Рішення

від 22.10.2015 по справі 925/1612/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа № 925/1612/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Півнюк К.М., Ульянов С.М. - за довіреностями;

від відповідача: Галкін О.К. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаської обласної спілки споживчих товариств до Орловецької сільської ради про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про:

- визнання недійсним та скасування рішення Орловецької сільської ради від 26.08.2015 року № 46-6/6 "Про придбання у власність земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській буд. 2, с. Орловець Городищенського району Черкаської області";

- зобов'язати Орловецьку сільську раду Городищенського району Черкаської області на найближчий сесії, після набрання судовим рішенням законної сили розглянути питання придбання у власність Черкаській обласній спілці споживчих товариств земельної ділянки площею 0,0662 по вул. Смілянській буд. 2, с. Орловець Городищенського району Черкаської області з прийняттям відповідного мотивованого рішення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечує через безпідставність позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки вже є рішення господарського суду Черкаської області у справі № 925/921/15 за позовом Черкаської обласної спілки споживчих товариств до Орловецької сільської ради про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін і дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю, з наступних підстав:

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

17 липня 2013 року між Городищенським споживчим товариством (Продавець) та Черкаською обласною спілкою споживчих товариств (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину № 94 "Продукти" (а.с. 9) у відповідності до якого Продавець продав, а Покупець купив нежитлову будівлю магазин № 94 "Продукти", загальною площею 287,3 кв.м., що розташована у с. Орловець Городищенського району Черкаської області по вулиці Смілянська №2 (два) на земельній ділянці 0,1119 га, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.06.2013 року за № НВ-7100391822013 кадастровий номер 7120385500:01:001:0765.

За доводами позивача, на цій земельній ділянці розташована нежитлова будівля магазину № 94 "Продукти", в поетажному плані позначена літерою -"А", загальна площа якої становить - 189,6 кв.м., підвал - "П" загальна площа 9,6 кв.м., рампа № 1, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.05.2013 року за № 3961822.

Згадана нежитлова будівля магазину належить "Продавцю" на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Орловецької сільської ради від 28.09.2004 року серії САА№219789, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 27.05.2013 року за № 3961822.

Договір купівлі-продажу від 17.07.2013 року був посвідчений приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Черкаської області Соколовою О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1348.

03 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) (а.с. 11) про придбання у власність земельної ділянки площею 0,0662 га, що розташована у селі Орловець Городишенського району Черкаської області по вул. Смілянській, буд. 2 на якій безпосередньо знаходиться об'єкт нерухомого майна позивача - нежитлова будівля магазин № 94 "Продукти".

Спірним рішенням від 26 серпня 2015 року № 46-6/6 "Про придбання у власність земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянська, буд. 2, с. Орловець Городищенського району Черкаської області" (а.с. 25), Орловецькою сільською радою відмовлено позивачу у придбанні у власність земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянська, буд. 2, с. Орловець Городищенського району Черкаської області та вирішено виконати рішення сесії від 04.09.2014 року за № 35-15/6 "Про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0662 по вул. Смілянська буд. 2".

Позивач доводить, що всупереч положенням чинного законодавства відповідач при прийнятті спірного рішення не вказав жодної із передбачених чинним законодавством вичерпних підстав для відмови у придбанні земельної ділянки у власність, в зв'язку із чим вважає свої права порушеними.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 152 (п. "г" ч. 3) Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Також частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається із тексту спірного рішення Орловецької сільської ради від 26.08.2015 року № 46-6/6 (а.с. 25), в ньому відсутні жодні посилання на підстави відмови позивачу у придбанні у власність земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянська, буд. 2, с. Орловець Городищенського району Черкаської області, вичерпний перелік яких передбачений ст. 128 ЗК України та навіть немає посилання на цю статтю.

З тексту цього рішення також не вбачається, що у сільської ради були претензії до позивача з приводу неналежного оформлення ним заяви на придбання земельної ділянки у власність чи ненадання всіх додатків до заяви, передбачених чинним законодавством.

Сторони визнають, що при прийнятті спірного рішення від 26.08.2015 року № 46-6/6 відповідачем розглядалася саме остання заява позивача від 03.08.2015 року № 08-09 (а.с. 11).

Відповідач у додатковому відзиві від 20.10.2015 року на підтримку законності оскарженого рішення сільської ради послався на ряд обставин про те, що попередньо, 04.09.2014 року було прийнято рішення Орловецької сільської ради № 35-15/6 про надання дозволу позивача на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0662 га по вул. Смілянська, 2; що позивач фактично відмовився від оформлення відносин з оренди і в даний час не платить коштів за користування земельною ділянкою, на якій розміщено його магазин; що позивач вже попередньо тричі (в лютому, червні та серпні 2015 року) звертався до відповідача із заявами про надання дозволу на викуп земельної ділянки спочатку із розміром 0,0662 га, потім 0,0062 га, потім знову 0,0662 га під магазином № 94 і після оскарження відмов відповідача у наданні дозволу на викуп земельної ділянки позивач оскаржував 2 відмови до суду та отримав відмови суду в позові, а тому відповідач вважає чергове оскарження позивачем відмови у викупі земельної ділянки безпідставним.

