Ухвала

від 19.10.2015 по справі 922/5078/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" жовтня 2015 р.Справа № 922/5078/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі Горбачовій О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м.Харків до 1.Споживчого товариство Житлово-будівельний кооператив "Авантаж", м. Харків , 2.Харківської міської ради, м. Харків про скасування рішення, визнання недійсним акта за участю представників:

прокуратури - ОСОБА_1І.(посвідчення №026175 від 14.05.2014р.);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - ОСОБА_2 (довіреність від 05.11.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави до Харківської міської ради (відповідача-1) та Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" (відповідача-2), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п.п. 35.1 додатку 1 до рішення 26 сесії 5 скликання ХМР "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.10.2008 №274/08;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.07.2010 серія ЯЛ №177968, площею 7,0843 га, яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Козакевича (кадастровий номер 6310136600:09:003:0016);

- визнати відсутність в СТ "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" (код ЄДРПОУ 31233747) права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Харків, вул.Козакевича (кадастровий номер 6310136600:09:003:0016);

- вжити заходи до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 вересня 2015 року.

24 вересня 2015 року відповідач-2 надав до суду відзив (вх.№38408), в якому просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в позові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2015 року було відкладено розгляд справи на 07 жовтня 2015 року.

В судовому засіданні 07 жовтня 2015 року було оголошено перерву до 19 жовтня 2015 року.

13 жовтня 2015 року через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов (вх.№41528), в якому він просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

19 жовтня 2015 року відповідач-2 надав до суду клопотання про долучення документів (вх.№42069).

19 жовтня 2015 року прокурор надав до суду письмові пояснення (вх.№42140) в обґрунтування своєї позиції.

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи всі надані документи.

В судовому засіданні 19 жовтня 2015 року прокурор позов підтримував.

Відповідач-1 у судове засідання 19 жовтня 2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 19 жовтня 2015 року відповідач-2 проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Враховуючи те, що норми ст.65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, встановив наступне.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з ч.2 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 ч.1 ст.12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з ч.9 ст.16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об’єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території м. Харкова, прокуратурою області встановлено, що п.п.35.1. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання земельних ділянок для будівництва об’єктів» від 23.10.2008р. №274/08 Споживчому товариству «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» (код ЄДРПОУ 31233747) (далі - СТ «ЖБК «Авантаж») надано у власність земельну ділянку, площею 7,0843га (в межах договору оренди землі СТ «ЖБК «Авантаж» від 28.02.2008р. №340867100021), за рахунок земель житлової та громадської забудови, для будівництва та подальшої експлуатації кварталу житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по вул.Козакевича.

На підставі вищезазначеного рішення Управлінням Держкомзему у місті Харкові 06.07.2010 року відповідачу-2 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №177968.

Згідно доданої позивачем до позовної заяви інформації індексний номер 35649542 від 30.03.2015р. в Державному речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:09:003:0016 відомості відсутні, в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:09:003:0016 відомості відсутні.

Прокурор зазначає, що рішення Харківської міської ради про передачу у власність СТ «ЖБК «Авантаж» прийнято у порушення вимог ст.41 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК) та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 (далі - Примірний статут).

Таким чином, правові підстави позовних вимог прокурора ґрунтуються на нормах Житлового кодексу УРСР від 30 червня 1983 року N 5464-Х та Примірного Статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого Радою Міністрів УРСР від 30.04.1985, № 186, який був затверджений на підставі ст.137 ЖК.

В позовній заяві прокурором заявлено клопотання про забезпечення позову, яке обґрунтовано тим, що право власності на спірну земельну ділянку оформлено державним актом про право власності, що може дозволити подальше протиправне відчуження чи обтяження цих земель.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Втім, не виключається можливість вжиття заходів до забезпечення позову й після порушення провадження у справі.

Стаття 67 ГПК України передбачає лише винесення ухвали про забезпечення позову і не містить припису про обов'язковість проведення у зв'язку з цим судового засідання; відтак відповідне питання вирішується самим господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. Строк розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову процесуальним законом не встановлено; отже, суду слід виходити з того, що цей строк має бути розумно необхідним для ефективного запобігання тим негативним явищам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Позивачем не наведено жодних обставин та не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що без накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:003:0016, без заборони вчинення щодо неї буді-яких дій, без заборони здійснення щодо неї реєстраційних дій, рішення суду не буде виконано.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення даного позову.

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення даного позову.

Суддя ОСОБА_3