Ухвала

від 22.10.2015 по справі 916/433/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"22" жовтня 2015 р.Справа № 916/433/13-г

Господарським судом Одеської області розглядається скарга Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України, в інтересах держави (вх. № 2-4703/15 від 27.08.2015 року), в порядку ст. 121-2 ГПК України, на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеської області, по справі № 916/433/13-г:

за позовом Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави,

в особі Міністерства оборони України

та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ЮліяВ»

про стягнення 30204,67 грн.

суддя Демешин О. А.

В судове засідання з'явились представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2 - посвідчення ;

від позивача 1): ОСОБА_3 - довіреність;

від позивача 2): ОСОБА_4;

від відповідача: не з`явився:

від ДВС: - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2013 року по справі № 916/433/13-г позов задоволено повністю.

26.04.2013 року Рішення набрало законної сили та суд видав відповідні накази.

27.08.2015 року Військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх. № 2-4703/15 від 27.08.2015 року), в порядку ст. 121-2 ГПК України, на дії державного виконавця Державної виконавчої служби другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеської області, по справі № 916/433/13-г.

Скаржник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області міського управління юстиції та зобов'язати поновити виконавче провадження за судовим наказом від 26.04.2013 року № 916/433/13.

При цьому, скаржник посилається на те, що постанову про повернення виконавчого документа було винесено 29.12.2014 році, вказаний судовий наказ не повертався на адресу Білгород-Дністровської КЕЧ району, що позбавляє скаржника можливості повторно звернутись з заявою про відкриття виконавчого провадження. З чого скаржник робить висновок, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , є безпідставною, необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята із порушенням норм Законодавства України.

21.10.2015р. до господарського суду Одеської області надійшли письмові заперечення на скаргу від Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (правонаступник Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області міського управління юстиції) в яких з яких орган ДВС посилається на те, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник за місцем реєстрації (АДРЕСА_1 не знаходиться, грошові кошти на банківському рахунку та майно (рухоме і нерухому) на яке було б можливо накласти арешт у боржника - відсутні. Зазначені обставини, відповідно до п.5 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадженняВ» - стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, як вважає Суворовський ВДВС, скаржником пропущено 10-ти денний строк на оскарження виконавчої дії

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, надані під час розгляду скарги, суд вважає, що її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного :

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області міського управління юстиції 10.02.2014 року (ВП 41973698) було відкрито виконавче провадження за судовим наказом від 26.04.2013 року № 916/433/13, який було видано господарським судом Одеської області, про стягнення з ТОВ „ЮліяВ» на користь Білгород-Дністровської КЕЧ району грошової суми у розмірі 30 204 грн. 67 коп.

29.12.2014 року старшим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5, ч. 1, ст. 47, ст. 50 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадженняВ» встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

З копії спірної постанови від 29.12.2014 року та з доданих до заперечень копії документів суд встановив, що державним виконавцем вжито всіх, передбачених Законом України „Про виконавче провадженняВ» дій, щодо примусового виконання Рішення суду від 15.04.2013 року по справі № 916/433/13-г .

Так, в ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник згідно акту державного виконавця від 10.10.2014 року АДРЕСА_2 не знаходиться. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців зазначено, що боржник не перебуває в процесі припинення. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек відомості відсутні. Згідно відповіді МРЕВ -2 УДАІУМВС України в Одеській області за боржником рухоме майно не зареєстроване. Згідно довідки з ДШ державному виконавцю стало відомо, що боржник має рахунок в банківських установах державним виконавцем 22.06.2014 року винесена постанова про арешт коштів боржника та копії постанови направлені до банківських установ для виконання.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що державним виконавцем виконанні всі необхідні заходи передбачені Законом України „Про виконавче провадженняВ» , а скаржником не доведено, що спірна постанова є безпідставною, необґрунтованою та незаконною.

Крім того, із скарги вбачається, що оригіналу наказу господарського суду Одеської області № 916/433/13-г від 26.04.2013р., після його повернення Другим Суворовським відділом ДВС, у стягувача відсутній. Вказана обставина не обмежує стягувача у праві звернутися до суду із заявою про видачу дублікату наказу, в порядку ст..120 ГПК України.

За таких обставин, у задоволені скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст..106 ГПК України

Суддя О.А. Демешин