Ухвала

від 23.12.2010 по справі 2а-18845/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

23 грудня 2010 року                                                                                № 2а-18845/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Говерла"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8 500,00грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Говерла»про стягнення штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно підпункту 3 п. 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

В той же час, позивачем заявлена майнова вимога про стягнення штрафу у розмірі 8 500, 00 грн., однак на порушення зазначених вище вимог до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі одного відсотка від розміру заявлених вимог.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач не віднесений до осіб, звільнених від сплати державного мита. Суд не приймає до уваги посилання позивача як на підставу від звільнення від сплати судового збору на ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито»від сплати державного мита звільняються державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, покладається на прокуратуру.

Відповідно до п. 1, п. 2 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 157, позивач є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Відповідно до п. 4 даного Положення, до компетенції позивача, зокрема, належить звернення з позовами (заявами) щодо порушення законодавства про фінансові послуги, а також в інших передбачених законом випадках.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, Комісія діє на реалізацію власної компетенції у сфері публічно-правових відносин та не належить до кола осіб, визначених у ст. 60 КАС України, які мають право звертатися до суду в інтересах третіх осіб та звільнені у зв'язку з цим від сплати державного мита (судового збору).

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 05 січня 2011 року шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 85,00 грн.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України без руху .

2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 05 січня 2011 рокувключно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в строки і порядку передбачені статтями 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 О.В. Патратій