Рішення

від 22.10.2015 по справі 174/745/15-ц

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 жовтня 2015 року. Справа 174/745/15-ц

п/с 2/174/326/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (ОСОБА_5 ЮКП), (в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК)» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс») про визнання незаконним та скасування наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), стягнення компенсації за вимушений прогул та моральної шкоди, в зв'язку з незаконним звільненням, третя особа у справі: Первинна організація незалежної профспілки гірників України філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК) ОСОБА_5 «Кримський Титан»,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 17.08.2015 р., позивач зазначив, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року, було задоволено його позов, заявлений до відповідача, а саме визнано незаконним та скасовано наказ розпорядження генерального директора філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» за № 405 від 27 листопада 2013 року про припинення трудового договору (контракту) по п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників), стягнуто з відповідача на його користь у відшкодування завданої йому моральної шкоди кошти в розмірі 1000 грн. та судові витрати в сумі 1750 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року, постановлену за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на зазначене вище рішення суду 1-ї інстанції, рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача відхилено, тобто рішення суду 1-ї інстанції набрало чинності.

З дати набрання чинності зазначеного вище рішення суду 1-ї інстанції, він залишився працівником філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» на посаді апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва підприємства філія «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН». На цей час, підприємство відповідача змінило назву на приватне акціонерне товариство (далі в тексті (ОСОБА_5) «Юкрейніан Кемікал Продактс», яке є правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН».

Наказом керівника підприємства відповідача від 25.05.2015 р., його було виведено на простій з 26 травня 2015 року та було визначене робоче місце - «червоний куточок» на другому поверсі адміністративної будівлі рудоуправління підприємства відповідача за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 2, на якому він знаходився до дня свого звільнення з підприємства відповідача.

27 травня 2015 року, йому було вручено на підприємстві відповідача персональне попередження про звільнення від 26.05.2015 р., в якому зазначалось, що на підставі наказу по філії від 04.07.2013 р. № 236 «про зміни схеми організаційної структури філії, скорочення штату працівників МП», займана мною посада - апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва скорочена, в зв'язку з чим, він попереджався про його звільнення з підприємства відповідача.

15 липня 2015 р. йому надійшла пропозиція від відповідача, в якій йому пропонувались посади охоронця та прибиральника виробничих приміщень ГТВ, від яких він відмовився з підстав того, що на підприємстві були й інші вакансії, на які його можливо б було працевлаштувати, але з невідомих йому причин - ці посади йому не пропонувались.

Крім зазначеної вище пропозиції, інших, про його працевлаштування, від відповідача до нього не надходило по дату його звільнення.

Оскільки він є членом профкому первинної профспілкової організації Незалежної профспілки Гірників України філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН», то його звільнення можливе було б лише після узгодження його з профспілковою організацією, в якій він є членом профкому та з вищестоящою профспілковою організацією.

03 липня 2015 року, до профспілкового комітету первинної профспілкової організації Незалежної профспілки Гірників України філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» було направлено подання від відповідача, в якому відповідач просив надати згоду на його звільнення. Аналогічне подання було направлено до НПГУ, м. Київ.

Обидва подання відповідача були розглянуті та відповідями за підписом голови ППО НПГУ «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» ОСОБА_3 від 25.07.2015 р. та за підписом Голови НПГУ ОСОБА_6 від 09.07.2015 р., в надання згоди відповідачу на його звільнення було відмовлено в зв'язку з недотриманням відповідачем норм чинного законодавства України про працю.

Однак, не зважаючи на те, що відповідач своєчасно отримав відповіді від профспілкових організацій про їх відмову в наданні згоди на його звільнення, керівником підприємства відповідача було винесено наказ від 03 серпня 2015 р. за № 288 п про його звільнення з підприємства відповідача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності або штату працівників).

Він вважає, що наказ відповідача, про його звільнення з підприємства відповідача, є незаконним та підлягає скасуванню виходячи з наступних обгрунтувань.

Так, ст. 49-2 КЗПП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджують не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням, про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. У випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватись переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Згідно з рішенням Конституційного суду України у справі № 1-31\98, питання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, членом якої є працівник.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» з наступними змінами та доповненнями, слідує, що розірвання трудового договору з ініціативи власника допускається лише за попередньою згодою профспілкової організації, крім випадків, передбачених ст. 43 та 43-1 КЗпП України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка діє на підприємстві, членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

У відповідності до положень ст. 38 Закону України.«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілка приймає його самостійно, на власний розсуд і не зобов'язана надавати згоди на розірвання трудового договору навіть при обґрунтованому поданні про звільнення.

Єдиною законодавчо встановленою вимогою до рішення профспілкового органу є наявність його обгрунтування про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником за ініціативи роботодавця.

В його випадку, обидві профспілкові організації, своєчасно та обґрунтовано надали відповідачу відповідь, в якій відмовили відповідачу в наданні згоди на його звільнення, зокрема, мотивуючи своє рішення про незгоду тим, що відповідачем, питання про скорочення штату вирішувалось кілька років тому, без врахування суттєвих обставин, що відбулись на підприємстві - передання цілісного майнового комплексу після закінчення оренди державі та переведення великої кількості працівників, майже 90 % усіх працюючих, з підприємства відповідача - до ДП «ОГХК», яке було утворене на базі майна, що орендувалось та використовувалось відповідачем.

За таких підстав, є очевидним той факт, що відповідач здійснив його звільнення незаконно, всупереч вимогам чинного КЗпП України, чим було грубо порушено його права та трудові інтереси.

Крім того, згідно з положеннями ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Більше того, зазначеними незаконними діями, що полягають у його незаконному звільненні, відповідачем йому було завдано також моральної шкоди, що полягає в наступному: незаконним звільненням було грубо порушено гарантовані йому Конституцією України та чинним законодавством України його права як працівника; з вини відповідача він втратив свій єдиний заробіток та єдине джерело для свого існування, що порушило звичний йому перебіг життя, з урахуванням його матеріального та сімейного положення; його незаконне звільнення відповідачем значно ускладнило його існування; внаслідок значного обмеження його фінансового забезпечення після його звільнення відповідачем, в нього значно скоротилась можливість для лікування та підтримання стану його здоров'я на безпечному для його життя рівні; за захистом своїх прав та інтересів він змушений звертатися до адвокатів та до суду, що є не звичним для нього проведенням свого часу; з вини відповідача він змушений витрачати свій вільний час не на організацію відпочинку та свого дозвілля, а на судовий спір з відповідачем, що також додає йому значних, тривалих моральних страждань та переживань.

Все перелічене вище, значно погіршило його звичний життєвий ритм, погіршило його загальне самопочуття та знизило загальний життєвий тонус, що завдало та продовжує завдавати йому додаткових моральних страждань. Для відшкодування завданої йому відповідачем моральної шкоди, йому знадобляться значні додаткові витрати фізичних та духовних сил а також додаткові майнові витрати, пов'язані із судовим процесом розгляду його позову. Таким чином, виходячи з обґрунтувань, наведених вище, завдану йому відповідачем моральну шкоду він оцінює на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Докази, якими можуть бути підтвердженні обставини та факти, викладені в позовній заяві, підтверджуються документами, доданими до його позову, в тому числі рішенням суду, що набрало законної сили, яким встановлено, в тому числі, порушення відповідачем його трудових прав та завдання йому моральної шкоди

На підставі викладеного вище та відповідно до вимог ст. 221, 223, 235, 237-1 КЗпП України, позивач прохає:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ розпорядження відповідача № 288 п від 03.08.2015 р. про припинення трудового договору (контракту) з ним по п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників) з підстав незаконності його звільнення з підприємства відповідача.

2. Поновити його на посаді, яку він займав до звільнення з підприємства відповідача.

3. Зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату йому заробітної плати за вимушений прогул з моменту його звільнення - по дату поновлення його на роботі у випадку задоволення його позову судом

4. Стягнути з відповідача на його користь компенсацію за завдану йому моральну шкоду, пов'язану з невиплатою йому заробітної плати за час вимушеного прогулу, в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, виходячи з обгрунтувань, викладених вище.

5. Стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати, понесені ним в зв'язку з розглядом цієї справи судом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі. Із їх додаткових пояснень витікає, що після поновлення позивача на роботі за рішеннями суду, його знову було звільнено за таких же самих підстав та обгрунтувань та з тієї ж самої посади. Позивач є членом керівного органу первісної профспілкової організації підприємства відповідача. На подання про згоду на його звільнення, які були надіслані відповідачем до первісної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України та до вищестоящої профспілкової організації, профспілковими організаціями були надані обґрунтовані відповіді про незгоду з звільненням ОСОБА_4 з роботи. В зв'язку з тим, що відбулися зміни в організації підприємства відповідача, змінилася його назва, більша частина працівників перейшла до іншого підприємства ДП ОГХК, а посади залишилися, відповідачу слід було провести консультації з профспілками, відповідно до порядку, передбаченого ч.2 ст.49-4 КЗпП України, що не було зроблено. Відповідач, окрім посад охоронця та прибиральника приміщень, не запропонував позивачу ряд інших вакантних посад, близько 30, які міг би позивач займати за своєю освітою та спеціальністю. На ці посади були прийняті інші громадяни. Внаслідок порушення трудових прав позивача, йому було завдано суттєвої моральної шкоди, для компенсації якої з відповідача слід стягнути відшкодування у розмірі 5000.00 грн.

Представник третьої особи на боці позивача позовні вимоги та їх обгрунтування також підтримав в повному обсязі. З його пояснень витікає, що на звернення відповідача до незалежної профспілки та до вищестоящої профспілкової організації, стосовно надання згоди на звільнення з роботи ОСОБА_4, профспілками були надані обгрунтовані відмови у наданні такої згоди на звільнення ОСОБА_4 Окрім того, відповідач повинен був запропонувати позивачу інші вакантні посади не тільки по філії Вільногірського ГМК, а взагалі, по підприємству відповідача. Відповідач до цього часу офіційно не повідомив профспілку ні про зміну своєї назви, ні про зміну своєї юридичної адреси.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, керівник відповідача надав заяву про перенесення судового засідання на іншу дату, в зв'язку з захворюванням представника відповідача, ОСОБА_7

З врахуванням думки позивача, його представника та представника третьої особи, які наполягали на проведенні судового засідання, суд, керуючись ст.ст. 169,224 ЦПК України, виніс ухвалу про проведення судового засідання за відсутності відповідача, з заочним розглядом справи, вважаючи, що відповідач, як юридична особа, мав можливість направити до суду свого представника із складу інших своїх працівників юридичної служби, а також із складу керівництва, ніяких підтверджень неможливості заміни свого представника відповідач не надав, таким чином, є неявка відповідача в судове засідання за неповажних причин.

Разом з тим, раніше, у судовому засіданні, представник відповідача позов не визнав. Із його усних та письмових пояснень (а.с.36-28) витікає, що відповідач заперечує позов в повному обсязі з огляду на наступне.

Із наданих письмових заперечень відповідача витікає, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а обставини, на які посилається Позивач є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. З 01 жовтня 2013 року відбулися зміни в організації виробництва і праці на ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» філії «Вільногірський ГМК». У відповідності до ст.49 4 КЗпП України, Відповідачем проведено консультації з профспілковими організаціями, які діяли на підприємстві, щодо попередження звільнення працівників МВ (протокол №3 від 03 липня 2013 року).

Відповідно до наказу № 236 від 04.07.2013 року «Про зміни схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ» зі схеми організаційної структури філії 01.10.2013р. було виключено підрозділ «Металургійне виробництво» та повністю скорочено штат та чисельність металургійного виробництва.

На підставі даного наказу посада апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва була скорочена, а ОСОБА_8 звільнений за п.1 ст.4( КЗпП України.

На підставі рішення акціонера Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» № 69 від 04.03.2015р. змінено найменування Приватного акціонерного товариств; «Кримський ТИТАН» на Приватне акціонерне товариство «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС». На підставі рішення акціонера Приватного акціонерного товариств: «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» №70 від 18.03.2015р. змінено найменування філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Приватного акціонерного товариств: «Кримський ТИТАН» на Філію «ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» Приватного акціонерного товариства «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС». Відповідні зміни до Єдиного державного реєстру внесено 24 березня 2015 року. Приватне акціонерне товариство «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» є правонаступником за всіма правами та обов'язками ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» Філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» і діє від імені ОСОБА_5 «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» та в його інтересах (п.2.2 Положення про Філію).

На виконання рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р. та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року Відповідачем видано наказ № 406 від 27.10.2014р. про відміну наказу № 405 від 27.11.2013р. «Про припинення трудового договору з апаратником-гідрометалургом дільниці гідрометалургії відділення №1 MB ОСОБА_8». Таким чином, ОСОБА_8 продовжив знаходитись в трудових відносинах з Відповідачем.

Листом від 19.11.2014р. вих. № 226 Позивачу пропонувалась вакансія, згідно його кваліфікації, від якої Позивач письмово відмовився.

У зв'язку припиненням діяльності металургійного виробництва філії, відсутністю у штатному розписі філії штатної одиниці - апаратник-гідрометалург відділення №1 MB, у зв'язку відсутністю інших вакансій, що відповідають спеціальності і кваліфікації ОСОБА_8, на підставі ст.113 КЗпП України, Позивача 25.05.2015р. було виведено на простій (наказ № 455 від 25.05.2015 року).

Наказом № 454 від 25.05.2015 року та персональним попередженням про майбутнє вивільнення № 01-23/1243 від 26.05.2015 року ОСОБА_8 попереджений про наступне вивільнення. Відповідно до вимог ч.3 ст. 49 2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У їхньому випадку, на момент попередження про майбутнє вивільнення, вакансії, які б відповідали спеціальності та кваліфікації Позивача, були відсутні.

Листом від 15.07.2015 р. вих. № 47 Позивачу запропоновано вакансії охоронця 2 категорії відомчої охорони, та прибиральника виробничих приміщень ГТВ, від яких Позивач письмово відмовився.

У відповідності до вимог ст.43, 252 КЗпП України, п.10 ст. 38, ст.41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», враховуючи що Позивач є членом профспілкової організації, філією «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» 03.07.2015р. на адресу Незалежної профспілки гірників України (надалі НПГУ) та на адресу первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» (надалі - ППО НПГУ Філії ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» направлено подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_8

Відповідно до ч.7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Однак у наданні згоди на звільнення ОСОБА_8 було відмовлено. Зазначена відмова є необгрунтованою з огляду на нижченаведене.

Зокрема, голова ППО НПГУ філії ВГМК ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН», ОСОБА_3, у своїй відповіді посилається на те, що Позивачу не надано переважне право на залишенні на роботі. Але застосування положення ст.42 КЗпП України можливе лише за умови, коли у роботодавця є вибір між тим, кого можливо залишити на роботі і тим кого звільняти. Враховуючи, що всі посади працівників підрозділу MB були скорочені в результаті ліквідації цього структурного підрозділу, ніхто з працівників не залишився працювати на попередній роботі, тому у Позивача не було переважного права на залишення на роботі.

Окрім того, у відповіді голови ППО НПГУ філії ВГМК ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН», ОСОБА_3, зазначено, що Філією «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН KEMIKAЛ ПРОДАКТС» не дотримано положення ст.49 4 , що також є необгрунтованим. Відповідно до ч.2 ст.49 4 КЗпП України, ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Відповідачем у 2013 році завчасно за 3 місяці до передбачуваного скорочення проводилися консультації з профспілковими організаціями, які діяли на підприємстві щодо попередження звільнення працівників MB, що підтверджується протоколом № 3 від 03 липня 2013 року. При цьому чинним законодавством України не встановлено терміну проведення таких консультацій та обов'язку їх проводити безпосередньо перед звільненням. Таким чином, позиція ППО НПГУ ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» не ґрунтується на нормах чинного законодавства, в зв'язку з чим є необгрунтованою.

Позиція Незалежної профспілки гірників України з цього приводу аналогічна і також не містить обґрунтувань, обов'язковість яких передбачена ч.6 ст.39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", де зазначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Враховуючи необґрунтованість відповідей НПГУ та ППО НПГУ Філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН», а також відсутність інших вакансій, які відповідають спеціальності та кваліфікації Позивача, окрім запропонованих, Відповідач наказом від 03.08.2015 р. № 288п звільнив Позивача.

Таким чином, Філією «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН KEMIKAJI ПРОДАКТС» повністю дотримана процедура скорочення, передбачена Кодексом законів про працю України.

Окрім вищенаведеного, слід зауважити, що Позивач систематично відмовлявся від запропонованих вакансій, які пропонувались йому ще з 2013 року. На думку Відповідача ОСОБА_8 свідомо не бажає працювати, та жодним чином не бажає йти на діалог з Відповідачем для вирішення питання переводу на іншу роботу. При цьому, є фактом те, що на посаді апаратника-гідрометалурга в Філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» він працювати більше не має змоги, оскільки у штатному розписі Філії така штатна одиниця відсутня. Попри те, профспілкові організації членом яких є Позивач, навмисно зловживають своїми правами, і не враховують суттєвих обставин при винесенні рішення про відмову у наданні згоди на звільнення. ППО НПГУ ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» не приймає участі у діяльності підприємства на якому працюють його працівники, а при вирішенні питання про надання згоди на звільнення керується лише власним суб'єктивним переконанням.

Окрім того, діяльність ППО НПГУ ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» в Філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС», взагалі, є сумнівною з огляду на наступне.

Відповідно до ст.16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Відповідно до ч.4 ст.16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», на підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цього Закону, включає профспілку, об'єднання профспілок до реєстру об'єднань громадян і видає профспілці, об'єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Пунктом 1 підрозділу 6.1 розділу VI Статуту НПГУ первинна профспілкова організація (далі ППО НПГУ) створюється із членів НПГУ, які працюють на одному підприємстві (в установі), а також у структурному підрозділі (якщо воно має право найму і звільнення робочої сили) за наявності не менше трьох членів НПГУ. Тобто, обов'язковою умовою для створення ППО НПГУ є факт перебування членів НПГУ в трудових відносинах з одним підприємством на якому створюється ППО НПГУ.

В теперішній час голова ППО НПГУ Філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН», ОСОБА_3, не перебуває у трудових відносинах з Відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, є невизначеною діяльність ППО НПГУ ОСОБА_5 «Кримський ТИТАН» в філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС», а тим самим підпадає під сумнів правомочність прийнятого рішення про ненадання згоди на звільнення Позивача. Враховуючи положення ч.2 ст.160 ЦПК України,відповідач вважає, що дані обставини мають істотне значення для вирішення справи і потребують детального дослідження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 128 ЦПК України, ч.6 ст.39 ЗУ «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», п.7 ст.43 КЗпП України, відповідач прохає, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти за рахунок Позивача.

В судовому засіданні були досліджені надані сторонами письмові докази, а саме:

- копія наказу відповідача від 03.08.2015 р. № 288 "Про звільнення ОСОБА_4", де зазначено:

"На підставі п. 1 ст.40 КЗпП України, враховуючи лист НПГУ вих. № 177 від 09.07.2015р. (в прийнятому рішенні немає обґрунтування відмови), лист ППО НПГУ вих. №19 від 25.07.2015р. (в прийнятому рішенні немає обґрунтування відмови) НАКАЗУЮ:

ОСОБА_9, 03.08.2015р. звільнити за п.1 ст.40 КЗпП України (у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників) з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

2.Підстава: наказ № 236 від 04.07.2013р. «Про зміни схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ», наказ № 454 від 25.05.2015р. «Про наступне вивільнення», попередження про наступне вивільнення № 01-23/1243 від 26.05.2015р., відмова від запропонованих вакансій вих. № 47 від 15.07.2015р.

3.Бухгалтерії філії здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_8 компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки тривалістю 20 календарних днів за період з 28.11.2014 р. по 03.08.2015 р.", з яким позивач ознайомлений 03.08.2015 р. (а.с.5, 67-68);

- копія рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р., яким встановлено ряд обставин, які мають значення і в даній цивільній справі, та прийняте рішення про визнання незаконним та скасування наказу розпорядження відповідача № 405 від 27.11.2013 р. про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_4 ро п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.16-12);

- копія наказу № 455 від 25.05.2015 р. «Про простій апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва ОСОБА_4», в якому зазначено, що: «У зв'язку з припиненням діяльності металургійного виробництва філії, відсутністю у штатному розписі філії штатних одиниць - апаратник-гідрометалург відділення №1 металургійного виробництва, що виключена на підставі наказу № 236 від 04.07. 2013 року «Про зміни схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ», у зв'язку з відсутністю вакансій, що відповідають спеціальності і кваліфікації апаратника-гідрометалурга відділення №1 металургійного виробництва ОСОБА_4, керуючись ст.113 КЗпП України, п. 3.12 колективного договору філії, наказую:

1. З 26 травня 2015 року вважати апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва - ОСОБА_4 таким, що знаходиться на простої.

2. Установити для апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва - ОСОБА_4 на весь час простою:

2.1 місце знаходження - в «червоному куточку» на другому поверсі будівлі АПК рудоуправління, за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 2 .

2.2 час знаходження в «червоному куточку» на другому поверсі будівлі АПК рудоуправління, за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 2 - за графіком №1 однозмінної роботи, з 40-годинним п'ятиденним робочим тижнем, тривалістю щоденної роботи 8 годин, двома вихідними днями (субота і неділя);

2.3 оплату часу - на підставі листків простою, згідно з абзацом 2 п.3.12 колективного договору в розмірі двох третин встановленої часової тарифної ставки.

Заступнику начальника служби юридичного та кадрового забезпечення з кадрових питань (ОСОБА_10В.):

3.1. забезпечити ознайомлення з цим наказом ОСОБА_4

Відповідальними особами призначити:

ОСОБА_4 - за своє місце знаходження, невиконання Правил з техніки безпеки, охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку.

начальника дільниці з ремонту устаткування ГТВ (ОСОБА_11В.) - проведення інструктажу з охорони праці, ведення табелю обліку робочого часу, оформлення листків простою ОСОБА_4

5.Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника служби юридичного та кадрового забезпечення ОСОБА_12М.», з яким ОСОБА_4 ознайомлений 27.05.2015 р. (а.с.13,56);

- копія персонального попередження про звільнення від 26.05.2015 р. № 01-23/1243, яке отримане позивачем 27.05.2015 р., в якому є попередження: що за спливом 2 місяців з часу попередження позивач буде звільнений на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України; що на дату цього повідомлення відсутня вакансія, яка відповідає спеціальності та професії позивача; що у випадку відсутності роботи за спеціальністю, або також відмови від переводу на іншу роботу, йому буде надано час для самостійного працевлаштування із розрахунку один день (8год.) в неділю для підшукування нового місця працевлаштування (а.с.14, 58);

- копія відповіді профспілки НПГУ від 09.07.2015 р. вих. № 177, на подання відповідача від 03.07.2015 р., згідно якої, зокрема, зазначено:

"Згідно з аб.1 статті 43 КЗпПУ, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено дише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Також відповідно до аб.3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", аб.3 статті 252 Кодексу Законів про працю України:

«Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації, його керівників, крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).».

Отже, виходячи з вищенаведеного, вам необхідно спочатку звернутись з поданням до профспілкового комітету ППО НПГУ філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський ТИТАН", і тільки після отримання його відповіді звернутись до вищої профспілки.

Зважаючи на важливість ситуації, щодо можливого звільнення члена профспілкового комітету, Президія НПГУ вирішила розглянути ваше подання по суті, та повідомляє наступне.

З отриманого пояснення ОСОБА_8 та голови профспілкового комітету ППО НПГУ філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський ТИТАН", ОСОБА_3, консультації з професійними спілками про заходи, щодо звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму, або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення (ст.49-4 КЗпПУ) проводились роботодавцем ще 03 липня 2013 року, тобто більше двох років тому. Результати консультацій дворічної давнини втратили свою актуальність, тому необхідно провести нові консультації, з врахуванням теперішньої соціально-економічної ситуації, нововведень в законодавстві. Діючим колективним договором філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський ТИТАН" передбачено що, перед виданням наказу про звільнення працівника, який є членом виборного органу профспілки, необхідно отримати попередній дозвіл профспілкового виборного органу, членом якого є працівник, тобто у даному випадку профспілкового комітету ППО НПГУ філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський ТИТАН".

ОСОБА_8 є членом виборного органу ППО НПГУ філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський ТИТАН" і щодо нього дане положення Колективного договору не було дотримано.

Зважаючи на вищенаведене Президія НПГУ вирішила не надавати згоди на звільнення ОСОБА_8" (а.с.15-16, 65-66);

- копія відповіді профспілки ППО НПГУ від 25.07.2015 р., вих. № 19, на Подання відповідача від 03.07.2015 р., згідно якої, зокрема, зазначено:

"Так, відповідно до вимог чинного законодавства України, що регулює трудові відносини між працівником та роботодавцем, в т.ч. ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності», зобов'язує профспілковий орган мотивувати відмову в наданні дозволу на звільнення працівника. Під мотивованою відмовою слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах чинного трудового законодавства та ділових (професійних) якостях працівника.

Так, ОСОБА_8, є членом профкому первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН». За час виконання ним своїх обов'язків на виборній посаді, зарекомендував себе виключно з позитивного боку - приймав активну участь в роботі профспілки, виконував добросовісно покладені на нього обов'язки та доручення, неодноразово заохочувався вищестоящим керівництвом профспілки. Як працівник відділення № 1 металургійного Виробництва, ОСОБА_8 до дисциплінарної або іншої відповідальності не притягувався, зауважень щодо виконання ним своїх професійних обов'язків, до профспілки не надходило.

Крім того, відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності або штату працівників в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним працівникам при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких не має інших працівників з самостійним заробітком та іншим категоріям працівників, переліченим в даній нормі Закону.

На сьогоднішній день, в сім'ї ОСОБА_8, яка складається з дружини та неповнолітньої дитини у віці 13 років, він є єдиною працюючою особою, в зв'язку з чим, у нього на утриманні знаходяться дві особи - дружина та неповнолітня дитина .

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, та ст. 252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації, його керівників, крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки.

Також звертаємо Вашу увагу на те, що консультації з професійними спілками про заходи щодо звільнення чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення у відповідності до ст. 49-4 КЗпП України, проводилась роботодавцем ще 03.07.2013 p., тобто більше двох років тому. Результати консультацій дворічної давнини втратили свою актуальність, в зв'язку з чим, профспілка вважає за необхідне провести повторні консультації з цього приводу, з урахуванням теперішнього соціально-економічного стану та нововведень в чинному законодавстві України, яке поширюється на працівників.

Крім того, звертаємо увагу на те, що чинним колективним договором між адміністрацією філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН», передбачено, що перед виданням наказів про звільнення працівників, які є членами виборних органів профспілок, необхідно отримати попередній дозвіл профспілкового комітету ППО НПГУ у філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН».

При зазначених вище підставах, профспілковий комітет первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» своєї згоди на звільнення апаратника-гідрометалурга 5 розряду дільниці Гідрометалургії відділення № 1 металургійного Виробництва ОСОБА_4 за п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності або штату працівників), - не надає." (а.с.17-18, 64);

- копія наказу відповідача від 25.05.2015 р. № 454 про попередження про наступне звільнення апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва ОСОБА_4, з яким останній ознайомлений 27.05.2015 р. (а.с.19, 57);

- копія наказу відповідача № 236 від 04.07.2013 р. «Про зміну схеми організаційної структури філії та скорочення штату працівників МВ», де, зокрема, зазначено «У зв'язку із передбачуваним припиненням діяльності МВ та знаходженням працівників МВ з 01 лютого 2013 року на простої, наказую:

1.Запланувати з 01 жовтня 2013 року виключення зі схеми організаційної структури філії: посаду «Директор металургійного виробництва»; підрозділ «Металургійне виробництво»; зі штатного розпису посад службовців філії всі посади службовців МВ; зі штатної розстановки чисельності робітників філії всі професії робітників МВ.

2. Начальнику ВОП та ЗП виконати заплановані зміни, вказані в п.1 цього наказу, та подати мені на підпис для подальшого затвердження з Головою Правління ОСОБА_5 Кримський ТИТАН»: схему організаційної структури філії; штатний розпис посад службовців та штатну розстановку чисельності робітників філії. Термін - 20 вересня 2013 року.

3. Директору МВ забезпечити ознайомлення з цим наказом підпорядкованих працівників під особистий підпис. Термін - 15 липня 2013 року.

4. Начальнику відділу кадрів: забезпечити персональне попередження працівників, посади й професії яких скорочуються, про наступне вивільнення повідомленням під особистий підпис. Термін - 01 серпня 2013 року." (а.с. 20);

- копія повідомлення від 15.07.2015 р., вих. № 47, про запропоновані ОСОБА_4, згідно наказу відповідача від 27.10.2014 р. № 406, посади охоронника 2 категорії - оклад 2800 грн. та уборщика виробничих приміщень ГТП - оклад 2300 грн., від яких він відмовився 15.07.2015 р. під особистий підпис (а.с.21, 52, 59 );

- копія трудової книжки ОСОБА_4, згідно якої (запис № 11) він звільнений з роботи в філії Вільногірського ГМК ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс» з 03.08.2015 р. по п. 1 ст.40 КЗпП України, в зв'язку з змінами в організації виробництва і праці, в тому числі, за скороченням чисельності штату працівників (а.с.22-23);

- копія витягу із паспорта громадянина України ОСОБА_4, 19.01.1979 р. н., де він зазначений зареєстрованим за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24);

- квитанція адвоката ОСОБА_2 від 17.08.2015 р. про отримання від ОСОБА_4 200.00 грн. за надання юридичної допомоги, в тому числі з складання позовної заяви (а.с.25);

- квитанція адвоката ОСОБА_2 від 30.09.2015 р. про отримання від ОСОБА_4 1500.00 грн. за представництво інтересів в суді (а.с.113);

- копія виписки з ЄДРПОУ про реєстрацію юридичної особи ОСОБА_5 "Юкрейніан Кемікал Продактс", код № 32785994, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А (а.с.39);

- копія витягу із Статуту ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс», затвердженого рішенням № 69 від 04.03.2015 р., згідно якого ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс» є юридичною особою та правонаступником ОСОБА_5 «Кримський Титан» (а.с. 40-41);

- копія витягу із Положення про філію Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», затвердженого рішенням № 70 від 18.03.2015 р., згідно якого філія не є юридичною особою і є відокремленим структурним підрозділом акціонерного товариства (а.с.42);

- копії рішень № 70 та № 69 ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс» (а.с.43, 44-46);

- копія протоколу № 3 від 03.07.2013 р. засідання представників адміністрації та профспілок філії ВГМК ОСОБА_5 "Кримський Титан" з проведення консультації щодо попередження звільнення працівників МВ (а.с.47-49);

- копія листа Генерального директора філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс», ОСОБА_13, голові первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) філії ВГМК ОСОБА_5 «Кримський Титан», ОСОБА_3, від 10.06.2013 р. № 01-10/2903, про надання інформації щодо передбачуваного скорочення штату та чисельності МВ після 10.09.2013 р. з додатком списком штатних одиниць, які підлягають скороченню (а.с. 50, 51);

- копія наказу (розпорядження) № 405 від 26.11.2013 р. про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_4 з 27.11.2013 р. на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.53);

- копія наказу № 406 від 27.10.2014 р. про відміну наказу № 405 від 27.11.2013 р. «Про припинення трудового договору з апаратником-гідрометалургом дільниці гідрометалургії відділення № 1 МВ ОСОБА_4С.» на підставі рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р. та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.09.2014 р. (а.с.54);

- копія пропозиції ОСОБА_4 іншої роботи від 19.11.2014 р., вих. № 226, а саме: охоронника ВО - оклад 2029 грн., від якої він відмовився 24.11.2014 р. (а.с.55);

- копія наказу відповідача від 25.05.2015 р. № 454 "Про наступне вивільнення" апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва - ОСОБА_4 (а.с.57);

- копія Подання Генерального директора філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс», ОСОБА_13, голові первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) філії ВГМК ОСОБА_5 «Кримський Титан», ОСОБА_3, від 03.07.2015 р. № 01-15/1465, про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 (а.с.60-61;

- копія Подання Генерального директора філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс», ОСОБА_13, голові Незалежної профспілки гірників України (НПГУ), ОСОБА_6, від 03.07.2015 р. № 01-15/1466, про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 (а.с.62-63);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи : Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ЗАТ "Кримський Титан" філія Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" від 14.12.2005 р., код № 33705003 (а.с.73);

- копія Статуту Незалежної профспілки гірників України (а.с.77-96);

- копія витягу із журналу прийнятих на роботу на підприємство відповідача працівників за період з 11.08.2014 р. по 01.10.2015 р. (а.с.100-108);

- заява представника позивача, адвоката ОСОБА_2, від 01.10.2015 р., про прийнятих на підприємство відповідача 34 працівників на 5 посад: слюсар АВР, електромеханік, електрослюсар, слюсар-черговий та по ремонту обладнання, електрослюсар-черговий та по ремонту обладнання,які не пропонувалися ОСОБА_4 для працевлаштування (а.с.109);

- копія свідоцтва про проходження ОСОБА_4 навчання з інших суміжних професій: слюсара-ремонтника (а.с.110);

- копія диплома молодшого спеціаліста за спеціальністю: " Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд", кваліфікація технік-електрик" на ім'я ОСОБА_4 (а.с.111);

- копія диплома бакалавра на ім'я ОСОБА_4 про базову вищу освіту за напрямом підготовки "Електромеханіка", кваліфікація бакалавр з електромеханіки" (а.с.112).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок порушення відповідачем, як роботодавцем, вимог трудового законодавства при звільненні позивача з підприємства відповідача, за відсутності для цього підстав, чим було завдано позивачу майнової шкоди, у виді втрати заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди, внаслідок порушення гарантованих законом трудових прав працівника.

Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача та його представника, представника третьої особи, представника відповідача та внаслідок дослідження у справі всіх представлених доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, з наступних підстав.

Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

- позивач, ОСОБА_4, перебував в трудових відносинах з відповідачем з 11.08.2000 р., займав посаду апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва, і 27.11.2013 р. він був звільнений з роботи по п.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату працівників на підставі наказу відповідача від 04.07.2013 р. № 236 «Про зміни схеми організаційної структури філії, скорочення штату працівників МП», і згідно якого займана позивачем посада - апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва була скорочена, наряду з скороченням всього штату працівників металургійного виробництва;

- на підставі рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р. та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.09.2014 р., та відповідно до наказу відповідача № 406 від 27.10.2014 р. про відміну наказу № 405 від 27.11.2013 р. «Про припинення трудового договору з апаратником-гідрометалургом дільниці гідрометалургії відділення № 1 МВ ОСОБА_4С.», ОСОБА_4 був поновлений на роботі;

- згідно наказу відповідача від 25.05.2015 р. № 455 «Про простій апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва ОСОБА_4», його визнано таким, що перебуває на простої з 26.05.2015 р. та визначено місце знаходження: в «червоному куточку» на другому поверсі будівлі АПК рудоуправління, за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 2;

- 27.05.2015 року ОСОБА_4 адміністрацією підприємства відповідача було вручене персональне попередження про звільнення від 26.05.2015 р., яке було видане на виконання наказу відповідача від 04.07.2013 р. № 236 «Про зміни схеми організаційної структури філії, скорочення штату працівників МП», і згідно якого займана позивачем посада - апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва була скорочена, наряду з скороченням всього штату працівників металургійного виробництва;

- відповідач формально дотримався вимог трудового законодавства, зокрема ст. 40 ч.1 п.1, ст. 40 ч.2, ст. 49-2 КЗпП України, стосовно звільнення позивача з роботи: для чого запропонував позивачу 15.07.2015 р. іншу роботу на посадах - охоронника або прибиральника виробничих приміщень ГТП, від чого позивач відмовився; та надав відповідні подання 03.07.2015 р., про надання згоди на звільнення з роботи Позивача, до ППО НПГУ філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський Титан" та до вищестоящої профспілкової організації - НПГУ, які вчасно надали відповідачу обґрунтовані відповіді про відмову у наданні згоди на звільнення Позивача, що не заперечується сторонами;

- згідно наказу відповідача від 03.08.2015 р. № 288, ОСОБА_4 було звільнено з роботи на підприємстві відповідача по п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скороченням чисельності або штату працівників, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, враховуючи, що згідно листів НПГО вих. № 177 від 09.07.2015 р. та ППО НПГО вих. № 19 від 25.07.2015 р., (в прийнятому рішенні немає обгрунтування відмови) (а.с.5);

- оцінюючи дії відповідача, щодо звільнення позивача, на предмет відповідності їх вимогам закону, суд доходить висновку, що звільнення позивача за ініціативи відповідача відбулося всупереч вимогам закону, оскільки: - по-перше, відповідачем було проігноровано, що первісна профспілкова організація та вищестоящий виборний орган профспілкової організації, фактично, надали обґрунтовану відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4, як члена профспілки та члена керівного органу профспілки; по-друге, така ситуація склалася повторно, про що свідчить копія рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р., де судом було надано належну оцінку аналогічним діям відповідача, щодо надання ним оцінки обгрунтуванню профспілками відмови, у наданні згоди на звільнення позивача, тому суд приймає до уваги всі обставини, що були встановлені за цим судовим рішенням, оскільки вони мають значення і в даній справі; втретє, не приймаючи до уваги вищезазначені обставини, відповідач повторно, безпідставно надав оцінку обгрунтування профспілок, щодо відмови у наданні згоди на звільнення позивача, що законом не передбачено; вчетверте, відповідач не запропонував позивачу інших вакантних посад, які були в філії Вільногірського ГМК, а також не запропонував вакантних посад , в цілому, по підприємству відповідача ОСОБА_5 "Юкрейніан Кемікал Продактс", про що свідчить витяг із журналу прийнятих працівників на роботу на підприємство відповідача за період з11.08.2014 р. по 01.10.2015 р. (а.с.102-108);

- ОСОБА_4 є членом виборного керівного органу, а саме профспілкового комітету ППО НПГУ філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський Титан", що діє на підприємстві відповідача, тому на нього поширюються гарантії, встановлені ст. 252 КЗпП України, та ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», згідно з якими звільнення члена виборного профспілкового органу допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

- згідно положень ст. ст. 43, 252 КЗпП України, ст.ст. 38. 39, 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», витікає, що вирішення питання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником, який є членом профспілки та членом виборного керівного органу профспілки, за ініціативи роботодавця, віднесено законом до виключної компетенції первинної профспілкової організації та вищого виборного органу цієї профспілкової організації, які вирішують це питання, відповідно до мети створення профспілки, тобто здійснення захисту трудових прав і інтересів членів профспілки.

- згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

- згідно статті 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкова організація приймає рішення самостійно, на власний розсуд і не зобов'язана надавати згоди на розірвання трудового договору навіть при обґрунтованому поданні про звільнення;

- згідно ч.ч. 4, 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та ч.ч. 5, 7 ст. 43 КЗпП України передбачено, що "Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору."; зазначені вимоги закону стосовно строків та стосовно обгрунтування профспілками відмови у надані згоди на звільнення позивача, були дотримані профспілками, і в судовому засіданні ці факти сторонами не заперечувалися;

- згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;

- враховуючи вищезазначені обставини та вимоги закону, суд доходить висновку, що є підстави для визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 288 від 03.08.2015 р. про звільнення позивача ОСОБА_4 з підприємства відповідача, та зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу заробітної плати за вимушений прогул;

- враховуючи, що звільнення позивача за ініціативи відповідача відбулося з порушенням чинного трудового законодавства, що потягло за собою спричинення позивачу моральної шкоди, в виді тривалих моральних страждань та переживань, порушення звичайного перебігу його життя, погіршення матеріального становища його та його сім'ї та його внутрішнього морально-психологічного стану, за захистом своїх прав та інтересів він змушений звертатися до адвоката та до суду, змушений витрачати свій вільний час не на організацію відпочинку та свого дозвілля, а на судовий спір з відповідачем, тобто вживати додаткових заходів для організації свого життя, суд доходить висновку, що позивачу було завдано суттєвої моральної шкоди, розмір якої в грошовому еквіваленті слід визначити в сумі 3000.00 грн.

- відповідно до положень законодавства України, що регулює вирішення питань про відшкодування моральної шкоди (ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,) суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен керуватися вимогами розумності і справедливості, враховувати глибину моральних страждань та характер порушених прав.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно абз. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи винятків щодо компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2012 р. у справі 6-23цс12).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені правові норми, суд доходить висновків:

- що позивач звернувся з позовом до суду вчасно, в межах тримісячного строку з дня, коли він дізнався про порушення його права;

- що наказ відповідача, про звільнення позивача з роботи, слід визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню;

- що відповідача слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату позивачеві середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, з часу звільнення і до моменту поновлення його на роботі;

- що діями відповідача, внаслідок незаконного звільнення позивача, останньому було спричинено значної моральної шкоди, розмір якої в грошовому вимірі складає 3000.00 грн.;

- що заперечення представника відповідача суд не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, стосовно забезпечення гарантій трудових прав працівника та стосовно підстав та порядку звільнення позивача з роботи;

- в той же час, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що необхідності у проведенні додаткових консультацій з профспілками в порядку, передбаченому ст. 49-4 КЗпП України, немає, оскільки такі консультації були проведені до винесення наказу відповідачем від 04.07.2013 р. № 236, за яким повністю було скорочено штат працівників підрозділу металургійне виробництво і сам цей підрозділ був виключений з організаційної структури філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Кримський Титан", правонаступником якого стало ОСОБА_5 "Юкрейніан Кемікал Продактс"; проте цю обставину, суд не приймає, як таку, що виправдовує незаконне звільнення позивача, оскільки відповідач ці твердження наводить для надання оцінки обгрунтувань рішення профспілкових організацій, стосовно відмови у данні згоди на звільнення ОСОБА_4 з роботи, що законом не передбачено.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», суд дійшов висновку про покладення судових витрат у справі на відповідача та стягнення з нього на користь позивача документально підтверджених витрат з оплати юридичної допомоги адвоката в сумі - 1700.00 грн., та в дохід держави України - судового збору за чотири задоволені немайнові вимоги: 487.20 грн. х 4 - всього на суму 1948.80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 218, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Визнати незаконним та скасувати наказ № 288п від 03.08.2015 р., за підписом генерального директора філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Юкрейніан Кемікал Продактс", про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_4 по п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників), з підстав незаконності його звільнення з підприємства відповідача.

2. Поновити ОСОБА_4 на посаді апаратника-гідрометалурга відділення № 1 металургійного виробництва філії Вільногірський ГМК ОСОБА_5 "Юкрейніан Кемікал Продактс", яку він займав до звільнення.

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» ( в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»), здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_4 заробітної плати за вимушений прогул з моменту його звільнення 03.08.2015 р. - по дату поновлення його на роботі.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», код ЄДРПОУ 32785994, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А, (філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК)» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», ЄДРПОУ № 33173973, юридична адреса: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. 30а, приміщення 3), на користь ОСОБА_4, 19.01.1979 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, - 3000.00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) для відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з незаконним звільненням.

Судові витрати у справі, в виді судового збору, за чотири задоволені немайнові вимоги: 487.20 грн. х 4 - всього на суму 1948.80 грн., покласти на відповідача, ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс», стягнувши з останнього в дохід держави України судовий збір в сумі - 1948.80 грн.

Судові витрати з оплати позивачем юридичної допомоги адвоката - 1700.00 грн., покласти на відповідача, ОСОБА_5 «Юкрейніан Кемікал Продактс», стягнувши з останнього на користь позивача, ОСОБА_4, зазначену суму - 1700.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.