Вирок

від 26.10.2010 по справі 1-158/2010

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кузнецовський міський суд Рівненської області

м. Кузнецовськ, м-н. Будівельників, 3, 34400, (03636) 2-17-47

В И Р О К

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В.

при секретарі Бедик Н.Л.

за участю:

прокурора Брящея Р.І.

захисника підсудних ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, який народився 05-го квітня 1992 року у м. Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, неодруженого, не судимого, військовозобов»язаного, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон ПеремогиАДРЕСА_1,

ОСОБА_3, який народився 04 -го жовтня 1991 року у м. Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не судимого, неодруженого, військовозобов»язаного, проживаючого: Рівненська обл.., м. Кузнецовськ, мікрорайон Перемоги буд.ЗЗ-А, кв. 126,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 року, приблизно о 21 год. підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою із підсудним ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, через вхідні двері проникли на територію автостоянки «Північно-східна - 2», що знаходиться поблизу будтинку №48 по м-ну Перемоги в м. Кузнецовську Рівненської області. Автостоянка огороджена по периметру бетонною огорожею та цілодобово охороняється сторожем Кузнецовського міського комунального підприємства. На вказаній автостоянці підсудний ОСОБА_2 за допомогою знайденого раніше ключа запустив двигун одного із скутерів. Після цього підсудний ОСОБА_3 за домовленістю з підсудним ОСОБА_2 вийшов з території автостоянки через центральні ворота, які були не зачинені і переконавшись у відсутності в будці охорони сторожа залишився чекати підсудного ОСОБА_2 на вході до автостоянки. Далі підсудний ОСОБА_2 на скутері виїхав з автостоянки через центральні ворота і діючи спільно із ОСОБА_3 на викрадення чужого майна, умисно, таємно, викрали скутер «Вайпер Шторм-50» з об'ємом двигуна 49.90 см.куб., що належить потерпілому ОСОБА_4. Вказаними діями підсудних потерпілому завдано матеріального збитку суму 3960 гривень. Далі підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали у село Цміни Маневицького району Волинської області. У селі Цміни підсудні запропонували придбати викрадений скутер свідку ОСОБА_5. Наступного дня о 01 год. 30 хв. свідок ОСОБА_5 придбав у підсудних викрадений скутер за 1500 гривень. Отримані від реалізації викраденого скутера грошові кошти підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поділили порівну та витратили на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у викраденні скутера з автостоянки у співучасті з підсудним ОСОБА_3 визнав повністю, щиро розкаявся та дав наступні показання. 19.08.2010 року, приблизно о 19.00 годин він знайшов ключ від замка запалювання скутера. Після цього пішов до свого знайомого підсудного ОСОБА_3, якому запропонував піти на автостоянку поблизу буд. 48 м-на Перемоги м. Кузнецовська та викрасти скутер, використовуючи знайдений раніше ключ. Підсудний ОСОБА_3 погодився на вказану пропозицію і вони пішли на автостоянку. Зайшовши на автостоянку через центральний вхід приблизно о 21 год. він і підсудний ОСОБА_3 підійшли до місця стоянкі мотоциклів, де стояв один скутер. Він запустив двигун цього скутера знайденим ключом. Після цього підсудний ОСОБА_3 повз приміщення сторожа автостоянки вийшов із території автостоянки і залишився чекати підсудного ОСОБА_2 разом із скутером. Зрозумівши, що сторожа на автостоянці немає, він сів на скутер та виїхав з автостоянки. За воротами автостоянки до нього на скутер сів підсудний ОСОБА_3 і вони разом поїхали в с.Цміни. В с.Цміни він та підсудний ОСОБА_3 продали викрадений скутер за 1500 гривень невідомій особі. Гроші поділили порівну - по 750 гривень. Свою частину грошей він витратив на власні потреби. Матеріалі збитки, завдані потерпілому ОСОБА_4, відшкодував повністю.

Допитаний під час судового засідання підсудний ОСОБА_3 вину у викраденні скутера у співучасті з підсудним ОСОБА_2 19.08.10 з автостоянки «Північно-східна 2» визнав повністю, щиро розкаявся та дав наступні показання. 19.08.2010 року, приблизно о 19.30 до нього прийшов підсудний ОСОБА_2, який повідомив, що знайшов ключ від замка запалювання скутера та запропонував йому піти разом на автостоянку поблизу буд. 48 м-на Перемоги м Кузнецовська, з метою викрадення скутера. На вказану пропозицію він погодився. Він разом з підсудним ОСОБА_2 зайшли на територію автостоянки приблизно о 21 год., сторожа на автостоянці не було. Підійшовши до скутера підсудний ОСОБА_2А запустив двигун за допомогою знайденого ключа. Пісял цього він вийшов з території автостоянки і чекав підсудного ОСОБА_3 разом із скутером за воротами. Далі з автостоянки на скутері виїхав ОСОБА_2 і вони разом поїхали в село Цміни Маневицького району на дискотеку. Там вони 20.08.10 вночі продали викрадений скутер незнайомому чоловіку за 1500 гривень, який передав підсудному ОСОБА_2 гроші купюрами по 200 гривень, одна купюрі була номіналом 100 гривень. Виручені гроші за скутер він та підсудний ОСОБА_2 розділили між собою порівну. Свою частину грошей виручених за скутер - 750 гривень він витратив на власні потреби.

При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів, у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, прокурор та підсудні погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення підсудними злочину за тих фактичних обставин, які підтверджуються доказами, що містяться у матеріалах справи. При цьому підсудним розВ»яснено наслідки їх згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності позиції учасників судового розгляду у суду немає.

Під час судового розгляду учасники судового розгляду погодились з недоцільністю відкладення розгляду справи у звВ»язку з неявкою потерпілого ОСОБА_4, оскільки викрадений скутер потерпілому повернутий, цивільний позов потерпілий не заявляв, матеріальні збитки йому відшкодовані. За таких обставин та керуючись ст.290 КПК, суд вважає, що обставини справи можливо дослідити без участі потерпілого, оголосивши показання, які він дав під час досудового слідства ( а.с. 20-21) та письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих злочином і відсутність претензій до підсудних (а.с.24).

Крім вищенаведеного вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєні інкримінованого їм злочину підтверджується наступними доказами:

-довідкою про вартість викраденого скутера, згідно з якою скутер «Вайпер Шторм-50» з урахуванням зносу на 19.08.10 коштує 3960 гривень (а.с17);

-копією гарантійного талону від 07 березня 2010 року про купівлю ОСОБА_4 скутера марки " Вайпер ШТОРМ -50 " (ЕХ 50QT-15 STORM, номер двигуна 139QМВ080912852) та об'ємом двигуна 49 куб. см., сірого кольору (а.с.22);

Оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного та обВ»єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд дійшов наступного висновку.

Вина підсудного ОСОБА_2 у тому, що він за попередньою змовою із підсудним ОСОБА_3 на викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна з охоронюваної автостостоянки «Північно-східна 2» у м.Кузнецовську Рівненської області 19.08.2010 приблизно між 20-21 годинами проник на територію вказаної автостоянки, звідки викрав належне потерпілому ОСОБА_4 майно вартістю 3960 гривень, повністю доведена. Вказані дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст.185 КК України - крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Вина підсудного ОСОБА_3 у тому, що він за попередньою змовою на викрадення чужого майна із підсудним ОСОБА_2, з корисливого мотиву, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна з охоронюваної автостостоянки «Північно-східна 2» у м.Кузнецовську Рівненської області 19.08.2010 між 20-21 годинами разом із підсудним ОСОБА_2 приймав участь як співвиконавець у таємному викраденні майна, належного потерпілому ОСОБА_4 вартістю 3960 гривень, повністю доведена. Вказані дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст.185 КК України - крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудних, згідно із п.1, п.2 ч.1 ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних в судовому засіданні не встановлено.

Суд виключив із пред»явленого обвинувачення обтяжуючі покарання підсудних ОСОБА_2А та ОСОБА_3 обставини - вчинення злочину групою осіб та за попередньою змовою, оскільки ці обставини відносяться до кваліфікуючих ознак об»єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тому не можуть визнаватись обставинами, що обтяжують покарання підсудних.

При обранні підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 міри покарання суд виходив з наступного. Підсудні вперше вчинили умисний тяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались. Наявність декількох обставин, що помВ»якшуюють покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відсутність обтяжуючих покарання підсудних обставин, позитивні характеристики підсудних за місцем проживання. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення над ним нагляду органами кримінально-виконавчої системи. Таким чином, слід призначити підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті за якою кваліфіковані їх дії, звільнивши підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про речові докази, керуючись ст.. 78, ч.1 ст.80 КПК, суд встановив, що речовий доказ, який був обВ»єктом злочину, переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_4 (а.с.60), необхідно зберігати до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили речовий доказ - залишити потерпілому.

На підставі статей 91-93 КПК та роз»яснень, наведених у Постанові Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 7 липня 1995 року №11 судом не встановлено, що по справі понесені судові та інші витрати, які підлягають стягненню з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік та з покладенням на засудженого ОСОБА_2 відповідно до ст.76 КК України, обовВ»язків:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

періодично зВ»являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік та з покладенням на засудженого ОСОБА_3 відповідно до ст.76 КК України, обовВ»язків:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

періодично зВ»являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: скутер марки «Вайпер Шторм -50» після набрання вироком законної сили - залишити потерпілому ОСОБА_4.

Учасники судового розгляду можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку суду.

Головуючий