Постанова
від 23.10.2015 по справі 823/5103/15
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року справа № 823/5103/15

10 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шоколенко Т.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно з посадою),

представника відповідача - не прибув;

представників третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК АВТО» до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_2, приватне підприємство «ЕВРО-ВЕТ», - про визнання дій неправомірними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛК АВТО» (далі-позивач) до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (далі-відповідач), в якому просило визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_2 щодо прийняття постанов від 09.09.2015 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника, прийняті у виконавчому провадженні №48529963, а також скасувати їх.

Позов мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням безпідставно накладено арешт на майно, яке належить позивачу на праві власності, в межах виконавчого провадження, боржником в якому є ПП «ЕВРО-ВЕТ», а не позивач. Тому, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржувані постанови прийняті з метою виконання передбаченого діючим законодавством обов'язку здійснювати всі заходи, необхідні для примусового стягнення боргу.

Заслухавши пояснення та доводи представників осіб, що брали участь у справі, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

ТОВ «МІЛК АВТО» зареєстроване як юридична особа з 18.03.2015 (код ЄДРПОУ 39697847).

Суд встановив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження №48529963 про стягнення з ПП «Артбудінвест» на користь ТОВ «Деметра» заборгованості у сумі 185833,65грн. 21.09.2015 постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_3 вказане виконавче провадження об'єднане у зведене провадження за №48842607.

09.09.2015 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_2 прийняла оскаржувані постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника. Суд звернув увагу, що вказані рішення стосувалися у т.ч. таких автомобілів:

ГA3 3309-354, номер шасі Х96330900В1012215, номер двигуна 2457Е2643628, 2011 р.в.,

MERCEDES-BENZ 1831 L, номер шасі WDB6524981K002328, 1996 р.в.,

ГАЗ 3307, номер шасі 33070050081904, номер двигуна НОМЕР_1, 2005 р.в.,

КАМАЗ 53212, номер шасі XTC53215А62270613, номер двигуна НОМЕР_2, 2006 р.в.,

ПАЗ 4234, номер шасі Х1М4234Т060001144, номер двигуна НОМЕР_3, 2006 р.в.,

ГАЗ-САЗ 3507-01, номер шасі 495531/4701, номер двигуна 51300Н41024207, 2004 р.в.,

ГАЗ-САЗ 3507, номер шасі 499563/4701, номер двигуна 51300Н51004003, 2005 р.в.,

ГАЗ-САЗ 3507-01, номер шасі НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, 2005 р.в.,

напівпричіп бортовий VOGELZANG VO 1227, номер шасі 42743724000011, 1991 р.в.,

КАВЗ 3270, номер шасі 43012624000011, номер двигуна НОМЕР_6, 1989 р.в.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд взяв до уваги ч.2 ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного виконавця під час вчинення виконавчих дій передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV).

Ч.1 ст.1 Закону №606-ХІV встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Ч.3 ст.65 Закону №606-XIV встановлений обов'язок державного виконавця звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Також, абз.2 підп.5.1.1. п.5.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 №74/5 (далі Інструкція №74/5), передбачено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника.

Стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості (ч.1 ст.66 Закону №606-XIV).

Згідно з підп.5.1.4. п.5.1. Інструкції №74/5 стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Звернення стягнення на майно боржника відповідно до ч.1 ст.52 Закону №606-XIV полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Наведеними нормами законодавства передбачено звернення стягнення саме на майно боржника у виконавчому провадженні.

Суд з'ясував, що вищевказані транспортні засоби, на які накладено арешт оскаржуваними рішеннями, належать на праві власності позивачу на підставі договорів купівлі-продажу, укладених ПП «Артбудінвест» з позивачем до часу прийняття оскаржуваних рішень (а.с.58-59, 62-63, 66-67, 70-71, 74-75, 78-79, 82-83, 86-87, 89-90, 93-94). Такі факти підтверджуюються також даними свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с.18-27).

Крім того, згідно з інформацією, наданою відповідачу відділом організації реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Черкаській області (а.с.162-167), вищенаведені транспортні засоби за ПП «Артбудінвест» не значаться.

Отже, державний виконавець не з'ясував, хто є власником транспортних засобів, відносно яких прийняв оскаржувані рішення. Оскільки в їх переліку вищевказані належать на праві власності позивачу, який не є боржником у виконавчому провадженні, права позивача оскаржуваними рішеннями безпосередньо порушується виключно в частині їх поширення на його власність.

Ч.ч.1-2 ст.40 Закону №606-XIV встановлено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ. Відповідно до абз.2 п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 17 грудня 2008 року №1102, у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", уповноважена особа територіального, у тому числі міжрегіонального органу патрульної служби, негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, що заперечує проти задоволення позову, не підтвердив жодними доказами та доводами підстави необхідності оголошення в розшук тих транспортних засобів, що належать на праві власності позивачу.

Взявши до уваги викладене, суд дійшов висновку про порушення оскаржуваними постановами ст.41 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Керуючись п.1 ч.2 ст.162 КАС України суд дійшов висновку, що належним та повним захистом прав позивача є визнання частково протиправними та скасування оскаржуваних рішень щодо вищевказаних транспортних засобів, належним позивачу на праві власності. Водночас, врахувавши межі заявлених позовних вимог, протиправності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень відносно інших транспортних засобів позивачем не доведено та не підтверджено жодним доказом. Тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.

Позовна вимога щодо протиправності дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_2, які виявились у прийнятті оскаржуваних постанов, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 №202/98-ВР державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Суд встановив, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_2 перебувала на посаді державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції та діяла відповідно до посадової інструкції (а.с.155).

Главою 3 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець при примусовому виконанні виконавчих документів приймає рішення, у т.ч. про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника, правомірність яких може бути оскаржена в досудовому (та) або судовому порядку.

Відповідно до Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже прийняття певного виду рішення посадовою особою є його дискредиційним повноваженням.

Суд з'ясував, що ОСОБА_2 включена до робочої групи державних виконавців для виконання відповідних дій у вищевказаному зведеному виконавчому провадженні та на час прийняття оскаржуваних постанов згідно з даними табелю обліку робочого часу перебувала на роботі. Виходу за межі службових повноважень вказаною посадовою особою суд не встановив.

Оскільки КАС України розмежовує предмети адміністративних позовів на дії, бездіяльність та рішення суб'єктів владних повноважень, врахувавши вищезазначені вимоги законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Тому з огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст.94, ст.98 КАС України та пропорційність задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1218,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК АВТО» - задовольнити частково.

Визнати частково протиправними та скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 09.09.2015 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та про розшук майна боржника щодо транспортних засобів: