Рішення

від 06.10.2015 по справі 905/1351/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.2015р. Справа № 905/1351/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Кредобанк», м. Львів

до відповідача 1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Торез, Донецька область

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - торгівельна група «Технопромальянс», м. Торез, Донецька область

про солідарне стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «Кредобанк», м. Львів звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 ФОП «ОСОБА_1, м. Торез, Донецька область та відповідача 2 ТОВ «Промислово - торгівельної групи «Технопромальянс», м. Торез, Донецька область, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №1Ю-262 від 19.07.2012р. у розмірі 363592, 42грн. (293526,32грн. - заборгованість за кредитом; 42066,84грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 27999,26грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачами не виконуються зобов'язання за кредитним договором №1Ю-262 від 19.07.2013р. та договором поруки.

В судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання в якому просив розглянути позов, без його участі, на задоволені позовних вимог наполягав.

Відповідачі в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не надали.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідачі зареєстровані за адресою: 86600, Донецька обл., м. Торез, бульвар Ілліча, 7/2. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

У відповідності до листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 17.02.2015р. № 32-34/2-55 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у зв'язку з чим ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки, їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив.

Предметом позову є стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_1, м. Торез та ТОВ «Промислово-торгівельна група «Технопромальянс», м. Торез заборгованості у розмірі 363592, 42грн. (293526,32грн. - заборгованість за кредитом; 42066,84грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 27999,26грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Підставою звернення є неналежне виконання позичальником умов кредитного договору 1Ю-262 від 19.07.2012р., в забезпечення виконання якого з поручителем підписаний договір поруки від 19.07.2012р.

01.03.2013р. між ПАТ «Кредитпромбанк», м. Львів та відповідачем 1, підписан договір про внесення змін №1 до кредитного договору №1Ю-262 від 19.07.2012р. відповідно до якого по всьому тексту договору слова та цифри «….позичковий рахунок №2073606412597» на слова та цифри «….позичковий рахунок 2063401412597».

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2013р. ПАТ «Кредобанк», м. Львів (далі - банк, кредитор) та ФОП ОСОБА_1В (відповідач 1) підписали кредитний договір №1Ю-262, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов цього договору банк зобов'язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит оплатити проценти за користування ними та комісії.

Пунктами 2.1. договору банк видає позичальнику кредит а позичальник приймає його.

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальним ордером №19084271 від 24.07.2012р. Позичальник не заперечив одержання кредитних коштів

Для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок №2073606412597.

Призначення кредиту: придбання фронтального навантажувача LIUGONG 856 2012р.в. заводський номер CLG00856ACL297599 (п.2.1.3).

Відповідно до п. 2.1.3. процентна ставка становить 15,99% річних в гривні.

Процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий-квітень, травень-липень, серпень-жовтень, листопад-січень) на наступний період. В подальшому при виконанні позичальником протягом наступного аналізованого періоду. вимог п. 9.3.6. цього договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному а п. 2.1.3 цього договору, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує. (п. 9.3.6).

За приписами п. 2.1.6., 2.2. кредит видається у безготівковій формі після укладення договору, зазначених у п.3 цього договору, на підставі заяви позичальника та рахунків/рахунків-фактури на поточний/ поточні рахунок/рахунки отримувачів відповідно до цільового призначення, вказаного у п.2.1.2 цього договору шляхом перерахування безпосередньо з позичкового рахунку. Дата остаточного повернення кредиту 18 липня 2017р.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3. договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і термін, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення кредиту, який є додатком до цього договору.

Повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесення готівки в касу банку.

Повернення кредиту, сплата процентів та інших платежів за цим договором може здійснюватися третіми особами.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплата, процентів, комісії) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню; за зобов'язання у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за весь час прострочки, за зобов'язанням в іноземній валюті - 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми. (п.7.1).

При не поверненні або несвоєчасному поверненні суми кредиту (його частини) в гривні позичальник на вимогу банку повертає цю суму кредиту збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення. (п. 7.2.).

19.07.2012 р. у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 1Ю-262 від 19.07.2012р. між ПАТ «Кредобанк» (позивач), ФОП ОСОБА_1 (відповідач 1) та ТОВ «Промислово - торгівельна група «Технопромальянс» (відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки.

Згідно до якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом, пень, штраф, неустойки) за кредитним договором №1Ю-262 від 19.07.2012р. (п.1.1.)

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України , за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пункт 3.1. договору поруки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по цьому договору поручитель на вимогу кредитора сплачує йому пеню:

За зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки;

За зобов'язаннями в іноземній валюті -0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми. Крім того, поручитель відшкодовує кредитору завдані йому такими невиконаннями/неналежним виконанням збитки.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, банк направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язань №20/01/15-27 від 20.01.2015р.

Як встановлено судом, заборгованість відповідачів станом на 15.07.2015р. по сумі кредиту становить 335 593,16 з яких 293 526,32грн. - заборгованість за кредитом; 42066,84грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, що підтверджено банківськими виписками, наявними в матеріалах справи, доказів повернення зазначених сум відповідачем до матеріалів справи не представлено.

На підставі зазначеного, позовні вимоги ПАТ «Кредобанк», м. Львів до ФОП ОСОБА_1, та ТОВ «Промислово-торгівельна група «Технопромальянс» про стягнення заборгованості в розмірі 335 593,16 з яких 293526,32грн. - заборгованість за кредитом; 42066,84грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 27999,26грн. яка нарахована з 15.02.2015р. по 14.07.2015р. за порушення відповідачем строків повернення кредиту господарський суд вважає необхідним зазначити наступне:

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з несвоєчасним виконанням позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню, на підставі п. 7.1., за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки, передбачено п. 7.2., при не повернені або несвоєчасному поверненні суми Кредиту (його частини) в гривні Позивач на вимогу Банку повертає цю суму Кредиту збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до кредитного договору №1Ю-262 від 19.07.2012р., стягнення пені за період з 15.02.2015р. по 14.07.2015р. у сумі 27999,26грн.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 р. № 1053-р».

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом, який на підставі ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Прийняття ж Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідачів станом на 06.10.2015р. є м. Торез, Донецька область.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право субєкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені за період 15.02.2015р. по 14.07.2015р. є неправомірними, та, відповідно не підлягають задоволенню.

Що стосується солідарного обов'язку відповідача 2, як поручителя, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежного від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норм частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя.

Отже, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла у боржника за період з 19.08.2014р. по 11.08.2015р. (часу звернення позивача до суду) у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користуванням ним.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Оскільки, відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 19 числа кожного місяця, тому, з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене, солідарний обов'язок поручителів щодо сплати зобов'язань за кредитним договором складається з сум заборгованості, які мали місце за останні шість місяців до звернення до суду з позовом, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 55526,42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 27856,10 грн.

Суд вбачає за можливе покласти судовий збір за позовними вимогами, щодо невиконання зобов'язань за кредитним договором в порядку ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«КредобанкВ» , м. Львів до відповідача 1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Торез, Донецька область, та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - торгівельна група «Технопромальянс», м. Торез, Донецька область про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86600, Донецька область, м. Торез, бульвар Ілліча, 7/2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - торгівельна група «Технопромальянс» (86600, Донецька область, м. Торез, бульвар Ілліча, 7/2, ЄДРПОУ 34372508), на користь Публічного акціонерного товариства В«КредобанкВ» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862), заборгованість за кредитом в розмірі 55 526,42грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 27 856,01грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86600, Донецька область, м. Торез, бульвар Ілліча, 7/2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства В«КредобанкВ» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862), заборгованість за кредитом в розмірі 237 999,09грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 14 210,83 грн., судовий збір в розмірі 6 711,92 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення підписаний 12.10.2015р.

Рішення набирає законної сили 22.10.2015р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна