Постанова

від 20.10.2015 по справі 814/3639/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20.10.2015 р. № 814/3639/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТОВ "Сантехцентр-2010", вул. Дачна, 37, м. Миколаїв, 54038

доДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2013 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр-2010", звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (яка є правонаступником державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2013 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, акт перевірки складено без фактичного її проведення та дослідження первинних бухгалтерських документів. Висновки про порушення податкового законодавства ґрунтуються не на встановлених фактах, а на підставі актів перевірок та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. Всі контрагенти позивача на момент виконання договірних зобов'язань були зареєстровані платниками ПДВ.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких посилається на акти перевірок контрагентів позивача, які свідчать про відсутність фактичного виконання ними своїх зобов'язань перед позивачем (т. 12 а. с. 1-15).

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

12.03.2013 р. відповідачем видано наказ № 344 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Вважаючи наказ протиправним, позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки та не надав жодних документів, а сам наказ оскаржив до суду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 р. по справі № 814/1104/13-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 12 а. с. 25-28).

Незважаючи на недопуск посадових осіб до проведення перевірки, відповідачем 25.03.2013 р. складено акт про результати позапланової документальної виїзної перевірки № 946/22-200/37032132 (т. 1, а. с. 19-64). Як зазначено в п. 2.9 акту, при перевірці використано податкові декларації, акти перевірок контрагентів позивача та інформацію автоматизованих інформаційних систем.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 134.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, 138.3, 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 372633,00 грн.;

- пп. 7.4.1., 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, Закону "Про податок на додану вартість", п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, у результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 322196,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 10.04.2013 р. прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 384493,75 грн. і № НОМЕР_2 на суму 430909,50 грн. (т. 1 а. с. 65-66).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальна перевірка проводиться серед іншого на підставі первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

У разі відмови посадових осіб платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки п. 81.2 ст. 81 ПК України зобов'язує перевіряючих скласти акт, який засвідчує факт відмови.

При цьому, п. 81.3 ст. 81 ПК України зобов'язує посадових осіб органів державної служби під час проведення перевірок діяти в межах повноважень, визначених цим Кодексом.

На ст. 8 акту перевірки зазначено, що відповідачем складись акти про неможливість розпочати перевірку від 13.03, 14.03, 15.03 і 18.03.2013 р. Крім того, директору позивача вручено запит від 14.03.2013 р. про надання первинних бухгалтерських документів.

Відповідач не надав суду доказів складення ним актів про неможливість розпочати перевірку, не надано запиту про надання первинних документів, а також доказів його вручення позивачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посадові особи відповідача безпідставно склали акт документальної виїзної перевірки без дослідження первинних бухгалтерських документів, не склали актів про недопуск до проведення перевірки та відмову надати документи.

У той же час, суд повинен надати правову оцінку порушенням податкового законодавства, про які зазначено в акті перевірки.

За період, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами:

1) ПП фірма "Авіста" - договір поставки товару від 11.08.2010 р. № 1108/20-10 (т. 5 а. с. 185-187). Позивач надав суду видаткові та податкові накладні, рахунки на поставлений товар (т. 6 а. с. 1-7, т. 8 а. с. 1-21, 157-173, т. 9 а. с. 199-219, т. 10, а. с. 107-130, т. 11 а. с. 71-98, 236-262).

На час виконання договірних зобов'язань перед позивачем ПП фірма "Авіста" було зареєстроване платником ПДВ. Відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій позивача з ПП фірма "Авіста" на підставі актів перевірки та акту про неможливість проведення зустрічної звірки останнього, а також актів перевірок контрагентів по ланцюгу постачання.

2) ПП "Ремсервіс" - договір поставки товару від 01.03.2011 р. № 103 (т. 5 а. с. 188-190). Позивач надав суду видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури (т. 6 а. с. 8-10, 303-311, т. 7 а. с. 86-97, т. 8 а. с. 94-99).

На час виконання договірних зобов'язань перед позивачем ПП "Ремсервіс" було зареєстроване платником ПДВ. Відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій позивача з ПП "Ремсервіс" на підставі акту перевірки та акту про неможливість проведення зустрічної звірки останнього, а також актів перевірок контрагентів по ланцюгу постачання.

3) ТОВ "Проминтекс" - договори поставки товару від 05.10.2011 р. № 7 і від 05.01.2012 р. № 15 (т. 5 а. с. 191-195). Позивач надав суду видаткові та податкові накладні (т. 3 а. с. 67-74, 146-155, т. 4 а. с. 151-163, т. 5 а. с. 150-164, т. 6 а. с. 215-222, т. 9 а. с. 61-71).

На час виконання договірних зобов'язань перед позивачем ТОВ "Проминтекс" було зареєстроване платником ПДВ. Відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Проминтекс" на підставі актів перевірки та акту про неможливість проведення зустрічної звірки останнього, а також актів перевірок контрагентів по ланцюгу постачання.

Крім того, вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2013 р. визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), директора ТОВ "Проминтекс" ОСОБА_1 (т. 12 а. с. 36-40).

4) ПП "Мета-Ком" - договори поставки товару від 30.05.2012 р. № 3005-1 і від 30.07.2012 р. № 3007-3 (т. 5 а. с. 196-199). Позивач надав суду видаткові та податкові накладні, рахунки (т. 2 а. с. 117-132, т. 4 а. с. 20-42, т. 5 а. с. 147-149).

На час виконання договірних зобов'язань перед позивачем ПП "Мета-Ком" було зареєстроване платником ПДВ. Відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій позивача з ПП "Мета-Ком" на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки останнього, а також актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів по ланцюгу постачання.

Всі договори поставки містять умову, що доставка товару здійснюється транспортом продавця за його рахунок, а відтак у позивача відсутні документи щодо транспортування товару. Докази подальшої поставки придбаних товарів контрагентам-покупцям позивач надав. Асортимент придбаних товарів узгоджується з видами діяльності позивача: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

Суд критично оцінює висновки відповідача, викладені в акті перевірки, оскільки відсутність необхідних умов для провадження підприємницької діяльності (складські приміщення, персонал, транспорт тощо) не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій. Асортимент придбаних позивачем товарів (в основному санітарно-технічне обладнання та водопровідне устаткування) не передбачає необхідності значної кількості працівників, транспорту чи складських приміщень, які можуть орендуватися і не бути відображеними в податковому обліку. Необхідна кількість працівників може залучатися на підставі цивільно-правових договорів.

Можливе порушення податкового законодавства контрагентами позивача, а тим більше по ланцюгу постачальників, не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність своїх контрагентів. Акти перевірок, на які посилається відповідач, не містять дослідження операцій контрагентів безпосередньо з позивачем. Суд зазначає, що єдиною обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки (складення якого не передбачено ані нормами ПК України, ані затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), - це непроведення зустрічної звірки

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. в п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2013 р. не приймається судом, оскільки вирок не встановлює обставини, які мають бути досліджені в даній адміністративній справі. Так, рішення суду в кримінальній справі досліджує лише дії директора ТОВ "Проминтекс" ОСОБА_1 при реєстрації товариства, однак не встановлює жодних обставин підписання ним договорів та первинних бухгалтерських документів у процесі господарської діяльності. Зокрема, вироком суду не встановлено, що договори, видаткові та податкові накладні, виписані позивачу, підписані іншою особою.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи сукупність встановлених судом фактів, а саме:

- порушення відповідачем порядку проведення перевірки, наслідком чого стали передчасні висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства без дослідження первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій,

- наявність у позивача первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які підтверджують дійсну поставку товарів від продавця до покупця;

- доказів використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача шляхом їх продажу контрагентам-покупцям у кількості та асортименті, які були поставлені контрагентами-продавцями,

- безпідставність посилань відповідача на акти перевірок, а тим більше акти про неможливість проведення зустрічних звірок, контрагентів позивача, оскільки вони не досліджують безпосередньо операції позивача,

- необґрунтованість посилань на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва як доказ безтоварності операцій позивача з ТОВ "Проминтекс",

суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції, що діяла на дату подання позову), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2294,00 грн. (т. 1 а. с. 3), що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 10.04.2013 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сантехцентр-2010" (ідентифікаційний код 37032132) судовий збір у сумі 2294,00 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська