н\п 2/490/2502/2015
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2015 року
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Мамаєвої О.В.,
при секретарі Костюк Г.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" про визнання договору іпотеки недійсним,
В С Т А Н О В И В:
ПТ "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказуючи, що згідно укладеного договору від 05.10.2013р., позивач надав відповідачу кредит у розмірі 168000 грн., зі сплатою 5% від суми позики за один календарний місяць (8400 грн.), на строк до 05.10.2015р. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши кредит в обумовленій сумі. Однак, відповідач свої зобов'язання виконувала не в повному обсязі, в зв'язку із чим станом на 16.02.2015р. заборгованість за договором кредиту складає 218268 грн., яка складається із суми позики 168000 грн., заборгованості по відсоткам 24000 грн., пені 9468 грн., штраф 16800 грн.
В забезпечення виконання умов договору позики, 05.10.2013р. між сторонами укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до умов договору та Закону України "Про іпотеку", позивач просить в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 05.10.2013р., звернути стягнення на предмет іпотеки, визнавши за позивачем право власності на вищевказану квартиру.
27.07.2015р. відповідач подала зустрічну позовну заяву про визнання договору іпотеки недійсним на підставі ст.ст. 203, 210-216 ЦК України. Вказуючи, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання, оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Основним зобов'язанням є договір позики від 05.10.2013р., згідно ст. 1046, 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту передання грошей. Оскільки згідно касових ордерів, грошові кошти передавались 05.10.2013р. та 06.10.2013р., на загальну суму 168000 грн., то договір позики є укладеним з 06.10.2013р. А отже договір іпотеки, який набув чинності 05.10.2013р., був укладений самостійно, без наявності основного зобов'язання.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Вказав, що із зустрічним позовом не згоден. Зокрема, у п.7.3 договору позики сторони домовились, що він набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення, тобто з 05.10.2013р. Крім того, позивач повністю виконав зобов'язання за договором позики, надавши відповідачу позику в сумі 168000 грн. - 05.10.2013р. - 140000 грн. та 06.10.2013р. - 28000 грн. ОСОБА_3 своїм правом на відмову від прийняття простроченого зобов'язання не скористалась, таким чином, основне зобов'язання за договором позики є дійсним. Іпотекою було забезпечено виконання дійсного зобов'язання. Також відповідачем у зустрічному позові не зазначено, яким чином обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, призвели до порушення її прав і які саме її права були порушені.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримав зустрічну позовну заяву.
Суд, вислухавши сторони, перевіривши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 05.10.2013р. між Повним товариством "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" та ОСОБА_3 укладено договір позики, згідно якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 168000 грн., зі сплатою 5% від суми позики за один календарний місяць (8400 грн.) на строк до 05.10.2015р. /а.с. 6-8/.
Позика погашається одним платежем за сумою основного боргу в останній день строку, передбаченого п.1.1 договору. Відсотки погашаються щомісячно, починаючи з 06.11.2013р. рівними платежами у сумі, не меншій ніж 8400 грн.
Згідно п.2.2. договору, моментом надання позики вважається день видачі готівки через касу Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія", а саме 05.10.2013р.
Згідно п.4.1 у випадку прострочення позичальником строків сплати позики та відсотків, позикодавець має право вимагати, а позичальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки, якщо за період дії договору було допущено більше, ніж 2 випадки прострочки. А згідно п.4.2 - у випадку порушень вимог п.3.3. договору щодо сплати позики та відсотків, зобов'язаний сплатити позикодавцю штраф у розмірі 10% від суми, визначеної у п.1.1. договору.
На забезпечення виконання умов договору позики, 05.10.2013р. між сторонами укладеного іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_3 передає в іпотеку, на умовах, визначеним цим договором нерухоме майно: квартиру № 13, що розташована за адресою: вул. Московська, буд. 31 у м.Миколаєві, загальною площею 45,6 кв.м. в тому числі житловою - 30,3 кв.м. /а.с. 9-12/. Заставна та оціночна вартість предмету іпотеки встановлена у сумі 170099 грн.
Позивач 05.10.2013р. надав відповідачу 140000 грн., 06.10.2013р. - 28000 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами /а.с. 15/, виконавши свої зобов'язання за договором.
Згідно наданого позивачем розрахунку та згідно наданих прибуткових касових ордерів, відповідачем були сплачені відсотки за користування позикою за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. /а.с. 16-18, 20-23/.
Після вересня 2014р. відповідач припинила сплату відсотків. Розмір заборгованості по сплаті відсотків з листопада 2014р. по січень 2015р. становить (8400 грн.-1200) + 8400 + 8400 = 24000 грн.
Умовами п.4.1 договору позики передбачено сплату пені у разі прострочки строків сплати позики та відсотків у розмірі 1% від суми простроченої заборгованості. Розмір пені станом на 16.02.2015р. становить: за листопад 2014р. -( 8400 грн.-1200 грн.) х 1% х 72 дні = 5184 грн.; за грудень 2014р. - 8400 грн. х 1% х 41 день = 3444грн.; за січень 2015р. - 8400 грн. х 1% х 10 днів = 840 грн., а всього 9468 грн.
Розмір штрафу згідно п. 4.2 договору складає 168000 х 10% = 16800 грн.
Всього заборгованість за договором позики становить : 168000 грн. (розмір заборгованості за договором позики)+ 24000 грн. (відсотки) + 9468 грн. (пеня) + 16800 грн. (штраф) = 218268 грн.
Відповідач наданий позивачем розрахунок заборгованості та вказану оціночну вартість предмету іпотеки, не оспорює.
Задовольняючи позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.ст. 526 , 527 , 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, відмова від виконання зобов'язання не припускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" .
Пунктом 5.3 договору іпотеки від 05.10.2013р. визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" .
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України , частини третьої статті 33 , статті 36 , частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором .
Таким чином, судом встановлено, що позивачем зобов'язання за Договором виконанні належним чином, а відповідач від виконання зобов'язань ухиляється.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що договір позики між сторонами укладено саме 05.10.2013р., оскільки відповідачу передана частина грошових коштів за договором у сумі 140000 грн. 05.10.2013р.
Згідно ч.3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Враховуючи відсутність у ст. 1046 ЦК України заборони на відступ від її положень, сторони у п.7.3 Договору позики зазначили, що він набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення, тобто з 05.10.2013р.
Дійсне зобов'язання повинне грунтуватися на чинних правових підставах виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених законом, якими є договір або інший правочин, закон, рішення суду (ст.11, ч.2 ст.509 ЦК), і повинне бути спрямоване на реальне настання юридичних наслідків.
Відповідно до визначення термінів, що містяться в ст.1 закону "Про іпотеку", основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Отже, згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Питання про визначення дійсності правочину пов'язується з моментом його вчинення відповідно до ст.ст.205- 210 ЦК. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК).
Таким чином, договір позики від 05.10.2013р. набрав чинності, та є дійсним, його виконання забезпечено шляхом укладення договору іпотеки.
Підстав для визнання договору іпотеки недійсним судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованою, в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" про визнання договору іпотеки недійсним, відмовити.
Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 243,60 грн.) -підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Понесені відповідачем витрати, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст.3,4,10,11,60,61,88,209,212,214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 203, 210-216, 525, 526, 625, 626,629, 1054, 1047, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.35,36, 37, 38,39 ЗУ "Про іпотеку", суд
В И Р І Ш И В :
Позов Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором позики №5/н від 05.10.2013р., яка станом на 16.02.2015р. складає 218268 грн. (168000 грн. - сума позики, 24000 грн. - відсотки за користування позикою, 9468 грн. - пеня, 16800 грн. - штраф), звернути стягнення на предмет іпотеки, визнавши за Повним товариством "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 45,6 кв.м.0 житловою площею 30,3 кв.м., оціночною вартістю 115446 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ідент номер НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія", ідент. код 36486446, що розташоване за адресою: вул.Декабристів, буд. 23В, судові витрати у розмірі 1154,47 грн.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Повного товариства "Ломбард "Кредит" ТОВ "Ойкумена південь" і компанія" про визнання договору іпотеки недійсним, відмовити.
Судові витрати, понесені відповідачем, віднести на її рахунок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя: О. В. Мамаєва
Суд | Центральний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2015 |
Оприлюднено | 29.10.2015 |
Номер документу | 52731823 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні