Постанова

від 20.10.2015 по справі 916/142/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р.Справа № 916/142/15-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: О.Л. Воронюка

ОСОБА_1

При секретарі І.М. Станковій

За участю представників сторін:

Від ОСОБА_2 міської ради - ОСОБА_3

Від Департаменту комунальної власності ОСОБА_2 міської ради - ОСОБА_4

Від прокуратури Одеської області - ОСОБА_5

Від ПП "ДЖЕРЕЛО-1" - ОСОБА_6

Від ТОВ "КАРНАВАЛ-ЮГ" - Директор ОСОБА_7

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 29.07.2015 року.

справа № 916/142/15-г

за позовом заступника прокурора Одеської області, діючого в інтересах держави,

до відповідачів - ОСОБА_2 міської ради,

- приватного підприємства „Джерело - 1В» ,

- товариства з обмеженою відповідальністю „Карнавал-ЮгВ» ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 міської ради - Департаменту комунальної власності ОСОБА_2 міської ради,

про визнання недійсними рішень, визнання недійсними договорів та витребування майна

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2015р. оголошувалась перерва до 20.10.2015р.

ВСТАНОВИЛА:

14 січня 2015 року заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, заявленим в інтересах територіальної громади м. Одеси, до ОСОБА_2 міської ради та приватного підприємства «Чорноморська торгівельна компанія» (в подальшому за текстом - ПП «Чорноморська торгівельна компанія»), за яким, з урахуванням змін і доповнень, просив: 1) визнати недійсними пункт 14 рішення ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. № 2906-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради»; підпункту 8.10 пункту 8 рішення ОСОБА_2 міської ради від 09.10.2008 р. № 3430-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради»; підпункту 2.1 пункту 2 рішення ОСОБА_2 міської ради від 20.01.2009 р. № 4084 «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради»; 2) визнати недійсним договір дарування від 02.06.2009 р., укладений між відповідачами, об'єкта власності ПП «Чорноморська торгівельна компанія» - нежилого приміщення загальною площею 977,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.06.2009 р., укладений між відповідачами, об'єктів комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_6: нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що в цілому складаються з приміщень літ. «А», загальною площею 658,2 кв.м, основною площею 421,7 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 46; нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що в цілому складаються з приміщень під літ. «А», загальною площею 120,8 кв.м, основною площею 90,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 21; нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 84,3 кв.м, основною площею 61,1 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 18; нежитлових приміщень підвалу № 801, загальною площею 59,9 кв.м, основною площею 53,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23; 4) визнати недійсним договір міни, укладений між відповідачами, шляхом підписання зазначених вище удаваних правочинів, а також зобов'язання приватного підприємства «Джерело-1» (далі - ПП «Джерело-1») та товариства з обмеженою відповідальністю «Карнавал-Юг» (ТОВ «Карнавал-Юг») повернути територіальній громаді міста ОСОБА_6 згадані об'єкти нерухомості загальною вартістю 5 634 180 грн.

Свої позовні вимоги заступник прокурора Одеської області обґрунтував допущенням порушень вимог законодавства про приватизацію комунального майна, в результаті чого із власності територіальної громади міста ОСОБА_6 незаконно вибули спірні об'єкти нерухомості на користь юридичної особи приватного права.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. (суддя Желєзна С.П.) у задоволені позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з цим рішенням, перший заступник прокурора Одеської області в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським норм матеріального права, а саме: ст. ст. 19, 142 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 216, 267, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Скаржник зазначає, що початок строку позовної давності слід було обраховувати не з моменту, коли прокуратурі стало відомо про наявність оспорюваних рішень та правочину, а з моменту отримання та опрацювання прокуратурою матеріалів приватизаційних справ по спірних об'єктах нерухомості, тобто з 04.03.2013 року. Також скаржник зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у визнанні недійсними рішень ОСОБА_2 міської ради, оскільки усі акти органу місцевого самоврядування можуть бути оскаржені. Безпідставними вважає перший заступник прокурора Одеської області й відмову у задоволені позовних вимог в частині витребування спірного майна, тому що територіальна громада м. Одеси виступає в цивільному обороті від свого імені як суб'єкта права власності та позов пред'явлено з метою створення умов для раціонального використання й охорони комунальної власності та за наявності суттєвого порушення прав власності територіальної громади м. Одеси.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Карнавал-Юг" просить залишити апеляційну скаргу прокуратури без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, з мотивів викладених у відзиві.

Також з апеляційною скаргою не погоджується ПП "Джерело-1", яке у своєму відзиві також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.10 ч.1 вказаної статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положенням ст. 16 ЦК України, встановлює, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Держава забезпечує рівний захист всіх суб'єктів права власності.

За статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2008 р. ОСОБА_2 міською радою було прийняте рішення № 2906-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради», у відповідності до пункту 14 якого: доручено Представництву по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради укласти договір дарування, з метою прийняття у дар об'єкта власності ПП «Чорноморська торговельна компанія», нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 977,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2 та доручено Представництву по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради укласти договори купівлі-продажу з метою продажу ПП «Чорноморська торговельна компанія» об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси: нежилого приміщення 1-го поверху площею 392,6 кв.м. та нежилого підвального приміщення загальною площею 267 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 46; нежитлового приміщення площею 23,6 кв.м та нежилого підвального приміщення загальною площею 97,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 21; нежилого приміщення 1-го поверху загальною площею 84,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 18. Ціну продажу встановлено у розмірі різниці між вартістю об'єктів комунальної та приватної власності.

На підставі п. 8.10 рішення ОСОБА_2 міської ради від 09.10.2008 р. № 3430-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради», до п. 14 рішення ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. № 2906-V було внесено зміни, із викладенням в тексті назву об'єкту на вул. Бреуса, 26/2 «нежилі приміщення 1-го та 2-го поверхів» та змінено за текстом площу приміщення 1-го поверху по вул. Коблевська, 46 у зв'язку із проведенням технічної інвентаризації.

В подальшому п. 2.1 рішення ОСОБА_2 міської ради від 20.01.2009 р. № 4084-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради» абзаци 2, 3 п. 14 рішення ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. № 2906-V було доповнено об'єктом - нежитлове підвальне приміщення площею 59,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23.

На виконання зазначених рішень ОСОБА_2 міської ради, між ПП «Чорноморська торгівельна компанія» та ОСОБА_2 міською радою в особі Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради було укладено договір дарування, посвідчений 02.06.2009 р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1788, за умовами якого ПП «Чорноморська торгівельна компанія» подарувало, а ОСОБА_2 міська рада прийняла в дар нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2, загальною площею 977,7 кв.м. При цьому було зазначено, що дарування вказаного приміщення здійснюється згідно з рішеннями ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. № 2906-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради», від 09.10.2008 р. за № 3430-V «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень ОСОБА_2 міської ради». Ринкова вартість подарованого нежилого приміщення, згідно висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки від 31.03.2009 р., складеного ТОВ «ОСОБА_2 регіональна експертна компанія», становить 5 625 000 грн.

02 червня 2009 р. між ОСОБА_2 міською радою в особі Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради та ПП «Чорноморська торгівельна компанія» було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі № 1792, за умовами якого ПП «Чорноморська торгівельна компанія» придбала індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді: нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, розташованих за адресою: м. Одеса, Коблевська, 46 загальною площею 658,2 кв.м, вартістю 4 310 000 грн.; нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 21 загальною площею 120,8 кв.м, вартістю 543 000 грн.; нежитлових приміщень першого поверху, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 18 загальною площею 84,3 кв.м., вартістю 586 000 грн.; нежитлових приміщень підвалу № 801, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23 загальною площею 59,9 кв.м., вартістю 195 180 грн.

При цьому, сторонами також було визначено (п. 1.2 договору), що він укладений згідно з рішеннями ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. № 2906-V, від 09.10.2008 р. № 3430-V, від 20.01.2009 р. № 4084-V.

Ціна продажу вищезазначених об'єктів нерухомості встановлена в розмірі 9180 грн., що становить різницю між вартістю об'єктів купівлі-продажу, відображеній у даному договорі (5634180 грн.), та вартістю нежилих приміщень, які належали ПП «Чорноморська торгівельна компанія», - 5 625 000 грн.

На підставі акту приймання-передачі від 05.06.2009 р. ОСОБА_2 міська рада передала, а ПП «Чорноморська торгівельна компанія» прийняло придбані ним об'єкти нерухомості.

В подальшому ПП «Чорноморська торгівельна компанія» передала у власність ПП «Джерело-1» нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 658,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 46, та нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 120,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 21; у власність ТОВ «Карнавал-Юг» нежитлові приміщення підвалу № 801 загальною площею 59,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 23, а також у власність ОСОБА_9 нежитлові приміщення першого поверху по вул. Варненській, 18 у м. Одесі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову в частини вимог про визнання недійсними рішень ОСОБА_2 міської ради, місцевий господарський суд виходив з того, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Щодо визнання спірних договорів недійсними як удаваних правочинів, то суд першої інстанції визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, зазначив про невідповідність договорів вимогам законодавства,

У відповідності до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Способами приватизації державного та комунального майна є викуп, конкурс, аукціон (ст. 15 Закону).

Викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачене законодавчими актами (ст. 10 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію»).

Матеріали справи не містять доказів набуття ТОВ «Чорноморська торгівельна компанія» права на викуп.

При цьому, ч. 4 ст. 293 Господарського кодексу встановлені імперативні приписи, за якими не може бути об'єктом міни майно, що віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни не є відповідно державним чи комунальним підприємством.

Відтак, договір дарування і договір купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_2 міською радою та відповідачем є удаваним правочином, який вчинений для приховування договору міни (ст. 235 ЦК України), так як оспорювані договори укладені на виконання рішення ОСОБА_2 міської ради, згідно якого ціна продажу об'єктів нерухомого майна комунальної власності, які є предметом договору купівлі-продажу встановлена у розмірі різниці між вартістю майна, що є предметом договору дарування та вартістю нежитлових приміщень, які є предметом купівлі-продажу.

Договір міни регулюється положеннями ст. 715 ЦК України та ст. 293 ГК України, відповідно до яких за договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Одночасно з цим, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволені позовних вимог в цій частині з підстав пропуску строку позовної давності.

Судова колегія погоджується з цими висновками господарського суду, вважає їх зробленими при повному з'ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності із наданням правильної юридичної оцінки та застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Посилання першого заступника прокурора Одеської області на відсутність належних правових підстав для незадоволення позову в частині визнання недійсними оспорюваних рішень ОСОБА_2 міської ради, колегія суддів вважає помилковими.

Частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Прийняті ОСОБА_2 міською радою рішення про доручення Представництву по управлінню комунальною власністю укласти договори дарування та купівлі-продажу є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання й скасування такого акта не породжує відповідних наслідків.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання, а обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Наведеної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14.

Згадана правова позиція підтримана Вищим господарським судом у постановах від 26 травня 2015 року у справі № 911/3285/14, від 09 червня 2015 року у справі № 916/4329/14, від 29 липня 2015 року у справі № 916/4012/14, від 20 серпня 2015 року у справі № 906/776/14.

Відтак, у згаданій постанові Верховного Суду України не йде мова про неможливість скасування рішень органів місцевого самоврядування, а говориться саме про те, що визнання недійсними ненормативних актів, які вичерпали свою дію їх виконанням, не породжує належних для захисту порушених прав наслідків, що суперечить завданням господарського судочинства.

Саме з цих мотивів й виходив суд першої інстанції, виносячи оскаржуване рішення.

Необґрунтованими вважає судова колегія й посилання скаржника на відсутність пропуску строку позовної давності.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 названого Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи те, що позивачем у даній справі виступає саме прокурор, тому позовна давність повинна обчислюватися від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися саме прокурор (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10).

Відповідно до приписів ст.ст. 46, 50, 55, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» протоколи сесій ради та її рішення є відкритими та оприлюднюються у встановленому законом порядку, а сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного, у тому числі і прокурора, бути присутнім на них.

Згідно із наказами Генеральної прокуратури України від 15.04.2004 р. № 6гн «Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави», від 12.04.2011 р. № 3гн «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України» та від 07.11.2012 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» на прокуратуру покладено обов'язок періодично перевіряти законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Як видно з постанови слідчого слідчої групи прокуратури Одеської області від 12 липня 2011 року /а.с. 4, т.2/, прокуратурою в рамках порушеної кримінальної справи було проведено виїмку в приміщеннях Департаменту комунальної власності ОСОБА_2 міської ради оспорюваних договорів та всіх документів, на підставі яких було укладено ці договори.

При цьому, за аналогічних обставин удаваності правочинів (справа ТОВ «АРТ») постановою начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області від 15.06.2011 року було порушено кримінальну справу /а.с. 17-24, т.2/.

25.06.2011 р. заступник прокурора Одеської області в 2011 р. звертався як в ОСОБА_2 окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним і скасування п. 13 рішення ОСОБА_2 міської ради № 5649-V від 14.04.2010 р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень», так і до господарського суду Одеської області, але ж позовну заяву було залишено без розгляду.

У 2013 році ініційовано в господарському суді справу № 916/2425/13 за позовом заступника прокурора Одеської області до ОСОБА_2 міської ради, ТОВ «АРТ» та інших юридичних осіб.

Посилання прокуратури на те, що про обставини, які є предметом спору, прокуратура дізналася лише з матеріалів, що були передані з УБОП, а також те, що порушення кримінальної справи було здійснено іншим відділом прокуратури Одеської області, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки доручення в рамках кримінальної справи було дано у 2011 році, а повернулися матеріали у 2013 році, тоді як згідно прокуратурою мали бути здійснені відповідні процесуальні дії згідно із чинною на той час редакцією Кримінального процесуального кодексу України отримати відповідні документи значно раніш, враховуючи строки досудового слідства.

Також, як правильно було зазначено судом першої інстанції, органи прокуратури становили єдину систему, в рамках якої здійснювалося підтримання обвинувачення в суді, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, здійснення нагляду за дотриманням законів тощо. Та обставина, що справу було порушено одним з прокурорів слідчого управління жодним чином не перешкоджала з'ясуванню усіх належних обставин працівниками прокуратури Одеської області іншого управління чи відділів.

Відтак, прокуратура довідалася про порушення прав територіальної громади м. Одеси за оспорюваними договорами ще у 2011 році, а тому висновок господарського суду про пропущення позивачем строку позовної давності ґрунтується на матеріалах справи.

Слід зазначити, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10).

Між тим, прокуратурою взагалі не обґрунтовується утруднення чи неможливість оскарження в судовому порядку оспорюваних рішень ОСОБА_2 міської ради.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами першого заступника прокурора Одеської області про те, що територіальна громада може виступати в цивільному обороті як суб'єкт права власності, оскільки це прямо передбачено у ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України.

Однак, як вже зазначалося вище, прокуратурою було пропущено строк позовної давності та поважних причин для його поновлення не наведено.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині витребування майна від ПП «Джерело-1» та ПП «Карнавал-Юг» слід було відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності, але, враховуючи те, що спір по суті позовних вимог вирішений судом першої інстанції вірно, з урахуванням досліджених у повному обсязі обставин справи та наданням ним належної правової оцінки (щодо відмови у задоволені позову в частині визнання недійсними рішень ОСОБА_2 міської ради та визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу, міни), достатніх правових підстав для скасування оскарженого рішення господарського суду Одеської області не має.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. по справі № 916/142/15-г - без змін.

Головуючий В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя М.А. Мирошниченко