Постанова

від 19.10.2015 по справі 909/432/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа № 909/432/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Марко Р.І.

суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2

від позивача - не з"явився;

від відповідача - 1: - не з"явився;

від відповідача - 2: - не з"явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства агрофірми «³льхівціВ» № 3/3 від 20.06.2015 року (вх. № 01-05/3205/15 від 16.07.2015р.).

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015р.

у справі № 909/432/15, суддя Шіляк М.А.

за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача 1: Корнівської сільської ради, с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області

до відповідача 2: Приватного підприємства агрофірми "Вільхівці", с. Вільхівці Городенківського району Івано-Франківської області

про : визнання недійсним рішення Корнівської сільської ради Городенківського району від 28.01.2015р. за №155-26/2015 "Про тимчасове користування землями товарного сільськогосподарського виробництва" та зобов'язання ППА "Вільхівці" повернути одержану за актами прийому-передачі від 09.02.2015 р. земельні ділянки загальною площею 68,1799 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Корнів Городенківського району у державну власність.

В С Т А Н О В И В:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015 року у справі №909/432/15 позов Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області до Корнівської сільської ради, Приватного підприємства агрофірми «³льхівціВ» про визнання недійсним рішення Корнівської сільської ради Городенківського району від 28.01.2015р. за №155-26/2015 В«Про тимчасове користування землями товарного сільськогосподарського виробництваВ» та зобов'язання ППА «³льхівціВ» повернути одержану за актами прийому-передачі від 09.02.2015 р. земельні ділянки загальною площею 68,1799 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Корнів Городенківського району у державну власність задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області відповідач 2 -Приватне підприємство агрофірми «³льхівціВ» звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги посилається на неспростовність доводів, викладених у відзиві на позов, ненадання оцінки ухвалі Івано-Франківської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання (друга сесія) від 30.10.1990 року В«Про земельну реформу в Івано-Франківській областіВ» щодо визначення меж та закріплення території місцевих рад в розрізі усіх населених пуктів області та затвердження уточнених площ та склад основних земельних угідь по районах і містах обласного підпорядкування; неврахування права територіальної громади самостійно розпоряджатись землями, яке було реалізовано. Так, з рішення Корнівської сільської ради № 155-26/2015 від 28.01.2015 В«Про тимчасове користування землями товарного сільськогосподарського виробництваВ» та тимчасових угод про добровільну сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 09.02.2015р. вбачається чітке волевиявлення територіальної громади передати відповідні землі у користування. Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що зазначені земельні ділянки підставно були включені до земель запасу та не відносяться до земель державної власності, враховуючи, що межі адміністративно-територіальних одиниць не окреслені.

Позивач, в порядку ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу № 2164/10/62 від 21.08.2015р. (вх. № 01-04/5328/15 від 27.08.15), в якому проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що у пп. г п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про розмежування земель державної та комунальної власностіВ» зазначено, що у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті В«аВ» пункту 3 цього розділу. З дня набрання чинності Закону України В«Про розмежування земель державної та комунальної власностіВ» землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Разом з тим, позивач зазначає, що на даний час межі с. Корнів Корнівської сільської ради Городенківського району визначаються за проектом формування території і встановлення меж населеного пункту Корнівської сільської ради, затвердженого рішенням Івано-Франківської обласної ради від 27.08.1999 р. № 188-9/99 В«Про проект формування територій та встановлення меж сільських, селищних та міських радВ» та відповідно до викопіювань вищезазначеного проекту земельні ділянки площею 11,18 га та площею 56,9999 га - знаходяться за межами населеного пункту с. Корнів Корнівської сільської ради Городенківського району і відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015р. - без змін.

Відповідачем - 1, в порядку ст.96 ГПК України, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладені Приватним підприємством агрофірми «³льхівціВ» доводи у апеляційній скарзі та у доповненні до апеляційної скарги підтримав та зазначив, що земельні ділянки, зазначені у позові прокурора відповідно до ст. 83 ЗК України належать до комунальної власності, відтак, відповідно до пункту В«бВ» ст. 80 ЗК України субВ»єктами права власності на землю є В«територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власностіВ» . Просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 року., подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 25.08.2015 року.

Ухвалою суду від 25.08.2015 року розгляд справи відкладався на 07.09.2015 року з підстав, наведених у ній.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Костів Т.С., внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/432/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий судя ОСОБА_3, судді Желік М.Б. та Галушко Н.А.

Ухвалою суду від 07.09.2015 року розгляд справи відкладався на 19.10.2015 року з підстав, наведених у ній.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Галушко Н.А., внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/432/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий судя ОСОБА_3, судді Желік М.Б. та Костів Т.С.

Прокурору роз'яснено його права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

Прокурор в судове засідання 19.10.2015 року з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання № 0-9.8-7039/0/2-15 від 04.09.2015 (вх. № 01-04/5588/15 від 07.09.15) про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника.

В судове засідання 19.10.2015 року представники апелянта та відповідача - 1 не з'явились, причин неявки суду не довели, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників позивача та відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 19.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 28.01.2015 р. Корнівська сільська рада прийняла рішення №155-26/2015 В«Про тимчасове користування землями товарного сільськогосподарського виробництваВ» та уповноважила голову сільської ради на укладання в місячний термін тимчасової угоди за фактичне користування земельною ділянкою із Приватним підприємством агрофірми «³льхівціВ» , загальною площею 68,1799 га землі в т.ч. ріллі 56,9999 га в урочищі В«Лиса-ВилаВ» та 11,18 га в урочищі В«КалинівкаВ» .

