Рішення

від 22.10.2015 по справі 922/4908/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р.Справа № 922/4908/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова до Харківської міської ради, м. Харків , Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард", м. Харків про скасування рішення за участю представників сторін:

Прокурора - Кравцов В.І. (сл. посвідчення №026175 від 14.05.2015 року);

відповідача (ХМР) - Берро Н.А.(дов.№08-11/1604/2-15 від 09.04.2015 року);

відповідача (ОК "Житлово-будівельний кооператив "Форвард") - Велічкович М.П. (дов. від 02.10.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати п. 25.3 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 29.04.2009 №85/09; 2) визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №485066 на земельну ділянку, площею 6,9928 га, розташовану у місті Харкові вулиці Олександрівська, 4, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0105; 3) зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку 6,9928 га, розташовану у місті Харкові по вул. Олександрівська, 4, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0105 за актом прийому-передачі. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, зокрема, п. 25.3 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об"єктів" від 29.04.2009 № 85/09 про надання обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" земельної ділянки площею 6,9928 га, в межах договору оренди землі від 24.04.2008року № 140867100079, для будівництва та експлуатації кварталу малоповерхової житлової забудови по вул. Олександрівській,4.

На думку прокурора, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" не відповідає вимогам статей 133,135,137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту в частині мети його діяльності, як житлово-будівельного кооперативу та метою його діяльності не являється житлове будівництво.

05.10.2015року від представника відповідача - 1 (Харьквської міської ради) надійшов відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджується та вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись при цьому на те, що реалізація норм законодавства УРСР, на які посилається прокурор, неможлива з точки зору додержання процедури їх реалізації, в зв'язку із відсутністю певних органів, а також відсутністю повноважень у існуючих органів місцевого самоврядування на виконання процедур, передбачених цими актами за часів СРСР. Як зазначає у наданому відзиві відповідач - 1, створення кооперативів, в тому числі житлово-будівельних, ґрунтується не тільки на нормах ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до норм Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 № 1087-IV.

Через канцелярію господарського суду 19.10.2015року від представника відповідача - 2 ( Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Форвард") надійшов відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, що застосування норм ЖК УРСР та Примірного статуту, як спеціальних норм по відношенню до норм Закону України "Про кооперацію" відносно умов та суб"єктів створення житлово-будівельних кооперативів в Україні є неправомірним; на час створення ОК "ЖБК"Форвард" діяли законодавчі акти України, що регулюють питання створення кооперативів, а саме: Закон України "Про кооперацію" та Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", які є спеціальними законами; ОК "ЖБК "Форвард" створений та діє відповідно до положень Закону України "Про кооперацію", тому на відносини створення та дії ОК "ЖБК"Форвард" не розповсюджуються положення Глави 5 ЖК УРСР та положення Примірного статуту, у зв"язку з чим, ОК "ЖБК"Форвард" створений у повній відповідності до законодавства України; оскаржуване Рішення міської ради прийнято у повній відповідності до вимог ст.41 Земельного кодексу України, а ст.ст.133,135,137 ЖК УРСР та положення Примірного статуту взагалі не розповсюджуються на правовідносини, що виникли внаслідок винесення оскаржуваного Рішення міської ради.

Крім того, відповідач - 2 (ОК "ЖБК"Форвард") у наданому відзиві від 19.10.2015року, посилаючись на положення статті 261 Цивільного кодексу України, вказує на сплив позовної давності, оскільки, відповідно до ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов"язковому оприлюдненню. Рішення Харківської міської ради та її органів розміщено на офіційному сайті Харківської міської ради, на сайті "Єдиний міській реєстр актів" та опубліковано в газеті "Харьковские известия"(випуск №1 за червень 2009 року). До того ж, посилається на Закон України від 20.12.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (набрав чинності 15.01.2012року), яким виключено пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України, а п.5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про:...3)визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

За таких умов, на думку відповідача - 1, вищевказане рішення Харківської міської ради було офіційно опубліковано та вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб, отже, посилання прокурора на те, що він довідався про незаконний продаж земельної ділянки під час проведення перевірки є необґрунтованим, тому просить суд відмовити у задоволенні позову прокурора Дзержинського району м.Харкова. Як зазначає відповідач - 1, доводи прокурора свідчать про наявність підстав застосування позовної давності, оскільки, відповідно до зазначених законодавчих положень строк позовної давності для звернення прокурора, як позивача, до суду з позовом про визнання незаконним та скасування пункту 25.3 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання " Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 29.04.2009 № 85/09 починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуємого Рішення міської ради, а з дати, коли прокурору стало відомо про існування оскаржуваного Рішення міської ради. Але прокурором не було здійснено жодного заходу прокурорського нагляду на оскаржуване Рішення міської ради протягом 6 років. Прокурор звернувся з даним позовом до суду лише у серпні 2015року. На підставі чого відповідач 2 заявляє про необхідність застосування позовної давності до даного спору.

22 жовтня 2015року прокурором надані письмові пояснення, в яких він зазначає, що прокурором строк позовної давності не пропущено та заперечує проти задоволення клопотання відповідача - 2 про застосування строку позовної давності з огляду на те, що безпосередні дані, які свідчать про порушення порядку передачі земельної ділянки відповідачу - 2, прокуратурою було виявлено у лютому, травні 2015 року.

22 жовтня 2015року від представника відповідача - 1 (ХМР) надійшов додатковий відзив на позов, де він просить відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора.

Прокурор в судовому засіданні 22.10.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, поросив суд їх задовольнити.

Представник відповідача -1 (ХМР) в судовому засіданні 22.10.2015 року проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача - 2 (ОК "ЖБК"Форвард") проти позову заперечував, просив в позові відмовити, у тому числі застосувати строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 29.04.2009 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об"єктів" №85/09 ( п.25.3 Додатку 1) Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 6,9928га, в межах договору оренди землі від 24.04.2008 № 140867100079, для будівництва та експлуатації кварталу малоповерхової житлової забудови по вул.Олександрівській,4.

Встановлено, що будівництво має буде виконано до 01.09.2014 року.(а.с.32).

24.08.2009 року на підставі вказанного рішення Харьківської міської ради Управлінням Держземагенства у м.Харкові ОК "ЖБК"Форвард" видано державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0105 серії ЯЕ № 485066, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 120970500021.

Підставою звернення з даним позовом прокурор вказував те, що вказане рішення Харківської міської ради прийнято всупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст. ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Прокурор вважає п.25.3 додатку № 1 до рішення та державний акт на право власності на земельну ділянку незаконними, у зв"язку з чим просить суд їх скасувати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам суд виходить з наступного.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень Харківської міської ради, у тому числі, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність відповідача - 2 на підставі положень ст.41 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. № 186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Відповідно до ст. 137 ЖК України житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. б ст.137 ЖК та абз. 2 п. 4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Відповідно до п. 5 Примірного статуту, число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир в житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в міста Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Відповідно до абз. 2 п. 7 Примірного статуту до членів ЖБК приймаються особи віком до 30 років.

Відповідно до абз. 1 п. 45 Примірного статуту громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов.

Відповідно до абз. 1 п. 74 Примірного статуту контроль за діяльністю житлово - будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів.

Вирішуючи питання про те, яким нормативно-правовим актом слідує керуватися при створенні ЖБК: ст. 7 Закону України "Про кооперацію" або Примірним статутом, необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закон України "Про кооперацію") та спеціальний (примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОК "ЖБК "Форвард" створено із порушенням вищевказаних норм.

Так, відповідач - 2 Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" згідно статуту створений в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу (п.1.1.), що також відображено у реєстраційній картці форми 1 кооперативу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Таким чином, ОК "ЖБК Форвард" фактично не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК України та ст.41 ЗК України. Вказаний кооператив фактично є обслуговуючим його фактична мета створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу.

Стаття ж 41 Земельного кодексу України, на підставі якої було ухвалене спірне рішення, передбачає можливість надання земельних ділянок не обслуговуючим, а лише житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам.

Як вбачається зі статуту відповідача - 2 ОК "ЖБК "Форвард" та протоколу загальних зборів засновників від 15.04.2009 року, даний кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК.

Також, в матеріалах справи відсутні, а відповідачами, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів на підтвердження того, що члени ОК "Форвард" на момент їх вступу в кооператив відповідали встановленому віковому цензу - 30 років.

Крім того, всупереч ч. 6 ст. 137 та абз. 2 п. 4 Примірного статуту рішення про створення ОК "ЖБК "Форвард" (протокол №1 загальних зборів від 15.04.2009) та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, в той час як статут кооперативу зареєстровано.(а.с.16).

У відповідності до ст. 135 ЖК України та абз.1 п.8 Примірного статуту однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Втім, доказів про те, що члени кооперативу, а саме: Єрмоленко Віктор Анатолійович, Єрмоленко Алла Анатолієвна, Єрмоленко Олександр Вікторович на момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, в матеріалах справи не міститься та сторонами до суду не надано.

Крім цього, в порушення п. 5 Примірного статуту, з урахуванням того, що число членів кооперативу не визначено виконавчим комітетом Харківської міської ради, число його членів не повинно бути менше п'яти. У даному разі, відповідно до переліку членів кооперативу, затвердженому протоколом загальних зборів засновників від 15.04.2009, число його членів - три.

Згідно з п. 3.1. статуту ОК "ЖБК "Форвард" формально метою створення кооперативу є забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва житлових будинків. Однак, ця мета не відповідає діяльності, адже станом на момент розгляду справи ОК "ЖБК "Форвард" не побудовано житловий будинок. (докази протилежного матеріали справи не містять).

Також, у статуті ОК "ЖБК "Форвард" не визначено кількість квартир у житловому будинку, які заплановано до будівництва кооперативом, що не відповідає меті кооперативу.

До того ж, п.п.5.1 статуту кооперативу всупереч ст.ст. 133,135 ЖК та абз.1 п.8 Примірного статуту передбачає можливість юридичних осіб бути членами кооперативу, а п.5.2 статуту кооперативу всупереч абз.1 п.45 Примірного статуту передбачає можливість членів кооперативу бути членами кількох кооперативів.

Враховуюче викладене суд приходить до висновку про те, що спірне рішення (п.25. додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об"єктів" від 29.04.2009 № 85/09) є незаконним.

При цьому, судом встановлено, що відповідач -1 Харківська міська рада вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірного рішення мала можливість, і в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, мала й обов'язок з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення відповідача - 2, мала переконатись у додержанні відповідачем - 2 порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що розгулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам.

Відповідачі доказів на спростування викладених обставин та висновків, всупереч вимогам ст.4-3 та 33 ГПК України, не надали.

Однак відповідачем -2 до прийняття рішення по суті спору заявлено про застосування наслідків пропущення прокурором строку позовної давності.

Доводи прокурора щодо не застосування строку позовної давності через подання позову прокурором, який дізнався про факт порушення порядку передачі земельної ділянки ОК "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" в ході здійснення перевірки правомірності передачі земель, розташованих на теріторії м.Харкова у приватну власність, є неспроможними виходячи з наступного.

Відповідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня. коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 роз'яснено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Також у ч. 2 п. 1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ судам роз"яснено про необхідність мати на увазі, те що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VI).

Відповідно до п.п. 3 ч. 1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень " Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Зазначений Закон набрав чинності 15.01.2012 року, отже строк позовної давності для звернення із даним позовом закінчився 15.01.2015 року. Крім того, з моменту прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради (29.04.2009) минуло понад 6 років.

Разом з тим, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області 31 серпня 2015 року.

Беручи до уваги приписи статей 253, 257, 261, 267 ЦК України, суд дійшов висновку, що строк позовної давності оскарження рішення Харківської міської ради від 29.04.2009 сплив, а отже прокурор Дзержинського району м.Харкова звернувся до суду поза межами строку позовної давності, про застосування наслідків якої було заявлено відповідачем - 2.

Згідно абз. 3 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі.

Як зазначено в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.04.2015 по справі № 916/2122/13, ч.ч.1,2,4 ст.29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії іі розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов"язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014 3-23гс14, від 02.09.2014 в справі № 3-82гс14, від 23.12.2014 № 3-194гс14.

Отже, враховуючи те, що суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, тим самим встановивши про наявність порушеного права, заява про застосування позовної давності підлягає задоволенню.

Суд констатує, що строк позовної давності про визнання незаконним та скасування спірного рішення Харківської міської ради сплив, поважних причин для його поновлення прокурор не довів, та їх судом не встановлено, а тому у позові в цій частині слід відмовити.

Щодо решти позовних вимог про визнання недійсним акту на право власності на спірну земельну ділянку та зобов"язання відповідача - 2 передати її територіальній громаді м.Харкова , суд зазначає, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного рішення Харківської міської ради, враховуючи відмову в задоволенні позову в цій частині у зв"язку з застосуванням строків позовної давності, ці вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача. Втім, враховуючи, що органи прокуратури були звільнені від сплати судового збору згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діяла на час подання даного позову до суду - 31.08.2015 р.), судовий збір у даному випадку стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6, 13, 14, 19, Конституції України, ст. ст. 21, 256, 257, ч.1 ст.261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 41, 116 Земельного кодексу України, ст. 94 Господарського кодексу України, ст. 6 Закону України "Про кооперацію", ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.10.2005 р.

Суддя Г.І. Сальнікова