Ухвала

від 28.10.2015 по справі 723/2056/13-ц

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2056/13-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року Сторожинецький районний суд

Чернівецької області у складі:

Головуючого судді: Дячук О.О.,

при секретарі: Яворській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву та поданими до неї матеріали ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся в суд з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначивши, що 07.10.2013р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області було ухвалено рішення та визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку Літ. «А» готовності 48 відсотків , вартістю 336856грн., який розташований в с.Зруб-Комарівський по вул. Молодіжній-26 «А», Сторожинецького району, Чернівецької області , а також за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку відповідно до державного акту серії ЯЛ № 600341 кадастровий номер НОМЕР_1: 03: 001: 0142 за цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд, яка розташована в селі Зруб- Комарівський , Сторожинецького району, Чернівецької області по межі від від А до Б-землі сільської ради-\ дорога\, від Б до В землі гр. ОСОБА_2 від В до А землі сільської ради \запас\ вартістю 32625грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 184749грн. як грошову компенсація за належну йому 1\2 частку спільного сумісного майна подружжя.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 погодила з відповідачем, що він згідний, щоб за нею суд визнав право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку Літ. «А» готовності 48 відсотків , вартістю 336856 грн., який розташований в с.Зруб-Комарівський по вул. Молодіжній-26 «А», Сторожинецького району, Чернівецької області та дві земельні ділянки, які сторони набули під час шлюбу, а вона останньому виплатить належну ? частку вищезазначеного майна.

Після погодження з ОСОБА_3 порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя, ОСОБА_1 пред'явила позов в новій редакції і до розгляду справи по суті сплатила особисто ОСОБА_3 202866 гривень, як вартість 1\2 частки вказаного вище майна і в зазначену вище суму входила і вартість 1\2 частки земельної ділянки, яку суд їй в натурі виділити відмовив.

Про погодження на такий порядок розподілу майна, відповідач подав до суду заяву в якій вказав про це та зазначив, що отримав від неї належну йому 1\2 частку вартості майна вказаного в позовній заяві . ОСОБА_3 видав ОСОБА_1 власноручно написану розписку про отримання від неї 202866 гривень. Таким чином, її обов'язок перед відповідачем ОСОБА_3 відповідно до рішення суду від 07.10.2013 року виконано.

На початку березня 2015 року, ОСОБА_3 почав у ОСОБА_4 вимагати, щоб остання йому повернула вартість затрат, які він нібито поніс в 2014 році добудовуючи належний їй на праві власності будинок, а коли вона йому в цьому відмовила, з метою впливу на неї для виконання його вимог 10.03.2015 року останній, відповідно до рішення суду від 07.10.2013року, отримав в Сторожинецькому районному суді виконавчий лист та пред'явив його до виконання в Державну виконавчу службу Сторожинецького РУЮ.

10.03.2015р. Державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та накладене арешт на нерухоме майно ОСОБА_1.

На даний час в Сторожинецькому районному суді розглядається позовна заява ОСОБА_3 до неї про повернення ОСОБА_3 коштів витрачених на будівництво.

Заявниця вважає, що зазначений вище виконавчий лист не підлягає виконанню, враховуючи що вона свій обов'язок перед ОСОБА_3 відповідно до рішення Сторожинецького районного суду від 07.10.2013 року виконала в повному обсязі, сплативши відповідачеві належну йому 1\2 частку незавершеного будівництвом житлового будинку та земельних ділянок .

У виконавчому листі від 07.10.2013 році зазначено, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа до 19 жовтня 2014 року, а відповідач пред'явив вказаний виконавчий лист до виконання після спливу цього терміну у 2015 році.

На підставі викладеного заявниця просить суд винести ухвалу, якою просить визнати виконавчий лист від 07.10.2013 року про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 сто вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок дев'ять грн., як грошова компенсація за належну йому 1\2 частку спільного сумісного майна подружжя \виданий Сторожинецьким районним судом 10 березня 2015 року \ таким, що не підлягає виконанню повністю.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заяву підтримав, просить її задовольнити.

ОСОБА_3, його представники у судовому засіданні просять відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, надали заперечення з яких вбачається, що 07.10.2013р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області було винесено рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 184749,00 грн. як грошову компенсацію за належну йому ? частку спільного сумісного майна подружжя. Зазначене рішення 18.10.2013 р. набрало законної сили, оскільки ні ОСОБА_1, ні її представник зазначене рішення не оскаржували. При прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження 13.03.2015 р. ні ОСОБА_1, ні її представник відповідно до ч.б ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» в 10-ти денний термін постанову не оскаржили, що додатково підтверджує їх фактичну згоду з прийнятим судовим рішенням про стягнення зазначеної суми.

Заявник посилається на розписку про ніби-то отримання ОСОБА_3 коштів за належну йому ? частку спільного сумісного майна.

Зазначене твердження не підлягає врахуванню при підготовці до прийняття рішення, оскільки відповідно до ст..230 ЦК України дану розписку слід визнати такою, що вчинена під впливом обману, так як ОСОБА_1, будучи його колишньою дружиною, завідомо знаючи про його намагання відновити їхні шлюбні відносини, навмисно ввела його в оману шляхом обіцянки налагодити подружні стосунки після написання ним цієї розписки, фактично не передаючи при цьому ніяких грошових коштів.

Підтвердженням цього є відсутність будь-яких свідків факту передачі коштів.

Вважають, що при складанні зазначеної заяви сплили всі терміни, передбачені законодавством для оскарження як рішення суду про стягнення коштів, так і постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, при дійсній наявності факту передачі йому коштів, ОСОБА_1 оскаржувала би в апеляційному порядку рішення суду від 07.10.2013 р. про стягнення з неї коштів, що не було зроблено.

Окрім того представник ОСОБА_3 зазначив, що фактично у своїй заяві ОСОБА_1 оспорює законність рішення Сторожинецького районного суду від 03.10.2013 р., а не виданий виконавчий лист. Всі твердження, покладені в основу заяви, спростовують встановлені судом у судовому рішенні факти та правовідносини, а не вказують про відсутність обов'язку боржника, тому задоволенню така заява не підлягає.

Крім того, відсутні будь-які процесуальні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які би свідчили про помилкову видачу судом цього виконавчого листа.

Очевидно, що помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

У даному випадку такий факт відсутній.

При цьому заявник посилається на ч. 2, 4 ст. 369 ЦПК України.

Представник Державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, надав листа у якому просить справу розглянути без участі сторони Сторожинецького ВДВС.

Судом встановлено, що 07.10.2013р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області було ухвалено рішення та визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку Літ. «А» готовності 48 відсотків , вартістю 336856грн., який розташований в с.Зруб-Комарівський по вул. Молодіжній-26 «А», Сторожинецького району, Чернівецької області , а також за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку відповідно до державного акту серії ЯЛ № 600341 кадастровий номер НОМЕР_1: 03: 001: 0142 за цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд, яка розташована в селі Зруб- Комарівський , Сторожинецького району, Чернівецької області вартістю 32625грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 184749грн. як грошову компенсація за належну йому 1\2 частку спільного сумісного майна подружжя.

Як вбачається із оглянутих матеріалів цивільної справи за №723/2056/13-ц до початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 погодила з відповідачем, що він згідний, щоб за нею суд визнав право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку Літ. «А» готовності 48 відсотків , вартістю 336856 грн., який розташований в с.Зруб-Комарівський по вул. Молодіжній-26 «А», Сторожинецького району, Чернівецької області та дві земельні ділянки, які сторони набули під час шлюбу, а вона останньому виплатить належну ? частку вищезазначеного майна про що свідчить предявлення позову у новій редакції.

Як вбачається із оглянутих матеріалів цивільної справи №723/2056/13-ц відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву у якій просив суд розглянути справу без його участі, визнав позов у повному обсязі і не заперечував, щоб за ОСОБА_1 було визнано право власності на будівельні матеріали та обладнання використані при будівництві незавершеного житлового будинку, який розташований в с.Зруб-Комарівський по вул. Молодіжній-26 «А», Сторожинецького району, Чернівецької області та не заперечував, щоб за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельні ділянки номера ЯЛ №600341 та ЯЛ №600342 та зазначив, що належну йому грошову компенсацію за вказану ? частку майна він отримав, що підтверджується розпискою.

Як вбачається із оглянутого оригіналу розписки ОСОБА_3 він 03,10.2013р. надав розписку про те, що отримав від ОСОБА_1 202866гривень як належну йому ? частку у спільному сумісному майні подружжя - недобудованому будинку та двох земельних ділянок загальною вартістю 405731гривня. Будь-яких претензій матеріального характеру з приводу вказаного майна до ОСОБА_1 не має. Розписка написана ним власноручно без будь-якого фізичного та психічного примусу.

Виконавчий лист від 07.10.2013р. по рішенню суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані у процесі будівництва житлового будинку, визнання права власності на земельні ділянки виданий ОСОБА_3 10.03.2015р.

10.03.2015р. Державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та накладене арешт на нерухоме майно ОСОБА_1.

Згідно ст. 369 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, суд має право визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 отримав грошові кошти від ОСОБА_1 за 1/2 частку спільно нажитого майна, що підтверджується, власноручно написаною розрискою, що свідчить про добровільне виконання боржником зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 369 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист від 07.10.2013р. по рішенню суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані у процесі будівництва житлового будинку, визнання права власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_3 10.03.2015р. та по якому відкрито виконавче провадження постановою від 13.03.2015р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: