Ухвала

від 05.06.2013 по справі 12777/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05 червня 2013 р. Справа № 12777/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Горшкової О.О., суддів - Панова М.М., Волошина Д.А.,

при секретарі судового засідання: Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач 1 - не прибув, відповідач 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення без розгляду частини позовних вимог по справі за адміністративним позовом судді військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_2 до 1. Державної судової адміністрації України, 2. Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, суддя військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, військового суду Харківського гарнізону, в якому просив зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок військового суду Харківського гарнізону 106213,86 грн. щомісячного грошового утримання разом з податком на доходи фізичних осіб в сумі 13853,98 грн., а також перерахувати 65207,51 належного йому до отримання довічного грошового утримання; зобов'язати військовий суд Харківського гарнізону нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове утримання за червень-грудень 2005р. в сумі 106213,86грн., та довічне грошове утримання в розмірі 65207,51 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у спірний період працював суддею військового місцевого суду Харківської області. Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України В«Про статус суддівВ»передбачено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Постановою Кабінету Міністрів України В«Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду УкраїниВ» від 30 червня 2005 року № 514 зазначеним особам підвищено посадові оклади з 1 червня 2005 року. Проте, лише 3 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову В«Про оплату праці суддівВ» № 865, якою привів оклади суддів у відповідність з встановленим ч. 2 ст. 44 Закону України В«Про статус суддівВ» співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя. Враховуючи, що зазначена постанова набрала чинності лише з 1 січня 2006 року, то у період з 1 червня 2005 року до 1 січня 2006 року оклади суддів не відповідали вимогам статті 44 Закону України В«Про статус суддівВ» .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року по справі № 2а-8583/08/2070 адміністративний позов задоволено, зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок військового суду Харківського гарнізону грошові кошти в сумі 185 275 грн. 35 коп., а також зобов'язано військовий суд Харківського гарнізону нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заборгованість з щомісячного утримання за червень - грудень 2005 року у розмірі 106 213 грн. 86 коп. та довічне горове утримання в розмірі 65 207 грн. 51 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенню позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скасовуючи рішення судів попередніх інстанції та направляючи справу на новий розгляд, колегія суддів касаційної інстанції, по-перше, послалася на те, що судом першої інстанції при новому розгляді справи необхідно надати правову оцінку наданих позивачем розрахунків заборгованості по заробітній платі, визначивши, з якого посадового окладу слід виходить при визначені сум, які підлягають виплаті, навівши відповідні суми грошового забезпечення. А по - друге, судом касаційної інстанції зауважено на тому, що вичерпний перелік складових частин грошового забезпечення судді військового суду, врегульовано ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про статус суддів», яке слід обчислювати з урахуванням посадового окладу судді у розмірі 50% посадового окладу Голови Верхового суду України та без урахування 50% надбавки, встановленої Указом Президента України від 19.09.1996 року № 856, 100% надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173, премій та інших надбавок. Також, колегією суддів додатково зауважено на тому, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в частині виплати довічного грошового утримання не є вимогами по виплаті заробітної плати, а тому щодо цих позовних вимог підлягають застосуванню строки звернення до суду, встановлені статтею 99 Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року прийнято до провадження адміністративну справу № 2а-12777/12/2070 та призначено її до судового розгляду.

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до суді із заявою про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої просить суд зобов'язати Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою В«Виконання рішень судів на користь суддівВ» , за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати грошового утримання судді в розмірі 113 070 грн. у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року; стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість з виплати грошового утримання судді в розмірі 113 070 грн. у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Одночасно із вказаною заявою позивач звернувся до суду із клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207 грн. 51 коп. за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року, а також просив суд поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207 грн. 51 коп. за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на те, що про порушення свого права він дізнався з рішення №105 від 27.06.2008 року Ради Суддів України, що було офіційно опубліковано 15.05.2008 року в газеті В«Закон та БізнесВ» №32. Із адміністративним позовом звернувся 27.08.2008 року, тобто у строк визначений ст. 99 КАС України.

У судовому засіданні 05.06.2013 року судом поставлено на обговорення вищезазначене клопотання позивача.

Представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача 1 у судове засідання призначене на 05.06.2013 року не з'явився, проте надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача 2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, поважні причини неявки суду не відомі. У зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що неявка вказаного учасника судового процесу не перешкоджає розгляду заявленого позивачем клопотання.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши думку представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вищевказане клопотання позивача задоволенню не підлягає, а позовні вимоги щодо зобов'язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою В«Виконання рішень судів на користь суддівВ» , за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнення з Державної судової адміністрації України заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року підлягають залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст. 99 КАС України.

Так, відповідно до вимог вищевказаної норми права, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що вимоги про стягнення заборгованості в частині виплати довічного грошового утримання не є вимогами по виплаті заробітної плати, а відтак до них не розповсюджуються положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

А відтак, до спірних правовідносин щодо виплати довічного грошового утримання підлягають застосуванню загальні строки звернення до суду, визначені ст. 99 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-ІУ, яким внесено зміни до КАС України, строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, обчислюється з цієї дати при умові, якщо станом на 30.07.2010 р. не збіг строк звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало відповідні суспільні правовідносини до набрання чинності змін до КАС України.

Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського Суду з прав людини від 28.03.2006 р. по справі "Мельник проти України", колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла до 30.07.2010 р.

Так, згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції що діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду із вказаним позовом лише у серпні 2008 року, в той час як про порушення своїх прав щодо невиплати належного позивачу довічного грошового утримання за період з червня до грудня 2005 року ОСОБА_2 було відомо під час отримання заробітної плати протягом вказаного періоду.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що про порушення своїх прав на належне грошове утримання йому стало відомо з рішення № 105 від 27.06.2008 року Ради Суддів України, що було опубліковано 15.08.2008 року в газеті «Закон і Бізнес» № 32, оскільки зазначене періодичне видання лише носить інформативний характер про прийняте вищим органом суддівського самоврядування рішення, яке в свою чергу не є нормативно - правовим актом, який регулює спірні правовідносини, а містить аналіз вимог законодавства, яке регулювало спірні правовідносини у 2005 році.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищенаведені обставини, зважаючи на те, що будь - яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем та представником позивача не наведено та судом в ході судового розгляду не встановлено, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися у 2005 році під час отримання щомісячного довічного грошового утримання, яке йому нараховувалось протягом вказаного періоду. Наведене, зокрема, підтверджується довідкою - розрахунком грошового забезпечення судді Пузиревського Є.Б. за період з червня 2005 року по грудень 2005 року.

Частиною 9 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Проаналізувавши приписи вищенаведених норм права, зважаючи на те, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин, належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем та його представником не надано та судом в ході судового розгляду не встановлено, суд дійшов висновку, що клопотання позивача щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає, та як наслідок, заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою В«Виконання рішень судів на користь суддівВ» , за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнення з Державної судової адміністрації України заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року підлягають залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165, 186 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_2 до 1. Державної судової адміністрації України, 2. Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до 1. Державної судової адміністрації України, 2. Державної казначейської служби України в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою В«Виконання рішень судів на користь суддівВ» , за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнення з Державної судової адміністрації України заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2013 року

Головуючий суддя Горшкова О.О.

Суддя Панов М.М

Суддя Волошин Д.А.