Рішення

від 20.10.2015 по справі 646/8045/15-ц

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №646/8045/15-ц

Провадження № 2/646/1556/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.15року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого у справі судді Нікуліної Л.П.,

за участю секретаря Жорнік Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ков. «Кантареллі лімітед» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Костенко Світлана Анатоліївни, ОСОБА_4, про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення,-

встановив:

Позивач компанія з обмеженою відповідальністю «Кантареллі лімітед» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Костенко Світлана Анатоліївни, ОСОБА_4, який в подальшому уточнив, та просив визнати недійсним договір дарування нежитлових приміщень першого поверху нежитлової будівлі літера А-10 № № 13, 13а, 136, 13в, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 18, 19, 20, 21а, 22, 22а, 24, 24а, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 35а, загальною площею 451,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладний між Комнанією з обмеженою відповідальністю «Кантареллі лімітед» та ОСОБА_1 08.09.2004 року., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С.А. за реєстраційним № 9415, а також визнати право власності на вказані нежитлові приміщення.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Компанія Кантареллі Лімітед, утворена та зареєстрована на території республіки Кіпр. На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між позивачем та ЗАТ «Інститут Укроргверстатінпром» 31.05.2002 року, Кантарелі Лімітед належали нежитлові приміщення першого поверху нежитлової будівлі літера А-10 №№ 13, 13а, 136, ІЗв, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 166, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 22а, 24, 24а, 25, 26, 27, 28, 29, ЗО, 31, 32, 33, 34, 35, 35а, загальною площею 451,9 кв.м, що розташовані в АДРЕСА_1. У березні 2008 року позивачу стало відомо, що вказані приміщення використовуються ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору оренди, укладеного з ОСОБА_1, яка є їх власником на підставі договору дарування, укладеного від імені позивача ОСОБА_2 за довіреністю від 24.02.2002 року.

Позивач вказав, що ОСОБА_2 при укладанні договору дарування не мав повноважень на вчинення такого договору на підставі довіреності, виданої на його ім»я Кантареллі Лімітед 24.04.2002року. Тому просив суд визнати договір дарування від 24.08.2004 року, укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені Кантареллі Лімітед, та ОСОБА_1, недійсним.

Крім того, при оформлені договору дарування від імені Кантареллі Лімітед ОСОБА_2 були надані рішення юридичної особи та довіреність на укладення договору дарування не від компанії з обмеженою відповідальністю Кантареллі Лімітед, утвореної та зареєстрованої на території республіки Кіпр під реєстровим № 129392. Договір дарування був укладений на підставі рішення та довіреності Кантареллі Лімітед, якими надані повноваження на вчинення договору дарування на користь ОСОБА_1, від іншої юридичної особи - Акціонерного Товариства Кантареллі Лімітед зареєстрованого на території республіки Кіпр з іншим реєстраційним № 129393. Тому відповідач ОСОБА_2 не мав жодних повноважень на вчинення договору дарування, бо довіреність, видана йому 24 квітня 2002року позивачем, не передбачає можливості дарування майна Кантареллі Лімітед.

Також, 02.07.2002 року Кантареллі Лімітед увійшло до складу учасників Товариства «Кантата». Саме ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від імені Кантарелі Лімітед, були передані у статутний фонд_ ТОВ «Кантата» спірні нежитлові приміщення, які, як передбачає Установчий Договір про утворення ООО «Кантата», не можуть бути відчужені протягом п»яти років. При укладанні договору дарування ОСОБА_2 знав про це, але умисно порушив вказані вимоги.

Представник позивача ков. «Кантареллі лімітед» - Бурдикін С.Г. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Костенко С.А., ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Згідно із ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши думку представник позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 травня 2002 року між ЗАТ «Інститут Укроргверстатінпром» та Кантареллі Лімітед, в особі ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. А-10 №№ 13, 13а, 136, ІЗв, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 166, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 22а, 24, 24а, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 35а, загальною площею 451,9 кв.м, що розташовані в АДРЕСА_1. Відповідно до акту приймання-передачі від 31.05.2002року вказані приміщення передані Кантареллі Лімітед в особі ОСОБА_2, право власності на них було зареєстровано за Кантареллі Лімітед в КП «ХМБТІ» 17.06.2002року(реєстр №1171)(т. 1, а.с.9-13)

При укладанні вказаного договору ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності від 24.04.2002 року, виданої «Кантареллі Лімітед», яка утворена та зареєстрована на території республіки Кіпр під номером №129392. Даною довіреністю Компанія уповноважувала ОСОБА_2 укладати угоди, займатися, вести і виконувати всі і будь-які справи і питання, що потрібні, необхідні, яким-небудь чином пов»язані, або відносяться до справ і діяльності компанії, а також без обмеження вищезгаданого, на підписання, виконання, завершення, видозмінення або анулювання будь-яких конкрактів, подачу будь-яких заяв, здійснення будь-яких платежів або прийняття на себе будь-яких обов»язків відносно підписання або виконання будь-якого контракту або іншої справи будь-якого характеру, тощо.(т.1, а.с. 14-17)

Відповідно до ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин повинна мати обсяг цивільної дієздатності.

08 вересня 2004 року ОСОБА_2, який діяв за дорученням від Кантареллі Лімітед, укладено договір дарування ОСОБА_1 вище перелічених нежитлових приміщень. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Костенко С.А.(реєстр № 9415 ( т. 1,а.с. 121).

На підставі рішення Акціонерної компанії Кантареллі Лімітед від 31 серпня 2004 року про дарування нерухомого майна ОСОБА_1 ( т. 1 а.с. 133), сертифікату про реєстрацію компанії Кантареллі Лімітед від 24.04.2002 року ( т. 1 а.с. 135-136), довіреності Акціонерної компанії « Кантареллі Лімітед» від 31.08.2004 року на ім.»я ОСОБА_2 для « предоставления недвижимого имущества госпоже ОСОБА_1» ( переклад російською), (т.1. а.с. 142-144) та правоустановчи документи на нежитлові приміщення (а.с. 122-147), приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко Світлана Анатоліївни було посвідчено спірний договір дарування.

З довіреності від 24 квітня 2002 року (т.1, а.с. 139), на підставі якої ОСОБА_2 від імені Кантареллі Лімітед уклав договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень 31 травня 2002 року вбачається, що реєстраційний номер Кантареллі Лімідет, - № 129392. В рішенні Акціонерної Компанії Кантареллі Лімітед від 31 серпня 2004 року ( т. 1, а.с. 133) та у довіреності від цієї ж компанії, виданої у той же день, реєстраційний номер компанії інший, а саме - № 129393.

Вказані документи були надані нотаріусу при укладанні договору дарування, але при посвідченні договору дарування вказані розбіжності регістраційних номерів Компанії залишились поза увагою нотаріуса.

Крім того, текст довіреності від 31 серпня 2004 року на ім.»я ОСОБА_2, не містить відомостей, що ОСОБА_2 уповноважений за даною довіреністю укласти договір дарування ОСОБА_1 спірних нежитлових приміщень. Дана довіреність наділяє ОСОБА_2 надати нерухоме майно ОСОБА_1 ( для предоставления недвижимого имущества -перевод в русском вари анте) ( т. 1 а.с. 144).

В договорі дарування не конкретизовано, на підставі якої довіреності ОСОБА_2 укладав договір дарування від імені Кантареллі Лімітед. Але вказана довіреність від 24.04.2002 року також не надає ОСОБА_2 належних повноважень для укладання договору дарування, оскільки не містить ім.»я обдарованого , як це передбачено ст. 720 ЦК України.( т. 2 а.с. 372-373)

Виходячи з цього, суд доходить висновків, що ОСОБА_2 не був наділений повноваженнями щодо дарування нерухомого майна ОСОБА_1

Поряд з цим, в судовому засіданні встановлено, що 02.07.2002 року при утворенні ТОВ «Кантата», учасниками товариства були Кантареллі Лімітед та ОСОБА_6, про що свідчить установчий договір ( т. 2 а.с. 115-118). Згідно до п. 4.2 Установчого договору,_ учасники домовились. що статутний фонд складає: Кантареллі Лімітед - 99,47 %, ОСОБА_6 - 0.55% Кантареллі Лімітед в якості внеску до статутного фонду передає право зристування спірними нежитловими приміщеннями, розташованими по АДРЕСА_1. Товариству забороняється гозпоряджатись будь-яким чином переданими йому в користування нежитловими приміщеннями в частині його відчуження або передачі в заставу.

При укладанні договору дарування ОСОБА_2 було відомо про віще перелічені обставини, оскільки вказаний Установчий договір від імені ОСОБА_6 був підписаний саме ним - ОСОБА_2

Крім того, відповідно до ст.392 ЦКУ позивач просив визнати права власності на спірні нежитлові приміщення.

Так, спірні правовідносини виникли внаслідок грубого порушення Відповідачами діючого Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про державну реєстрацію прав), «Порядку Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера», затверджених Кабінетом міністрів України.

03.07.2015 року представник позивача надав суду Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане йому Державним реєстратором 17.06.2002 року та 03.03.2011 року, витяги із державного реєстру, які свідчать, що власник приміщень з 17.06.2002 року по теперішній час не змінювався, а також акт прийому-передавання майна від 01.10.2004 року.

Так, Свідоцтво на право власності, видане державним реєстратором 17.06.2002 року до набрання чинності Законом про державну реєстрацію прав, тобто до 03.08.2004 року (дата офіційного опублікування) визнається дійсним відповідно до ч.4 ст.З Закону про державну реєстрацію прав. Так як реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх набуття і не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Свідоцтво на право власності, видане Державним реєстратором 03.03.2011 року після набрання чинності Законом про обов'язкову реєстрацію прав, засвідчує їх на підставі п.5 ч.І ст.19 цього Закону за рішеннями, що набрали законну силу.

Рішення Державного реєстратора, що видав Свідоцтва на право власності до 01.01.2013 року не скасовувались. Записи про скасування державної реєстрації прав позивача до Державного реєстру не вносились за заявою відповідачів, третіх осіб, за формою та вимогами, які встановлені постановою КМУ відповідно до п.41 «Про порядок ведення державного реєстру речових прав» № 50 від 4.02.2014 р. Номер наданий Державним реєстратором об'єкту нерухомого майна 32813402, зазначений в Свідоцтві на право власності від 3.03.2011 р. не змінювався та не присвоювався іншому об'єкту відповідно до п. п. 9, 11 «Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера», затвердженого Кабінетом міністрів України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону про державну реєстрацію прав 17.10.2013 р. КМУ прийняв Постанову № 868 та в ч.4 встановив порядок реєстрації нотаріальних дій: «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно».

10.06.2014 року за заявою відповідача ОСОБА_1 проведена реєстрація таких речових прав, що є похідними від права власності, без реєстрації прав власності, а саме, зареєстровані права відповідача ОСОБА_1, як орендодавця без реєстрації прав власності на це майно.

12.09.2014 року орендодавець ОСОБА_1 за заявою третьої особи ОСОБА_4 провів нотаріальну дію щодо реєстрації продажу таких приміщень: кафе, магазину, більярдної, які з 31.12.2003 року не існували внаслідок проведеною реконструкції під приміщення банку, реєстраційний номер яких скасовано.

24.12.2014 року третя особа ОСОБА_4 без реєстрації прав власності провів нотаріальну дію щодо відчуження неіснуючих приміщень громадянці ОСОБА_7

За таких обставин нотаріальні дії, які проведені 10.06.2014 року, 12.09.2014 року, 24.12.2014 року не мають ніяких юридичних наслідків, оскільки проведені без державної реєстрації прав власності. Нерухоме майно за реєстраційним номером 32813402 зазначено в державному реєстрі, як приміщення банку у власності компанії «Кантарєллі лімітед». Права компанії вважаються набутими правомірно так як незаконність набуття права власності позивачем не встановлено судом відповідно до ч.2 ст.328 ЦКУ, а законність встановлено та підтверджено чинними рішеннями державного реєстратора 17.06.2002 року та 3.03.2011 року.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що при посвідченні договору дарування були допущені грубі порушення вимог діючого законодавства, тому договір дарування повинен бути визнаний недійсним.

В частині позовних вимог щодо визнання права власності на спірні нежитлові приміщення суд відмовляє в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Предметом позову, в тому числі є неукладеність (нікчемність) правочину дарування від 08.09.2004 року, оскільки за роз'ясненням Колегії АСХО від 7 жовтня 2015 р. рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.06.2010 р., яким правочин визнаний недійсним скасовано 21.01.2013 року,.

В свою чергу рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 р., яким позивачу відмовлено в визнанні правочину недійсним, скасовано 17.06.2015 року.

Крім того, 08.11.2010 року Апеляційний суд Харківської області прийняв відмову ОСОБА_1 від свого зустрічного позову про визнання цього правочину-дарування дійсним та роз'яснив її права відповідно до ч.ч. 1-3 ст.174 ЦПКУ.

Таким чином, правочин, які окремі судові колегії і суди не визнали дійсним, скасували рішення про відмову в недійсності і рішення в задоволені вимог про визнання недійсності, може бути лише або неукладеним, або нікчемним. Докази неукладеності правочину- дарування надані суду в період з 03.07.2015 оку по 21.09.2015 року та містяться в матеріалах справи.

Докази нікчемності правочину-дарування є наявними в тексті самого правочину та окремих актах до нього, а саме, правочин підписан фізичною, а не юридичною особою, про що свідчить її ідентифікаційний код, підпис, відсутність посилань на реквізити довіреності, виданою юридичною особою та відсутність печатки юридичної особи, від імені якої його вчинено. Правочин назван правочином-дарування, але за текстом правочину Дарувальник зазначен як Продавець, а фізична особа, що його підписала відповідно є представником продавця.

Крім того, Витяг отриманий з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно 21 січня 2015 р., свідчить, що вартість «подарунка» не відповідає вартості подарунка, зазначеної в тексті правочину та перевищує його на порядки.

Це означає, що Обдарована прийняла в дар не ті приміщення, що зазначені в тексті правочину, а ті, що є новоствореними ПРИВАТБАНКОМ після їх реконструкції, та надала ї в оренду самому забудовнику.

Історія переходу прав власності свідчить, що 24.09.2004 року ОСОБА_1 отримала права від ков. «Кантареллі лімітед» з кодом ОКПО 32031548, який відповідає Українському державному реєстру підприємств і не відповідає торговому реєстру Кіпру, за яким код ОКПО Позивача, який відповідає Державному сертифікату є 129392.

Ухвалою АСХО в справі № 22-ц-11642/2011 встановлено та не заперечувалось сторонами, що реєстраційний номер компанії, від імені якої видана Довіреність від 31.08.2004 року, не долучена до нотаріальної дії, є номер 129393. Цей номер, як встановлено АСХО, 22.09.2011 р. належить іншій Кіпрській компанії ДІЛМЕКС Лімітед (а.с. 257-261 т.З) за даними Державного реєстратора торгового реєстру Кіпру.

Приміщення зазначені в договорі від 08.09.2004 року прийняті за актом приймання-передавання від 1.10.2004 р. у СПДФО ОСОБА_8, який не був стороною правочину і не діяв за дорученням позивача.

Таким чином, п.п. 1-6, підтверджені документально свідчать, що право переходу власності 24.09.2004 року належало неіснуючій компанії «Кантареллі лімітед» з кодом ОКПО 32031548, Довіреність від 31.08.2004 року, реквізити якої не зазначені в тексті правочину, видана неіснуючою акціонерною компанією «Кантареллі лімітед» з реєстраційним номером 129393, а приміщення прийняті за Актом приймання-передавання від фізичної особи, яка не була стороною правочину.

Крім того, Судова колегія Судової палати цивільних справ Апеляційного суду Харківської області 06.07.2011 року встановила, що позивач набув право власності не за рішенням суду, а з інших підстав і нікому його з цього часу не передавав, а смае, судом встановлено, а сторони не заперечують тих обставин, що підприємство «Кантареллі лімітед» набуло право власності на нежитлові приміщення№№13,13а,13б,13в,14,14а,15,15а,16,16а,16 б,17,18,19,20,21,22а,22,22а,24,24а,25,26,27,28,29,30,32,33,34,35,35а першого поверху нежитлової будівлі Літ А-10 по АДРЕСА_1 на підставі угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 31.05.2002 р., укладеної колишнім власником цих приміщень ЗАТ «Інститут Укроргверстатінпром» і підприємством «Кантареллі лімітед» і з цього часу у передбаченому Законом порядку не відчужу жувало нежилі приміщення будівлі Літ. А-10 по АДРЕСА_1 ні гр-ці ОСОБА_1, ні гр.-ну ОСОБА_4».

Таким чином, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу, з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88,209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 203,215,216,256,257,261,263,316,317,321,719 ЦК України, суд, -

ВІРІШ И В:

Позовні вимоги Комнанії з обмеженою відповідальністю «Кантареллі лімітед» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Костенко Світлана Анатоліївни, ОСОБА_4, про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування нежитлових приміщень першого поверху нежитлової будівлі літера А-10 № № 13, 13а, 136, 13в, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 18, 19, 20, 21а, 22, 22а, 24, 24а, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 35а, загальною площею 451,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладний між Комнанією з обмеженою відповідальністю «Кантареллі лімітед» та ОСОБА_1 08.09.2004 року., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С.А. за реєстраційним № 9415.

В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя - Л.П.Нікуліна