Ухвала

від 27.10.2015 по справі 195/1173/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8803/15 Справа № 195/1173/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Омеко М. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Безрукавого Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року про забезпечення позову

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні посадових обов'язків, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні посадових обов'язків. Сплативши судовий збір, згідно чинного законодавства.

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року, з метою забезпечення позовних вимог було задоволено заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на наступне майно: банківські рахунки та вклади, сільськогосподарську продукцію, паливо-мастильні матеріали, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Коман», код ЄДРПОУ: 33892915, за місцем фактичного розташування активів підприємства: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 передати виконавчому органу ПСП «АФ «Коман» у особі директора ОСОБА_3, колишню печатку даного підприємства для зберігання, до вирішення загальними зборами засновників ПСП «АФ «Коман» питання про утворення комісії для знищення такої печатки.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні посадових обов'язків.

За твердженням позивача, відповідачка без його відома розпродує продукцію та активи ПСП «АФ «Коман», розпоряджається коштами та банківськими рахунками підприємства на свою користь.

ОСОБА_3 у поданій до суду заяві просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на банківські рахунки, сільськогосподарську продукцію, паливно-мастильні матеріали, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку підприємства на час розгляду справи у суді, оскільки, необхідність вжиття заходів забезпечення позову пов'язана насамперед з усуненням можливих наслідків порушення його прав, як засновника та директора підприємства, збереженням майна, не допущення його розтрати зі сторони відповідачки у власних інтересах.

Просив арештоване майно за описом під розписку передати на зберігання виконавчому органу ПСП «АФ «Коман».

Крім того, зазначав, що колишня печатка ПСП «АФ «Коман» також знаходиться у відповідачки, про що остання повідомила позивачу. Саме для уникнення можливого вчинення нікчемних правочинів з боку відповідача, позивач вважав, що колишня печатка підприємства підлягає знищенню, оскільки, позивачем, як директором було замовлено та виготовлено нову печатку підприємства після отримання повідомлення від відповідача про зникнення колишньої печатки.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року, суддя першої інстанції, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, забезпечив позовні вимоги ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції виніс при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням порядку, встановленого для вирішення такого питання, а тому вона підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В силу ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Згідно до п. 3 Постанови Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до

незворотних наслідків.

В порушення згаданих вище вимог процесуального закону, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції не обґрунтував причини застосування саме такого виду забезпечення позову, не з"ясував конкретний обсяг майна на яке накладено арешт в межах суми заявлених вимог, не зазначив мотиви, із яких він дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на майно, не зазначив його вартість власника, або за ким зареєстровано, не зазначив мотиви обґрунтованості припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

За таких обставин та із врахуванням того, що судом першої інстанції питання забезпечення позову вирішено з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, ухвала суду підлягає скасуванню згідно із п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року про забезпечення позову - скасувати, передавши питання про забезпечення позову на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді В.Ю.Міхеєва

В.А.Ремез