученням № 58 від 31.08.2011, що позивач 31.08.2012, сплатив суму грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року, визначену в податковій декларації за липень 2011.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач сплатив в повному обсязі та у строки, передбачені п. 1 ст. 57, п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України, рентну плату за природний газ та газовий конденсат.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПК України).

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідно до вимог Податкового кодексу України останній день подання податкової декларації - розрахунку рентної плати за газовий конденсат та природний газ за липень 2011 припадав на 20.08.2011 (вихідний день - субота), а отже останнім днем строку подання податкової декларації - розрахунку рентної плати за газовий конденсат та природний газ за липень 2011 року вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем - 22.08.2011 (понеділок), а останнім днем відповідного граничного строку сплати рентних зобов'язань за липень 2011 року є 01.09.2011.

Таким чином, позивач сплативши суму грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року - 31.08.2011 не порушив граничні строки сплати вказаного грошового зобов'язання.

Щодо сплати рентної плати за природний газ і газовий конденсат за жовтень 2011 року.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, фінансова відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПК України).

Згідно з п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Як встановлено в судовому порядку, в серпні 2011 року, у зв'язку із несплатою Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» коштів за поставлений природний газ, у ПАТ «Укргазвидобування» виник дефіцит оборотних коштів та утворився податковий борг.

Податковим органом було описано в податкову заставу природний газ згідно актів опису майна № 6 від 21.10.2011 та № 7 від 04.10.2011, нафту та газовий конденсат у кількості, достатній для погашення податкового боргу, що утворився.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм права випливає, що у випадку забезпечення податкового боргу податковою заставою, податковий орган зобов'язаний вжити заходів для реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі та спрямувати отримані від реалізації кошти на погашення податкового боргу.

Платник податків відповідно до п. 93.2 ст. 93 Податкового кодексу України позбавлений права самостійно реалізувати майно, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідач звернувся до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків у встановленому порядку та отримав право на реалізацію природного газу на суму, достатню для погашення податкового боргу (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2011 у справі № 2а-16244/11/2670).

Однак, податковим органом не було вчинено дій по реалізації заставленого майна, внаслідок чого, в серпні-жовтні 2011 року позивач не міг реалізовувати свою продукцію, оскільки вона перебувала у податковій заставі, а податковий орган, всупереч положень ст. 95 ПК України, не вжив заходів щодо погашення податкового боргу шляхом реалізації заставного майна, що спричинило несвоєчасне надходження до бюджету плати за користування надрами та рентної плати.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, за відсутності в діях позивача складу податкового правопорушення.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний