Ухвала

від 19.10.2015 по справі 816/5130/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р.Справа № 816/5130/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015р. по справі №816/5130/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинними ( протиправними) і скасування податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30.12.2014 року, Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2015 року № 0001242201 та №0001252201.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року по справі №816/5130/14 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2014 року №0001362301 про сплату податку на прибуток у сумі 16498563 грн та штрафних санкцій у сумі 8249281,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2014 року №0001372301 про сплату податку на додану вартість у сумі 4878769 грн та штрафних санкцій у сумі 2439384, 50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2014 року №0128381702 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами із доходів платника податку у вигляді зарплати в частині збільшення грошового зобов'язання в розмірі 12290,26 грн та штрафних санкцій в розмірі 9217, 70 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2014 року №0001382301 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 24462,87 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову. В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру держаної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача проведена планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, про що складений акт від 28.11.2014 року №7076/16-01-22-01/00131819.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.137.16 ст.137, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14. п.138.2 ст.138. пп.139.1.9 п.139.1 ст.139,п.154.8 ст.154 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 16 498 563 грн; пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст..188,п.198.1, п.198.2,п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму податок на додану вартість 4878769 грн в тому числі в розмірі звітних періодів:

січень 2013 року на суму 1588317 грн;

лютий 2013 року на суму 106970 грн;

березень 2013 року на суму 724511 грн;

квітень 2013 року на суму 38194 грн;

травень 2013 року на суму 16667 грн;

червень 2013 року на суму 305024 грн;

липень 2013 року на суму 169494 грн;

серпень 2013 року на суму 231456 грн;

вересень 2013 року на суму 890409 грн;

жовтень 2013 року на суму 126767 грн;

листопад 2013 року на суму 185928 грн;

грудень 2013 року на суму 495031 грн;

пп.168.1.1 п.168.1 ст.168,пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого визначене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в загальній сумі 12642,22 грн, із загальної суми додатково визначеного податку на доходи фізичних осіб за результатами перевірки 12642,22 грн, порушення допущені (з урахуванням попереднього акту перевірки №2706/22-2-9/00131819 від 15.05.2013 року), втретє і більше на протязі 2013 року - 12642,22 грн; п.3.1, п.3.2. п.7.39, п.7.41 «Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 26457,34 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.12.2014 року №0128381702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді зарплати у розмірі 22123,89 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 12642,22 грн та за штрафними санкціями в розмірі 9481,67 грн; №0001372301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7318153.50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 4878769 грн та за штрафними санкціями в розмірі 2439384,50 грн; № 0001382301, яким позивачу на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 13.06.1995 року застосовано штрафні санкції в розмірі 26457,34 грн; №0001362301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 24747844,50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 16498563 грн та за штрафними санкціями в розмірі 8249281,50 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що наявний у справі докази дають підстави для висновку про відсутність в діях позивача порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №7076/16-01-22-01/00131819 від 28.11.2014 року в частині заниження податку на прибуток в розмірі 16498563 грн, заниження податку на додану вартість в розмірі 4878769 грн; пп.168.1.1, п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.1,п.3.2,п.7.39,п.7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» на суму 24462,87 грн та в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді зарплати в частині суми 21 507,96 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З приводу тверджень податкового органу про не включення до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за 2013 рік, зокрема, суми отриманих коштів по операціях з погашення векселів в розмірі 2000 000 грн, то колегія суддів зазначає на таке.

У відповідності до пункту 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07 лютого 2013 року доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (пункт 137.4. статті 137 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ВАТ "Тернопільобленерго" та був складений акт пред'явлення векселя до платежу (т.12 а.с. 2), відповідно до якого позивач пред'явив, а ВАТ "Тернопільобленерго" прийняло до оплати простий вексель №АА2054562 від 12 січня 2010 року на суму 1000000 грн., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 10 січня 2013 року, повна оплата векселя буде здійснена до 31 січня 2013 року.

Матеріали справи свідчать про те, що погашення векселя відбулося у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, згідно платіжних доручень: від 28 січня 2013 року №53249 на суму 500000 грн. та від 30 січня 2013 року №53319 на суму 500000 грн. (т.25 а.с. 45-48).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ВАТ «Тернопільобленерго» та 04 липня 2013 року між контрагентами складений акт про пред'явлення векселя до платежу (т.12 а.с. 3).

Згідно до умов наведеного вище векселя позивачем пред'явлено, а ВАТ "Тернопільобленерго" прийнято до оплати простий вексель №ФФ2054563 від 12 січня 2010 року на суму 1000000 грн., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 10 липня 2013 року, повна оплата векселя буде здійснена 31 липня 2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи погашення векселя відбулося у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів позивачу, згідно платіжних доручень: від 29 липня 2013 року №59829 на суму 396000 грн., від 30 липня 2013 року №59879 на суму 110000 грн., від 30 липня 2013 року №5573 на суму 191500 грн. та від 30 липня 2013 року №184 на суму 302500 грн. (т.25 а.с. 23-29).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що операції з погашення векселів не призводять до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, а є операцією при якій один вид активу (вексель, дебіторська заборгованість за векселем) змінюється на інший (грошові кошти), при цьому кількість активів не збільшується та власний капітал не зростає.

Доводи апеляційної скарги відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а саме, що векселі видані ВАТ "Тернопільобленерго" згідно угод заміни форми виконання зобов'язань від 12 січня 2010 року, підписані заступником генерального директора - фінансовим директором, тоді як керівником товариства була інша особа, то колегія суддів зауважує на таке.

На час підписання векселя вищевказана норма закону не містила вимоги щодо посилання на внутрішній документ юридичної особи в разі підписання його уповноваженою особою.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення в даній частині апеляційну скаргу.

З приводу посилань відповідача про те, що заниження податку на прибуток відбулося за рахунок неправомірного користування пільгою з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 15828437 грн, то колегія суддів зазначає на таке.

У відповідності до п. 154.8 ст. 158 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму: передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей; передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій , виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України; витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 154.8 ст. 154 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму, зокрема передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей.

В ході своєї господарської діяльності позивач у період часу з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, на підставі викладених вище норм Податкового кодексу України, користувався пільгою по податку на прибуток.

Другим абзацом статті 11 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97 зазначено, що органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У відповідності до п. 3 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1711 від 25 грудня 2012 року (в редакції чинній на час правовідносин) схвалено Інвестиційну програму з передачі та постачання електричної енергії ПАТ "Полтаваобленерго" на 2013 рік у сумі 183795 тис. грн. та джерела її фінансування.

Матеріали справи свідчать про те, що в рамках інвестиційної програми заплановано комплекс заходів технічного розвитку та вкладення коштів ПАТ "Полтаваобленерго" на 2013 рік в розмірі 183795 тис. грн., які погоджені Міністрством енергетики та вугільної промисловості України 20 листопада 2013 року (т.22 а.с. 197-258).

Вказана вище програма містить наступні напрямки фінансування згідно інвестиційної програми, а саме: будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання на суму 146494,79 тис. грн., заходи зі зниження нетехнічних витрат та/або недопущення понаднормативних на суму 13219,31 тис. грн., впровадження та розвиток автоматизованих систем диспетчерського керування (АСДТК) на суму 6190,34 тис. грн., впровадження та розвиток систем зв'язку на суму 5917 тис грн, модернізація та закупівля колісної техніки на суму 4961,59 тис грн,та інше на суму 2489,20 тис грн.

Таким чином, фактична вартість отриманих робіт (послуг) в межах інвестиційної програми склала - 83907,60 тис. грн.

Як вбачається із матеріалів справи виконання будівельних робіт здійснювалося наступними контрагентами:

ТОВ "Енерджі Сервіс" - реконструкція розподільчих мереж, повітряних ліній, заміна ділянок кабельної лінії, вишукувальні роботи та інше на загальну суму 48280,10 тис. грн., ТОВ "Проматом " - реконструкція електромереж, заміна силового трансформатора та інше на загальну суму 8040,50 тис. грн., ТОВ "Фірма АЕК" - будівництво закритої ПС м. Полтава на загальну суму 9778,30 тис. грн., ПАТ "Запоріжтрансформатор" - трансформатори на загальну суму 25305,80 тис. грн. та ДП "Мекомсервіс" - реконструкція ПС 110/6 кВ Турбозавод.

Крім цього, як свідчать матеріали справи фактичні витрати позивача у сумі 833075,60 грн. підтверджуються наданими позивачем та дослідженими судом - актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат, актами змонтованого обладнання, придбаного виконавцем робіт, накладними, платіжними дорученнями (т.6 а.с. 72-250, т.7 а.с. 1-274, т. 8, т.9, т. 10, т.14 а.с. 1-8, а.с. 113-271, т. 15 а.с. 3-239, т.16 а.с. 1-52, а.с. 175-242, т.17, т.18, т.19, т. 20, т.21, т.22 а.с. 1-57).

Декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 2013 рік доходи містить наступні дані, а саме - при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) становить 415195416 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (рядок 04) становлять 3081823240 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) становить 33372176 грн., прибуток звільнений від оподаткування (рядок 09) становить 83307566 грн., податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11) становить 47512276 грн. (т.22 а.с. 78-96).

Розмір прибутку підприємства від усіх видів діяльності зазначається в рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а розмір прибутку, звільненого від оподаткування зазначається в рядку 09 вищевказаної декларації шляхом перенесення даних з додатку ПЗ до податкової декларації.

Рядки А1, А2 та А3 додатку ПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства передбачають розрахунок шляхом арифметичної різниці доходів, звільнених від оподаткування та собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності звільненої від оподаткуванню.

У відповідності до приписів п. 154.8 ст. 154 ПК України не встановлюється звільнення від оподаткування визначеної діяльності, а встановлюється звільнення від оподаткування прибутку від усіх видів діяльності визначеного підприємства на суму фактичних витрат, розмір яких обмежень, у встановленому порядку затвердженої інвестиційної програми.

Окрім цього, в ході судовго засідання було з'ясовано, що позивач згідно інвестиційної програми здійснювало заходи по будівництву, придбанню, модернізації та реконструкції основних засобів, витрати на які не призначені для їх подальшого перепродажу, при цьому їх вартість неможливо включити до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в податковому періоді їх здійснення.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем правильно обраховано пільгу з податку на прибуток підприємств за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Щодо частини позовних вимог про помилкове завищення позивачем витрат за рахунок включення до витрат вартості товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по взаємовідносинах з ТОВ "Феропол", ПП "Салфіт" та ТОВ "Господар Харків" та вартості консультаційних послуг отриманих від ТОВ "Енерджі консалтинг" і завищенні податкового кредиту за 2013 рік у зв'язку із завищенням ціни по придбанню товарно-матеріальних цінностей та послуг у вищевказаних контрагентів, завищенні податкового кредиту у зв'язку з завищенням ціни придбання послуг по реконструкції електромереж на даних ТОВ "Енерджі Сервіс", ТОВ "Проматом", ТОВ "Запорізька механізована колона №1", ДП "Мекомсервіс", ТОВ "Фірма "АЕК" та по взаємовідносинах з НАК "Нафтогаз України" у зв'язку з ненаданням податкових накладних, то колегія суддів вказує наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, пунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, пунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтю 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пункт 138.1.1 частини 138.1 статті 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пункт 138.8 статті 138 Податкового кодексу України.

На підставі п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК Кодексу (в редакції чинній на час правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Феропол", з яким був укладений договір від 13.11. 2012 року підряду №3585 (т.5 а.с. 40-45); договір підряду №3526 від 06.11.2012 року (т.5 а.с. 48-52); договір від 15.10.2015 року №3295 (т.5 а.с. 53-58), договір підряду від 20.12. 2012 року №4023 (т. 25 а.с. 57-59), договір підряду від 19.12.2012 року №4020 (т.25 а.с. 63-65).

Для досягнення мети даних господарських операцій позивачем отримано від вказаного контрагента наступні послуги, а саме - ремонт окремих приміщень адмінбудівлі Кременчуцької філії на загальну суму податок на додану вартість 23215,19 грн, ремонт приміщень побутової та душової СМіТ Красногорівської філії на загальну суму податок на додану вартість 5410,20 грн., ремонт побутових приміщень Шишацької філії на загальну суму 9702,90 грн, ремонт адмінприміщень Шишацької філії ПАТ "Полтаваобленерго" на загальну суму податок на додану вартість 19238,49 грн, ремонт покрівлі будівлі трансформаторного цеху №353, 196 Кременчуцької філії на загальну суму податок на додану вартість 6630,60 грн, ремонт покрівлі будівлі ЦДС бази ПАТ "Полтаваобленерго" на загальну суму податок на додану вартість 21873,8 грн.

В підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надані до матеріалів справи наступні докази,а саме: податкові накладні від 08.02.2013 року №1, від 18.02.2013 року №12, від 22.02. 2013 року №14, №15, №16, від 15.04. 2013 року №14, від 18.02. 2013 року №8, від 29.04. 2013 року №21 (т. 12 а.с. 210-217); платіжні доручення (т.14 а.с. 104-111); акти приймання виконаних будівельних робіт (т.12 а.с. 219-268); ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Серії АВ №517234, зі строком дії з 23 червня 2010 року по 23 червня 2015 року (т.26 а.с. 99-102).

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Салфіт", з яким був укладений договір від 10.02. 2012 року №1190 (т.25 а.с. 49-50); договір від 31.08. 2012 року №2835 (т.10 а.с. 35-38), договір від 02.03. 2012 року №666 (т.10 а.с. 29-31); договір від 02.03. 2012 року №664 (т.10 а.с. 32-34); договір від 22.06. 2012 року №2182 (т.10 а.с. 39-41);

На виконання даних господрських операцій позивачем отримано від вказаного контрагента товар - швелер кількістю 0,175 тон на загальну суму податок на додану вартість 349,13 грн.; лист 60 мм ст.20 кількістю 0,371 тон на загальну суму податок на додану вартість 1194,62 грн.; лист 10 мм ст.3 кількістю 0,974 тон, лист 6мм ст.3 кількістю 0,070 тон, лист н/ж 10,0 мм 1500*1000, №1, 321/1,4541 кількістю 0,082 тон на загальну суму податок на додану вартість 3403,23 грн.; лист оцинк. 0,8 мм кількістю 0,063 тон на загальну суму податок на додану вартість 176,40 грн.; трубу 108*7 ст.20 ГОСТ кількістю 318 кг., трубу 32*3 ст.ГОСТ 8732 кількістю 33 кг на загальну суму податок на додану вартість 1650,12 грн.; трубу 530*10 ст.20 ГОСТ 20295-85 кількістю 1055 кг на загальну суму податок на додану вартість 5908 грн.; трубу 16*2,5 ст.20 ГОСТ 8731-74 кількістю 11,50 кг. на загальну суму податок на додану вартість 107,64 грн.; трубу 630*10 ст.20 ГОСТ 20295-85 кількістю 21,405 м. на загальну суму податок на додану вартість 12436,53 грн.

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем надані наступні докази, а саме: видаткові накладні - №РН-040106 від 04.01.2013 року, №РН-040105 від 04.01. 2013 року, №РН-040104 від 04.01. 2013 року, №РН-040103 від 04.01. 2013 року, №РН-040102 від 04.01. 2013 року, №РН-040101 від 04.01. 2013 року №РН-040107 від 04.01. 2013 року і №РН-050201 від 05.02. 2013 року та податкові накладні - від 04.01. 2013 року №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 і від 05.02. 2013 року №1 (т.11 а.с. 180-187, 193-200), витяг з журналу реєстрації видачі довіреностей (т.49 а.с. 2-3), платіжні доручення (т.11 а.с. 190-192); товарно-транспортні накладні від 08 січня 2013 року №80101 та від 05 лютого 2013 року №50201 (т.11 а.с. 188-189); прибуткові ордери та відомості прибуття матеріалів (т. 25 а.с. 144-152); сертифікати якості (т.25 а.с. 132-143); відомості вибуття матеріалів (т. 25 а.с. 153-166).

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Господар Харків", з яким був укладений договір від 30.08. 2013 року №П4-531 (т.12 а.с. 6-8).

Для виконання мети даної господарської операції позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності - 5N6X4A0-2 болт, повн. різ, ст5.8, ЦБ М14,0*100 кількістю 200 шт., 5N6X6A0-2 болт, повн. різ, ст 5.8, ЦБ М16,0*100 кількістю 200 шт., 5N6X4A0-2 болт, повн. різ, ст 5.8, ЦБ М8,0*40 кількістю 200 шт., 5025030-2 Гвинт, п-кр. гол., з бурт, ЦБ М5,0*30 кількістю 200 шт., 5023010-2 Гвинт, п-кр. гол. з бурт, ЦБ М6,0*10 кількістю 200 шт., 5026030-2 Гвинт, п-кр. гол з бурт, ЦБ М6,0*30 кількістю 200 шт., 7016-2 Шайба плоска, ЦБМ16 кількістю 200 шт. на загальну суму податку на додану вартість 90,84 грн.; 5М6Х270-2 Болт, повн. Різ, кл.міц. 8.8, ЦБ М12,0*70 кількістю 100 шт., 5М6Х470-2 Болт, повн. Різ, кл.міц. 8.8, ЦБ М140*70 кількістю 100 шт., 5М6Х670-2 Болт, повн. Різ, кл.міц. 8.8, ЦБ М16,0*70 кількістю 100 шт., 5М6Х880-2 Болт, повн. Різ, кл.міц. 8.8, ЦБ М18,0*80 кількістю 100 шт., 5М6Y080-2 Болт, повн. Різ, кл.міц. 8.8, ЦБ М20,0*80 кількістю 100 шт., 6012-2 Гайка, ЦБ М12 кількістю 100 шт., 6014-2 Гайка, ЦБ М14 кількістю 100 шт., 6016-2 Гайка, ЦБ М16 кількістю 100 шт., 6018-2 Гайка, ЦБ М18 кількістю 100 шт., 6020-2 Гайка, ЦБ М20 кількістю 100 шт. на загальну суму податку на додану вартість 2499,43 грн.

В підтвердження реального здійснення даних господарських операцій позивачем надані до матеріалів справи наступні документи, а саме: видаткові накладні - №П4-0005961 від 02.12. 2013 року (т.11 а.с. 201) і №4-0005264 від 24.10. 2013 року (т.12 а.с. 11) та податкові накладні - від 27.11.2013 року №161, від 02.12.2013 року №1 (т.11 а.с. 203-204) і від 18.10. 2013 року №115 (т.12 а.с. 12); платіжні доручення (т.11 а.с. 205-206); витяг з журналу реєстрації видачі довіреностей (т. 49 а.с. 4) ; прибуткові ордери та відомості прибуття матеріалів (т. 12 а.с. 9, т. 25 а.с. 79); відомостями вибуття матеріалів (т. 25 а.с. 80-131) та актами на списання (т. 49 а.с. 27-105, 212-250, т.50, т.51 а.с. 1-33).

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Енерджі консалтинг», з яким укладений договір від 29.12. 2012 року №256 про надання консультаційних послуг з питань управління комерційною діяльністю (т.12 а.с. 43-45); договір від 29.12. 212 року №257 про надання послуг в галузі бухгалтерського обліку, крім податкових декларацій (т.12 а.с. 46-48).

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем надані до матеріалів справи, а саме: податкові накладні - від 31.01. 2013 року №31, №32, від 28.02.2013 року №31, №32, від 31.03. 2013 року №37, №38, від 30.04. 2013 року №38, №39, від 31.05. 2013 року №50, №51, від 27.06. 2013 року №34, №35, від 31.07. 2013 року №39, №40, від 31.08. 2013 року №51, №52, від 30.09. 2013 року №35, №36, від 31.10. 2013 року №38, №39, від 30.11. 2013 року №34, №35, від 31.12. 2013 року №23, №24 (т. 12 а.с. 19-42); платіжні доручення (т.14 а.с. 13-36); акти про надання послуг, звіти про надання консультаційних послуг з питань управління комерційною діяльністю та звітами про надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку (т.12 а.с. 49-72, т.25 а.с. 170-224).

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач був укладений з ТОВ "Енерджі Сервіс" від 10.10.2013 року підряду №480-1/3166 (т.3 а.с. 8-13); 16.10.2013 року договір підряду №502/3182 (т.3 а.с. 17-22), 10.10. 2013 року договір підряду №480-2/3167 (т.3 а.с. 26-31); 12.03. 2013 року договір підряду №73/2108 (т.3 а.с. 139-144), 18 березня 2013 року договір підряду №69/1918 (т.3 а.с. 164-169), 07 червня 2013 року договір підряду №260/2419 (т.3 а.с. 173-179), 15.05. 2013 року договір підряду №211/2210 (т. 3 а.с. 186-191), 15.05. 2013 року підряду №147/2211 (т.3 а.с. 196-201); 17.07. 2013 року укладено договір підряду №349/2207 (т. 3 а.с. 206-209); 30.06. 2014 року договір підряду №111/1223 (т. 3 а.с. 213-218); 27.05.2013 року укладено договір підряду №235Б/1795 (т.3 а.с. 222-227); 27.05. 2013 року укладено договір підряду №236Б/1794 (т.3 а.с. 234-239); 27.05. 2013 року укладено договір підряду №237Б/1786 (т.3 а.с. 246-251), 27.05. 2013 року укладений договір підряду №234Б/1791 (т.4 а.с. 1-6); 27.05. 2013 року укладений договір підряду №232Б/1787 (т.4 а.с. 11-16); 27.05. 2013 року укладений договір підряду №239Б/1792 (т.4 а.с. 23-28), 27.05. 2013 року укладений договір підряду №233Б/1789 (т.3 а.с. 35-40), 27.05. 2013 року укладений договір підряду №230Б/1788 (т.4 а.с. 48-53); 18.03. 2013 року укладений договір підряду №70/1779 (т.4 а.с. 60-65), 27.05. 2013 року укладений договір підряду №321Б/1790 (т.4 а.с. 70-75); 17.04. 2013 року укладений договір підряду №133/1618 (т.4 а.с. 82-87); від 27.05. 2013 року укладений договір підряду №238Б/1793 (т.4 а.с. 93-98), 16.04. 2015 року укладений договір підряду №120/1646 (т.4 а.с. 105-110); 22.04. 2013 року укладений договір підряду №150/1643 (т.4 а.с. 117-122), 22 квітня 2013 року між ПАТ "Полтаваобленерго" (замовник) та ТОВ "Енерджі Сервіс" (підрядник) укладено договір підряду №153/1645 (т.4 а.с. 130-135); 15.04. 2013 року укладений договір підряду №117/1502 (т.4 а.с. 143-148); 15.04. 2013 року укладений договір підряду №115/1501 (т.4 а.с. 156-161); 22 .04. 2013 року укладений договір підряду №155/1492 (т.4 а.с. 166-171), 15.04. 2013 року укладений договір підряду №113/1494 (т.4 а.с. 179-184); 22.04. 2013 року укладений договір підряду №148/1488 (т.4 а.с. 189-194); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №121/1504 (т.4 а.с. 199-204); 16.04. 2012 року укладений договір підряду №127/1496 (т.4 а.с. 212-217); 16.04. 2015 року укладений договір підряду №123/1495 (т.4 а.с. 225-230); 22.04. 2013 року укладений договір підряду №152/1490 (т.4 а.с. 238-243); 22.04. 2013 року укладений договір підряду №149/1489 (т.5 а.с. 1-6); 15.04. 2013 року укладений договір підряду №118/1500 (т.5 а.с. 14-20); 22.04. 2013 року укладений договір підряду №154/1493 (т.5 а.с. 28-33); 29.03. 2013 року укладений договір підряду №792 (т.5 а.с. 59-64); 29.03. 2013 року укладений договір підряду №3585 (т.5 а.с. 88-93); 29.03. 2013 року укладений договір підряду №790 (т.5 а.с. 95-100); 28.03. 2013 року укладений договір підряду №749 (т.5 а.с. 109-114); 29.03. 2013 року укладений договір підряду №785 (т.5 а.с. 116-121); 29.03. 2013 року укладений договір підряду №786 (т.5 а.с. 123-128); 19.03. 2013 року укладений договір підряду №788 (т.5 а.с. 130-135); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №129/1217 (т. 5 а.с. 140-145); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №124/1220 (т.5 а.с. 151-156); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №130/1218 (т.5 а.с. 163-168); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №132/1221 (т.5 а.с. 172-177), 16.04. 2013 року укладений договір підряду №128/1216 (т.5 а.с. 181-186), 16.04. 2013 року укладений договір підряду №131/1222 (т.5 а.с. 193-198); 15.04. 2013 року укладений договір підряду №112/1225 (т.5 а.с. 202-207); 15.04. 2013 року укладений договір підряду №114/1224 (т.5 а.с. 211-216); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №122/1498 (т.5 а.с. 220-225), 15.04. 2013 року укладений договір підряду №116/1497 (т.5 а.с. 233-238), 22.04. 2013 року укладений договір підряду №151/1491 (т.5 а.с. 246-251); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №119/1499 (т.6 а.с. 1-6); 16.04. 2013 року укладений договір підряду №125/1503 (т.6 а.с. 14-19).

В підтвердження фактичного характеру даних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані наступні документи, а саме: податкові накладні - від 25.12. 2013 року №69 (т.13 а.с. 207), від 31.12. 2013 року №165, №166 (т.13 а.с. 208-209), від 27.06. 2013 року №38 (т.13 а.с. 177), від 30.08. 2013 року №86, №87 (т.13 а.с. 184-185), від 27.06. 2013 року №48 (т.13 а.с. 181), від 23.09. 2013 року №85 (т.13 а.с. 186), від 30.11. 2013 року №194 (т.13 а.с. 198), від 27.06. 2013 року №34 (т.13 а.с. 174), від 23.09. 2013 року №86 (т.13 а.с. 187), від 30.11. 2013 року №217 (т.13 а.с. 206), від 27.06. 2013 року №36 (т.13 а.с. 175), від 30.09. 2013 року №111 (т.13 а.с. 192), від 30.11. 2013 року №215 (т.13 а.с. 205), від 27.09. 2013 року №91 (т.13 а.с. 189), від 30.11. 2013 року №208 (т.13 а.с. 201), від 30.08. 2013 року №82 (т.13 а.с. 183), від 30.11. 2013 року №199 (т.13 а.с. 199), від 27.06. 2013 року №44 т.13 .с. 179), від 30.09. 2013 року №110 (т.13 а.с. 191), від 30.11. 2013 року №214 (т.13 а.с. 204), від 27.06. 2013 року №31 (т.13 а.с. 172), від 30.10. 2013 року №98 (т.13 а.с. 194), від 30.11. 2013 року №210 (т.13 а.с. 202), від 30.08. 2013 року №80 (т.13 а.с. 182), від 04.06. 2013 року №3 (т.13 а.с. 170), від 24.09. 2013 року №87 (т.13 а.с. 188), від 30.11. 2013 року №205 (т.13 а.с. 200), від 04.06. 2013 року №1 (т.13 а.с. 169), від 27.09. 2013 року №92 (т.13 а.с. 190), від 30.11. 2013 року №212 (т.13 а.с. 203), від 31.10. 2013 року №178 (т.13 а.с. 195), від 30.10. 2013 року №96 (т.13 а.с. 193); платіжні доручення (т.14 а.с. 101, 65-103, 154-271); довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (т. 15 а.с. 3-239, т.16 а.с. 1-52, 175-242, т.17 а.с. 1-249, т.18 а.с. а.с. 1-254, т.19 а.с. 1-249, т.20 а.с. 1-244, т.21 а.с. 1-264, т.22 а.с. 1-57); дозвіл №1223.13.32 виданий Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві, зі строком дії з 07 серпня 2012 року по 07 серпня 2017 року, для виконання, зокрема технічного обслуговування устаткування підвищеної небезпеки і робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В (т.26 а.с.76) та ліцензія Державного архітектурно-будівельної інспекції України Серії АЕ №260955, зі строком дії з 12 квітня 2013 року по 12 квітня 2014 року (т.26 а.с. 78-80).

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Проматом" з яким був укладений договір від 28.08. 2013 року підряду №221/2969 (т.3 а.с. 35-43), 01.10. 2013 року укладений договір підряду №461/2908 (т.3 а.с. 45-56), 15.08. 2013 року укладений договір підряду №398/2745 (т.3 а.с. 57-66), 15.05. 2013 року укладений договір підряду №208/2379 (т.3 а.с. 68-77); 15.05.2013 року укладений договір підряду №209/2209 (т.3 а.с. 83-92); 04.04. 2013 року укладений договір підряду №106/2204 (т.3 а.с. 93-101); 18.06. 2013 року укладений договір підряду №285/1857 (т.3 а.с. 103-112), 18.06. 2013 року укладений договір підряду №286/2013 (т.3 а.с. 113-125); 18.06.2013 року укладений договір підряду №287/2016 (т.3 а.с. 126-138); 18.06. 2013 року укладений договір підряду №288/1858 (т.3 а.с. 154-162); 01.10. 2013 року укладений договір підряду №462/3091 (т.6 а.с. 46-58).

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем надані до матеріалів справи наступні документи, а саме: податкові накладні - від 23.12. 2013 року №526 (т.13 а.с. 70), від 31.10. 2013 року №823 (т.13 а.с. 76), від 30.12. 2013 року №846 (т.13 а.с. 80), від 19.07. 2013 року №440 (т.13 а.с. 68), від 30.08. 2013 року №885 (т.13 а.с. 89), від 24.07. 2013 року №606 (т.13 а.с. 72), від 30.08. 2013 року №884 (т.13 а.с. 88), від 12.11. 2013 року №258 (т.13 а.с. 67), від 30.11. 2013 року №850 (т.13 а.с. 84), від 25.10. 2013 року №610 (т.13 а.с. 73), від 30.11. 2013 року №852 (т.13 а.с. 86), від 19.07. 2013 року №441 (т.13 а.с. 69), від 29.08. 2013 року №794 (т.13 а.с. 75), від 30.11. 2013 року №848 (т. 13 а.с. 82), від 24.07. 2013 року №600 (т.13 а.с. 71), від 30.08. 2013 року №883 (т.13 а.с. 87), від 30.11. 2013 року №849 (т.13 а.с. 83), від 18.12. 2013 року №457 (т.25 а.с. 21); платіжні доручення (т.14 а.с. 37-50, 51-57, 132-150, 151-152), довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (т.6 а.с. 72-250, т.7 а.с. 1-146); ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України Серії АЕ №260997, зі строком дії з 12 квітня 2013 року по 06 лютого 2016 року, ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України Серії АЕ №183182, зі строком дії з 06 лютого 2013 року по 06 лютого 2016 року (т.26 а.с. 103, 105).

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Запорізька механізована колона №1", з яким був укладений 30.12. 2011 року договір підряду №1546 (т.6 а.с. 37-45).

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані наступні документи, а саме: податкові накладні - від 30.09. 2013 року №57 (т.13 а.с. 4) та від 12.12. 2013 року №30 (т.13 а.с. 2), платіжні доручення (т.14 а.с. 59-61); довідка про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних, акти вартості змонтованого обладнання (т.13 а.с. 5-29); ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Серії АВ №590168, строком дії з 08 листопада 2011 року по 08 листопада 2016 року, ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Серії АЕ №182261, строком дії з 15 січня 2013 року по 08 листопада 2016 року, дозвіл №050.13.23 Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області, зі строком дії з 16 січня 2013 року по 16 січня 2018 року (т.26 а.с. 88-93, 96).

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з Дочірнім підприємством "Мекомсервіс", з яким був укладений від 17.04. 2013 року договір підряду №977 (т.3 а.с. 78-82); від 20.03. 2013 року укладений договір підряду №668 (т.5 а.с. 66-71).

В підтвердження здійснення даних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані наступні документи, а саме: податкові накладні - від 27.03. 2013 року №13 (т.13 а.с. 49), від 23.04. 2013 року №13 (т.13 а.с. 51), від 29.07. 2013 року №21 (т.13 а.с. 53), від 31.12. 2013 року №33 (т.13 а.с. 54), від 31.12. 2013 року №34 (т.13 а.с. 55) від 31.12. 2013 року №35 (т.13 а.с. 56), від 31.12. 2013 року №36 (т.13 а.с. 57); платіжні доручення (т.14 а.с. 62-64); довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти змонтованого устаткування, акти на придбання устаткування (т.7 а.с. 153-274, т.13 а.с. 58-66); ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Серії АВ №475579, строком дії з 20 липня 2009 року по 20 липня 2014 року (т.26 а.с. 82-86).

Окрім цього. в ході своїй господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Фірма АЕК", з яким був укладений договір від 29.12. 2011 року підряду №3646 та додаткові угоди до нього (т.5 а.с. 74-85).

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем надані до суду податкові накладні - від 13.05. 2013 року №1, від 31.12.2013 року №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, від 19.12. 2013 року №4, №3, №1, №2, від 29.11. 2013 року №9, від 30.12. 2013 року №7 (т.13 а.с. 30-48), платіжні доручення (т.14 а.с. 58, 113-131), довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти вартості змонтованого обладнання (т.5 а.с. 86-87, т.8 а.с. 1-245, т.9 а.с. 1-257, т.10 а.с. 1-10); ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, зі строком дії з 23 грудня 2011 року по 23 грудня 2016 року (т.26 а.с. 97-98); проектно-кошторисна документація (т.26 а.с. 67-247, т.27 а.с. 1-154, т.28 а.с. 1-145, т.29 а.с. 1-119, т.30 а.с. 1-260, т.31 а.с. 1-126, т.32 а.с. 1-216, т.33 а.с. 1-224, т.34 а.с. 1-246, т.35 а.с. 1-238, т.36 а.с. 1-245, т.37 а.с. 1-232, т.38 а.с. 1-216, т.39 а.с. 1-221, т.40 а.с. 3-182, 184-245, т.41 а.с. 1-269, т.42 а.с. 1-234, т.43 а.с.1-249, т.44 а.с. 2-285, т.45 а.с. 1-235, т.46 а.с. 3-253, т.47 а.с. 1-262, т.48 а.с. 1-244).

З приводу завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "Енерджі сервіс" на суму 718458,42 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В ході своїй господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Енерджі Сервіс" з яким 23.07. 2013 року був укладений договір підряду №369/1/2539 та №369/2/2538 (т.10 а.с. 42-44, 132-134).

Для досягнення мети даної угоди контрагентом були виконані роботи з реконструкції ГРП Кременчуцької ТЕЦ та монтаж газопроводу ГРП-2 з технологічним обладнанням, врізка газопроводу ГРП-2 в існуючий газопровід, будівництво будівлі НРП-2 Кременчуцької ТЕЦ. розрахунки за договорами проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється замовником до початку виконання робіт в розмірі 50% від загальної ціни договору.

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані наступні документи, а саме: платіжні доручення №6196 від 09.09. 2013 року та №6432 від 09.09. 2013 року (т.11 а.с. 10-11), від 09.09. 2013 року податкові накладні №5 та №6 (т.11 а.с. 133-134).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи із наявних у справі документах, колегія суддів дійшла до висновку, про те, що фактичною підставою для включення сум за вищевказаними податковими накладними до складу податкового кредиту було настання першої події, а саме списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

З приводу частини позовних вимог про завищення позивачем у січні 2013 року податкового кредиту на суму 1558860,84 грн., то колегія суддів зазначає на таке.

Матеріали справи свідчать, що за №282 розділу II Податковий кредит Додатку №5 податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2013 року (т.24 а.с. 194) зареєстровано постачальника з індивідуальним податковим номером 200777226658 - НАК "Нафтогаз Україна", і зазначено суму податку на додану вартість - 1558860,84 грн.

Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи, згідно Додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за січень 2013 року (т.23 а.с. 110-111, 120-122) вказано суму податку на додану вартість по постачальнику НАК "Нафтогаз Україна" - 1558860,84 грн., яка відповідає сумі вказаній в Додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість.

Крім цього, в ході судового засідання було з'ясовано, що у січні 2013 року позивач перерахувало НАК "Нафтогаз України" кошти, зокрема в сумі 11219985,54 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1869997,60 грн., відповідно до умов договору №2676-БО від 31 липня 2012 року (т.12 а.с. 85-87), про що до суду надані платіжними дорученнями від 16.01.2013 року на суму 5123093,62 грн., від 23.01.2013 року на суму 2797536,17 грн. та від 31.01.2013 року на суму 3299355,75 грн. (т.12 а.с. 74-76).

Окрім цього, в ході судового засідання з'ясовано, що із вказаної суми на погашення заборгованості по договору №2676-БО від 31.07.2012 року могло бути направлено лише суму 1866820,46 грн. (заборгованість за договором станом на 01 січня 2013 року).

Залишок суми який обраховується із розрахунку 11219985,54 грн. - 1866820,46 грн. = 9353165,08 грн. (т.2 а.с. 111) не є погашенням заборгованості за вказаним договором, а є фактично вартістю оплати за неспожитий газ, до моменту врегулювання дебіторської заборгованості.

На підставі п. 198.2 ст. 198. ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи із викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача у січні 2013 року настала дата виникнення права на віднесення сум до податкового кредиту з оплати за газ на користь НАК "Нафтогаз України" в сумі 9353165,08 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 1558860,84 грн.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналізуючи, викладені вище норми, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те,що що подання разом із декларації з податку на додану вартість заяви із скаргою на постачальника та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку відноситься до підстав для включення до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого), зокрема по взаємовідносинам з НАК "Нафтогаз Україна" у січні 2013 року на суму 1558860,84 грн. без отримання податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню товарів та послуг віднесено до складу витрат.

Стосовно посилань апеляційної скарги про наявність неточностей у деяких документах первинного бухгалтерського обліку, що унеможливлює їх ідентифікування, ненадання позивачем відповіді на запити податкового органу під час перевірки, та неможливість з'ясувати в документах, які свідчать про отримання консультаційних послуг змісту та обсягу та вартість наданих послуг, то колегія суддів зауважує на таке.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В підтвердження реального характеру даних господарських операцій позивачем до суду апеляційної інстанції надані наступні документи, а саме: копії документів листування між позивачем та податковим органом за період часу з 26.09.2014 року по 18.11.2014 року, копії службових про надання доступу на територію позивача представникам ТОВ «Енерджі консалтинг» в 2013 році; копії планів семінарських та консультаційних послуг в 2013 році.

Крім цього, відповідно до висновків проведеної в рамках даної справи судово-економічної експертизи висновок №310 від 05 травня 2015 року (т.26 а.с. 17-41) порушення зазначені в Акті перевірки ДПІ у м. Полтаві від 28 листопада 2014 року за №7076/16-01-22-01/00131819 "Про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12. 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12. 2013 року", в частині відображених в акті розрахунків та висновків щодо порушення позивача пп. 14.1.36, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI у сумі 4878769 грн та пп. 137.16 ст.і 137, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 154.8 ст. 154 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI у сумі 16498563 грн документально не підтверджуються.

Колегія суддів, вважає що судом першої інстанції правильно враховані викладені вище висновки судово-економічної експертизи.

Щодо застосування відповідачем штрафних санкцій до позивачем у розмірі 26457,34 грн визначених податковим повідомленням рішенням від 16 грудня 2014 року №0001382301,то колегія суддів зауважує на таке.

До матеріалів справи були надані наступні документи, а саме: авансові звіти: №71992 від 04.03.2013 року відрядження до м.Чернігів на термін з 26.02.2013 року по 28.02.2013 року, до звіту надано готельний рахунок №1034 і №1053 та фіскальні чеки від 26.02.2013 року на суму 352 грн та від 27.02. 2013 року на суму 352 грн (т.12 а.с. 92-94), № 72000 від 25.02. 2013 року відрядження до м.Чернігів на термін з 26.02. 2013 року по 28.02.2013 року, до звіту надано готельний рахунок №1021 і №1059 та фіскальні чеки від 26.02. 2013 року на суму 520 грн та від 27.02. 2013 року на суму 520 грн (т.12 а.с. 95-97), №72006 від 26.02. 2013 року відрядження до м. Чернігів на термін з 26.02.2013 року по 28.02.2013 року, до звіту надано готельний рахунок №1033 і №1060 та фіскальні чек від 26.02. на суму 330 грн і від 27.02.2013 року на суму 330 грн. (т.12 а.с. 98-99, т.26 а.с. 118), №75338 від 31.07.2013 року відрядження до м.Дніпропетровськ на термін з 30.07. 2013 року по 31.07. 2013 року, до звіту додано готельний рахунок №3068 і №3069 та фіскальні чеки від 30.07. 2013 року на суму 476 грн та на суму 20 грн. (т.12 а.с. 101-103), б/н від 27 .08. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 27 .06.2013 року на суму 27,03 грн. (т.12 а.с.104, 106), б/н від 29.08. 2013 року, до звіту додано фіскальний чек від 29.08. 2013 року на суму 504,70 грн (т.12 а.с. 105, 107), №76079 від 02.09. 2013 року відрядження до м. Київ терміном з 04.09. 2013 року по 06.09. 2013 року, до звіту додано фіскальний чек від 04.09. 2013 року на суму 1170 грн (т.12 а.с. 108-109), №78626 від 25.12.2013 року відрядження до м. Київ терміном з 25.12.2013 року по 27.12.2013 року, до звіту додано фіскальний чек від 25.12.2013 року на суму 700 грн (т.12 а.с. 110-112), №78514 від 17.12. 2013 року відрядження до м. Київ терміном з 18.12. 2013 року по 19.12. 2013 року, до звіту надано рахунок на оплату та чек банку на проведення безготівкової операції, фіскальний чек відсутній (т.12 а.с. 113-114), б/н від 25.12. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 25.12. 2013 року на суму 167,89 грн (т.12 а.с. 115-116), б/н від 24.12. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 24.12. 2013 року на суму 106 грн (т.12 а.с.117-118), б/н від 17.12. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 17.12. 2013 року на суму 44,95 грн (т.12 а.с.119-120), б/н від 16.12.2013 року до звіту додано фіскальний чек від 16.12. 2013 року на суму 1068,02 грн та від 16.12. 2013 року на суму 139,97 грн. (т.12 а.с.121-123), б/н від 13.12. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 13.12. 2013 року на суму 171,53 грн. (т.12 а.с. 124-125), б/н від 09.12. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 09.12. 2013 року на суму 319,25 грн та від 09.12. 2013 року на суму 87,72 грн (т.12 а.с. 126-127), б/н від 02.12. 2013 року до звіту надано фіскальни чек від 02.12. 2013 року на суму 856,51 грн (т.12 а.с. 128-129), №78017 від 26.11. 2013 року відрядження до м. Київ терміном з 27.11. 2013 року по 30.11. 2013 року, до звіту додано фіскальний чек від 27.11. 2013 року на суму 2540 грн (т.12 а.с. 131-132), №77710 від 12.11. 2013 року відрядження до м. Київ терміном з 13.11. 2013 року по 15.11.2013 року, до звіту додано фіскальний чек на від 13.11. 2013 року на суму 900 грн (т.12 а.с. 134-135), №77627 від 18.112013 року відрядження до м. Київ терміном з 13.11. 2013 року по 15.11. 2013 року, до звіту додано фіскальний чек від 13.11. 2013 року на суму 1170 грн (т.12 а.с. 136-137), №77750 від 14.11. 2013 року відрядження до м. Київ терміном з 14.11.2013 року по 15.11. 2013 року, до звіту додано фіскальний чек від 14.11.2013 року на суму 1170 грн. (т.12 а.с. 138-139), б/н від 19 .11. 2013 року до звіту додано фіскальні чеки від 19 .11..2013 року на суму 165,05 грн. та від 19.11 2013 року на суму 262,10 грн (т.12 а.с. 140-142), б/н від 04.11. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 04.11. 2013 року на суму 215,59 грн (т.12 а.с. 143-144), б/н від 24.10. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 24.10. 2013 року на суму 153,50 грн (т.12 а.с. 145-146), б/н від 16.01. 2013 року до звіту додано квитанцію прибуткового касового ордеру №1 від 16.01. 2013 року на суму 58,88 грн та товарно-транспортну накладу (т.12 а.с. 147-149), б/н від 25.02.2013 року до звіту надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №4 від 25.02. 2013 року на суму 48,65 грн. та товарно-транспортну накладну (т.12 а.с. 150-152), б/н від 15.02.2013 року до звіту надано квитанцію фіскальний чек від 15.02.2013 року на суму 184 грн (т.12 а.с.153-154), №71891 від 18.02.2013 року відрядження до м. Київ терміном з 19.02. 2013 року по 20 .02.2013 року, до звіту надано фіскальний чек від 19.02.2013 року на суму 1270 грн (т.12 а.с. 155-157), №71908 від 19.02. 2013 року відрядження до м. Київ терміном з 19.02.2013 року по 20.02. 2013 року, до звіту надано фіскальний чек на суму 900 грн (т.12 а.с. 158-160), №71870 від 18.02.2013 року відрядження до м. Київ терміном з 19.02. 2013 року по 21.02. 2013 року, до звіту надано фіскальний чек від 20.02. 2015 року на суму 900 грн (т.12 а.с. 161-164), №72359 від 15 березня 2013 року відрядження до м.Київ терміном з 17 березня 2013 року по 18.03. 2013 року, до звіту надано банківський чек про здійснення платежу товарний чек не надано (т.12 а.с. 165-166), №72311 від 14.03. 2013 року відрядження до м. Дніпропетровська, м.Києва терміном з 18.03. 2013 року по 19.03. 2013 року, до звіту надано, рахунок на оплату, фіскальний чек від 18.03. 2013 року на суму 1513 грн (т.12 а.с.167-170), №72702 від 02.04. 2013 року відрядження до м.Київ терміном з 03.04. 2013 року по 06.04. 2013 року, до звіту надано фіскальний чек від 03.04. 2013 року на суму 1170 грн та від 04.04. 2013 року на суму 525 грн (т.12 а.с. 171-175), №74948 від 09.11.2013 року відрядження до м. Київ терміном з 10.07. 2013 року по 12.07. 2013 року, до звіту подано фіскальний чек від 10.07. 2013 року на суму 700 грн (т.12 а.с. 176-177), №74947 від 09 .07.2013 року відрядження до м.Київ терміном з 10.07. 2013 року по 12.07. 2013 року, до звіту надано фіскальний чек від 10 .07. 2013 року на суму 1500 грн (т.12 а.с.178-179), н/б від 01.07. 2013 року до звіту додано фіскальний чек від 01.07. 2013 року на суму 104,26 грн. (т.12 а.с. 180-181), н/б від 31.05. 2013 року до звіту надано фіскальний чек від 31.05. 2013 року на суму 435,70 грн та від31.05.2013 року на суму 144,28 грн (т.12 а.с. 182-184), б/н від 22.05. 2013 року до звіту надано фіскальний чек від 22.05. 2013 року на суму 35,29 грн (т.12 а.с. 185-186), б/н від 13.05. 2013 року до звіту надано фіскальний чек від 13.05. 2013 року на суму 134,34 грн (т.12 а.с. 187-188).

Згідно до п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за №218/2658 (далі - Інструкція №59) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Пунктом 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Згідно до п. 3.1 Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники податку на додану вартість , - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість , який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками податку на додану вартість , - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки податок на додану вартість праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники податку на додану вартість , окремим рядком - літерне позначення ставки податку на додану вартість , розмір ставки податку на додану вартість у відсотках, загальну суму податок на додану вартість за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Працівниками відповідача під час перевірки зафіксовано, що у фіскальних чеках доданих до звітів №71992, №72000, №72006 на загальну суму 2404 грн , виданих ПАТ "Готель Україна" в реквізиті адреса господарської одиниці вказано вулицю розташування, не вказано місто. При цьому, неповна адреса господарської одиниці не може вважатися відсутністю цього обов'язкового реквізиту.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

У відповідності до п. 3.1 вищевказаного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2 вищевказаного Положення).

Згідно до п. 7.39 та п. 7.41 вищезазначеного Положення під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження. Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Пункт 1.2 Положення каже, що готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Як вбачається із матеріаліви справи, авансові звіти містять фіскальні чеки по яким оплата здійснена карткою, без використання грошових знаків національної валюти України, а тому даною нормою не передбачено подання документу про одержання готівки з поточного рахунку, зокрема, авансові звіти, окрім №78518 та №72359, містять належно оформлені фіскальні чеки, які підтверджують здійснення фізичними особами розрахункових операцій на суму 24462,87 грн.

Дані твердження знайшли своє відображення у висновках судово-економічної експертизи №310 від 05.05.2015 року) (т.26 а.с. 17-41), яка зазначила, що порушення зазначені в акті перевірки відповідачем від 28.11. 2014 року за №7076/16-01-22-01/00131819 "Про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01. 2013 року по 31.12. 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01. 2013 року по 31.12. 2013 року", в частині відображених в акті розрахунків та висновків щодо порушення позивача п. 3.1, п. 3.2, п. 7.39, п. 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12. 2004 року №637 - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту) документально підтверджуються в сумі 2324,47 грн, в іншій частині не підтверджується.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 16.12. 2014 року №0001382301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 24462,87 грн.

З приводу збільшення позивачем суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді зарплати у розмірі 22123,89 грн у тому числі за основним платежем у розмірі 12642,22 грн та за штрафними санкціями в розмірі 9481,67 грн , визначеної податковим повідомленням-рішенням від 16.12. 2014 року №0128381702, то колегія суддів зазначає на таке.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з Гадяцьким професійним аграрним ліцеєм (виконавець) з яким 25.03.2013 року укладений договір №28/100 (т.12 а.с. 191-192), про надання послуг з проживання та харчування працівників замовника, що здійснюють ліквідацію наслідків стихійного лиха; від 26.03.2013 року №76/1038 (т.12 а.с. 194-195), про надання послуг їдальні (послуги з організації гарячого харчування працівників ПАТ "Полтаваобленерго"); від 25.03. 2013 року договір №5/1241 про надання послуг з харчування працівників (т.12 а.с 197-2010) ; від 29.03. 2013 року договір №1173 надання послуг з харчування працівників (т.12 а.с. 204-207).

В підтвердження здійснення даних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані наступні документи, а саме: акт №1 від 01.04.2013 року приймання-передачі наданих послуг з проживання та харчування (т.12 а.с. 189-190); платіжні доручення від 19.04. 2013 року №9627 (т.14 а.с. 9); акт №1 від 02.04.2013 року на надані послуги (т.12 а.с. 193); платіжні доручення від 19 квітня 2013 року №9628 (т.14 а.с. 10); акт від 01.04. 2013 року №33 (т.12 а.с. 196); платіжні доручення від 28 травня 2013 року №827 (т.14 а.с. 11); акт приймання-передачі виконаних робіт до договору надання послуг з харчування працівників №1173 від 29 березня 2013 року (т.12 а.с. 202); платіжні доручення від 28 травня 2013 року №828 (т.14 а.с. 12).

Під час здійснення перевірки позивачем надані пояснення з приводу неможливості здійснення ведення персоніфікованого обілку даних витрат.

Згідно до п. 168.1 ст. 168 ПКУкраїни оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПК України).

У відповідності до пп. 170.9. 1 п. 170.9 ст. 170 ПК України (в редакції чинній на час правовідносин) податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу, б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку чи визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення його судом померлим, така сума утримується під час нарахування доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

На підставі п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу, нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що дані приписи ПК України не містять норми, згідно якої перерахування коштів позивачем на користь інших суб'єктів господарської діяльності за харчування працівників при відсутності персоніфікованого обліку споживання включається до сукупного місячного оподатковуваного доходу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що помилковість твердження відповідача, що сума перерахованих коштів на оплату послуг з харчування є доходом посадової особи, яка відповідає за видачу готівкових коштів з каси підприємства (головного бухгалтера) та підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до п. 11.16 статуту позивача (т.1 а.с. 46) Голова Правління або особа, що виконує обов'язки Голови Правління здійснює функції, покладені на нього як на керівника підприємства, а не головний бухгалтер. Крім того, в даному випадку не відбувалась видача готівкових коштів, а здійснювалося перерахування коштів з поточного рахунку товариства.

Дані твердження знайшли своє відображення у висновках судово-економічної експертизи №310 від 05.05. 2015 року (т.26 а.с. 17-41).

Так, відповідно до висновків експертизи порушення зазначені в акті перевірки від 28.11. 2014 року за №7076/16-01-22-01/00131819 "Про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12. 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01. 2013 року по 31.12. 2013 року", в частині відображених в акті розрахунків та висновків щодо порушення позивача пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 ПК України від 02.12. 2010 року №2755-VI документально не підтверджуються.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно пп. 170.9 ст. 170 ПК України дія цього пункту поширюються також на витрати, пов'яні з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних доручень.

В матеріалах справи відсутні посилання на те, що при використанні коштів відповідно до авансових звітів№78518, №72359 в сумі 1994,47 грн використовувалась платіжна картка.

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 16.12. 2014 року №0128381702 підлягає частковому скасуванню у частині нарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 12290,26 грн та штрафних санкцій в розмірі 9217,70 грн.

Судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесупального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015р. по справі № 816/5130/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2015 р.