Рішення

від 23.10.2015 по справі 322/988/15

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

23 жовтня 2015 рокуСправа № 322/988/15

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до: ОСОБА_1;

ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості.

02.09.2015 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 211/М/07/Е від 27 листопада 2007 року в розмірі 31 177,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

27 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 211/М/07/Е, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 25 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 26 листопада 2006 року.

Крім цього, 27.11.2007 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 211/М/07/Е/1п, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору.

В результаті порушення умов кредитного договору № 211/М/07/Е від 27 листопада 2007 року, ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 31 177,80 грн.

Виходячи з наведеного, та посилаючись на умови укладених договорів, а також норми ст.ст. 514, 516, 525, 526, 553, 554, 625, 626, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, позивач просив задовольнити його вимоги.

22.10.2015 судом отримано заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позову в повному обсязі, в якій також зазначено, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув. Рекомендоване поштове відправлення, яке містило судову повістку, та надсилалось відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому порядку, було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за зазначеною адресою, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через оголошення в пресі, в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав до суду будь-яких заяв.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України та з огляду на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 23.10.2015 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

27 листопада 2007 року між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредиту № 211М/07/Е, відповідно до якого:

- кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 25 000,00 грн., зі сплатою 28 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, та порядком повернення кредиту згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 26 листопада 2009 року, на умовах визначених цим договором (п. 1.1);

- в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником та ОСОБА_2 (поручитель) договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником своїх обов'язків за цим договором у повному обсязі і відповідає перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник (п. 1.3).

27 листопада 2007 року між позивачем (кредитор), ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № 211М/07/Е/1п, відповідно до якого зміст забезпеченого порукою зобов'язання становить:

- повернення кредиту в сумі 25 000,00 грн. з графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 26 листопада 2009 року, або в іншій термін дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту (2.1.1);

- сплата процентів за користування кредитом, у розмірі 28 процентів річних та комісій, визначених договором кредиту (п. 2.1.2);

- сплата можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної договором кредиту (п. 2.1.3);

- інші витрати щодо задоволення вимог кредитора за договором кредиту (п. 2.1.4).

Згідно з п. 6.1 договору поруки № 211М/07/Е/1п від 27.11.2007 цей договір набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх обов'язків за договором кредиту від 27.11.2007 № 211М/07/Е, станом на 28.07.2015 він має заборгованість перед позивачем в розмірі 31 117,80 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 12 496,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 18 621,80 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Виходячи з наведеного, суд визнає позов в частині вимог до ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 суд, з огляду на положення ч. 2 ст. 214, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, при розгляді даної справи враховує висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 17 вересня 2014 року по справі № 6-6ц14 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 40643118) та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

З договору поруки від 27 листопада 2007 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 6.1) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань за договором кредиту не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 26 листопада 2009 року.

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 26 листопада 2009 року, протягом наступних шести місяців.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки. Кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Виходячи з наведеного, позов до поручителя ОСОБА_2 міг бути пред'явлений не пізніше 27 травня 2010 року.

З огляду на викладене, суд визнає позов в частині вимог до поручителя ОСОБА_2 таким, що не підлягає задоволенню у зв'язку із закінченням строку поруки до моменту пред'явлення позову.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 13.08.2015 № НОМЕР_1 та квитанція від 15.09.2015 № 0.0.434883562.1, якими підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 311,78 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_1

Також з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов'язані з публікацією оголошення в пресі про виклик відповідача, в розмірі 750,00 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 - 226, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 211М/07/Е від 27 листопада 2007 року в розмірі 31 177,80 грн. (тридцять одна тисяча сто сімдесят сім гривень 80 коп.).

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 311,78 грн. (триста одинадцять гривень 78 коп.) та суму витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в розмірі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков