Постанова

від 19.10.2015 по справі 820/7831/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 жовтня 2015 р. № 820/7831/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Феленка С.О.,

відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0000572200 від 21.07.2015 року на суму 1334996,00 грн., №0000592200 від 21.07.2015 року на суму 1334996,00 грн., №0000582200 від 21.07.2015 року на суму 1545462,00 грн., №0000602200 від 21.07.2015 року на суму 7363457,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція, яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований реєстраційною службою Вовчанського районного управління юстиції Харківської області 12.01.2001 року, що підтверджується довідкою з головного управління статистики у Харківській області від 28.02.2014 року №06/3-11/1029 (т. 2 а.с. 157).

Фахівцями Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" (код ЄДРПОУ 31235456) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, результати якої оформлені актом №10/22-31235456 від 25.06.2015 року, яким зафіксовано порушення: п.п. 14.1.36, п.п.14.1.41, п.п.14.1.34, п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п.138.4, п.138.6-138-9 п.п. 138.10.2, п.п.138.10.4 п.138.10, п.138.11 ст. 138, ст. 146, п.п.153.2.6 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 7363457 грн.; п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 889997 грн., в тому числі за березень 2014 року в сумі 47110 грн., за квітень 2014 року в сумі 116 грн., за серпень 2014 року в сумі 182808 грн., за вересень 2014 року в сумі 659963 грн.; п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість на суму 210466 грн.. В порушення п.200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України підприємством завищено рядок 24 у сумі 1334996 грн. завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду заявленого в податковій декларації та занижено значення р.23, 23.2 декларації д ПДВ на суму 1334996 грн., в результаті чого зменшується сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1334996 грн., збільшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в сумі 1334996 грн. (т. 1 а.с. 22-61).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.07.2015 року: №0000572200, №0000592200, №0000582200, №0000602200 (т. 1 а.с.73-76).

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (продавець) та ПП "Симос" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №32 від 03.10.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийнять і сплатити товар: цукор пісок врожаю 2014 року відповідно до видаткових накладних, а також наданих рахунків-фактури (т. 1 а.с. 86-87).

Відповідно до п.2.6 даного договору відвантаження та вивіз товару здійснюється за рахунок покупця.

У підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, податкові накладні, рахунок на оплату, довіреність на отримання ТМЦ, виписками з банку (т. 1 а.с. 88-101).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено продаж цукру - піску ПП "Симос", оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Положеннями п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно до п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів (п.135.3 ст. 135 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 135.4.1 п.135.4 ст. 135 вище вказаного кодексу, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

З урахуванням зазначеного вище, суд зазначає, що отриманий позивачем дохід по взаємовідносинам з ПП "Симос" за 2014 рік не є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки, за своєю природою не є сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, сумою безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості, сумою заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, основною сумою кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, сумою процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Отриманий позивачем дохід є доходом від здійснення останнім своєї безпосередньої господарської діяльності, підтверджений належним чином оформленими документами первинного обліку.

Суд зауважує, що не погоджується з посиланням перевіряючих в акті перевірки як на одну із підстав порушення позивачем приписів п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, відсутність товарно - транспортних накладних, а ті які наявні оформлені неналежним чином, через наступне.

Згідно укладеного позивачем із ПП "Симос" договору купівлі-продажу, відвантаження та вивіз цукру-піску здійснювався покупцем, тобто на замовлення ПП "Симос". Крім цього, позивачем до суду надано товарно-транспортні накладні (т. 2 а.с. 172-179) по вказаним взаємовідносинам, які підтверджують рух придбаного ПП "Симос" товару у позивача, вказані товарно-транспортні накладні оформлені належним чином.

Також, в акті перевірки перевіряючи посилаються на порушення позивачем положень Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", проте, суд зауважує, що з приписів даного Закону вбачається, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного.

Таким чином, посилання контролюючого органу на вищевказаний Закон є безпідставними, оскільки в перевіряємому періоді товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" не надавало своїм контрагентам транспортно-експедиційні послуги.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на той факт, що у відношенні посадових осіб контрагента позивача ПП "СИМОС", (код 34554938) ведеться досудове розслідування, суд вважає їх безпідставними, оскільки наразі відсутні обвинувальні вироки судів щодо причетності посадових осіб контрагента позивача до порушень діючого законодавства України.

Щодо висновку контролюючого органу про завищення задекларованих ТОВ СП "Білий Колодязь" показників у рядку 05.1 податкової Декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 5803457 грн., суд зазначає наступне.

Також, в перевіряємому періоді позивачем (покупець) укладено з ПП "ТОП-ТЕХ" (продавець) договір поставки нафтопродуктів №15-08/1 від 15.08.2014 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити за нафтопродукти: мазут М 100 на базисі поставки, в кількості, в асортименті, цінам та строкам поставки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 102-108).

На підтвердження виконання умов договору від 15.08.2014 року позивачем надано: видаткові накладні, податкові накладні, рахунок на оплату, товарно - транспортні накладні (т. 1 а.с. 109-123).

Крім того, між позивачем (покупець) укладено з ТОВ "КОМПОТЕРМ ПЛЮС" (продавець) договір поставки нафтопродуктів №01/2014 від 20.08.2014 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити за нафтопродукти (т. 1 а.с. 124-128).

У підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи: накладні: №08 від 06.09.14 р., №07 від 06.09.14 р., №15 від 14.09.14 р., №14 від 14.09.14 р., №11 від 12.09.14 р., №12 від 12.09.14 р., №17 від 16.09.14 р., №06 від 02.09.14 р., №21 від 24.09.14 р., №20 від 21.09.14 р., №18 від 18.09.14 р., №13 від 13.09.14 р., №19 від 19.09.2014 р., №09 від 10.09.14 р., №10 від 10.09.14 р., №16 від 16.09.14 р., №03 від 29.08.14 р., №04 від 29.08.14 р., №06 від 31.08.14 р., №02 від 24.08.14 р., №01 від 24.08.14 р.; податкові накладні: №2 від 24.08.2014 р., №3 від 29.08.14 р.; №4 від 31.08.14 р.; №2 від 02.09.14 р.; №3 від 06.09.14 р.; №5 від 10.09.14 р.; №6 від 12.09.14 р.; №7 від 13.09.14 р.; №8 від 14.09.14 р.; №9 від 15.09.14 р.; №10 від 16.09.14 р.; №11 від 16.09.14 р.; №12 від 18.09.14 р.; №13 від 19.09.14 р.; №14 від 21.09.14 р.; №15 від 24.09.14 р.; рахунок на оплату, товарно - транспортні накладні, виписка з банку (т. 1 а.с. 129-207, т. 2 а.с. 115-117, 180-182).

На підставі первинних бухгалтерських документів, які складені у відповідності із нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та які не мають дефектів форми, змісту або походження, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначена господарська операція була відображена в оборотно-сальдових відомостях по бухгалтерським рахункам 203 "Паливо", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 641 "Розрахунки по податках" (т. 2 а.с. 151).

Отриманий мазут був оприбуткований за даними складського обліку у серпні, вересні місяцях 2014 року (т. 2 а.с. 131-150).

З матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_3, згідно рахунку-фактури від 20.08.2014 року №СФ-20/08 (т. 2 а.с. 128) реалізував для ТОВ СП "Білий Колодязь" один токарний патрон діаметром 250 мм на загальну суму 3000 грн., в т.ч. ПДВ 500 грн.

У підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи накладну, податкову накладну, рахунок-фактури, банківські виписки (т. 2 а.с. 126-130).

Між іншим, посадовими особами відповідача в акті перевірки від 25.06.2015 року зроблено висновок про те, що господарська діяльність ТОВ "Стартал Технолоджи" має ознаки нереальності здійснення, проте даний висновок щодо означеного вище контрагента позивача є безпідставним через наступне.

ТОВ "Стартал Технолоджи" (код ЄДРПОУ 39072671) згідно рахунку на оплату №114/07-14 від 14.07.2014 року реалізував ТОВ СП "Білий Колодязь" спирт етиловий 96,6% в кількості 20 л. на загальну суму 1600 гри., в т.ч. ПДВ - 266,67 грн. (). 1 а.с. 210).

Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: накладна №303 від 16.07.2014 року на суму 1600 грн., в т.ч. ПДВ - 266,67 грн., податкова накладна №43 від 16.07.14 року, рахунок на оплату від 14.07.2014 року №114/07-14 (т. 1 а.с. 208-210).

Зазначена господарська операція відображена в оборотно-сальдових відомостях по бухгалтерським рахункам 209 "Інші матеріали", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 641 "Розрахунки по податках".

Отриманий спирт оприбуткований за даними складського обліку у липні місяці 2014 року та використаний в подальшому у виробничих цілях, що підтверджується даними складського обліку (т. 1 а.с. ).

Тому, позивач керуючись нормами п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 та на підставі ст. 138 Податкового кодексу України правомірно відніс суму 1333 грн. на витрати виробництва та врахував цю суму у показнику рядка 05.1 податкової Декларації з податку на прибуток за 2014 рік "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" (т. 1 а.с. 79-84).

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ ВКП "Мотор агро" (постачальник) укладено договір поставки №92 від 17.02.2014 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю товар в асортименті, кількості та ціні, визначених в підписаних сторонами видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 213-214).

На підставі укладеного договору поставки від 17.02.14 року №92 ТОВ ВКП "Мотор агро" поставляло запасні частини, в подальшому між даними сторонами укладено договір послуг з ремонту від 17.02.14 року №7-Р (т. 1 а.с. 211-212), за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку виконати роботи з капітального ремонту двигунів, КПП, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У підтвердженням фактичного здійснення операції позивачем надано наступні первинні документи: накладні: від 04.03.14 р. №318; від 05.03.14 р. №332; від 06.03.14 р. №346; від 11.03.14 №367; від 12.03 №386; від 14.03.14 р. №415, 416, 417, 418; від 17.03.14 № 434; від 18.03.14 р. № 440, 450, 452, 463, 445, 446, 447, 448, 449; від 19.03 р. №468, 469, 470; від 20.03.14 р. № 488, 487, 476; від 21.03.14 №490; від 24.03.14 р. №516, 517, 515, від 27.03.14 р. №547, 548, 545, 544; від 28.03.14 №549; від 31.03.14 р. №555, 570, 538,560, 559, 566, 561; акти виконаних робіт: від 17.03.14 №10; від 19.03.14 р. № 11, 12, 13. 14, 15, 16, 17; від 31.03.14 р. №20, 21,22, 23; податкові накладні: від 04.03.14 р. №11; від 05.03.14 р. №25, №29; від 17.03.14 р. №126; від 19.03.14 №146, №150, №151, №152, №154, №155, №156; від 20.03.14 № 157, №169, №170; від 21.03.14 №172; від 24.03.14 №199, №200, №201, №202, №204; від 26.03.14 №219; від 27.03.14 №228, №229, №231, №232; від 28.03.14 № 233; від 31.03.14 р. №220, № 244, №243, №245, №250 на, №249, №251 №254, №255, №256, №257, №240; рахунки на оплату та банківські виписки, товарно - транспортними накладними (т. 1 а. с. 215-250, т. 2 а.с. 1-117).

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "Брон-Плюс" (постачальник) укладено договір поставки №16/12/14-2 від 16.12.2014 р., відповідно до якого ТОВ "Брон-Плюс" поставив вугілля марки АО фракція 25-50 в кількості 900 т на загальну суму 278000 грн., в т.ч. ПДВ - 46333,33 грн. (т. 2 а.с. 118 -119).

У підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивачем надано до матеріалів справи: залізничні накладні, накладна, податкова накладна, виписками з банку (т. 2 а.с. 120-125).

На підставі первинних бухгалтерських документів, які складені у відповідності із нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та які не мають дефектів форми, змісту або походження, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначена господарська операція була відображена в оборотно-сальдових відомостях по бухгалтерським рахункам 203 "Паливо", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 641 "Розрахунки по податках" у січні 2015 року.

Всі товари, які отримані позивачем від вищевказаних контрагентів належним чином оприбутковані та використані позивачем в подальшій своїй господарській діяльності.

Керуючись нормами п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 та на підставі ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ СП "Білий Колодязь" правомірно відніс суми на витрати виробництва та врахував ці суми у показнику рядка 05.1 податкової Декларації з податку на прибуток за 2014 рік "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)".

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що з боку ТОВ СП "Білий Колодязь" відсутні порушення податкового законодавства в ході визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2014 рік, а тому, податкове повідомлення - рішення №0000602200 від 21.07.2015 року на суму 7363457,00 грн., яке прийнято відповідачем на підставі хибного висновку перевірки щодо завищення від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 7363457 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Поряд із цим, суд зазначає, що в акті перевірки, контролюючий орган посилався на той факт, що позивач зависив податковий кредит по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами, у яких відсутня реальність здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що взаємовідносини ТОВ СП "Білий Колодязь" з ТОВ ВПК "Мотор агро" (код ЄДРПОУ 30882197), ТОВ "Стартал Технолоджи" (код ЄДРПОУ 39072671), ПП "ТОП-ТЕХ" (код ЄДРПОУ 38382902), ТОВ "КОМПОТЕРМ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39050572), ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), ТОВ "Брон-Плюс" (код ЄДРПОУ 39427859) оформлені необхідними первинними бухгалтерськими документами, про що зазначалося вище, мали реальний характер та призвели до відповідних змін в майновому стані позивача, який зокрема був кінцевим споживачем придбаних товарів у контрагентів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 року №708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 р. № 2118/24650 (далі - Порядку №708) реєстр отриманих та виданих податкових накладних є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2 ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також, п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених взаємовідносин свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Що стосується подвійного включення до складу податкового кредиту податкових накладних, суд зазначає наступне:

Стосовно ГУДСНС України (код 38631015):

В серпні 2014 року до декларації з ПДВ за серпень 2014 року включено до податкового кредиту податкову накладну №58 від 11.04.2014 р. на суму 699,72 грн., в.т.ч. ПДВ-116,62 грн., а також вдруге помилково оригінал такої самої податкової накладної № 58 від 11.04.2014 року на суму 699,72 грн., в.т.ч. ПДВ-116,62 грн. включено до декларації з ПДВ за грудень 2014 року. В свою чергу, сплати ПДВ до бюджету не виникало, оскільки результат декларації був від'ємним (т. 3 а.с. 3).

Стосовно СТОВ "Агросвіт" (31707522):

В жовтні 2014 року до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року включено до податкового кредиту податкову накладну № 136/2 від 10.10.2014 року на суму 3600,00 грн. в т. ч. ПДВ-600,00 грн., податкову накладну № 70/2 від 07.10.2014 року на суму 3600,00 грн. в т. ч. ПДВ-600,00 грн., податкову накладну № 3/2 від 03.10.2014 року на суму 3600,00 грн. в т. ч. ПДВ 600,00 грн., а також вдруге помилково оригінал такої самої податкової накладної № 136/2 від 10.10.2014 року на суму 3600,00 грн. в т. ч. ПДВ-600,00 грн., податкову накладну № 70/2 від 07.10.2014 року на суму 3600,00 грн. в т. ч. ПДВ-600,00 грн., податкову накладну № 3/2 від 03.10.2014 року на суму 3600,00 грн. в т. ч. ПДВ - 600,00 грн. включено до декларації по ПДВ за грудень 2014 року. В свою чергу, сплати ПДВ до бюджету не виникало, оскільки результат декларації був від'ємним (т. 3 а.с. 4-9).

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідна помилка при заповненні податкової звітності не вплинула на розрахунки із бюджетом або на визначення розміру від'ємного значення.

Також, суд звертає увагу, що помилкове зазначення позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних податкових накладних: № 58 від 11.04.2014 року, № 136/2 від 10.10.2014 року, № 70/2 від 07.10.2014 року, № 3/2 від 03.10.2014 року не позбавляє товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" прав на податковий кредит та не є підставою для висновку про заниження суми грошового зобов'язання, оскільки підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є саме податкова накладна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не виконано, а тому, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 21.07.2015 року: №0000572200 на суму 1334996,00 грн., №0000592200 на суму 1334996,00 грн., №0000582200 на суму 1545462,00 грн., №0000602200 на суму 7363457,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" (62540, Харківська область, смт. Білий Колодязь, вул. Димитрова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31235456) судовий збір у сумі 487.20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2015 року.

Суддя Лук'яненко М.О.