Ухвала

від 26.10.2015 по справі 409/477/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/477/15-ц

Провадження № 22ц/782/526/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого Лозко Ю.П.,

Суддів: Украінцевої Л.Д.,Соловей Р.С.

за участю секретаря: Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно - технологічна станція «Альянс» в особі директора Писаренка Віктора Григоровича та ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно - технологічна станція «Альянс» про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2015року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в уточнених позовних вимогах просив суд, стягнути з відповідача на його користь кошти у сумі 3813447 грн. 10 коп.

З метою забезпечення позовних вимог, позивач звернувся до суду з уточненою заявою про забезпечення позову в якій просив суд, до набрання чинності рішення у справі заборонити Сільськогосподарському ТОВ «Машинно - технологічна станція «Альянс» відчужувати ліквідну сільськогосподарську техніку, самохідні машини (трактори, комбайни, автомобілі).

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року уточнена заява про забезпечення позову від 22 травня 2015 року задоволена.

Накладено заборону на відчуження на ліквідну сільськогосподарську техніку, самохідні машини (трактори, комбайни, автомобілі), що належать СТОВ «Машино-технологічна станція «Альянс» в межах заявлених позовних вимог на суму 3813447 грн. 10 коп.

Знято арешт з майна, накладеного ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 25.03.2015 р.

Не погодившись з ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс» та ОСОБА_2 якій ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 березня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять суд, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні уточненої заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, доводи представників апелянта, дослідивши письмові матеріали відокремленого матеріалу по вищевказаній справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги уточненої заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки обставини на які посилається позивач та наявність будь яких боргових зобов'язань за договором позики оспорюються і не визнається відповідачем СТОВ «Машино - технологічна станція «Альянс» та з урахуванням розміру заявлених уточнених вимог є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а обраний вид забезпечення позову не створить перешкод в господарській діяльності відповідача.

Таких висновків, суд дійшов правильно, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1ч.3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.1п.2 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, суд першої інстанції з урахуванням вищевказаних норм, дійшов правильного висновку про задоволення уточненої заяви про забезпечення позову вказаним вище видом, оскільки між сторонами дійсно виник спір за договором позики, наявність якого не визнається та оспорюється відповідачем СТОВ «Машино - технологічна станція «Альянс». Вжиті заходи забезпечення позову не створюватимуть перешкод в господарській діяльності СТОВ «Машино - технологічна станція «Альянс».

Таким чином, судом першої інстанції під час розгляду вказаної заяви, були взяті до уваги та враховані інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням цього заходу.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно постановив оскаржувану ухвалу, тому що позивачем не було надано доказів щодо існування обставин які утруднять чи зроблять неможливим виконання можливого рішення суду, не врахував що накладення заборони на відчуження призведе до збоїв роботи підприємства відповідача і що оскаржувану ухвалу в загалі неможливо виконати, оскільки держвиконавці не є спеціалістами у сфері визначення ліквідності сільськогосподарської техніки та її вартості, що потребує спеціальних знань в цієї області, суд проігнорував ухвалу апеляційного суду від 30 квітня 2015 року, та знов допустив порушення закону вказаних в цій ухвалі, на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України.

Оскаржувана ухвала містить обґрунтування того, чому суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосовані судом заходи забезпечення уточнених позовних вимог вказаним видом, а саме шляхом заборони відчужувати ліквідну сільськогосподарську техніку, самохідні машини (трактори, комбайни, автомобілі), що належать СТОВ «Машино-технологічна станція «Альянс» не тягне за собою створення перешкод в господарській діяльності підприємства відповідача.

Інші доводи апеляційних скарг, стосуються обґрунтування доводів сторін по суті спору та тлумачення на свій власний розсуд діючого законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням вищевказаного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального права, підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, немає.

Керуючись ст.ст.209,312, 314 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно - технологічна станція «Альянс» в особі директора Писаренка Віктора Григоровича та ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року відхилити.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно - технологічна станція «Альянс» про стягнення боргу за договором позики залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: