Рішення

від 19.10.2015 по справі 913/649/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 жовтня 2015 року Справа № 913/649/15

Провадження № 6/913/649/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно - імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВалеасВ» , м. Луганськ

про стягнення 27 686 грн. 98 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 010-01/9767 від 14.12.2012.;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 61112К12 від 10.10.2012 в розмірі 27 686 грн. 98 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 9 020 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 2 222 грн. 31 коп., прострочена заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитом в розмірі 1 379 грн. 41 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1 395 грн. 03 коп., пеня за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 395 грн. 07 коп., пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом в розмірі 282 грн. 04 коп., штраф в розмірі 7 356 грн. 00 коп., втрати від інфляції за простроченим кредитом 4 783 грн. 68 коп., втрати від інфляції за простроченими процентами за кредитом в розмірі 569 грн. 64 коп., 3% річних за простроченим кредитом в розмірі 251 грн. 92 коп., 3% річних за простроченими процентами за кредитом в розмірі 31 грн. 89 коп.

Представником позивача до суду надані пояснення за якими зазначеноь, що в розрахунку заборгованості за комісією сума комісії була обчислена з розрахунку 0,4% але в розрахунку помилково зазначено 0,1%. Також зазначено, що період нарахування втрат від інфляції обчислюється за вересень 2014 - липень 2015 року.

Надані представником позивача пояснення прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, правом на участь повноважних представників у судових засіданнях не скористалися.

Так, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Валеас» зареєстровано за адресою - м. Луганськ, Нове містечко заводу «ОР», 1/21.

В ухвалах суду від 26.08.15, 14.09.15, 29.09.15 явка учасників процесу в судові засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідачем не заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ В«УкрпоштаВ» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областяхВ» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Разом з тим, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суда вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування вимог за позовом, позивач посилається на наступне.

10.10.2012 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ТОВ «Валеас» був укладений кредитний договір № 61112К12 із відповідними змінами та доповненнями.

На виконання умов кредитного договору банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом в розмірі 66 400,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 09.10.2014 зі платою процентів в розмірі 24,3% річних та комісії в розмірір 0,1% щомісячно.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався погашати кредиту в строки визначені в графіку погашення кредиту (додаток №1 до договору), сплачувати проценти, комісію та здійснювати інші платежі передбачені договором.

Всупереч взятих на себе зобов'язань позичальником оплата за кредитом, процентами та комісією здійснювалася не в повній мірі та несвоєчасно, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т. 1 арк. справи 149-156)

Так, за розрахунком позивача станом на 14.08.2015 відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 9 020,00 грн., заборгованість за процентами за первіод липень 2014 року - липень 2015 року в сумі 2 222,31 грн., заборгованість за комісієюза період липень - грудень 2014 в сумі 1 379,41 грн.

У зв'язку із простроченням оплати за кредитом, процентами та комісією відповідно до п. 7.2 ст. 7 Кредитного договору, позивачем нараховані пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1 395 грн. 03 коп, пеня за несвоєчасне погашення процентів в сумі 395 грн. 07 коп. пеня за несвоєчасне погашення комісії в сумі 282 грн. 04 коп.

Також позивач вказує, шо відповідачем припущені порушення п. 7.4 кредитного договору, у звязку з чим нарахований штраф в загальій сумі 7 356 грн. 00 коп.

Позивач також посилається на розпорядження Кабінету Міністрів Україні від 05.11.2014 року № 1079-р, відповідно до якого не має правових підстав для розповсюдження дії мораторію щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, введеного ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, оскільки перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція не є визначеним.

Також у звязку із прострочення сплати грошового зобовязання за кредитним договором, позивачсем нараховані втрати від інфляції за простроченним кредитом в сумі 4 783,68 грн., за простроченими процентами в сумі 569,64 грн.. Крім цього нараховані 3% річних за простроченим кредитом в сумі 251,92 грн., за простроченими процентами в сумі 31,89 грн.

Окільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не оплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом який обґрунтовує посиланням на норми цивільного та господарського законодавства, в тому числі ст. ст. 1048, 1050 ЦК України та інші.

Відповідач проти позову не заперечив.

Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши доводи сторін у їх сукупності, щодо первісного позову суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

10.10.2012 року між сторонами у справі укладено кредитний договір № 61112К12 відповідно до якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпепченності, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до умов та положень цього договору.

14.01.2013 сторонами підписано договір № 61112К12-1 про зміну умов кредитного договору, 19.03.2013 сторонами підписано договір № 61112К12-2 про зміну умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно п. 3.2.1 ліміт кредитної лінії становить 66 400,грн.

Відповідно до п. 3.2.2 кінцевий термін погашеннгя кредиту - 09 жовтня 2014 року.

Згідно п.п. 3.4.1, 3.4.2 позичальник зобовязаний погасити кредит відповідно до умов кредитного договору та затвердженого графіку.

Згідно п. 3.5.1 позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі зазначеному за договором. Проценти нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року. у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні і травні - до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 66 400,00 грн, чякі останній повернув частково в сумі 57 380,00 грн., у звязку з чим залишилась заборгованість в сумі 9 020,00 грн.

Згідно п. 3.5.1 позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі зазначеному за договором. Проценти нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

За розрахунком позивача, відповідачем зобов'язання щодо сплати щомісячних процентів за користування кредитом виконувалося неналежним чином, у зв'язку з чим за період липень 2014 року - липень 2015 утворилась заборгованість за процентами в сумі 2 222,31 грн.

Відповідачем доказів оплати вказаною суми не надано.

Згідно п.п. 3.2, 4.1 позичальник зобов'язаний щомісячно до 07 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати комісію за користуванням кредитом в розмірі 0,4% від ліміту кредитної лінії.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість за комісією утворилась за період липень 2014 - грудень 2014 та становить 1 379,41 грн.

Відповідачем доказів оплати вказаної суми не надано.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного оплати заборгованості за кредитом, процентами та комісією суду не представив та не надав власного розрахунку суми основного боргу, у зв'язку з чим суд керується розрахунком позивача.

Виходячи з фактичних обставин справи та зібраних доказів, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 9 020, 00 грн., заборгованості за процентами в сумі 2 222, 31 грн., заборгованості за комісією в сумі 1 379, 41 грн. 41 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку із прострочення повернення кредиту та оплати процентів, позивачем нараховані збитки від інфляції за період вересень 2014 - липень 2015 року в сумах 4 783,68 грн. і 569,64 грн. відповідно.

Крім цього, нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту та оплати процентів за період з 09.08.2014 в сумі 251,92 грн. та за період з 08.08.2014 по 14.08.2015 в сумі 31,89 грн. відповідно.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто вказані вище суми є обґрунтованими підлягають стягненню з відповідача.

В той же час, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 1 395,03 грн. за прострочення повернення кредиту за період з 09.08.2014 по 09.04.15, пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 395,07 грн. за період з 08.08.2014 по 14.08.2015, та пеня за прострочення сплати комісії в сумі 282,04 грн. за період з 08.08.2014 по 07.08.2015.

Відповідно до п. 7.2, 3.2.10 в разі невиконання грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Також позивачем нараховані штрафи в сумі 7 356,00 грн., в тому числі:

-за п. 5.1.3.6 кредитного договору за квітень - вересень 2014 року в сумі 678,00 грн.;

-за п. 5.1.7 кредитного договору з 18.10.2014 по 17.04.15 в сумі 6 000,00 грн.;

-за п. 5.3.1 кредитного договору з 26.07.2014 по 26.01.2015 в сумі 678,00 грн..

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Тар АльянсВ» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів УкраїниВ» від 30.10.2014р. № 1053-рВ» .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суда першої інстанції.

Таким чином, за період коли була нарахована пеня та штрафні санкції діяв перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р., у зв'язку із визнанням нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р., яким було зупинено його дію.

Тобто норми Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» (ст.1) передбачають зворотню дію закону у часі з моменту прийняття Указу Президенту від 14.04.2014р. №405/2014 та його дію до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , згідно з яком визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079 від 05.11.2014 не скасовує Перелік населенних пунктів, на території яких здійснювлдася антитерористична оперцая, та не робить його недійним.

Тобто, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, до склада якої відноситься м. Луганськ, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Луганську є загальновідомим фактом.

Як було наведено вище, на законодавчому рівні, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин крім того у рамках здійснення заходів, передбачених вищезазначеного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, та по-друге, такий штраф за порушення зобов'язання має бути передбачений договором.

Як було наведено вище, відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного погашення кредиту, сплати відсотків та комісії. Але, відповідача як юридичну особу зареєстровано на території, де фактично протягом тривалого часу проводяться бойові дії, що є загальновідомими фактом та не потребує доведенню ьвідповіфдно до ст. 35 ГПК України. При цьому позивачем штраф нарахований за:

п. 5.1.3 кредитного договору за яким позичальник зобов'язаний спрямовувати протягом дії кредитного договору грошові надходження на рахунки позичальника, відкриті в банку, таким чином, що б частка чистих щоквартальних грошових потоків позичальника була не меншою, ніж 95% від чистих грошових надходжень позичальника та 50% від чистих грошових надходжень споріднених осіб - ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Так, згідно п.2.1.12 позичальнику відкрити поточний рахунок № 2600801006249 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську. Але на момент звернення позивачем до суду на території Луганської області відсутня банківська система та доказів роботи вказаної філії банку позивачем не надано. При цього, позивачем до суду не надано доказів того, що у відповідача на рахунках, відкритих в даному банку наявні кошти.

Тобто, нарахування штрафу є необґрунтованим.

Щодо нарахування штрафу за п. 5.1.7 за яким позичальник зобов'язаний здійснювати протягом дії всього строку дії кредитного договору безперервне страхування майна, що надається в заставу банку з метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором.

За текстом кредитного договору відсутні відомості щодо забезпечення виконання зобов'язань переданим в заставу майном. Також банком не надано будь-яких відомостей щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставою або іпотекою, та про це не вказується в позові. В той же час, яке було вказано вище, на території м. Луганська проводиться АТО і відсутні органи державної влади і як наслідок відповідач не має реальної можливості здійснювати и страхування майна.

За таких обставин вимоги щодо нарахування штрафу є необґрунтованими.

П. 5.3.1 кредитного договору, позичальник протягом дії кредитного договору повинен надавати банку такі документи: завірені копії фінансової звітності, форми статистичної звітності, розшифровку дебіторської і кредиторської заборгованості, довідки про наявність заборгованості за кредитами в інших банках, довідки про рух коштів в інших банках, звіт з екологічних та соціальних питань.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерську звітність та фінанси в Україні» на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті закону встановлено, що форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно ч. 1 ст. 13 зазначеного закону, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

За таких обставин нарахування штрафу є неправомірним, у зв'язку з чим в

задоволенні вимог щодо стягнення пені та штрафу слід відмовити в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 9 020 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 2 222 грн. 31 коп., прострочену заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитом в сумі 1 379 грн. 41 коп., інфляційні нарахування за простроченим кредитом в сумі 4 783 грн. 68 коп., інфляційні нарахування за простроченими процентами за кредитом в сумі 569 грн. 64 коп., 3% річних за простроченим кредитом в сумі 251 грн. 92 коп., 3% річних за простроченими процентами за кредитом в сумі 31 грн. 89 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 слівд покласти на відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Валеас», м. Луганськ, Нове містечко заводу ОРАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19076201, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112, : прострочену заборгованість за кредитом в сумі 9 020 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 2 222 грн. 31 коп., прострочену заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитом в сумі 1 379 грн. 41 коп., інфляційні нарахування за простроченим кредитом в сумі 4 783 грн. 68 коп., інфляційні нарахування за простроченими процентами за кредитом в сумі 569 грн. 64 коп., 3% річних за простроченим кредитом в сумі 251 грн. 92 коп., 3% річних за простроченими процентами за кредитом в сумі 31 грн. 89 коп. , витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. Видати наказ позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 26.10.2015

Суддя Т.А.Василенко