На підставі вищезазначеного рішення між Корнівською сільською радою та Приватним підприємством агрофірми «³льхівціВ» укладено дві Тимчасові угоди про добровільну сплату за фактичне користування земельними ділянками від 09.02.2015 р., які належать до категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля), а саме: земельною ділянкою розміром 11,18 га, яка розташована єдиним масивом в урочищі В«КалинівкаВ» та земельною ділянкою розміром 56,9999 га, яка розташована єдиним масивом в урочищі В«Лиса-ВилаВ» для сільськогосподарського виробництва на термін 364 дні та визначено розмір орендної плати в розмірі 4% нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок. Передача земельних ділянок здійснена за Актами прийому-передачі земельної ділянки від 09.02.2015 р.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що вказані земельні ділянки належать до комунальної власності та необґрунтованість висновку суду про зворотнє в силу того, що межі адміністративно-територіальних одиниць не визначені. Однак дане твердження апелянта спростовується дослідженими судом першої інстанції матеріалами справи.

Довідками відділу Держземагенства у Городенківському районі Івано-Франківської області №142/06/03 від 15.04.2015 р. та №142/06/02 від 15.04.2015 року підтверджується, що згідно державної статистичної звітності по формі 6-зем, станом на 01.01.2015 року за межами населених пунктів на території Корнівської сільської ради рахується 178,8847 га с/г земель, в т.ч. 169,6 га с/г угідь; земельні ділянки площею 56,9999 га та площею 11,18 га знаходяться за межами населеного пункту с.Корнів, Корнівської сільської ради. Зазначені факти також підтверджуються наявними в справі викопіюваннями із проекту формування території і встановлення меж населеного пункту с.Корнів Корнівської сільської ради Городенківського району Івано-франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» визначено, що до компетенції сільських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 1, п. 10 ст. 59 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» ).

Повноваження сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл визначені в ст. 12 ЗК України, в п. а) та п. в) якої передбачено такі повноваження, як розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 83 Земельного кодексу України (в редакції ЗУ В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» №5245-УІ) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України).

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» , який набрав чинності з 01.01.2013 р., визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах В«аВ» і В«бВ» пункту 4 цього розділу (п. 3). У державній власності залишаються, зокрема, усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті В«аВ» пункту 3 цього розділу (п. 4).

В п. 7 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Пункт 12 Перехідних положень ЗК України на час винесення оскаржуваного рішення був виключений Законом № 5245-УІ.

Зазначені правові норми правильно застосовані судом першої інстанції та правомірно зроблено висновок, що спірні ділянки, як такі, що розташовані за межами населених пунктів, належать до державної власності.

Оскільки зазначені земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту с. Корнів, то відповідно до ч.1 ст. 84 Земельного кодексу України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» знаходяться у державній власності. За таких обставин дані земельні ділянки не можуть належати до земель запасу Корнівської сільської ради, так як не перебувають у комунальній власності.

Разом з тим, відповідно до п. а) ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища. Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо - геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України, основними завданнями якого є реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо - геодезичної і картографічної діяльності, на виконання якого Держемагенство України здійснює землеустрій відповідно до Закону України В«Про землеустрійВ» , у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель (Указ Президента України від 08.04.2011р. № 445).

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені довідки відділу Держземагенства у Городенківському районі Івано-Франківської області є належними та допустимими доказами у справі, які підтверджують знаходження спірних земельних ділянок за межами населеного пункту - с. Корнів.

Рішення Івано-Франківської обласної ради від 30.10.1990 р. В«Про земельну реформу в Івано-Франківській областіВ» не спростовує наведених доказів, оскільки відсутні докази його фактичної реалізації щодо визначення меж земельних ділянок.

Відтак, суд першої інстанції надав належну оцінку вказаному рішенню, хоча не прийняв його до уваги за інших мотивів - недоведеності невідповідності дійсності даних Держземагентства.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, Корнівська сільська рада не мала повноважень приймати рішення про розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у державній власності, і оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» (ст. 126 ЗК України).

Статтею 6 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відносини, повязані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» (ст. 1 даного Закону).

В статті 6 В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» визначено систему органів державної реєстрації. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 1 ст. 2 даного Закону).

Оскільки скаржник - Приватне підприємство агрофірми «³льхівціВ» не здійснив вказану реєстрацію права оренди земельних ділянок на підставі Тимчасових угод про добровільну сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 09.02.2015 р., то такі права у нього не виникли, і він здійснює користування земельними ділянками при відсутності належних правових підстав.

Скаржник також помилково посилається на ст. 4-1 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» , згідно із якою рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ця норма не регулює спірних відносин, а лише надає право територіальним громадам перед прийняттям власного рішення про передачу земельних ділянок без первинної реєстрації цього права на саму територіальну громаду.

Питання укладення Тимчасових угод про добровільну сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 09.02.2015 р., та їх недійсності (нікчемності) не стосуються вирішення даного спору, оскільки виникнення права оренди землі пов'язується з фактом його державної реєстрації, а не з чинністю чи правомірністю угоди. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позов.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015 р. у справі № 909/432/15 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015р. у даній справі в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства агрофірми «³льхівціВ» № 3/3 від 20.06.2015 року - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2015 року в справі за номером 909/432/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повний текст постанови виготовлений 23.10.2015 р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.