Постанова

від 06.07.2012 по справі 2-а/1970/2407/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2407/12

"06" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Стасюк А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лановецькому і Шумському районах Тернопільської області до дочірнього підприємства «Шумський торфозавод»державного підприємства «Поділляторф»про стягнення заборгованості за страховими внесками, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лановецькому і Шумському районах Тернопільської області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Шумський торфозавод»державного підприємства «Поділляторф»(надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13312,65 грн..

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не своєчасно та не повному обсязі сплачував страхові внески, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лановецькому і Шумському районах Тернопільської області на загальну суму 13312,65грн., з яких: 5248,62грн. - недоїмка та 8064,03грн. -пеня.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення щодо суми заявленої до стягнення та просив позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, заперечень проти позову не надавали. Відповідно до вимог ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до п. 5 ч.7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105-ХІV від 23.09.1999 р. (далі -Закон № 1105-ХІV), страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі -підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян -суб'єктів підприємницької діяльності.

Страхувальниками від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є роботодавці, а в окремих випадках -застраховані особи. Страховик -Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Згідно ст.45 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідач - дочірнє підприємство «Шумський торфозавод» державного підприємства «Поділляторф» зареєстроване у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лановецькому і Шумському районах Тернопільської області , як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і зобов'язане своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Розміри страхових внесків страхувальників для роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Порядок сплати страхових внесків визначений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 2272-ІІІ від 22.02.2001р. (далі -Закон № 2272-ІІІ) та Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36.

Згідно згаданої Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

12.08.2011р. позивачем проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року результати якої оформлені актом №224 від 12.08.2011 року.

Перевіркою встановлено, що за вказаний період відповідач страхові внески до Фонду не перераховував, в результаті чого утворилась недоїмка в сумі 5248,62 грн., крім цього на загальну суму недоїмки була нарахована пеня в розмір 8064,03 грн..

Таким чином, заборгованість відповідача становить 13312,65грн., з яких 5248,62 грн. - недоїмки, 8064,03 грн. -пені.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач належних доказів добровільного погашення заборгованості по сплаті страхових внесків суду не представив.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не запереченні належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 50, 86, 128, 158, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Шумський торфозавод»державного підприємства «Поділляторф»(ідентифікаційний код 21161397, с. Кути, Шумський район, Тернопільська область) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лановецькому і Шумському районах Тернопільської області 5248,62 грн. (п'ять тисяч двісті сорок вісім гривень 62 копійки) недоїмки за страховими внесками та 8064,03 грн. (вісім тисяч шістдесят чотири гривні 03 копійки) пені .

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя Данилевич Н.А.