Також відповідач вказав, що при прийнятті спірного рішення було враховано думку депутатів сільської ради (витяг з протоколу від 26.08.2015 року надано у справу), які вважають, що більш доцільним для громади є оренда позивачем земельної ділянки, на викуп якої претендує позивач, для забезпечення надходжень до сільського бюджету. Депутатів обурює те, що позивач свій магазин № 94 сам не використовує, а здає його в оренду, отримує дохід, однак при цьому коштів за користування земельною ділянкою громаді села не платить. Також неправомірним депутати вважають поведінку позивача в тому, що він не виконує рішення сільської ради про оформлення земельної ділянки в оренду.

Крім того, відповідач посилається на те, що земельна ділянка по вул. Смілянська, 2 в даний час належним чином оформлена на праві власності за Орловецькою сільською радою, вона використовується для забезпечення потреб сільської громади і не може бути відчужена, тим більше всупереч волі громади, як власника земельної ділянки.

Обговоривши ці обставини, на які відповідач посилається як на обґрунтовані причини відмови позивачу у викупі земельної ділянки по вул. Смілянська, 2 в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, суд приходить до висновку, що ці обставини є лише мотивами для відмови у задоволенні заяви позивача про викуп земельної ділянки від 03.08.2015 року № 08-09.

Натомість, за змістом ст. 128 ЗК України, для законності свого рішення від 26.08.2015 року № 46-6/6 позивач повинен послатися у ньому на одну чи кілька з вичерпних підстав, перелічених у п. 5 ст. 128 ЗК України, а не на будь-які інші підстави на власний розсуд.

Такої передбаченої законом підстави для відмови позивачу у викупі земельної ділянки у спірному рішенні не вказано.

Виходячи з цього суд не може вважати обґрунтованими доводи відповідача про те, що спірне рішення нібито було прийнято на підставі пп. г) п. 5 ст. 128 ЗК України і дійсною підставою для відмови позивачу у викупі земельної ділянки була "встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність", оскільки цього не вказано у самому рішенні.

Такою забороною відповідач вважає норму пп. д) ч. 4 ст. 83 ЗК України про те, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в т.ч. земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Позивач заперечує проти таких доводів відповідача та вказує, що не існує жодних ознак та доказів, які б свідчили про використання Орловецькою сільською радою спірної земельної ділянки для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Згідно положень ст. 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Тобто, в даному випадку, на думку суду, щоб земельна ділянка забезпечувала діяльність органів місцевого самоврядування, на цій ділянці повинні бути розташовані об'єкти, в яких розміщуються ці органи місцевого самоврядування, або створені ними об'єкти загального соціально-культурного значення, які утримуються цими органами.

Натомість з копії свідоцтва про право власності від 29.01.2015 року про реєстрацію за Орловецькою сільською радою земельної ділянки площею 0,0662 га за адресою вул. Смілянська, 1 в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, вбачається, що цільове призначення цієї земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Зміни до адреси вказаної ділянки, якщо це описка, не внесені.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що Орловецька сільська рада, як власник спірної земельної ділянки, вправі відмовити у викупі цієї ділянки виключно з підстав свого небажання продавати цей об'єкт.

Ст. 128 ЗК України, яка у п. 5 містить вичерпний перелік для відмови у викупі земельної ділянки, не містить такої підстави, як саме по собі небажання територіальної громади продавати земельну ділянку.

Будь-які висновки з цього питання, викладені у судових рішеннях по інших справах, для суду не мають преюдиційного значення в порядку ст. 35 ГПК України.

У постанові ВГСУ від 25 березня 2015 року по справі № 910/24812/13 викладено правовий висновок про те, що у п. 2.6 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

В даному випадку відповідач також не вправі мотивувати свою відмову у продажі земельної ділянки позивачу непорушністю права своєї приватної власності згідно ст. 41 Конституції України, оскільки згідно свідоцтва від 29.01.2015 року відповідач володіє спірною земельною ділянкою на праві комунальної форми власності і оформив її виключно внаслідок вимог законодавства щодо розмежування та оформлення прав державної та комунальної форм власності на землю та належного оформлення прав на всі земельні ділянки на території України в ході земельної реформи.

При цьому суд не має заперечень проти доводів відповідача про те, що виникнення у позивача права власності на об'єкти, які знаходяться на спірній земельній ділянці, само по собі не є безумовною підставою для набуття права власності на землю. Для цього дійсно потрібно позитивне рішення органу місцевого самоврядування. Однак при цьому відмова у викупі земельної ділянки повинна бути вмотивована цим органом лише підставами, чітко визначеними чинним законодавством, що вимагається у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Прийняття незаконного рішення безумовно порушує права позивача у справі, а тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки магазин позивачем передано в оренду іншій особі, то це автоматично доводить відсутність порушеного права у Черкаської обласної спілки споживчих товариств. Будь-яка особа вправі подати заяву про придбання у власність земельної ділянки навіть якщо на ній взагалі відсутні будь-які будівлі та споруди, а орган місцевого самоврядування повинен розглянути таку заяву та дати на неї вмотивовану відповідь.

На підставі викладеного, оскільки у рішенні Орловецької сільської ради від 26.08.2015 року № 46-6/6 повністю відсутні посилання на підстави, з якими законодавець пов'язує законність відмови у набутті у власність земельної ділянки, то дане рішення є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивача вирішити земельні питання з органом місцевого самоврядування у відповідності до положень чинного законодавства.

Пункт № 2 вказаного рішення із формулюванням "виконати рішення сесії від 04.09.2014 року за № 35-15/6 "Про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській буд. 2" не має свого адресата (уповноваженої особи) для виконання.

Згідно положень чинного законодавства, прийняте органом місцевого самоврядування рішення з будь-якого питання не потребує прийняття наступного рішення з вказівкою про необхідність виконання попереднього рішення.

З пояснень відповідача вбачається, що Орловецька сільська рада не скористалася своїми правами домогтися укладення договору оренди земельної ділянки із позивачем та стягнення заборгованості по орендній платі, якщо вважає свої права порушеними з боку позивача.

З пояснень представника відповідача вбачається, що п. 2 у спірному рішення з'явився як довод проти намірів позивача придбати у власність вказану земельну ділянку та є мотивом (причиною) відмови у викупі земельної ділянки, бо на думку депутатів Орловецької сільської ради позивач повинен оформляти земельну ділянку в оренду та сплачувати орендну плату, а не домагатися її викупу.

Існування рішення Орловецької сільської ради від 04.09.2014 року за № 35-15/6 "Про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській буд. 2" не може бути самостійною підставою для відмови позивачу у викупі земельної ділянки з підстав відсутності такої підстави у п. 5 ст. 128 ЗК України, яка містить вичерпний перелік для відмови.

На думку суду, визнання недійсним та скасування спірного рішення Орловецької сільської ради лише за першим пунктом і залишення в силі другого пункту є неможливим, оскільки вирішення питання про виконання рішення сесії від 04.09.2014 року за № 35-15/6 "Про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській буд. 2" безпосередньо не стосується порушеного позивачем питання перед органом місцевого самоврядування про купівлю земельної ділянки. Залишення у спірному рішенні в силі лише п. 2 не відповідатиме предмету питання, яке фактично вирішувалося Орловецькою сільською радою за заявою позивача про викуп земельної ділянки і це прямо свідчитиме про незаконність цього рішення.

Згідно п. 10 ст. 128 ЗК України, рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

З цих підстав слід визнати недійсним та скасувати рішення Орловецької сільської ради від 26.08.2015 року № 46-6/6 "про придбання у власність земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській, 2 с. Орловець Городищенського району Черкаської області" повністю.

В частині другої позовної вимоги про зобов'язання Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області на найближчій сесії після набрання рішенням у справі № 925/1612/15 законної сили, розглянути питання придбання у власність Черкаською обласною спілкою споживчих товариств земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській, 2 с. Орловець Городищенського району Черкаської області з прийняттям відповідного мотивованого рішення, суд вважає, що і ця вимога підлягає до задоволення, оскільки сприятиме відновленню прав позивача.

Суд не вправі зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, прийняти конкретне рішення, однак може зобов'язати повторно розглянути питання, якщо попереднє рішення з цього приводу судом визнано недійсним та скасовано.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК). При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

За таких обставин позов підлягає до повного задоволення.

Заявлене клопотання відповідача від 06.10.2015 року (а.с. 16) про припинення провадження у справі суд відхиляє, оскільки існування судового рішення про оскарження позивачем іншого рішення відповідача щодо відмови у викупі земельної ділянки (№ 41-19/6 від 25.03.2015 року) , не може свідчити про те, що позов у даній справі одночасно стосується спору між тими ж сторонами, того ж предмету та тих же підстав, як того вимагає ст. 80 ГПК України.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача слід стягнути 2 436,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Орловецької сільської ради від 26.08.2015 року № 46-6/6 "про придбання у власність земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській, 2 с. Орловець Городищенського району Черкаської області".

3. Зобов'язати Орловецьку сільську раду Городищенського району Черкаської області на найближчій сесії після набрання рішенням у справі № 925/1612/15 законної сили, розглянути питання придбання у власність Черкаською обласною спілкою споживчих товариств земельної ділянки площею 0,0662 га по вул. Смілянській, 2 с. Орловець Городищенського району Черкаської області з прийняттям відповідного мотивованого рішення.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 27 жовтня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських