cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/3150/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Маслія В.І., Стрелець Т.Г., провівши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління Міндоходів у Луганській області Міністерства доходів і зборів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Головного управління Міндоходів у Луганській області Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132207 від 18 лютого 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз») пред'явило позов до Головного управління Міндоходів у Луганській області Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132207 від 18 лютого 2014 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомленння-рішенння № 0000132207 від 18 лютого 2014 року Головного управління Міндоходів у Луганській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 5093406,83 грн..
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі Головне управління Міндоходів у Луганській області Міністерства доходів і зборів України, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Судами встановлено, що на підставі наказу від 20 січня 2014 року № 15 ГУ Міндоходів в Луганській області з метою перевірки правильності визначення країни походження та правомірності застосування режиму вільної торгівлі при митному оформленні товару «Комплексний локомотивний пристрій безпеки «КЛУБ-У-157» було проведено невиїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування митними платежами в періодах з 01 липня 2012 року по 30 липня 2012 року та з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2013 року за результатами якої було складено Акт № 6/12-32-22-07/05763797 від 04 лютого 2014 року.
Під час перевірки митниця прийшла до висновку про порушення позивачем вимог статті 278, частини 1 статті 279, частини 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, статті 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, статті 2 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року, пункту 2.4, пункту 5.1 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року при митному оформленні товару «Комплексний локомотивний пристрій безпеки «КЛУБ-У-157» та у зв'язку із цим не сплати ввізного мита в сумі 3395604,55 грн. та податку на додану вартість 679120,90 грн..
На підставі Акту перевірки відповідач 18 лютого 2014 року прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000132207, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Луганськтепловоз» за платежем: «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, 15010100, код виду надходжень 20» та зобов'язано сплатити за основним платежем 3395604,55 грн. та за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1697802,28 грн., всього у розмірі 5093406,83 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 01 липня 2012 року по 30 липня 2012 року та з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2013 року ПАТ «Луганськтепловоз» за митними деклараціями від 25 липня 2012 року №702200001/2012/009770; від 21 січня 2013 року №702200001/2013/000549; від 20 лютого 2013 року № 702200001/2013/001968; від 19 березня 2013 року № 702200001/2013/003232; від 01 квітня 2013 року № 702200001/2013/003901; від 22 квітня 2013 року № 702200001/2013/004979 здійснено ввезення 99 комплексних локомотивних пристроїв безпеки «КЛУБ-У-157» в розібраному стані, електричний пристрій безпеки, призначений для використання на станціях, обладнаних маневровою автоматичною локомотивною системою сигналізації, для роботи на усіх типах локомотивів та моторвагонного рухомого складу, живлення пристрою КЛУБ-У-157», виробник якого є ТОВ «ІРЗ-Локомотив» (Російська федерація, Удмуртська республіка, м. Іжевськ).
У вказаних МД зазначено відправник/експортер - ТОВ «ІРЗ-Локомотив» (Російська федерація, Удмуртська республіка, м. Іжевськ); одержувач продукції - ПАТ «Луганськтепловоз»; напрямок переміщення - як ввезення; митний режим - імпорт (випуск для вільного обігу). Митне оформлення товару здійснено за кодом згідно УКТ ЗЕД 853010000С, пільговою ставкою ввізного мита 10%, заявленою країною походження - РФ, із застосуванням до товару режиму вільної торгівлі та звільненням від сплати ввізного мита на підставі сертифікатів про походження товару форми СТ-1, виданих Торгово-промисловою палатою Московської області РФ.
Зазначені товари ввезено в Україну ПАТ «Луганськтепловоз» згідно контракту від 29 вересня 2011 року № RU/UKR-39290911, який укладено позивачем з ТОВ «Торговий Центр ІРЗ» (Російська федерація, м. Москва) відповідно до рахунків - фактур від 18 липня 2012 року № 89; від 16 січня 2013 року № 4; від 14 лютого 2013 року № 25; від 15 березня 2013 року № 38; від 28 березня 2013 року № 46; від 15 квітня 2013 року № 62.
В графі 12 МД задекларовано митну вартість за № 702200001/2012/009770 від 25 липня 2012 року у розмірі 4557596грн.; №№702200001/2013/000549 від 21 січня 2013 року у розмірі 6330 037грн.; № 702200001/2013/001968 від 20 лютого 2013 року у розмірі 7748374 грн.; № 702200001/2013/003232 від 19 березня 2013 року у розмірі 3783631; № 702200001/2013/003901 від 01 квітня 2013 року у розмірі 5125496 грн.; № 702200001/2013/004979 від 22 квітня 2013 року у розмірі 6410912 грн.
Митне оформлення вищезазначеного товару здійснено за кодом згідно УКТ ЗЕД 853010000С, пільговою ставкою ввізного мита 10 %, заявленою країною походження - РФ, із застосуванням до товару режиму вільної торгівлі (преференція 400) та звільненням від сплати ввізного мита на підставі сертифікатів про походження товару форми СТ-1, виданих Торгово-промисловою палатою Московської області РФ (далі - Сертифікати), а саме: №702200001/2012/009770 від 25.07.2012 RUUА2144001339 від 18.07.2012 №702200001/2013/000549 від 21.01.2013 RUUА3144000031 від 16.01.2013 №702200001/2013/001968 від 20.02.2013 RUUА3144000200 від 14.02.2013 №702200001/2013/003232 від 19.03.2013 RUUА144000386 від 14.03.2013 №702200001/2013/003901 від 01.04.2013 RUUA3144000479 від 28.03.2013 №702200001/2013/004979 від 22.04.2013від 15.04.2013.
В графі 47 МД відображено розрахунок митних платежів за товаром, що ввозився за митними деклараціями, в розрізі окремих їх сум та вказаних митних документів: №702200001/2012/009770 від 25 липня 2012 року ПДВ у розмірі 911519,25 грн. та ввізне мито 455759,62 грн.; № 702200001/2013/000549 від 21 січня 2013 року ПДВ у розмірі 1266007,36 грн. та ввізне мито 633003,68 грн.; № 702200001/2013/001968 від 20 січня 2013 року ПДВ у розмірі 1549674,80 грн. та ввізне мито 774837, 40грн.; № 702200001/2013/003232 від 19 березня 2013 року ПДВ у розмірі 756726,22 грн. та ввізне мито 378363,11 грн.; № 702200001/2013/003901 від 01 квітня 2013 року ПДВ у розмірі 1025099,14 грн. та ввізне мито 512549,57 грн.; № 702200001/2013/004979 від 22 квітня 2013 року ПДВ у розмірі 1282182,35 грн. та ввізне мито 641091,17 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що надані митні декларації ПАТ «Луганськтепловоз» під час митного оформлення щодо підтвердження країни походження товару та одержання пільги зі сплати ввізного мита цілком відповідають умовам Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року та Угоди між Урядом України та Урядом РФ про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року, видані продавцем сертифікати про походження товарів форми СТ-1 оформлені у відповідності до вимог Правил визначення країни походження товарів 2009 року, які містять вичерпну і достовірну інформацію щодо країни походження товару, де зазначена країна походження товару - Російська Федерація, та вказаний критерій походження «Д8530», тобто товар підданий достатній обробці (переробці).
Луганська митниця дійшла до помилково висновку про невизнання сертифікатів відповідно пункту 6.6 Правил та для прийняття рішення про непідтвердження країни походження товарів, посилаючись на порушення статті 278, частини 1 статті 279, частини 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, статті 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі від 05 квітня 1994 року, статті 2 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, статті 1 Угоди між Урядом країни та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року, пункту 2.4, пункту 5.1 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.
Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що збільшення підприємству грошових зобов'язань на 5093406,83 грн. є необґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.
Згідно розділу 1 Правил визначення країни походження товарів (далі - Правила) за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року (ратифікована Україною із застереженням законом від 06 липня 2011 року № 3592 - VI) сертифікат про походження - це документ, що свідчить про країну походження
товар/та виданий органом (організацією), уповноваженим державою - учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Згідно пункту 2.4 Правил у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.
Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов:
а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки);
б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце;
в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів
іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.
У графі 9 сертифікатів походження форми СТ - 1, а саме: від 18 липня 2012 року № RUUA2144001339, від 16 січня 2013 року № RUUA3144000031, від 14 лютого 2013 року № UUA3144000200, від 14 березня 2013 року № RUUA3144000386, від 28 березня 2013 року № RUUA3144000479, від 15 квітня 2013 року № RUUA3144000583 органом, уповноваженим на його видачу, а саме Торгівельно-промислова палата Московської області (далі ТПП Московської області), визначено критерій походження - «Д8530», що згідно пункту 7 Правил означає, що товар підданий достатній обробці (переробці).
Пунктом 2.4 Примітки 2 Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар важається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце, додатку 1 до Правил визначено, що продукт, який складається з групи елементів чи зібраний з ряду частин і класифікується відповідно до правил класифікації товарів за ТН ЗЕД, як єдиний товар, повинен розглядатись як такий, що відповідає умовам й операціям,
якщо всі його складові відповідають таким умовам й операціям.
Якщо частина складових цього продукту відповідає, а частина не відповідає умовам і операціям або має товарну позицію, однакову з кінцевим продуктом, то цей продукт уважатиметься таким, що відповідає умовам й операціям у разі, якщо вартість складових, які не відповідають умовам й операціям або з товарною позицією, однаковою з кінцевим продуктом, не перевищує 15 % ціни франко-заводу кінцевого продукту.
Як вбачається із матеріалів справи, Луганською митницею до відділу сертифікації, оцінки та експертизи ТПП Московській області направлено повторний запит від 21 листопада 2012 року № 1-15/11101, оскільки у митниці були відсутні документи, які б підтверджували розрахунку адвалорної частки, відповідно до вимог пункту 2.4 Розділу 2 Правил визначення країни походження товару, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20 листопада 2009 року.
З актів експертиз від 18 липня 2012 року № 144.12.01339, від 16 січня 2013 року № 144.13.00031, від 14 лютого 2013 року № 144.13.00200, від 14 березня 2013 № 144.13.00386, від 28 березня 2013 року № 144.13.00479, від 15 квітня 2013 року № 144.13.00583 для оформлення сертифікату про походження товарів форми СТ-1 ТПП Московської області вбачається, що відсоткова складова іноземних товарів і комплектуючих у собівартості продукції «комплект комплексних локомотивних простоїв безпеки «КЛУБ-У-157» складає 9,4 % (акти експертизи №144.12.01339, №144.13.00031, №144.13.00200) та 11,9% (акти експертизи №144.13.00386, №144.13.00479, №144.13.00583).
Згідно наданих документів ТПП Московської області в процесі виробництва пристрою КЛУБ - У - 157 не використовувалися імпортні матеріали (комплектуючі), що мають код по ТН ВЕД ТС 8530.
З Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 06 жовтня 1999 року (далі - Угода), вбачається, що договірні сторони не застосовують мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін (стаття 3 Угоди); країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року (далі - Угода 1993 року) договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.
Згідно пункту 2 статті 1 для цілей цієї Угоди та на період її дії під товарами, що походять з території Договірної Сторони, вказані товари:
а) повністю вироблені на території Договірних Сторін та/або;
б) піддані переробці на території Договірних Сторін з використанням сировини, матеріалів і комплектуючих виробів з третіх країн, що змінили в зв'язку з цим приналежність класифікації Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), заснованій на Гармонізованій Системі описування та кодування товарів і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського економічного співробітництва, виходячи з чотирьох перших знаків та/або;
в) вироблені з використанням зазначених в пункті «б» сировини, матеріалів такомплектуючих виробів за умови, що їх сукупна вартість не перевищує фіксованої долі експортної ціни товарів, що реалізуються.
Договором про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, ратифікованим Законом України від 30 липня 2012 року № 5193-1V встановлено, що сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (стаття 2 Договору); для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року (стаття 4 Договору), ратифікованою Україною із застереженням законом від 06 липня 2011 року № 3592 - VI (далі - Правила).
З сертифіката відповідності № 0124796 № RUUА RU.A12.H00492, строк дії з 11 жовтня 2011 року по 10 жовтня 2014 року, виданого Федеральним агентством по технічному регулюванню та метрології, вбачається, що пристрій безпеки комплексний локомотивний уніфікований КЛУБ-У 36991-00-00 у складі ТУ32ЦШ3930-2006, код ОКЗ18563, відповідає вимогам нормативних документів ТУ 32ЦШ3930-2006.
Сертифікат відповідності № 00326/RU від 10 червня 2010 року (виданий Союзом по сертифікації Система добровільної сертифікації продукції та систем якості підприємств оборонних галузей промисловості), виданий ВАТ «ІРЗ», включаючи ТОВ «ІРЗ-Локомотив», також підтверджує, що система менеджменту якості щодо закупівлі, випробування, поставці електрорадіовиробів, проектування, виробництву, монтажу, ремонту, сервісному обслуговуванню продукції по коду ОКП 318500 відповідає вимогам ДОСТ Р ICO 9001-2008.
З листів від 04 червня 2008 року № 550/16-951 вбачається, що дійсно ТОВ «ІРЗ-Локомотив» є виробником «КЛУБ-У-157» децимальний номер 36991-00-00-157 ТУ32ЦШ3930-2006, вартість імпортного обладнання у відсотках від оптової ціни - 9,4 %, код по ТН ВЕД ТС 8530100000; від 18 лютого 2013 року М1 550/18-276 також слідує, що дійсно ТОВ «ІРЗ-Локомотив» є виробником «КЛУБ-У-157» децимальний номер 36991-00-00-157 ТУ32ЦШ3930-2006, вартість імпортної сировини у відсотках від собівартості продукції - 11.9%, код по ТН ВЕД ТС 8530100000.
Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Пунктом 6.4. Правил визначення країни походження товарів 2009 року встановлено, що сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на відповідну партію товарів. Строк застосування сертифіката форми СТ-1 для цілей надання режиму вільної торгівлі обмежений 12 місяцями з дати його видачі.
Здійснивши системний аналіз зазначених нормативних актів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що надані митні декларації ПАТ «Луганськтепловоз» під час митного оформлення щодо підтвердження країни походження товару та одержання пільги зі сплати ввізного мита відповідають умовам Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року та Угоди між Урядом України та Урядом РФ про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року, а видані продавцем сертифікати про походження товарів форми СТ-1 оформлені у відповідності до вимог Правил визначення країни походження товарів 2009 року, містять вичерпну і достовірну інформацію щодо країни походження товару, де зазначена країна походження товару - Російська Федерація, та вказаний критерій походження «Д8530», тобто товар підданий достатній обробці (переробці).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомленння-рішенння № 0000132207 від 18 лютого 2014 року Головного управління Міндоходів у Луганській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 5093406,83 грн..
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Луганській області Міністерства доходів і зборів України відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2015 |
Оприлюднено | 29.10.2015 |
Номер документу | 52817667 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Заяць В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні