Рішення

від 28.10.2015 по справі 927/1162/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

27.10.2015 р. Справа № 927/1162/15

Заступник прокурора міста Чернігова в інтересах держави, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія - Сервіс",

пр. Перемоги, буд. 205, м. Чернігів, 14027

Предмет спору: про стягнення 79928,75 грн., розірвання договору та повернення майна

Суддя Федоренко Ю.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

прокурор: Дементьева М.М. посвідчення № 209829 від 20.10.2014, прокурор

від позивача: Бутенко Н.В. довіреність № 12 від 26.02.2015 р., представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі позивача- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Керуюча компанія Мрія - Сервіс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 60167 грн. 65 коп. заборгованості з орендної плати, 19761 грн. 10 коп. пені; крім того, просить розірвати договір оренди № 133-13 від 30.08.2013 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності; зобов'язати Приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" звільнити нерухоме державне майно - будівлю кафе загальною площею 216 кв. м та інше окреме індивідуально визначене майно, визначене договором № 133-13 від 30.08.2013 та повернути його орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області.

06.10.2015 позивачем, за погодженням з прокурором, подано заяву про виправлення арифметичної помилки в позовній заяві. Так, згідно поданої заяви позивач просить п.3 прохальної частини позовної заяви вважати викладеним в такій редакції: зобов'язати Приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" звільнити державне нерухоме майно - будівлю кафе загальною площею 216 кв. м та інше окреме індивідуально визначене майно, визначене договором № 133-13 від 30.08.2013, яке знаходиться за адресою вул.Щорса, 44, м.Чернігів, вартістю 914755,32 грн. та повернути його орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області.

Як встановлено ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання позовної заяви.

За судовою практикою під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача (п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Дослідивши зміст вказаної заяви, співвідношення її змісту з раніше заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що по своїй суті вказана заява не є власне заявою про зміну позовних вимог, оскільки у ній не ставиться питання про зміну вимог, які викладені у п.3 позовної заяви, яким фактично ставилось питання про зобов'язання повернути одне нежитлове приміщення після закінчення оренди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана спільна заява прокурора та позивача не змінює предмет або підставу позову, подана у відповідності до ст.22 ГПК України, а тому приймаються судом до розгляду. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

В поданих в судове засідання 17.09.2015 року письмових поясненнях позивач підтримував заявлені позовні вимоги та підтверджував наявність у відповідача заборгованості згідно спірного договору по орендній платі перед державним бюджетом за травень-липень 2015 року та січень 2015 року в сумі 601675,65 грн., а також факт нарахування пені за порушення термінів сплати орендної плати станом на 21.08.2015 року у розмірі 19761,10 грн. (п. 3.7. договору).

27.10.2015 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог у якій ставиться питання про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 252,49 грн., інші вимоги залишити без змін. Заяву підтримано прокурором.

Заява про зменшення позовних вимог подана у відповідності до ст.22 ГПК України, нею не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому вона приймається судом до розгляду. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив.

Ухвалу про порушення провадження у справі №927/1162/15 від 02.09.2015 позивач отримав, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400603649674 від 02.09.2015 (а.с. 24).

Ухвали суду про відкладення розгляду справи №927/1162/15 від 17.09.2015, 16.10.2015, які направлені відповідачу за адресою державної реєстрації останнього, а саме: проспект Перемоги, 205, м. Чернігів, 14000, повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду як неодержану з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.47-49, 65).

Ухвала суду від 06.10.2015 про оголошення перерви у справі №927/1162/15, яка направлена відповідачу за адресою державної реєстрації останнього, а саме: проспект Перемоги, 205, м. Чернігів, 14000, повернута до суду з відміткою листоноші: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.65).

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Враховуючи вищезазначене, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора, повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, затвердженого головою ФДМУ від 16.07.2012 року, регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління (п.1). Одним з основних завдань регіонального відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна (п. 4.4)(а.с. 31-36).

Перед зверненням до суду листом від 28.08.2015 прокурор повідомив позивача про пред'явлення відповідного позову в порядку господарського судочинства. У позовній заяві зазначено, що позивач, який уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює захист інтересів держави та не вживає заходів щодо стягнення заборгованості у судовому порядку.

Враховуючи, що "інтереси держави" є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, прокурор з посиланням на законодавство, обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача у справі, а позов позивачем було підтримано про що зазначено у письмових поясненнях від 15.09.2015.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

30.08.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія - Сервіс" (відповідач, орендар) укладено договір оренди № 133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - будівлю кафе загальною площею 216,0 кв.м. та інше окреме індивідуально визначене майно, а саме: - стіл дубовий обідній 1,5 м*0,7 м (інв. №2-6) - 5 шт.; - стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) - 2 шт.; - табурет дубовий (інв. №9-33) - 25 шт.; - стілець банкетний барний (інв. №34-39) - 6 шт.; - стіл розробний металевий (інв. №40) - 1 шт.; - барна стойка та дубова дзеркальна вітрина (інв. №41) - 1 компл.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №42) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №43) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101.10 (інв. №44) - 1 шт.; - касовий апарат Міні 600.01 (інв. №45) - 1шт.; - стілець офісний (інв. №47-48) - 2 шт.; - стільці (інв. №49-60) - 12 шт.; - касовий апарат Міні 500.01 (інв. №61) - 1 шт.; - стільці для зали (інв. №62-68) - 7 шт., (далі - майно), розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 44, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2013 року і становить за незалежною оцінкою 914755,32 грн., в т.ч.: будівля кафе - 889063,22 грн., інше окреме індивідуально визначене майно - 25692,10 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення кафе (п.1.1 -1.2 договору) (а.с.7-11).

Статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.04.2015 у справі №927/432/1 у якій брали участі ті самі сторони, по якій стягувалась заборгованість та пеня за тим самим договором, зокрема, встановлено, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області є належною стороною по справі, а майно, яке є предметом договору оренди, належить до державної власності. Це рішення набрало законної сили.

Вказані обставини є встановленими і не доказуються при розгляді даного спору у відповідності до ч.3 ст.35 ГПК України.

До спірних правовідносин застосовуються як норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, так і норми спеціального законодавства - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 1.2. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення кафе.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За актом приймання-передачі від 30.08.2013 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - будівлю кафе загальною площею 216,0 кв.м. та інше окреме індивідуально визначене майно, а саме: - стіл дубовий обідній 1,5м*0,7 м (інв. №2-6) - 5 шт.; - стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) - 2 шт.; - табурет дубовий (інв. №9-33) - 25 шт.; - стілець банкетний барний (інв. №34-39) - 6 шт.; - стіл розробний металевий (інв. №40) - 1 шт.; - барна стойка та дубова дзеркальна вітрина (інв. №41) - 1 компл.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №42) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №43) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101.10 (інв. №44) - 1 шт.; - касовий апарат Міні 600.01 (інв. №45) - 1шт.; - стілець офісний (інв. №47-48) - 2 шт.; - стільці (інв. №49-60) - 12 шт.; - касовий апарат Міні 500.01 (інв. №61) - 1 шт.; - стільці для зали (інв. №62-68) - 7 шт., (далі - майно), розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 44, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2013 року і становить за незалежною оцінкою 914755,32 грн., в т.ч.: будівля кафе - 889063,22 грн., інше окреме індивідуально визначене майно - 25692,10 грн.

Розділом 3 договору "Орендна плата" сторонами погоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2013 року 11423,01 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, за який здійснюється платіж.

Пунктами 10.1. договору визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.08.2013 року до 27.08.2016 року включно.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до вимог cт. 18 ч. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частиною 3 ст. 19 зазначеного закону встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно cт. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачено п. 5.4 спірного договору.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору - не виконав прийняті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 60167,65 грн. заборгованості з орендної плати за період за період з травня по липень 2015 р. включно.

На момент винесення рішення по справі відповідач наявну заборгованість не погасив, доказів сплати не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та повноважного представника позивача, перевіривши наданий розрахунок (а.с. 12, 29-30), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з орендної плати за визначений у позовній заяві період, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 60167,65 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі п. 3.7 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 11 252,49 грн. пені за період з 29.05.2015 по 21.08.2015. В розрахунку пені позивачем зазначено, що її нараховано як на суму боргу, що стягується за цим спором, так і на суму неоплаченого боргу, стягнутого рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.08.2015 р. у справі №927/863/15, яке набрало законної сили і яке відповідачем не виконано.

Судом встановлено, що у справі №927/863/15 брали участі ті самі сторони, предметом спору було стягнення заборгованості та пені за цим же договором оренди.

Як зазначено у п.7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Враховуючи те, що стягнута рішенням суду у справі №927/863/15 сума боргу у розмірі 52410,20 відповідачем не сплачена, позивачем правомірно нараховано пеню на вказану суму заборгованості за період з 29.05.2015 р. по 21.08.2015 р., яка не була предметом спору у справі №927/863/15

Суд, перевіривши розрахунок позивача, наведений у поясненні у справі від 27.10.2015, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі в сумі 11 252,49 грн.

Обгрунтовуючи вимоги щодо розірвання договору позивач у письмових поясненнях суду від 16.10.2015 зазначає, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.04.2015 у справі №927/432/15 на його користь стягнуто з відповідача за цим же договором 60895,02 грн. боргу за період вересень - грудень 2014 р.,9590,52 грн. пені, 6089,50 грн. штрафу.

Рішенням цього ж суду від 06.08.2015 у справі №927/863/15 стягнуто за цим же договором на його користь заборгованість з орендної плати за лютий-квітень 2015 р. у сумі 52410,20 грн. та 13148,09 грн. пені.

Вказані рішення набрали законної сили, відкрито виконавче провадження, однак коштів відповідачем не сплачено, що підтверджується наданими доказами на а.с.13-21, 34-41.

Крім того, відповідачем не виконано умови договору щодо страхування майна, внесення завдатку. Вказані зобов'язання відповідача передбачені п.3.10, 5.9 договору оренди.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості за договором оренди становить 173472,87 грн. (з урахуванням стягнутого за рішеннями суду які не виконані). Фактично з вересня 2014 р. відповідач безоплатно користується державним майном.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У п.10.6 договору оренди сторонами встановлено, що його чинність припиняється, зокрема, у разі дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Не сплата орендної плати з вересня 2014 р. по липень 2015 р. включно, тобто протягом 11 місяців, не виконання умов договору щодо страхування майна, сплати завдатку, є істотним порушенням умов договору. Внаслідок цього позивач тривалий період не отримує визначену договором орендну плату, загальна сума боргу становить 173472,87 грн., що значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

За таких обставин вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У п.10.9, 10.10 договору оренди сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно з п.5.11 договору оренди відповідач зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його у оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

В зв'язку з розірванням договору оренди за рішенням суду вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно та повернути його орендодавцю підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

У відповідності до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судовий збір належить до судових витрат, розмір, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати якого регулюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В позовній заяві поєднано вимоги майнового та немайнового характеру. Крім того, поєднано дві вимоги немайнового характеру - про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013, та про звільнення нерухомого державного майна.

Відповідно до п.2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача, з вини якого виник спір, в дохід державного бюджету в сумі 3654,00грн. (з майнової вимоги про стягнення з відповідача 71420,14 грн. в сумі 1218,00 грн., з немайнових вимог про розірвання договору оренди в сумі 1218,00 грн., про зобов'язання звільнити майно в сумі 1218,00 грн.).

Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 49, 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Керуюча компанія Мрія - Сервіс" ( м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 205, код ЄДРПОУ 38340862, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області ( м. Чернігів, пр. Миру, 43, код ЄДРПОУ 14243893) з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України (отримувач - УК у м. Чернігові/м. ЧЕРНІГІВ/220080300, код ЄДРПОУ 38054398, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, р/р 31112094700002) - 60 167,65 грн. заборгованості з орендної плати, 11 252,49 грн. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір оренди №133-13 від 30.08.2013 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Чернігівській області з Приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія - Сервіс".

4. Зобов'язати Приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія-Сервіс", Чернігів, проспект Перемоги, буд. 205, код ЄДРПОУ 38340862, звільнити державне нерухоме майно - будівлю кафе загальною площею 216 кв. м та інше окреме індивідуально визначене майно, а саме: - стіл дубовий обідній 1,5 м*0,7 м (інв. №2-6) - 5 шт.; - стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) - 2 шт.; - табурет дубовий (інв. №9-33) - 25 шт.; - стілець банкетний барний (інв. №34-39) - 6 шт.; - стіл розробний металевий (інв. №40) - 1 шт.; - барна стойка та дубова дзеркальна вітрина (інв. №41) - 1 компл.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №42) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №43) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101.10 (інв. №44) - 1 шт.; - касовий апарат Міні 600.01 (інв. №45) - 1шт.; - стілець офісний (інв. №47-48) - 2 шт.; - стільці (інв. №49-60) - 12 шт.; - касовий апарат Міні 500.01 (інв. №61) - 1 шт.; - стільці для зали (інв. №62-68) - 7 шт., вартістю 914755,32 грн., яке знаходиться за адресою вул.Щорса, 44, м.Чернігів, та повернути його орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області, ( м. Чернігів, пр. Миру, 43, код ЄДРПОУ 14243893).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Керуюча компанія Мрія - Сервіс" (м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 205, код ЄДРПОУ 38340862, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) в доход Державного бюджету України (р/р 31217206783002, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код 38054398, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, призначення платежу: „судовий збір, код 03500068 пункт 4") - 3 654 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2015 р.

Суддя Ю.В.Федоренко