Справа № 592/3474/15-ц
Провадження № 2/592/2321/15
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про залучення співвідповідача
21 жовтня 2015 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
при секретарі: Троценко Ю. Ю. ,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
за участю представника позивачки за довіреністю: ОСОБА_2 ,
за участю відповідачки: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми заяву відповідачки ОСОБА_3 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою, -
В С Т А Н О В И В :
10.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою (вхідний № 11725/15 від 10.04.2015 року) (а. с. 4 - 6) .
10.04.2015 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою (а. с. 14) .
22.04.2015 року ОСОБА_3 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про залучення співвідповідача, в якій вона зазначила про те, що ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до неї - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою. Під час ознайомлення з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 було встановлено, що дочці позивачки - ОСОБА_4, яка є ученицею Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка, під час шкільної перерви було пошкоджено екран мобільного телефону марки Samsung GALAXY mega 16 Gb, моделі GT-I9200 ZWESEK, кольору White. У цьому позивачка безпідставно звинувачує її - ОСОБА_3 Нікіту, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно ч. 2 ст. 1178 ЦК України, якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охороні здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці закладі та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. У зв'язку з тим, що, як стверджує позивачка у своєму позові, мобільний телефон її малолітньої доньки був пошкоджений саме під час шкільної перерви, тобто в той час, коли діти перебували під наглядом навчального закладу, у відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, вона просила залучити до участі у цивільній справі № 592/3474/15-ц як співвідповідача за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою, комунальну установу Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка м. Суми, Сумської області, код ЄДРПОУ 23049664, місцезнаходження якої: 40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 76 (вхідний № 13049/15 від 22.04.2015 року) .
У відкритому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 наполягала на задоволенні своєї заяви, просила її задовольнити. Вона просила залучити до участі у цивільній справі № 592/3474/15-ц як співвідповідача за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою, комунальну установу Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка м. Суми, Сумської області, код ЄДРПОУ 23049664, місцезнаходження якої: 40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 76, посилаючись на положення ч. 2 ст. 1178 ЦК України.
У відкритому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, представник позивачки за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 категорично заперечували проти задоволення заяви відповідачки ОСОБА_3 про залучення співвідповідача, посилаючись на те, що вини навчального закладу - комунальної установи Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка, під наглядом якої перебував син відповідача ОСОБА_5, у заподіянні шкоди немає, посилаючись на положення ст. 1178 ЦК України.
Розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_3, вислухавши її думку, вислухавши думку позивачки ОСОБА_1, думку представника позивачки за нотаріально посвідчеою довіреністю ОСОБА_2, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.
Із змісту даної норми вбачається, що належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом. У момент порушення справи не завжди достовірно відомо, чи є відповідач належним. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що особа, до якої пред'явлено позов, не повинна відповідати за ним, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то суд мав би у позові відмовити. В свою чергу, позивач мав би знову звертатися до суду з позовом вже до належного відповідача. Натомість з метою процесуальної економії та забезпечення ефективного судового розгляду та швидкого захисту порушених прав в цивільному процесуальному законодавстві існує інститут заміни неналежного відповідача. Його сутність полягає у тому, щоб не припиняючи провадження у справі, замінити неналежного відповідача належним і саме щодо останнього вирішити заявлений позов. Для цього суд має право: 1) за клопотанням позивача провести заміну неналежного відповідача; 2) за клопотанням позивача залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача. При заміні неналежного відповідача можливі такі варіанти: 1) судом встановлено, що первісний відповідач є неналежним, і хто є належним. У цьому випадку за клопотанням позивача суд здійснює заміну чи залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача; 2) позивач згоден на вибуття неналежного відповідача, а належного немає. В цьому випадку суд закриває провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову; 3) якщо при таких же обставинах позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача, справа розглядається по суті і ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позову. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права притягати належного відповідача як співвідповідача, як це було раніше передбачено у другому реченні ч. 1 даної статті. Якщо суд вважає, що відповідач визначений неправильно, суд може інформувати позивача про можливість заміни, але якщо позивач відповідного клопотання не подає, суд повинен розглядати справу далі і відмовляти у позові. Суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких зазначив позивач. Однак якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто за його власним переконанням відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він може клопотати про притягнення належних або додаткових відповідачів і суд повинен це зробити. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач повинен обґрунтувати необхідність такої заміни, а саме: чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Встановлення неналежності первісного відповідача без з'ясування особи, яка повинна відповідати за позовом, не дає можливості провести заміну. Подання позивачем такого клопотання означає, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним. Використання у даній статті звороту В«Суд за клопотанням позивача... замінює первісного відповідача належним відповідачем,... або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідачаВ» дає підстави вважати, що суд зобов'язаний вчинити одну з двох процесуальних дій: 1) замінити неналежного відповідача або 2) залучити до участі у справі як співвідповідача іншу особу. Яку саме з цих дій слід вчинити, визначає суд, з урахуванням думки інших осіб, яку беруть участь у справі. Так, наприклад, якщо неналежний відповідач не згідний на заміну його належним відповідачем, суд може притягти належного відповідача другим відповідачем. Суд може дійти висновку, що участь у справі неналежного (але причетного до справи) відповідача буде сприяти повному і всебічному розгляду справи, а тому із його заміною не погодитися. Дана стаття не передбачає як умову заміни відповідача його згоду. Проте в судах позицію неналежного відповідача враховують, якщо він вимагає розгляду справи по суті і прийняття щодо нього рішення про відмову в задоволенні позову як реабілітуючої підстави. Тобто навіть при згоді позивача на вибуття неналежного відповідача з процесу суди враховують думку останнього і якщо він наполягає на вирішенні справи щодо заявленого до нього позову, вказують у рішенні про відмову в задоволенні позову щодо нього. Існує думка, що така практика є необґрунтованою, адже сама заміна неналежного відповідача вже означає, що дана особа жодним чином не посягала на права, свободи чи інтереси позивача. Ця підстава сама по собі має реабілітуючий характер. Разом з тим, первісного неналежного відповідача слід залишати у справі, якщо він про це просить (не дає згоди на його заміну) , оскільки він і після визнання його неналежним залишається заінтересованим у справі. Наприклад, первісний неналежний відповідач може бути зацікавлений у відшкодуванні судових витрат, яких він зазнав у зв'язку із пред'явленням до нього необґрунтованого позову до часу заміни. Якщо він вибуває зі справи внаслідок заміни, то судові витрати йому не відшкодуються. Його заінтересованість може полягати в тому, щоб унеможливити звернення до нього з тотожним позовом в майбутньому, оскільки після заміни неналежного відповідача це не виключається. Неналежний відповідач може бути зацікавлений в збереженні свого процесуального статусу для того, щоб мати можливість брати участь в дослідженні доказів або одержувати копії документів, які долучені до справи. Тому якщо неналежний відповідач не погоджується із його заміною з метою захисту його інтересів, суду доцільно замість заміни відповідача залучати належного відповідача до справи як другого відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху. У цьому випадку відповідно до правил ст. 33 ЦПК питання про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача вирішує суд. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанціїВ» № 12 від 12.06.2009 року) . У разі заміни відповідача або притягнення додаткового відповідача справа починається розглядати спочатку лише за їх клопотанням. При цьому, якщо таке клопотання було заявлено, то суд зобов'язаний розпочати розгляд справи спочатку. При цьому усі докази слід досліджувати заново. Заміна неналежного відповідача або притягнення другого відповідача допускається лише до постановлення рішення суду. Це питання вирішується ухвалою суду, яка оформлюється окремим документом і надсилається належному відповідачу (другому відповідачу) і є підставою для його участі в процесі. Заміна може бути проведена також у стадії попереднього судового розгляду. Заміна відповідача є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Законом не передбачено можливості заміни заміненого відповідача. Така ситуація може виникнути, якщо під час вирішення питання про заміну первісного неналежного відповідача належним суд припустився помилки. Ця помилка може полягати у заміні належного відповідача (тоді той відповідач, який вступає в процес на заміну, є неналежним і отже потребує заміни) або в заміні неналежного відповідача іншим, але теж неналежним відповідачем. В цих випадках можна проводити повторну заміну неналежного відповідача. Належність відповідача повинна визначатися на час подання позову. Відповідач - це особа, яку позивач вважає порушником його права. Спосіб захисту порушеного права обирає позивач. Неможливість виконання судового рішення не свідчить про неналежність відповідача. Якщо під час розгляду справи відбулися зміни у спірних правовідносинах, внаслідок яких обраний спосіб захисту стає неефективним, позивач вправі змінити спосіб захисту, але не може змінити відповідача як неналежного. Інститут заміни неналежного відповідача слід відрізняти від притягнення до участі у справі інших відповідачів. Притягнення до справи іншого, додаткового відповідача повинно відбуватися лише за заявою позивача з урахуванням вимог ст. 32 ЦПК України. Оскільки відповідача називає саме позивач, то суд не може відмовити у прийнятті такої заяви про уточнення складу відповідачів, якщо при цьому є передбачені законом підстави для участі у справі співвідповідачів. Законом не визначено правові наслідки притягнення до справи додаткового відповідача за заявою позивача. За аналогією закону слід керуватися ч. 2 ст. 33 ЦПК України, яка передбачає наслідки залучення у справу відповідача з ініціативи суду. Тому якщо заявою позивача до участі у справі залучено додаткового відповідача, то на його вимогу розгляд справи слід розпочинати спочатку. Розгляд справи та постановлення рішення щодо неналежного відповідача робить неможливим виконання рішення, тому насамперед позивач зацікавлений у тому, щоб відповідач був належним.
Із змісту ч. 1 ст. 27 ЦПК України вбачається, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 168 ЦПК України заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.
Із змісту постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по цивільній справі № 6-204цс14 вбачається, що відповідно до змісту ст. ст. 11 та 33 ЦПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42496136) .
Згідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Отже, оскільки позивачка ОСОБА_1 не заявляє клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, оскільки позивачка ОСОБА_1 не заявляє клопотання про залучення до участі у справі іншу особу як співвідповідача, а, навпаки, категорично проти цього заперечує, відтак, у відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України, у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_3 про залучення до участі у цивільній справі № 592/3474/15-ц як співвідповідача за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою, комунальну установу Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка м. Суми, Сумської області, код ЄДРПОУ 23049664, місцезнаходження якої: 40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 76, слід відмовити.
Дана ухвала була постановлена з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 21.09.2011 року по цивільній справі № 6-32088св09 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18558969) , з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 22.09.2010 року по цивільній справі № 6-1504св09 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12058972) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 210, 293 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_3 про залучення до участі у цивільній справі № 592/3474/15-ц як співвідповідача за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою, комунальну установу Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 2 ім. Д. Косаренка м. Суми, Сумської області, код ЄДРПОУ 23049664, місцезнаходження якої: 40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 76, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Головуючий: І.Г. Бичков
Суд | Ковпаківський районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2015 |
Оприлюднено | 30.10.2015 |
Номер документу | 52771039 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ковпаківський районний суд м.Сум
Бичков І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні