Постанова

від 20.10.2015 по справі 813/4888/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року Справа № 813/4888/15

13 год. 04 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.

представник позивача ОСОБА_1,

відповідач не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Перемишлянського районного центру зайнятості про стягнення коштів з ОСОБА_2.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Перемишлянський районний центр зайнятості (далі - позивач, Перемишлянський РЦЗ) з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2Р.), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 8856,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскільки відповідач, перебуваючи на обліку в Перемишлянському РЦЗ, отримував допомогу по безробіттю, був скерований на навчання за рахунок коштів центру зайнятості, а також проходив навчання у ДНЗ «Львівський НКК» навчання за рахунок Перемишлянського РЦЗ, і не повідомив центр зайнятості про перебування у цивільно-правових відносинах з ФОП ОСОБА_3 у період з 26.10.2014 року по 26.10.2014 року, одержав грошову винагороду. Таким чином, відповідачу безпідставно виплачено допомогу з безробіття з 26.10.2014 року по 20.05.2015 року в сумі 3720,26 грн., а також вартість навчання - 5136,14 грн. на загальну суму 8856,40 грн., вказані кошти належить повернути на користь позивачів. З врахуванням вищевикладеного та того, що відповідач такі добровільно не повернув, що було запропоновано згідно з вимогою, позивач звернувся із позовом до суду.

В судовому засіданні 25.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.47/, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

З врахуванням строків розгляду справи, визначених ст. 122 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі та, -

в с т а н о в и в :

01.07.2014 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Перемишлянського РЦЗ про надання статусу безробітного /а.с.38/ та, відповідно до повідомлення щодо незайнятості шукачем роботи окремими видами трудової діяльності, засвідчив, що на момент звернення до центру зайнятості не займається жодним видом діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ. Зазначено, що якщо до центру зайнятості надійдуть дані з інших джерел про подання ним недостовірних даних, зобов'язується повернути незаконно отримані ним кошти /а.с.39/.

Відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 від 27.05.2015 року з'ясовано, що відповідно до наказу № НТ-140701 від 01.07.2015 року відповідачу надано статус безробітного, а відповідно до наказу № НТ-140708 від 08.07.2014 року призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги /а.с.17/.

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 825 від 21.07.2015 р. встановлено, що громадянин ОСОБА_2 перебував у цивільно-правових відносинах з ФОП ОСОБА_3 у період з 26.10.2014 року по 26.10.2014 року, надаючи послуги по спостереженню під час виборів до ВРУ 26.10.2014 року в межах закріпленого за ним округу. За виконані роботи згідно з актом приймання-здачі виконаних робіт Договору-підряду № 50 від 24.10.2014 року нараховано 627,00 7грн., податкові внески 117,32 грн. Виплачено винагороди у розмірі 509,68 грн. /а.с.11/.

З врахуванням викладеного, 24.07.2015 року винесено наказ «Про повернення коштів безробітним» № 102 /а.с.10/.

27.07.2015 року Перемишлянським РЦЗ виставлено відповідачу ОСОБА_4 № 592/03/5 про повернення коштів позивачу /а.с.6/.

Оскільки відповідач проігноровано вимогу позивача, одержані від позивача кошти добровільно не повернуто, такий звернулися із вказаним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (далі - Закону України № 1533-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 р. (далі - Закон № 5067-VI).

Зі змісту ст. 2 Закону № 5067-VI безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 1533-ІІІ видами забезпечення безробітних є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності та допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення"; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення"; надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності відповідно до статті 30 Закону України "Про зайнятість населення"; здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб відповідно до статті 24-1 Закону України «Про зайнятість населення»;інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України № 1533-ІІІ державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у разі виявлення порушень прав застрахованих осіб вживають заходів відповідно до визначених законом повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1533-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», взаємодіють з органами державної податкової служби, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими центральними органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

Так, абз. 2 п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 (далі - Порядок № 198 від 20.03.2013 р.), передбачено, що під час проведення реєстрації працівник територіального органу заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч. 3 ст. 44 Закону № 1533-ІІІ).

Згідно з п.4 ч.2 ст.44 Закону № 5067-VІ зареєстровані безробітні зобов'язані, зокрема, інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В судовому засідання представником позивача надано пояснення що за результатами обміну даними з ДПА за 4 квартал 2014 року встановлено перерахування на користь відповідача податкових внесків у сумі 117,32 грн. від ФОП ОСОБА_3

Зокрема, на встановлення вказаних обставин Представником позивача до матеріалів справи долучено копію запиту № 462/06 від 12.06.2015 року СПД ФО ОСОБА_3 щодо надання інформації щодо виконання робіт (надання послуг) згідно угоди цивільно-правового характеру (початок та закінчення) та отримання доходу.

Згідно з відповіддю на лист позивача 10.07.2015 р. (вх. № 1315/01-06 від 16.07.2015 року) ФОП ОСОБА_3 підтверджено, що відповідач перебував з громадянином ОСОБА_2 (ідентиф. НОМЕР_1) в період з 26.10.2014 року по 26.10.2014 року у трудових відносинах (один день).

Вартість виконаної роботи становила 627,00 грн. Податки та внески становили 117,32 грн. Сума винагороди відповідача 509,68 грн. На підтвердження викладених обставин ФОП ОСОБА_3 долучив до листа: копію договору підряду № 50 від 24.10.2015 року та копію акту приймання-здачі робіт № 50 від 27.10.2015 року /а.с.13/.

Відповідно до чинного законодавства України фізичні особи можуть залучатися до роботи не лише на підставі трудового договору, а й на іншій юридичній підставі, зокрема, за цивільно-правовим договором.

Так, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в Ухвалі № 6-48920св13 від 05.02.2014 року, Ухвалі № 6-48369св14 від 15.04.2015 року.

Представник позивача пояснила, що у результаті неповідомлення відповідачем працівників позивача про укладення вказаного договору та одержання доходу у період з 26.10.2015 року по 20.05.2015 року відповідачу безпідставно виплачено:

- допомогу по безробіттю в сумі 3720,26 грн. (підтверджується копією довідки № 3372 від 16.07.2015 року, а також додатком № 4 до персональної картки відповідача: нарахування допомоги по безробіттю та платежі /а.с.18-22/) /а.с.9/;

- витрати на навчання в сумі 5136,14 грн. згідно з кошторисом фактичних витрат на навчання кваліфікованих працівників /а.с.7-8/. Крім цього позивачем до матеріалів справи долучено докази направлення працівника на навчання, обґрунтування необхідності направлення такого навчання, докази проходження навчання ОСОБА_2 /а.с15, 16, 23, 24-26, 27, 28, 29-30, 31, 3233-34, 35-36, 40/.

За приписами ч. 2 і абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до підп. 1 п. 1 ст. 37 Порядку центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (п. 3 ст. 36 Закону № 5067).

З врахуванням викладеного 24.07.2015 року позивачем винесено наказ № 102 Про повернення коштів безробітним, та виставлено йому вимогу № 592/03/5 від 27.07.2015 року на загальну суму 8856,40 грн. та попереджено про необхідність сплати такої суми впродовж 15 днів з дня отримання вимоги та про звернення до суду з позовом у випадку не погашення такої добровільно /а.с.6/.

Відповідно до п. 37 Порядку № 198 від 20.03.2013 року, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів): укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Крім того, згідно з пп. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України № 5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним № 60/62 від 13.02.2009 року, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд бере до уваги те, що виключно внаслідок умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними стягується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі, що додатково підтверджено вищевказаним вироком Жовківського районного суду Львівської області.

Таким чином, відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості, одержував допомогу по безробіттю, а також в його користь сплачено навчання ДНЗ «Львівський НКК», позаяк ним одержано винагороду за цивільно-правовою угодою, суд дійшов висновку, що виплачена за цей період сума коштів на загальну суму 8856,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів, як незаконно одержана з моменту виникнення таких обставин.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (Львівська область, м. Перемишляни, вул. Борівська, 39; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь: Перемишлянського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Перемишляни, вул. Боршівська, 4а; ЄДРПОУ 22367830) кошти в сумі 8856 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 40 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.