Ухвала

від 21.10.2015 по справі 818/444/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/27916/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р.

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р.

у справі № 818/444/14

за позовом Сумського обласного міжгосподарського об'єднання по будівництву «Сумиоблагробуд»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Сумське обласне міжгосподарське об'єднання по будівництву «Сумиоблагробуд» (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 р. № 0002681502/9662.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 р. № 0002681502/9662.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р. змінено постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. в частині мотивів та підстав задоволення позову, в решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 19-1.1 пункту 19-1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у м. Сумах було проведено камеральну перевірку платіжної дисципліни до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2010 року платника об'єднання «Сумиоблагробуд», за результатами якої складено акт від 05.09.2013 р. № 824/18-19-15-02/03089398 та встановлено порушення позивачем термінів сплати до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість, згідно декларації за квітень 2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданого до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року № 9057146033 від 19.09.2012 р., в зв'язку з чим порушено пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 27.09.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002681502/9662, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 2 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 77 488, 97 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає суму 7 748,89 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року позивачем в рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» задекларована сума податку на додану вартість в розмірі 77 489 грн. В рядку 21 цієї декларації, позивачем був задекларований залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 88 640 грн.

19 вересня 2012 року до ДПІ у м. Суми був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за липень 2012 року, в якому помилково визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в сумі 77 489 грн. Вказана помилка була виправлена шляхом подання відповідачу 21 вересня 2012 року відповідного уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На виконання пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо висновку, що позивач діяв відповідно до вимог податкового законодавства та станом на 1 вересня 2012 р. і на 19 вересня 2012 р. (дату подання уточнюючої декларації за липень 2012 р.) не мав податкового боргу, а сума від'ємного значення по податку на додану вартість задекларована по попередніх звітних періодах повинна бути зарахована в погашення зобов'язання задекларованого уточнюючою декларацією за липень 2012 р. поданої 19 вересня 2012р. в сумі 77 489 грн.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р.

у справі № 818/444/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко