ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/26699/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,
за участю: представника Міністерства культури України - Янишена Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Галерея» до Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Одеській області, треті особи: Одеський національний академічний театр опери та балету, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінергія - ВВ», Міністерство культури України, про визнання протиправними та скасування рішень і наказів, що переглядається за касаційною скаргою Приватного підприємства «Галерея» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,
у с т а н о в и л а :
У вересні 2014 року ПП «Галерея» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Одеській області (далі - відділення Фонду), треті особи: Одеський національний академічний театр опери та балету, ТОВ «Сінергія - ВВ», Міністерство культури України про скасування рішень та наказів відділення Фонду.
Зазначали, що відділенням Фонду проведено конкурс на право укладення договору оренди нерухомого державного майна, яке обліковується на балансі Одеського національного академічного театру опери та балету, а саме: нежитлового приміщення партеру (інв. № 5274/2) та нежитлового приміщення підвалу (інв. № 5274/1), за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 1. Однак рішенням конкурсної комісії Підприємству відмовлено в участі в конкурсі, а іншим рішенням переможцем конкурсу визнано ТОВ «Сінергія - ВВ».
Посилаючись на те, що у передбачені умовами конкурсу строки надали відділенню Фонду повний пакет документів для участі в конкурсі, що вказує на протиправність рішення про відмову в участі в ньому, просили, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним і скасувати рішення відділення Фонду від 2 вересня 2014 року, оформлене протоколом від 2 вересня 2014 року № 234, разом із наказом про його затвердження від 2 вересня 2014 року № 1033 про визначення складу учасників конкурсу на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Одеського національного академічного театру опери та балету; визнати протиправним та скасувати рішення відділення Фонду від 3 вересня 2014 року про визначення переможця конкурсу на право оренди об`єкту державного майна, оформлене протоколом № 235, наказ про його затвердження від 5 вересня 2014 року № 1048 та наказ про укладення договору оренди нерухомого майна від 8 вересня 2014 року № 1053.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2014 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції, а в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Міністерства культури України, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що 30 липня 2014 року в газеті «Відомості приватизації» № 30 від відділення Фонду опубліковано оголошення про проведення конкурсу на право укладення договору оренди нерухомого державного майна, назва об'єкта оренди: нежитлове приміщення партеру площею 69, 4 кв. м (інв. № 5274/2) та нежитлові приміщення підвалу площею 128, 8 кв. м (інв. № 5274/1), реєстровий № 02224643.1.ЮЖВЦСД 474, загальною площею 198, 2 кв. м за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 1.
2 вересня 2014 року відбулося засідання конкурсної комісії з метою формування списку учасників для участі у конкурсі на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Одеського національного академічного театру опери та балету, про що складений протокол № 234, де зазначено, що для участі в конкурсі надано 3 пакети документів, а саме: ТОВ «Сінергія - ВВ», ПП «Галерея», ТОВ «Наша справа».
В пункті 3 протоколу № 234 вказано, що директор Одеського національного академічного театру опери та балету Бабіч Н.М. виступила з пропозицією не допускати до участі у конкурсі Підприємство на підставі листів Одеського національного академічного театру опери та балету від 29 травня 2014 року № 02/232 та Міністерства культури України від 29 травня 2014 року № 81/15-3.1/20-14, які вважають недоцільним укладати договір оренди з Підприємством.
Це мотивовано тим, що, між Театром та Підприємством вже укладався договір оренди, строком дії з 1 квітня 2008 року по 1 березня 2014 року. За час дії договору, орендар систематично порушував його умови, зокрема плата за оренду і страхування орендованого майна здійснювались несвоєчасно.
На засіданні комісії голова та члени комісії вирішили визначити наступний склад учасників: ТОВ «Сінергія - ВВ», ТОВ «Наша справа».
Наказом відділення Фонду від 2 вересня 2014 року № 1033, враховуючи протокол від 2 вересня 2014 року № 234, затверджено список учасників, які допущені до участі в конкурсі на право оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Одеського національного академічного театру опери та балету - ТОВ «Сінергія - ВВ», ТОВ «Наша справа».
3 вересня 2014 року відбулося засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на право укладення договору оренди державного майна та складено протокол від 3 вересня 2014 року № 235, відповідно до якого комісія вирішила визнати переможцем конкурсу учасника № 2, що запропонував найбільшу орендну плату, а саме: ТОВ «Сінергія - ВВ».
Наказом відділення Фонду від 5 вересня 2014 року № 1048 затверджено протокол від 3 вересня 2014 року № 235, вирішено вважати конкурс таким, що відбувся, та визнано переможцем конкурсу ТОВ «Сінергія - ВВ».
8 вересня 2014 року наказом відділення Фонду № 1053 вирішено укласти договір оренди державного нерухомого майна, яке відноситься до сфери управління Міністерства культури України та обліковується на балансі Одеського національного академічного театру опери та балету, а саме: нежитлових приміщень партеру першого поверху (інв. № 5274/2), площею 69,4 кв. м, та нежитлових приміщень підвалу (інв. № 5274/1), площею 128,8 кв. м., реєстровий номер 02224643.1.ЮЖВЦСД474, загальною площею 198,2 кв. м, за адресою: 65026, м. Одеса, пров. Чайковського, 1, з ТОВ «Сінергія - ВВ», строком на два роки одинадцять місяців, з моменту підписання договору оренди з метою використання орендованого майна: розміщення буфету, в якому не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (128,8 кв. м); розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (69,4 кв. м).
9 вересня 2014 року між відділенням Фонду та ТОВ «Сінергія - ВВ» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що Підприємство протиправно позбавлено можливості прийняти участь у конкурсі, що тягне за собою скасування оскаржуваних рішень відділення Фонду.
Скасувавши рішення суду першої інстанції і відмовивши в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті уповноваженою особою, у межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством, з урахуванням ефективності використання державного майна, як того вимагають приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Отже, розглянувши цей спір, суди виходили з того, що він є адміністративним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає цей висновок помилковим.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Судами ж встановлено, що спірні відносини виникли між сторонами з приводу оренди державного майна.
У частині першій статті 12 ГПК України закріплено правило, згідно з яким господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
За приписами частини першої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Пунктом 1 частини першої статті 287 ГК України встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов'язані з орендою державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.
У цій справі відділення Фонду виступає як власник майна, який з метою здачі його в оренду провів конкурс, за результатами якого укладений договір оренди нерухомого майна, що є державною власністю (господарський договір).
За правилами господарського судочинства можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а також вимог про скасування договору оренди, укладеного на підставі таких незаконних рішень.
Таким чином, при визначенні питання до юрисдикції якого суду відносилась ця справа, суди мали виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
З урахуванням наведеного, та того, що оскаржувані накази відділення Фонду вже реалізовані шляхом укладення договору оренди, колегія суддів дійшла висновку, що розв'язання такого спору можливе лише шляхом правової оцінки такого договору, а тому обраний спосіб судового захисту не є належним.
Пунктом першим частини першої статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та закрити провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Галерея» задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
А.В.Єрьомін
О.В.Кравцов
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2015 |
Оприлюднено | 27.10.2015 |
Номер документу | 52767738 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Цуркан М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні