Рішення

від 26.10.2015 по справі 922/3806/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р.Справа № 922/3806/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків; до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю завод "Прогрес", м. Харків відповідача-2: Харківського міського управління юстиції , м. Харків; про визнання недійсним статуту та зобов'язання внести зміни до ЄДРЮОФОП за участю представників:

позивача - ОСОБА_3, довіреність від 24.04.2015 р.;

відповідача -1: Благої С.В., довіреність від 10.07.2015 р.;

відповідача-2: Оганезової Р.А., довіреність від 01.10.2015 р. № 1992/01-31.

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 р. ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Прогрес", у якому просить визнати недійсним статут ТОВ Завод "Прогрес" в частині визначення складу учасників (засновників) та визначення їх часток у статутному капіталі Товариства та зобов'язати ТОВ Завод "Прогрес" внести зміни до установчих документів товариства, в редакції вказаній у позовній заяві; зобов'язати Харківське міське управління юстиції внести відповідні зміни до відомостей Єдиного державного реєстру щодо складу учасників товариства.

В обґрунтування позову вказує на те, що відповідачем у порушення норм ч. 1 ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", ст. 147 ЦК України, не внесені зміни до статутних документів та відповідно до Єдиного державного реєстру щодо зміни частки позивача в статутному капіталі.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, звернувся з клопотанням про долучення поданих доказів до матеріалів справи (від 26.10.2015 р. вх. № 43159).

Представник відповідача-1 проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, з підстав вказаних у запереченнях від 01.10.2015 р. (т. І а.с. 201-205), у тому числі вказує на те, що реєстрація нової редакції статуту товариства не була проведена, оскільки ОСОБА_2 та спадкоємці не оформили належним чином передачу часток, що успадкували і враховуючи те, що, відповідно до ч. 2 ст. 4, ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, суд не може підміняти цей орган, приймаючи рішення про внесення відомостей про учасників товариства до Єдиного державного реєстру. Разом з цим, відповідач-1 вказує на те, що договір дарування корпоративних прав ОСОБА_2 порушує публічний порядок і його нікчемність встановлена законом (ст. ст. 100, 1219 ЦК України), що в свою чергу свідчить про безпідставність позовних вимог.

Представник відповідача-2 проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, з підстав вказаних у запереченнях на позовну заяву б/н від 26.10.2015 р. (вх. № 43160), а саме відповідач-2 зазначає, що на момент прийняття рішення про затвердження нової редакції установчих документів, а також проведення державної реєстрації, статут ТОВ Завод "Прогрес" відповідав вимогам законодавства, а тому при вирішення питання щодо недійсності статуту в частині визначення складу учасників (засновників) та визначення їх часток у статутному капіталі ТОВ Завод "Прогрес" не підлягає застосуванню пункт 13 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", оскільки відсутні одночасно усі умови, зокрема, не виявлено порушень, допущених при прийнятті та затвердженні установчих документів, які не можуть бути усунені. Вимогу позивача щодо зобов'язання Харківського міського управління юстиції внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру щодо складу засновників ТОВ Завод "Прогрес" відповідач-2 також вважає безпідставною та незаконною, оскільки відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вступав із позивачем, ОСОБА_2, у відносини в сфері державної реєстрації, до державного реєстратора відділу державної реєстрації не надходило пакету документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, які пов'язані із зміною складу засновників юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника, передбачених статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у тому числі із рішенням ТОВ Завод "Прогрес" про зміну складу учасників та перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства. При цьому відповідач-2 наголошує на тому, що позовна заява не містить вказівок на те, що ним будь-яким чином порушено права позивача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд установив наступне.

ОСОБА_2 (позивач) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Прогрес".

Відповідно до діючої редакції статуту Відповідача учасниками Товариства є:

- ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі у розмірі 46,907%, що у грошовому еквіваленті складає 8959,30 грн.;

- ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі у розмірі 35,253%, що у грошовому еквіваленті складає 6733,30 грн.;

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі у розмірі 8,70%, що у грошовому еквіваленті складає 1661,70 грн.;

- ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі у розмірі 8,92%. що у грошовому еквіваленті складає 1703,70 грн.;

- ОСОБА_8 з часткою у статутному капіталі у розмірі 0,22%, що у грошовому еквіваленті складає 42,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 учасник Товариства ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть, видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №4 Харківського міського управління юстиції 05.03.2007р., т. І а.с. 14), і у зв'язку зі смертю, його частка в статутному капіталі Товариства у розмірі 35,253% перейшла до його спадкоємців.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.09.2007 р. (т. І а.с. 16) позивачем, ОСОБА_9 (після одруження ОСОБА_9) та ОСОБА_11 в рівних частках була успадкована частка в статутному капіталі у розмірі 35,253%, що в грошовому еквіваленті становить 6.733,30 гривень.

На підставі договору дарування корпоративних прав від 11.07.2014 р. (т. І а.с. 15) ОСОБА_9, ОСОБА_11 передали 23,502% у статутному капіталі ТОВ Завод "Прогрес", ОСОБА_2.

Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_2, є власником частки у розмірі 35,253%, що в грошовому еквіваленті становить 6 733,30 гривень в статутному капіталі ТОВ Завод "Прогрес", що на праві власності належала покійному чоловікові останньої - ОСОБА_6 і позивач неодноразово зверталася до Товариства з проханням зібрати загальні збори учасників ТОВ Завод "Прогрес", на яких вирішити питання щодо внесення змін до статуту у зв'язку з переходом частки у розмірі 35,253%, що належала на праві власності ОСОБА_6 до ОСОБА_2, затвердити перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ Завод "Прогрес" та затвердити нову редакцію статуту (зокрема до позовної заяви надано звернення від 24.04.2015 р., т. І а.с. 17-19), - збори зібрані не були, зміни до статутних документів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені не були.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Цією ж статтею визначена можливість відчуження частки (її частини) учасника третій особі.

Порядок переходу (відступлення) частки учасника у статутному капіталі товариства та внесення змін до установчих документів товариства у зв'язку з виходом засновника зі складу товариства повинні здійснюватись з виконанням вимог, встановлених статтями 145, 147, 148 Цивільного кодексу України, ст. ст. 53, 58, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню. Відповідно до частини п'ятої статті 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Частиною першою статті 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, до спадкоємця переходить право на частку в статутному (складеному) капіталі, а не право на участь у господарському товаристві. Водночас, одержавши право на частку в статутному капіталі товариства, спадкоємець набуває як переважного права вступу до товариства (ст. 55 Закону України "Про господарські товариства"), так і право відмовитися від вступу до нього.

При цьому, прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13).

Відповідно до Статуту ТОВ Завод "Прогрес" в редакції від 29.06.2004, яка є чинною на час розгляду справи, а саме пункту 4.9., частка у статутному капіталі товариства переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи учасника товариства. При відмові спадкоємця або правонаступника від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця або правонаступника розрахунки із спадкоємцем (правонаступником) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст. 148 Цивільного кодексу України.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені норми права, можливість вступу спадкоємця (правонаступника) учасника до товариства поставлена в залежність від волі спадкоємця або правонаступника вступити в товариство та рішення товариства прийняти до нього спадкоємця або правонаступника, так, як спадкоємець має право відмовитись від вступу в товариство, а Товариство має право відмовити спадкоємцю в прийнятті до нього.

Само по собі одержання статусу спадкоємця померлого учасника товариства засвідчує лише перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства), та дає йому право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, яке має бути підтверджене рішенням загальних зборів товариства про вступ спадкоємця до товариства та відповідні відомості статуту товариства, які підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Визначення майнових прав міститься у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до ст..3 якого майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, корпоративні права є різновидом майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть передаватися окремо від майна. За змістом ст.1 Цивільного кодексу України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством. Тобто, перехід права власності на майно оформлюється документом згідно з вимогами глави 24 ЦКУ "Набуття права власності".

Враховуючи норми глав 24, 54, 55 ЦКУ, це може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи.

Отже, спадкоємці померлого учасника товариства ОСОБА_6, на час укладання договору дарування корпоративних прав, не набули права учасників товариства, тобто корпоративні права, і як вбачається з договору дарування корпоративних прав від 11.07.2014 р. (т. І а.с. 15), ОСОБА_9, ОСОБА_11 передають у право власності обдарованій ОСОБА_2, корпоративні права (майнові та немайнові) у розмірі 23,502 відсотка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Прогрес", а обдарована приймає зазначені корпоративні права (п. 1 Договору), в той час як зі змісту ч. 1 ст. 100 та ч. 1 ст. 1219 ЦК України, корпоративні права невід'ємні від особи та не можуть передаватися за договором.

Укладаючи договір дарування корпоративних прав, спадкоємці ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, у відповідності до законодавства, мали або вступити до товариства або відмовитися від вступу до нього, отримавши частку у капіталі товариства, пропорційну успадкованої частці.

Зазначеним спростовуються твердження позивача, викладені у позовній заяві, що Статутом Товариства не було передбачено необхідності отримання спадкоємцем згоди інших учасників товариства і, що перехід частки від спадкодавців - учасників товариства до їх спадкоємців відбувається автоматично.

За змістом п. 2.2.2. Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 № 04-5/14, у вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств. Тому рішення органів господарського товариства, прийняті до вступу позивача до складу учасників товариства або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують права позивача, крім випадків, коли такими рішеннями затверджено локальні нормативні акти товариства (в тому числі внесено зміни до установчих документів). Відповідно у господарського суду відсутні підстави для визнання недійсними рішень органів господарських товариств, прийнятих до набуття позивачем корпоративних прав.

Крім того, згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7, вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК України, статтями 55, 69 Закону України "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

В контексті наведеного, позовні вимоги про визнання недійсним статуту ТОВ Завод "Прогрес" в частині визначення складу учасників (засновників) та визначення їх часток у статутному капіталі Товариства, - є безпідставними та не обгрунтованими, що має наслідком відмову в позові в цій частині.

В решті позовних вимог: про зобов'язання ТОВ Завод "Прогрес" внести зміни до установчих документів товариства, в редакції вказаній у позовній заяві та зобов'язання Харківського міського управління юстиції внести відповідні зміни до відомостей Єдиного державного реєстру щодо складу учасників товариства, - суд відмовляє, оскільки такі є похідними від позовної вимоги про визнання недійсним статуту ТОВ Завод "Прогрес" в частині визначення складу учасників (засновників) та визначення їх часток у статутному капіталі Товариства.

Крім того, суд зазначає щодо вимоги про зобов'язання ТОВ Завод "Прогрес" внести зміни до установчих документів товариства, в редакції вказаній у позовній заяві, що відповідно до ч. 2 ст. 4, ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, рішення товариства з обмеженою відповідальністю про прийняття правонаступника учасника товариства до складу учасників такого товариства може прийматись виключно загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Господарський суд, таким чином не може підміняти цей орган, виносячи рішення про внесення відомостей про учасників товариства, оскільки саме на підставі Статуту вносяться відомості про склад учасників, що узгоджується із п. 16. постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13, відповідно до якого суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (статті 41, 42, 59 Закону України "Про господарські товариства"), що в свою чергу також є підставою для відмови в позові в цій частині.

Судові витрати у даній справі, що складаються з 3.654,00 грн. судового збору (квитанція № 200 від 25.06.2015 р. про сплату 2.436,00 грн. судового збору та квитанція № 6784084 від 15.10.2015 р. про сплату 1.218,00 грн. судового збору), у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст. 75 ЗУ "Про нотаріат", ст.ст. 89, 145, 147, 1219 Цивільного кодексу України, ст.ст. 53, 55, 59 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.10.2015 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа № 922/3806/15/