Рішення

від 28.10.2015 по справі 904/6018/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.15р. Справа № 904/6018/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Київ в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 300 000, 00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 6 379 769,10 грн. по курсу НБУ на 07.07.2015р. 2 126,5897 грн. за 100 доларів США

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Тригуб В.І., довіреність № 67-09 від 07.09.15р.;

від відповідача - представник не з'явився.

Суть спору :

В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Київ в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" (далі відповідач) про стягнення суми 300 000, 00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 6 379 769,10 грн. по курсу НБУ на 07.07.2015р. 2 126,5897 грн. за 100 доларів США.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.15р. матеріали справи №904/6018/15 направлено за територіальною підсудністю - до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.15р. матеріали справи повернуто позивачу без розгляду згідно п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України.

У зв'язку тим, що до господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга ТОВ "ТРАНССЕРВІС-М" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.15р. по справі №904/6018/15, господарським судом витребувано від ТОВ "ТРАНССЕРВІС-М" матеріали вказаної справи та направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.15р. скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.15р. по справі №904/6018/15, а справу №904/6018/15 передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію прийняття позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.10.2015 року господарським судом порушено провадження у справі №904/6018/15 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського вкладу «Класичний плюс» №10 від 05.12.14р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи на вимоги суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення (а.с.77), що підтверджує отримання відповідачем ухвали про виклик у судове засідання.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

05.12.2014 року між позивачем (клієнт) та відповідачем (банк) було укладено договір банківського вкладу «Класичний плюс» №10 (далі - Договір), в порядку та на умовах якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад), у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених Договором та додатками, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

На виконання умов Договору позивач платіжним дорученням №2 від 09.12.14 р. в іноземній валюті перерахував відповідачу вкладний транш в сумі 300 000, 00 доларів США(а.с.63).

За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ч.2 ст. 1060 ЦК України)

Клієнт має право на дострокове повернення кожного вкладного траншу. Дата, після якої можливе дострокове повернення вкладного траншу, вказується у відповідному додатку до Договору. При цьому дострокове повернення кожного вкладного траншу здійснюється повністю, часткове повернення вкладного траншу не допускається. Клієнт зобов'язаний надати банку письмову вимогу щодо дострокового повернення вкладного траншу не пізніше, ніж за 1 (один) банківський день до дати дострокового повернення. У разі дострокового повернення вкладного траншу перерахунок нарахованих процентів не здійснюється. Дострокове повернення вкладного траншу до дати, після якої можливе дострокове повернення вкладного траншу, можливе тальки за згодою сторін (п.5.2 Договору)

За умовами пункту 1 додатку №10-1/1 від 06.01.15 р. (а.с.62) дострокове повернення за ініціативою клієнта суми вкладного траншу, відповідно до п.5.2 Договору, можливе не раніше 06.02.2015 р.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

05.02.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №28-02 (а.с.64) щодо повернення коштів, перерахованих відповідно до умов Договору. Вказана вимога отримана відповідачем 06.02.15р., проте залишена ним без відповіді та задоволення.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №37-02 від 23.02.15 р. (а.с.65), яка також залишена останнім без відповіді.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільного повернення банківського вкладу, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Київ в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, буд.6; код ЄДРПОУ 24609556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд.13; код ЄДРПОУ 33178746) 300 000, 00 доларів США (триста тисяч доларів США 00 центів) та 73 080, 00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст підписаний - 27.10.2015р.