Постанова

від 21.10.2015 по справі 820/7836/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 жовтня 2015 р. №820/7836/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Тарасенко О.М.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000402201 від 24.03.2015 року та податкове повідомлення - рішення № 0000392201 від 24.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підприємством на підтвердження реальності здійснення господарських операцій контролюючому органу були надані первинні фінансово-господарські документи в повному обсязі. Господарські операції по закупівлі номенклатури товару, яке здійснювало Приватне підприємство "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" (далі за текстом - ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М") обчислювались правильно, мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону. Судження Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо безтоварного характеру господарських операцій позивача з контрагентами не відповідає дійсності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що податкові накладні, які виписані ТОВ "Вектор Консалтинг", код ЄДРПОУ 39036940, включені ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" до реєстрів отриманих податкових накладних за серпень 2014 року, вересень 2014 року. Проте оригінали зазначених накладних на підприємстві відсутні, а отже суми ПДВ по зазначених податкових накладних було включені до податкового періоду безпідставно. Товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ТОВ ТБ "Імператив" до ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" до перевірки не надані. Таким чином, у ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" в перевіряємому періоді не виникають: право на формування податкових зобов'язань при реалізації послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Енергорезерв" на загальну суму 149704,00 грн. у т.ч. у серпні 2014 року на суму 49638,00 грн., у вересні 2014 року на суму 100066 грн. Встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій щодо придбання даних ТМЦ у ТОВ ТБ "Імператив", оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення таких прав, що передбачено вимогами п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та реалізації ТМЦ покупцям проведено по первинним документам, складеним з порушенням вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 25.02.2015 року №181, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказу №197 від 19.02.2015 року та наказу №249 від 25.02.2015 року, контролюючим органом з 19.02.2015 року по 27.02.2015 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М".

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом був складений акт №860/20-38-22-01-04/36033135 від 06.03.2015 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М", код 36033135 з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з підприємствами-покупцями та підприємствами - постачальниками за період з 01.08.2014 року по 30.10.2014 року" (а.с. 26-43).

Перевіркою встановлено наступні порушення ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М":

- порушення ст.1, п.2 ст. 3, п.1, п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №966; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704; п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 201.10 ст. 201, п.п. 198.1, п.п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" завищено податковий кредит на загальну суму 116667,00 грн., а саме: у серпні 2014 року на суму 86667,00 грн., у вересні 2014 року на суму 30000,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 116667,00грн., а саме: у серпні 2014 року у сумі 86667,00 грн., у вересні 2014 року у сумі 30000,00 грн.;

- ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №966; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704; п. 138.2 ст. 138 п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 105000,00 грн., а саме: у 2014 році у сумі 105000,00 грн.

З урахуванням наданих до перевірки первинних документів контролюючим органом було встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М", код за ЄДРПОУ 36033135 та з ТОВ ТБ "Імператив", код ЄДРПОУ 33288502 на загальну суму сформованого податкового кредиту 149704 грн., а саме: у серпні 2014 року у сумі 49638,00 грн., у вересні 2014 року у сумі 100066,00 грн. та з ТОВ "Енергорезерв", код ЄДРПОУ 31642172 на загальну суму сформованого податкового зобов'язання 149704,00 грн., а саме: у серпні 2014 року у сумі 49638,00 грн., у вересні 2014 року у сумі 100066,00 грн. (в частині податкового кредиту) (а.с.43).

На підставі висновків акту перевірки №860/20-38-22-01-04/36033135 від 06.03.2015 року контролюючим органом було складено податкове повідомлення рішення №0000392201 від 24.03.2015 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 157500,00 грн., з них за основним платежем - 105000,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52500,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 24.03.2015 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 175000,50 грн., з них за основним платежем у розмірі 116667,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 58333,50 грн. (а.с. 16).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи.

Так позивачем на адресу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області позивачем були надісланні заперечення (вих. №1603/1 від 16.03.2015 року) на акт від 06.03.2015 року №860/20-38-22-01-04/36033135 про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" (код ЄДРПОУ 36033135) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2014 року по 30.10.2014 року (а.с. 24-25).

Контролюючим органом 20.03.2015 року була надана відповідь №5987/10/20-38-22-01-10 щодо розгляду заперечення від 16.03.2015 року №1603/1 (вх. №9882/10 від 16.03.2015 року) до акту від 06.03.2015 року №860/20-38-22-01-04/36033135 про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М", в яких відповідач дійшов висновку що висновки викладені в акті перевірки №860/20-38-22-01-04/36033135 від 16.03.2015 року треба залишити без змін (а.с.18-22).

Позивач оскаржував рішення відповідача в ГУ ДФС у Харківській області, що підтверджується в свою чергу матеріалами справи (а.с.11-15).

Отримавши відповідь на свою скаргу вих. №3103/2 від 31.03.2015 року, ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" направило скаргу №0406-15 від 04.06.2015 року на адресу ДФС України, якою ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" оскаржувало податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 24.03.2015 року та податкове повідомлення-рішення №0000392201 від 24.03.2015 року (а.с.9-10).

Листом №13381/6/99-99-10-01-01-15 від 26.06.2015 року ДФС Укарїни повідомило позивача про те, що отримало скаргу ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" від 15.06.2015 року №16470/6, розглянувши її ДФС залишає скаргу без розгляду, та зазначає, що податкові повідомлення-рішення № №0000392201 від 24.03.2015 року, №0000402201 від 24.03.2015 року не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності може бути оскаржене до суду у порядку визначеному чинним законодавством (а.с. 8).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Матеріалами справи встановлено, що ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" придбало товар у ТОВ "ТБ" "Імператив", про що був укладений договір №0108/13 від 01.08.2013 року.

Відповідно до умов договору продавець зобов'язується поставити погоджену продукцію, що іменується надалі товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти її відповідно до умов цього договору. Під товаром в цьому договорі розуміється товар, асортимент, кількість і ціна якого вказуються в товарних накладних і додатках (специфікаціях) до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна за одиницю товару визначаються товарними накладними або специфікаціями що є невід'ємною частиною цього договору.

Розрахунки за кожну партію товару, що поставляється, здійснюються в порядку попередньої оплати у розмірі 100%.

П.2.5 зазначено договору передбачено, що по взаємній згоді сторони можуть набути іншої форми оплати, яка починає діяти з моменту підписання сторонами додаткової угоди до цього договору.

Постачання товару здійснюється транспортом продавця на об'єкти покупця відповідно до погодженого графіка постачання. Товар відвантажується або постачається згідно з попередньою заявою покупця (а.с. 64-65).

Щодо подальшої реалізації товару, то суд встановив, що між ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" та ТОВ "Енегрорезерв було укладено договір № ДГ14/1 від 01.01.2014 року, відповідно до умов якого ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" (продавець) зобов'язується поставити погоджену продукцію, що іменується надалі товар, а ТОВ "Енергорезерв" (покупець) зобов'язується сплатити і прийняти її відповідно до умов зазначеного договору. Під товаром в цьому договорі розуміється товар, асортимент, кількість і ціна якого вказується в товарних накладних і додатках (специфікаціях) до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна за одиницю товару - визначаються товарними накладними або специфікаціями, що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість товару, що поставляється, за даною угодою формується виходячи з накладних (або специфікацій), що є невід'ємною частиною і накопичувальним елементом даного договору. Приблизно загальна сума договору складає 10 000 000, 00 грн. на рік.

Розрахунки за кожну партію товару, що поставляється, здійснюються в порядку попередньої оплати у розмірі 100%.

П.2.5 зазначено договору передбачено, що по взаємній згоді сторони можуть набути іншої форми оплати, яка починає діяти з моменту підписання сторонами додаткової угоди до цього договору.

Постачання товару здійснюється транспортом продавця на об'єкти покупця відповідно до погодженого графіка постачання. Товар відвантажується або постачається згідно з попередньою заявою покупця (а.с.61-63).

Також між ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" та КП "Харківспецстрой" було укладено договір поставки №Б-0072 від 27.04.2013 року (а.с.66-67).

Реальність проведення господарських операцій підтверджується видатковими накладними та податковими накладними (а.с. 68-91, 97-144).

Здійснення розрахунків та зміна майнового стану позивача підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 92-96).

Транспортування зазначеного товару підтверджується, наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (а.с.208-229).

Між ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" (повірений) та КП "Жилкомсервіс" (довіритель) був укладений договір доручення №24-10/1/А від 19.01.2010 року, відповідно до умов якого повірений здійснює від імені, за рахунок і в інтересах довірителя досудові заходи щодо боржників, перелік яких визначений реєстром (додаток №1 до договору) (а.с.145-146).

Між ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" (довіритель) та ТОВ "Вектор Крнсалтинг" було укладено договір №01-07 доручення від 01.03.2014 року, відповідно до умов якого повірений здійснює від імені, за рахунок і в інтересах довірителя досудові заходи щодо боржників, перелік яких визначений реєстром (додаток №1 до договору) (а.с.144-152).

Розрахунки за зазначеними договором №01-07 доручення від 01.03.2014 року здійснювались, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 153-155, 180).

Реальність проведення господарських операцій підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковими накладними (а.с.156-179, 181-191).

Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій Т ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Щодо порушення вимог п.138.2, ст.138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.8 ст.138 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до 146.13. ПК, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Відповідно до п.146.14. ст.146 ПК, дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

На підтвердження правильності нарахування податку на прибуток підприємств позивачем були надані документи по взаємовідносинам ПП"УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" з контрагентами.

Усі досліджені документи відповідають вимогам податкового законодавства, не містять явних дефектів форми та змісту.

Таким чином, ПП "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" правомірно сформовано суми з податку на прибуток, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000402201 від 24.03.2015 року та податкове повідомлення - рішення № 0000392201 від 24.03.2015 року, прийняті Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Приватного підприємства "УКРСПЕЦПОСТАВКА-М" (код 36033135) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26.10.2015 року.

Суддя Полях Н.А.